Справа № 127/2-1421/09
Провадження № 22-ц/801/2336/2019
Головуючий у суді 1-ї інстанції Борисюк І. Е.
Доповідач:Матківська М. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
Справа № 127/2-1421/09
м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Марчук В. С., Сопруна В. В.
Секретар: Константинов А. К.
За участю: представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Бевз О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2019 року у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області Шуляка В. О.,
Ухвалу постановила суддя Борисюк І. Е.
Ухвалу постановлено о 14.40 год. в м. Вінниці
Повний текст ухвали складено 04 жовтня 2019 року,
встановив:
В липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) начальника Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Шуляка В. О. щодо відмови у знятті арешту з майна, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 грудня 2010 року державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2-1421, виданим Ленінським районним судом м. Вінниці 12 червня 2009 року про стягнення з нього на користь ПАТ «Кредитпромбанк» 29 492,64 грн., в тому числі судовий збір в розмірі 297,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн. В той же день державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
26 червня 2012 року виконавчий лист № 2-1421, виданий Ленінським районним судом м. Вінниці, повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, що була чинною на час проведення виконавчих дій. При цьому стягувачу надано строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання – до 26 червня 2013 року та припинено арешт майна боржника і скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Таким чином виконавче провадження № 22977803 є закінченим.
В 2019 році він дізнався, що на належне йому на праві власності майно – квартиру, що становить 17/3000 часток по АДРЕСА_1 накладено арешт на підставі постанови державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 02 грудня 2010 року у виконавчому провадженні № 22977803. Він звернувся до Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області із заявою про зняття арешту з належного йому на праві власності майна, на що йому було повідомлено, що виконавчий документ повторно до виконання не пред`являвся, архівні документи знищено.
Таким чином Центральний відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області в особі начальника ОСОБА_2 В. О. не вчинив жодних дій щодо зняття арешту з його майна і цією бездіяльністю порушується його право власності на вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
Враховуючи те, що виконавче провадження № 22977803 фактично закінчено, виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі № 2-1421 від 12 червня 2009 року відсутнє та строк повторного пред`явлення цього виконавчого листа до виконання закінчився, Центральний відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області в особі начальника Шуляка В. О. зобов`язаний зняти арешт з його майна.
У зв`язку з цим просив визнати бездіяльність Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області в особі начальника Шуляка В. О. відносно не зняття арешту з його майна – квартири, що становить 17/3000 часток по АДРЕСА_1 , накладеного на підставі постанови державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 02 грудня 2010 року у виконавчому провадженні № 22977803 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1421, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці 30 листопада 2010 року, незаконною та зобов`язати Центральний відділ ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області в особі начальника Шуляка В. О. зняти арешт із зазначеної частки квартири.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2019 року в задоволенні скарги Бевз О. І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на дії (бездіяльність) начальника Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Шуляка В. О. відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати Центральний відділ ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області в особі начальника Шуляка В. О. зняти арешт з його майна – квартири, що становить 17/3000 часток по АДРЕСА_1 , накладений на підставі постанови державного виконавця Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції від 02 грудня 2010 року у виконавчому провадженні № 22977803 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1421, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці 30 листопада 2010 року.
Зазначив, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог матеріального права, судом неповністю з`ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подали.
В судовому засіданні представник заявника підтримала апеляційну скаргу і просить її задовольнити.
Начальник Центрального відділу ДВС м. Вінниці ГТУЮ у Вінницькій області Шуляк В.О. і представник стягувача ПАТ «Кредитпромбанк», будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що 02 грудня 2010 року державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 22977803 з виконання виконавчого листа № 2-1421, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці 12 червня 2009 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» коштів в сумі 29 492,64 грн.
На підставі цієї постанови накладено арешт на належну ОСОБА_1 на праві власності квартиру, 17/300 АДРЕСА_2 АДРЕСА_1 , що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 05 липня 2019 року.
26 червня 2012 року державним виконавцем Вишенського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції у виконавчому провадженні № 22977803 винесено постанову про повернення стягувачеві виконавчого листа № 2-1421, виданого Ленінським районним судом м. Вінниці 12 червня 2009 року, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». У цій же постанові державний виконавець зазначив про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення та про можливість повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання – в строк до 26 червня 2013 року.
29 травня 2019 року Центральним відділом ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області направлено ОСОБА_1 повідомлення про те, що згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на примусовому виконанні у Вишенському відділі ДВС Вінницького МУЮ перебував виконавчий лист у справі № 2-1421 від 12 червня 2009 року, виданий Ленінським районним судом м. Вінниці, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» боргу в розмірі 29 492,64 грн.; 26 червня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, яку разом із оригіналом виконавчого листа надіслано стягувачеві; на даний час виконавчий документ повторно до виконання не пред`являвся, архівні документи знищено.
Відповідно до пункту четвертого частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Згідно з частиною п`ятою цієї статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Підстави закінчення виконавчого провадження передбачені статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час проведення виконавчих дій. Такими підставами є: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи – сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі; закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника – юридичної особи; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону; 14) списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.
Частинами першою та другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаний з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Отже державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з майна боржника тільки в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.
В цьому конкретному випадку виконавчий лист у справі № 2-1421, виданий Ленінським районним судом м. Вінниці 12 червня 2009 року, повернуто стягувачеві на підставі пункту 4 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у зв`язку з тим, що стягувач не здійснив авансування витрат на проведення виконавчих дій, що не має правовим наслідком закінчення виконавчого провадження, а тому підстави для зняття арешту з майна боржника відсутні.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) начальника Центрального відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області Шуляка В. О. щодо відмови у знятті арешту з майна боржника, оскільки рішення Ленінського районного суду м. Вінниці у цивільній справі № 2-1421 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредитпромбанк» коштів в сумі 29 492,64 грн., під час виконання якого державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , не виконано, що ним не заперечується, та стягувач в будь-який час має право повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення суду, яке не виконано боржником.
Крім того, судом встановлено, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28 грудня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження - стягувача ВАТ «Кредитпромбанк» на ПАТ «Дельта Банк» за виконавчим листом № 2-1421/09, виданим Ленінським районним судом м. Вінниці та виконання рішення цього ж суду від 08 квітня 2009 року у справі № 2-1421/09. Тобто новий стягувач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про примусове виконання рішення суду, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання тощо.
Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги в тому, що подальше виконання рішення суду неможливе у зв`язку з відсутністю у відділі ДВС виконавчого провадження.
Інші доводи апеляційної скарги в їх сукупності зводяться до неправильного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин, у зв`язку із чим не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що ухвала суду є законною і обґрунтованою, постановленою з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
М. В. Матківська
Судді
В. С. Марчук
В. В. Сопрун
Повний текст судового рішення складено 20 листопада 2019 року
