Справа № 127/2-1421/09
Провадження 4-с/127/54/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2019 року
м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , із скаргою на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.
Згідно ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що скарга не відповідає вищевказаним вимогам враховуючи наступне.
Відповідно до положень ст. 450 ЦПК України суб`єктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби чи приватний виконавець, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Із скарги вбачається, що заявник, зокрема, просить суд бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області та зобов`язати відділ зняти арешт на майно, накладений в ході виконання виконавчого документа № 2-1421, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці 30.11.2010.
Суд звертає увагу заявника на те, що саме він визначає суб`єкта оскарження. Положеннями ст. 450 ЦПК України чітко визначено хто є суб`єктом оскарження і те, що скарга розглядається саме за участю, зокрема, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно нормами ЦПК України сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші сторони цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, - як заінтересовані особи.
Однак, в якості заінтересованої особи заявником зазначено ПАТ «Дельта банк», хоча стягувачем у виконавчому провадженні, бездіяльність в ході якого є підставою звернення до суду із скаргою, є ВАТ «Кредитпромбанк». Доказів того, що ПАТ «Дельта банк» є правонаступником прав та обов`язків ВАТ «Кредитпромбанк», зокрема щодо правовідносин останнього із заявником, суду не надано.
Враховуючи принцип рівності сторін цивільного судочинства, суд звертає увагу заявника на те, що до участі у справі має бути залучено належну заінтересовану особу, яка в подальшому має бути обізнана про судове засідання, що відповідатиме принципам змагальності цивільного судочинства та забезпечуватиме право на судовий захист всіх учасників виконавчого провадження, так як рішення суду вплине на її права та обов`язки.
Принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них.
Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
В скарзі заявником зазначено, що 29.06.2019 ОСОБА_2 отримав відповідь від Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області з якої й дізнався про порушення своїх прав. В той же час до скарги заявником додано вищевказану відповідь датовану 29.05.2019 і копію конверта із штемпелем від 22.06.2019. Заявником суду не підтверджено належними доказами, що саме 29.06.2019 він дізнався про порушення його прав.
В той же час, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Отже, суд прийшов до висновку, що зі скарги чітко не вбачається, чи пропущений заявником строк звернення до суду, однак строк оскарження дій державного виконавця, в даному випадку, чітко визначений.
Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду, встановленого законом, в порядку, визначеному ЦПК України, заявником не подано.
Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку в разі подання скарги після закінчення процесуальних строків.
Отже, заявник має надати суду належні докази про те, коли саме йому сало відомо про бездіяльність, яка є предметом оскарження, або ж у порядку визначеному ЦПК України подати клопотання про поновлення пропущеного строку із зазначенням поважності причин.
Якщо скарга за формою і змістом не відповідає вищевказаним вимогам, то застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.
Враховуючи вищезазначене, застосовуючи аналогію закону до скарги на дії державного виконавця, за наведених вище обставин, суд вважає, що наявні підстави для залишення скарги без руху і застосування наслідків, встановлених ст. 185 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що згідно ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 185, 260, 261, 447, 449, 450 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області залишити без руху та надати заявнику строк протягом трьох днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, зокрема, шляхом зазначення суб`єкта оскарження, надання суду належних доказів про дату, коли заявник дізнався про порушення свого права або ж клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із скаргою, в іншому випадку скарга буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя:
