Єдиний державний реєстр судових рішень
В И Р О К
Іменем України
20.08.2019 року м.Мостиська
єдиний унікальний номер 448/1443/17
провадження №1-кп/448/11/19
Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
при секретарях судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська матеріали кримінального провадження №12016140230000416 від 28.05.2016 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малнів, Мостиського району Львівської області, мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, одруженого, працюючого на посаді голови правління «Чернівського споживчого товариства», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України,
учасники справи:
прокурор ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
його захисник-адвокат ОСОБА_7 ,
представник потерпілої особи - адвокат ОСОБА_8 ,
в с т а н о в и в:
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 , 28.05.2016 року близько 02:00 год., маючи умисел на умисне знищення чужого майна, зокрема приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , належне ТзОВ «Чумак», та матеріальних цінностей, що знаходились в середині магазину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням заздалегідь заготовлених предметів, а саме пристроєм для бортування коліс, розбив шибку у дверях вказаного магазину і, підпаливши пляшку з сумішшю нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне з мінеральною моторною оливою), закинув її в середину магазину, спричинивши загоряння приміщення магазину вартістю 532 101грн. та матеріальних цінностей вартістю 162000 грн., а всього на загальну суму 694 101грн. Однак, свій злочинний намір ОСОБА_5 не довів до кінця, оскільки працівниками Мостиського РС ГУ ДСМС України, котрі прибули на місце події, вказана пожежа була ліквідована.
Орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_5 , за ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, як закінчений замах на умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
На вказаній кваліфікації дій ОСОБА_5 наполягав прокурор Городоцької місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_6 , котра підтримала державне обвинувачення під час розгляду кримінального провадження.
Як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 , вини в пред`явленому йому обвинуваченні не визнав. Надав суду наступні показання: так він 28.05.2016 року близько 02:00 год., на своєму автомобілі марки «ВАЗ - 21099», реєстр. номер НОМЕР_1 , синього кольору виїхав з дому та направився в сторону м.Львів, на ринок «Шувар», для придбання продовольчих товарів та овочів. Коли проїжджав с.Гостинцеве, Мостиського району, біля споруди де знаходиться магазин Чернівського СТ, членом якого він являється, який знаходиться з лівої сторони по ходу руху в напрямку м.Львова, побачив біля приміщення шино монтажу трьох невідомих осіб, один з яких в руках тримав якусь пляшку, з чим саме він не бачив.
Після цього він звернув на право, а саме на дорогу яка веде в с.Гостинцеве Мостиського району та зупинив свій автомобіль і став спостерігати за даними особами. Описати даних осіб не може, так як біля приміщень шиномонтажу та магазину є слабке освітлення. Вказані особи голосно говорили між собою. Також в цей час хотів зателефонувати в поліцію та повідомити про те, що біля приміщення магазину Чернівського СТ знаходяться невідомі особи, оскільки даний магазин неодноразово обкрадали, однак телефон забув вдома. Коли спостерігав за вказаними особами то побачив, що такі зійшли зі сходів приміщення шиномонтажу та направилися в сторону магазину «Чумак» та кафе, і він подумав, що вони розходяться по домівках.
Коли дані особи підійшли до приміщенням кафе то зупинилися. Після цього він побачив як вони почали бити вікна у приміщенні кафе та магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Чим саме вони били вікна він не бачив. В цей час коли вони били вікна він вийшов із свого автомобіля та побіг в їхню сторону і почав до таких кричати: «зупиніться, що ви робите». В подальшому вказані особи розбіглись, а він подався до автомобіля, однак в цей час до нього під`їхало впритул, якесь авто, з якого вийшли працівники поліції, перед тим включивши проблискові маячки. Даним працівникам поліції він розказав про вказані події. В подальшому прибули інші працівники поліції, зі слів яких він чув та зрозумів, що саме його вони підозрюють у тому, що трапився підпал, однак жодних конкретних обвинувачень йому не пред`являли. Під ранок, він з працівниками поліції поїхав у відділок, де пробув до обіду цього ж дня. Протягом знаходження у відділку, його допитували як свідка і слідчий у приміщенні вбиральні, робив змиви з його рук якимись марлевими тампонами, які поклав до целофанового пакету. Зазначив, що ні підпалу чи, навіть, замаху він не вчиняв, оскільки жодної мотивації до вчинення таких дій у нього нема та й не було, оскільки між ним та магазином ТзОВ «Чумак» на той момент і зараз конкуренція відсутня. Також зазначив, що його магазин і магазин ТзОВ «Чумак» знаходиться в одній будівлі, і у випадку підпалу ним вказаної будівлі, також б і загорілось приміщення його магазину. Так, визнає, що в даному випадку вбачається багато збігів у ситуації, яка склалася, однак інкримінованого йому кримінального правопорушення не вчиняв; вважає, що дії органу досудового розслідування носять щодо нього провокаційний характер, оскільки, визнання його винним суттєво спростило, для правоохоронних органів проведення слідства на належному рівні та встановленні дійсно винних осіб. Просить його виправдати.
За переконанням сторони обвинувачення вина ОСОБА_5 , в інкримінованому йому злочині доводиться наданими прокурором доказами, а саме:
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_9 , котрий в судовому засіданні надав покази, що являється водієм пожежної. Так, 28.05.2016 року поступив виклик, що горить приміщення магазину у с.Гостинцеве Мостиського району. В подальшому працівники МНС подались на місце пожежі та таку погасили через декілька хвилин. Більше нічого з даного приводу йому не відомо. Хто здійснив підпал вказаного магазину йому не відомо;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_10 , котрий в судовому засіданні надав покази, що 28.05.2016 року поступило повідомлення про загоряння приміщення магазину в с.Гостинцеве Мостиського району. Прибувши на місце події побачив приміщення магазину, яке було сильно задимлене. В подальшому через розбите скло почав подавати воду для припинення горіння приміщення. Зазначив, що не бачив жодних скляних пляшок в приміщенні магазині. Йому не відомо, хто підпалив вказаний магазин;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_11 , котрий в судовому засіданні надав покази, що 28.05.2016 року, в темну пору доби, поступило повідомлення про загоряння приміщення магазину в с.Гостинцеве Мостиського району. В подальшому пожежу було ліквідовано, та після припинення такої продавець вказаного магазину ОСОБА_12 , відключивши сигналізацію впустила пожежників в приміщення магазину для огляду приміщення. Хто підпалив приміщення магазину, йому не відомо;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_12 , котра в судовому засіданні надала покази, що 28.05.2016 року близько 03:00 год. до неї зателефонувала ОСОБА_13 і повідомила, про те, що горить приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Вона прибула на місце пожежі, однак така до її приїзду була ліквідована. Зі слів працівників поліції, знає, що підпал вказаного магазину міг здійснив ОСОБА_5 .. Перебуваючи біля останнього, чула, як такий говорив, що 02:00год. на своєму автомобілі їхав на ринок «Шувар», що у м.Львові, проте йому стало погано, а тому він зупинився в с.Гостинцеве, неподалік свого магазину. Згодом вона побачила, як обвинувачений з багажного відділення свого автомобіля вийняв пляшку з водою, котрої почав мити руки, однак коли вона на вказане звернула увагу працівникам поліції, той воду почав пити.
Зазначила, що від останнього було чути специфічний запах. Також вказала те, що на сітці, неподалік магазину, були помаранчеві рукавиці, про які вона вказала працівникам поліції;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_14 , котра в судовому засіданні надала покази, що 28.05.2016 року, у нічний час до неї зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що горить приміщення магазину, в якому вона працює. В подальшому вона прибула на місце події та бачила там обвинуваченого. З таким розмови не проводила, однак чула, що ОСОБА_15 говорила з таким, і той говорив, що вночі мав намір їхати на «Шувар», однак йому стало погано, а тому вирішив повернутись додому, побачивши при цьому коли повертався, що горить приміщення магазину в с.Гостинцеве. Зазначила, що в приміщенні магазину були пляшки, від яких було чути запах паливно-мастильних матеріалів;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_16 , котра в судовому засіданні надала покази, що являється продавцем магазину ТзОВ «Чумак». У нічний час, 28.05.2016 року до неї зателефонували, і повідомили, що горить приміщення магазину. В подальшому вона подалась на місце події. Зайшовши в приміщенні магазину побачила пляшки з мастилом. Згодом працівники поліції вказали їй, що ймовірно підпал магазину вчинив обвинувачений. Через деякий час до неї підійшов сам обвинувачений, який вказав, що не підпалював вказаного магазину, а їхати на ОСОБА_17 , однак йому стало погано, і тому він зупинився в с.Гостинцеве. Також вказувала, що до неї згодом підійшла ОСОБА_18 , та під час розмови з нею сказала, що обвинувачений вмиває у потічку руки. Більше нічого з даного приводу повідомити не може;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_19 , котрий в судовому засіданні надав покази, що 28.05.2016 року здійснював разом із інспектором ОСОБА_20 патрулювання Мостиського району. Рухаючись у напрямку м.Мостиська по трасі «Львів-Шегині», в с.Гостинцеве, побачив чоловіка одягненого у темну куртку з капюшоном, котрий перебігав дорогу від магазину, котрий горів, до автомобіля марки «ВАЗ 21099», як згодом стало відомо. В подальшому він із інспектором ОСОБА_20 , наздогнали вказану особу та побачили, як дана особа із рук скинула ймовірно рукавиці, і викинула такі в сторону, котрі в подальшому «повисли» на огорожі. Вказував, що від вказаної особи було чути запах паливно-мастильних матеріалів. На їх питання, чого він поспіхом біг від магазину і до авто, такий кожного разу говорив інші версії;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_20 , котрий в судовому засіданні підтвердив показання свідка ОСОБА_21 , про обставини затримання 28.05.2016 року, у нічний час, неподалік приміщення магазину ТзОВ «Чумак», що у с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53 Мостиського району Львівської області, невідомої особи, як згодом стало відомо обвинуваченого ОСОБА_5 , котра могла здійснити на його думку, підпал вказаного приміщення магазину;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_22 , котрий в судовому засіданні надав покази, що 28.05.2016 року приймав участь при огляді місця події магазину ТзОВ «Чумак», що в с.Гостинцеве, Мостиського району Львівської області. Зазначив, що неподалік магазину, у вуличці, стояв автомобіль марки «ВАЗ-21099», синього кольору, розвернутий до проїжджої частини дороги, неподалік вказаного автомобіля на сітці були рукавиці (колір таких не пригадує), в магазині знаходилась розбита пляшка, в якій ймовірно було мастило. В ході огляду місця події були слідчі, поняті, вилучені речі опечатувались в присутності останніх, які в подальшому разом із слідчим ставили свої підписи;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_23 , котрий в судовому засіданні надав покази, що у травні місяці 2016 році, був присутній при вилучені речей з магазину ТзОВ «Чумак», в якому була пожежа. Зазначив, що з магазину була вилучена ганчірка, на сітці, що неподалік магазину знаходились робочі рукавиці (колір таких не пригадав), у вуличці, що неподалік магазину, знаходився автомобіль марки «ВАЗ 21099», синього кольору, розвернутий в сторону проїжджої частини дороги. Вказував, що бачив, як в паперовий ящик поміщено було ганчірку, на якому і розписався в подальшому. Коли там були поміщені рукавиці, він не бачив, та чи взагалі такі поміщені були, йому невідомо;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_24 , котрий в судовому засіданні надав покази, що 28.05.2016 року перебував на робочому місці. Близько 03:00 год. надійшло повідомлення про те, що невідома особа здійснила підпал магазину ТзОВ «Чумак», що в с.Гостинцеве, Мостиського району. В подальшому подався на місце події, де під час огляду (приміщення магазину та прилеглої території) було вилучено коробку сірників, ганчірку, розбиту пляшку із мастилом, а також рукавиці, з котрих чути було запах пального. Зазначив, що для проведення огляду місця події були запрошені два поняті, однак прізвищ таких не пригадує.
Вище перелічені речі при понятих були опечатані в пакет, та скріплені підписами понятих. Покликався на те, що коли вносив дані в ЄРДР то помилково зазначив місце події не с.Гостинцеве, Мостиського району, а с.Крисовичі, Мостиського району, оскільки обвинувачений там проживає. Також вказував, що вилучені і опечатані речі забрали у відділення поліції, однак коли саме такі направили на експертизу, не пригадує. Зазначав і те, що під час проведення додаткового огляду слідчим ОСОБА_25 було виявлено металевий предмет;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_26 , котрий в судовому засіданні надав покази, що у травні місяці 2016 року був у групі слідчих у кримінальному провадженні щодо підпалу приміщення магазину, що у с.Гостинцеве, Мостиського району Львівської області. Так, під час проведення додаткового огляду місця події ним було виявлено та вилучено металевий предмет, загнутий з однієї сторони, котрий в присутності понятих було опечатано. Зазначав, що обвинуваченим також було добровільно видано куртку, від якої був чути запах мастила. Вказана річ також була опечатана в присутності понятих ОСОБА_27 , та ОСОБА_28 .. Зазначав, що на підставі постанови прокурора він також відібрав змиви рук обвинуваченого ОСОБА_5 .. Дану дію проводив у приміщенні відділення поліції, понятих при вказаній дії залучено не було. Також зазначив, що огляд речей і їхнє подальше опечатування, в присутності понятих він не здійснював, а в протоколі огляду від 28.05.2016р.. так написано, оскільки даний текст ним було скопійовано і просто вставлено в текст протоколу огляду від 28 травня 2016року. В подальшому, зокрема у другій половині червня місяця 2016 року, вилучені та опечатані речі були направлені на експертизу, однак чи він їх скеровував предмети на експертизу то вже не пам`ятає;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_29 , котра в судовому засіданні надала покази, що 28.05.2016 року, у ранковий час, до неї підійшли два працівники поліції, та попросили підписати якісь документи. Що саме і який документ вона підписала не може сказати, оскільки не ознайомлювалась з його змістом, який саме предмет і де він був знайдений не може сказати, оскільки на знає. На запитання суду, звідки впевнена, що це працівники поліції давали їй підписати документи, пояснила, що думала, що то поліцейські, оскільки тої ночі горів магазин. Більше нічого пригадати не може;
- свідка сторони обвинувачення ОСОБА_30 , яка в судовому засіданні надала покази, що була запрошена понятою під час огляду місця події магазину ТзОВ «Чумак» та прилеглої території до вказаного магазину. При вказаному огляді слідчим було виявлено у траві металевий прут, котрий в подальшому при ній було поміщено в пакет. На питання сторони обвинувачення, в судовому засіданні, чи наданий їй для огляду вказаний металевий предмет дійсно являється тим самим, що був вилучений у травні 2016 року, свідок ствердної відповіді не надала, проте вказали, що представлений в судовому засіданні металевий предмет і металевий предмет, що був пред`явлений їм слідчим є різні по розмірах, той що був найдений значно довший, однак вони схожі за своєю формою.
Крім того, з метою обґрунтування висунутого обвинувачення сторона обвинувачення покликалась на наступні письмові докази, які були досліджені та оцінка яких була надана судом, зокрема:
- витягу з кримінального провадження №12016140230000416 від 28.05.2016 року, з якого вбачається, що 28.05.2016 року близько 02:00 год., в с.Крисовичі Мостиського району Львівської області невідома особа здійснила підпал магазину «Чумак»; правова кваліфікація ст.194 ч.2;
- витягу з кримінального провадження №12016140230000416 від 28.05.2016 року, до якого внесені зміни 19.10.2017 року, з якого вбачається, що 28.05.2016 року близько 02:00 год. в с.Гостинцеве Мостиського району Львівської області ОСОБА_5 здійснив підпал магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », однак свій злочинний намір такий не довів до кінця, так як працівниками Мостиського РС ГУ ДСМС України, котрі прибули на місце події, вказана пожежа була ліквідована; правова кваліфікація ст.15 ч.2 ст.194 ч.2;
- рапорту чергового Мостиського ВП від 28.05.2016 року, з якого відомо, що надійшло повідомлення МНС про те, що 28.05.2016 року в с.Гостинцеве Мостиського району виникла пожежа в сільському магазині. Виїздом СОГ на місце події було встановлено, що виникла пожежа магазину, котрий належить ОСОБА_31 та орендує такий ОСОБА_32 , внаслідок якої пошкоджено перекриття магазину та товарно-матеріальні цінності;
- заяви ОСОБА_33 від 28.05.2016 року, в якій такий просить прийняти міри до невідомої особи, котра 28.05.2016 року близько 02:00 год. здійснила підпал магазину «Чумак» в с.Гостинцеве Мостиського району, завдавши при цьому матеріальної шкоди на суму близько 150000 грн.;
- заяви ОСОБА_33 від 28.05.2016 року, в якій такий надав дозвіл на огляд працівникам поліції приміщення магазину «Чумак», що знаходиться в с.Гостинцеве Мостиського району Львівської області;
- даних протоколу огляду місця події від 28.05.2016 року приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: с.Гостинцеве Мостиського району Львівської області та прилеглої території до вказаного магазину, де працівниками поліції вилучено коробку сірників, що знаходилась на тротуарі неподалік магазину, ганчірку, котра перебувала в середині приміщення магазину і дві рукавиці, котрі знаходились на сітці неподалік магазину, а також фото таблицями доданими до вказаного протоколу;
- даних протоколу огляду місця події від 28.05.2016 року вулиці Садової, що у с.Гостинцеве Мостиського району Львівської області, де працівниками поліції вилучено металевий предмет довжиною 94 см у вигляді літери «Г», котрий знаходився на землі;
- заяви ОСОБА_5 від 28.05.2016 року, в якій такий просить працівників поліції долучити його куртку, в яку він був одягнутий 28.05.2016 року, для проведення всіх необхідних експертиз;
- даних протоколу огляду від 28.05.2016 року, з якого вбачається, що предметами огляду були: коробка сірників ТОВ «Україна сірникова фабрика», на передній частині якої зображено особу чоловічої статі з сірником в руках на синьо-жовтому фоні; чоловіча плащова куртка з капюшоном на замок, від якої чути різкий запах паливно-мастильних матеріалів; права рукавиця чорного кольору вкрита пупиришками (гумовими) зеленого кольору з надписом «SILK», металевий подовгуватий виріб із зігнутим у формі літери «Г» кінцем; ганчірка темного кольору пропитана паливно-мастильним матеріалом; змиви з рук ОСОБА_34 ;
- даних протоколом отримання зразків для експертизи від 28.05.2016 року, з якого відомо, що у гр. ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с.Крисовичі Мостиського району Львівської області, відібрано змиви з рук для проведення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів;
- даних протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 30.05.2016 року;
- даних протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 30.05.2016 року;
- даних протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 15.06.2016 року;
- даних протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 15.06.2016 року;
- даних протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 17.10.2017 року;
- даних Акту про пожежу від 28.05.2016 року, з якого відомо, що 28.05.2016 року у приміщенні магазину «Чумак», що у с.Гостинцеве Мостиського району виникла пожежа спричинена сторонньою особою;
- довідкою ТзОВ «Чумак» про те, що 28.05.2016 року в АДРЕСА_2 внаслідок підпалу магазину було знищено, пошкоджено та приведено в нетоварний стан, які не підлягають реалізації продукти та супутні матеріали на загальну суму 17389,29 грн., згідно Акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей); Основні засоби (морозильна камера) на суму 25000,00 грн., кондиціонер на суму 11650,00 гривень; Ремонт вікон та дверей 2513,00 грн. Заграти по проведенню ремонту та відновлюванню приміщення на суму 18714,00 грн.;
- висновку експерта від 25.01.2017 року за №3/940, з якого вбачається, що наданому на дослідження фрагменті тканини виявлено суміш зміненого світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо) з мінеральною моторною оливою. Встановити вид світлого нафтопродукту не вбачається можливим в результаті його зміни в процесі випаровування. На наданій на дослідження рукавиці виявлено залишки суміші зміненого світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо) з мінеральною моторною оливою. Встановити вид світлого нафтопродукту не вбачається можливим в результаті його зміни в процесі випаровування. На марлевих тампонах із змивами з рук гр. ОСОБА_34 , які містяться в двох паперових конвертах, виявлено сліди зміненого світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо). Встановити вид світлого нафтопродукту не вбачається можливим в результаті його зміни в процесі випаровування. На наданій на дослідження куртці виявлено залишки суміші зміненого світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо) з мінеральною моторною оливою. Встановити вид світлого нафтопродукту не вбачається можливим в результаті його зміни в процесі випаровування.
Дати відповідь на запитання не видалось можливим, оскільки склад нафтопродуктів, які виявлено на фрагменті тканини, рукавиці, змивах з рук та на куртці, зазнав змін в процесі випаровування;
- висновку експерта від 28.09.2017 року за №12/16, з якого відомо, що ринкова вартість магазину загальною площею 39,8 кв.м, що розташований по АДРЕСА_2 , котрий орендує ТзОВ «Чумак» станом на 28.05.2016 року становила 532101 грн. без ПДВ;
- рішення 36 сесії 6 скликання Гостинцівської сільської ради Мостиського району Львівської області від 28.05.2015 року за №63 «Про надання дозволу Кооперативному Центральному споживчому товариству на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53-а з метою передачі її в оренду для обслуговування нежитлової будівлі»;
- копії технічного паспорта на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53-а Мостиського району Львівської області, загальною площею 229, кв.м, належного Кооперативному центральному споживчому товариству;
- наказу №1 «Про проведення інвентаризації» від 28.05.2016 року, з якого вбачається, що необхідно провести у магазині, що у с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53-А Мостиського району інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей основних засобів та малоцінного інвентарю станом на 28.05.2016 року;
- акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в магазині ТзОВ «Чумак», що за адресою: с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53-А Мостиського району станом на 28.05.2016 року;
- рахунку-фактури №1113 від 30.05.2016 року;
- рахунку №22/05 від 30.05.2016 року;
- довідки ТзОВ «Чумак» від 21.09.2017 року, з якої вбачається, що згідно товарно-грошового звіту станом на 14.05.2016 року в магазині, що в АДРЕСА_2 району вартість товару ТзОВ «Чумак» становила 56800 грн. та ФОП ОСОБА_35 105200 грн., де загальна сума товару, що підлягала реалізації складала 162000 грн.;
- довідки ТзОВ «Компанія С.К.» від 31.05.2016 року, з якої відомо, що заставна вартість фірмової морозильної камери «» Бренд 1965 М400 серійний номер 0913343179 становить 25000 грн.;
- довідки ТзОВ «Чумак» від 21.09.2017 року про те, що згідно Акту інвентаризації товарно-матеріальних цінностей до моменту підпалу магазину в АДРЕСА_2 загальна сума товарного обладнання становила 70000 грн.;
- свідоцтва про право власності на приміщення магазину в АДРЕСА_2 , з якого відомо, що власником зазначеного приміщення являється Чернівське споживче товариство;
- договору оренди об`єкта нерухомості від 15.05.2015 року, укладеного в м.Мостиська між Кооперативним Центральним споживчим товариством, в собі ОСОБА_36 та ТзОВ «Чумак», в особі ОСОБА_33 ;
- договору суборенди об`єкта нерухомості від 11.08.2015 року, укладеного в с.Трушевичі між ТзОВ «Чумак», в особі директора ОСОБА_33 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_37 ..
Оцінивши усі надані стороною обвинувачення письмові докази відповідно до положень ст. 94 КПК, кожен окремо та у їх сукупності, суд вважає висунуте обвинувачення за ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, недоведеним належними, допустимими та достатніми доказами та виходить з таких мотивів.
Під час судового розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_7 стосовно свого підзахисного пояснив, що висунуте обвинувачення є безпідставним та не доведеним. Просить суд звернути увагу на те, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися лише на припущеннях і може бути ухваленим лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. На підтвердження невинуватості свого підзахисного покликається на наступні показання свідків:
- свідка сторони захисту ОСОБА_27 , котрий в судовому засіданні надав покази, що разом із ОСОБА_28 , був присутній при огляді предметів, яких саме і чи ці речі були вилучені з місця вчинення кримінального правопорушення, згадати не може. Серед вказаних предметів, що були вилучені: гумові рукавиці чорного кольору, пачка сірників, ганчірка, а також куртка. Вказані предмети не були при огляді упаковані в поліетиленові пакети. Зазначив, що ним було підписано тільки протокол огляду. З вилучених предметів було чути запах мастила. Більше нічого з даного приводу вказати не може;
- свідка сторони захисту ОСОБА_28 , котрий в судовому засіданні підтвердив показання ОСОБА_27 , про обставини огляду, вилучених предметів. Однак звідки ці предмети було вилучено, чи з приміщення магазину ТзОВ «Чумак», що за адресою: АДРЕСА_2 чи прилеглої до приміщення магазину території, вказати однозначно не може;
- свідків сторони захисту ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 , котрі в судовому засіданні пояснили, що 28.05.2016 року, у ранковий час їх було повідомлено про пожежу магазину, належного ОСОБА_31 , котрий на даний час орендує ТзОВ «Чумак», що за адресою: с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53-А Мостиського району Львівської області. Зазначили, що їм не відомо хто міг здійснити підпал приміщення вказаного магазину. Більше нічого з даного приводу повідомити не взмозі;
- свідка сторони захисту ОСОБА_41 , котрий в судовому засіданні пояснив, що 28.05.2016 року, в ранковий час до нього зателефонував син обвинуваченого та попросив завезти його у Мостиський ВП. Приїхавши біля Мостиського ВП, вони деякий час там постояли, та згодом до них вийшов ОСОБА_5 , із слідчим поліції. В подальшому обвинувачений та слідчий підійшли до автомобіля обвинуваченого та з багажного відділення такого слідчий вилучив рукавиці та металевий предмет, схожий на «монтіровку».
Згодом, коли вже обвинувачений підійшов до автомобіля, щоб їхати додому, слідчий вилучив у нього куртку, та після цього обвинувачений пішов у приміщення відділення поліції, та через деякий час повернувся, і тоді вони поїхали додому. Стверджував, що запаху нафтопродуктів від обвинуваченого чути не було. Вказував, що жодних осіб, в тому числі понятих, при вилученні вказаних у обвинуваченого предметів, не було;
- свідка сторони захисту ОСОБА_42 , котрий в судовому засіданні пояснив, що 28.05.2016 року, в ранковий час до нього зателефонував продавець магазину, частину якого він орендує та здійснює продаж різного роду товарів, і повідомив, що його батька затримали працівники поліції та повезли у Мостиський ВП. В подальшому він хотів зателефонувати батькові, однак той трубки не брав, і він зайшов у його кімнату, де на столі побачив телефон та «дві пачки грошей». Згодом він зателефонував до ОСОБА_41 та разом з таким поїхали до Мостиського ВП. Перебуваючи біля відділення поліції вони побачили як на вулицю вийшов слідчий поліції та його батько обвинувачений ОСОБА_5 , при цьому такі попрямували до автомобіля останнього, де з багажника такого вилучили рукавиці, металевий предмет схожий на лом, а також слідчий попросив його батька зняти куртку для подальшого проведення слідчих дій по такій. Зазначив, що запаху нафтопродуктів від батька чути не було. Більше нічого з даного приводу повідомити не в змозі. Вказував, що по товар переважно їздить він, однак коли потрібно товару не значну кількість, таке буває, 2-3 рази в місяць, то батько самотужки на своєму автомобілі марки «ВАЗ 21099», їздить на Шувар, що у м.Львів, за товаром.
Окрім покликань на показання свідків стороною захисту також наголошено на недопустимості та неналежності, наданих обвинуваченням, доказів.
За змістом статті 62 Конституції України, під час розгляду кримінальних проваджень має суворо дотримуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ст.121 Конституції України та ст.36 КПК України, підтримання державного обвинувачення покладається на прокурора.
При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Статтею 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Частиною 3 цієї статті встановлено, що під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.
При цьому, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків;
Відповідно до ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Статтею 23 КПК України закріплено принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів. Зокрема, частиною 1 цієї статті передбачено, що суд досліджує докази безпосередньо.
Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Відповідно до ч.2 цієї статті не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом;
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч.1 ст.84 КПК України).
При цьому, докази подані тією чи іншою стороною повинні бути належними та допустимими.
Згідно з ч.1 ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів;
Частиною 1 ст.86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому, відповідно до ч.2 цієї статті недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення;
Суд також вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
Таким чином, на переконання суду, беззаперечним є те, що саме сторона обвинувачення зобов`язана доводити винуватість особи в межах висунутого обвинувачення поза розумним сумнівом.
Згідно з ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. При цьому, частиною 3 цієї статті визначено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження;
Перелік питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку (такі питання вирішуються окремо щодо кожного обвинувачення щодо конкретного злочину та окремо щодо кожного з обвинувачених) закріплені статтею 368 КПК України;
Дослідивши всі вище перелічені докази, оцінивши кожен з них з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов до наступного переконання.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 напряму пронизаний припущеннями, формальностями, в ньому містяться ствердження які покладені в основу обвинувачення, якими взагалі не підтверджується вина обвинуваченого, так аналізуючи дані докази, які надані органами досудового слідства на підтвердження обвинувачення, слід зазначити, що в обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_5 , 28.05.2016 року близько 02:00 год., маючи умисел на умисне знищення чужого майна, зокрема приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , належне ТзОВ «Чумак», та матеріальних цінностей, що знаходились в середині магазину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням заздалегідь заготовлених предметів, а саме пристроєм для бортування коліс, розбив шибку у дверях вказаного магазину і, підпаливши пляшку з сумішшю нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне з мінеральною моторною оливою), закинув її в середину магазину, спричинивши загоряння приміщення магазину вартістю 532101 грн. та матеріальних цінностей вартістю 162 000 грн., а всього на загальну суму 694101 грн. Однак, свій злочинний намір ОСОБА_5 не довів до кінця, оскільки працівниками Мостиського РС ГУ ДСМС України, котрі прибули на місце події, вказана пожежа була ліквідована.
Проте, ОСОБА_5 , послідовно, як під час досудового розслідування так і всього судового розгляду, не визнавав своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наполягаючи на тому, що він, вищевказаного дня та часу не здійснив підпал приміщення магазину ТзОВ «Чумак», хоча у зазначений день та час перебував неподалік місця вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
В основу обвинувачення покладено показання свідків працівників поліції ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , а також ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , і ОСОБА_12 , сторони обвинувачення, однак суд не приймає такі до уваги, оскільки дані свідки не спростовують та не підтверджують обставини зазначені в обвинувальному акті.
Показання свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_20 , працівників поліції, про те, що 28.05.2016 року саме обвинувачений ОСОБА_5 , перебував неподалік приміщення магазину «Чумак», котрий в цей час горів спростовуються показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_5 , який суду пояснив, що він того ж таки дня, в нічний час, їхав автомобілем у торгівельний комплекс «Шувар», що у м.Львові. При проїзді неподалік магазину «Чумак», що в с.Гостинцеве Мостиського району, побачив як невідома особа перебувала біля магазину, який горів, а тому він зупинив авто, і вийшовши з такого мав намір запобігти розповсюджені пожежі у вказаному магазині. Показання працівників поліції надані ними в судовому засіданні та під час досудового слідства підтверджують факт знаходження ОСОБА_5 , на місці події, хоча й ним самим таке не заперечується, однак ці показання жодним чином не підтверджують факт вчинення ним даного кримінального правопорушення, оскільки є абстрактними та такими, які прямо не вказують на вину ОСОБА_5 .. Судом показання даних свідків не можуть братись до уваги на підтвердження вини ОСОБА_5 , оскільки такі хоч і є послідовні, однак ствердження самого факту знаходження особи на місці події не може слугувати вагомою підставою для пред`явлення обвинувачення у вчинені неправомірних умисних дій з використанням заздалегідь заготовлених предметів, що інкримінується ОСОБА_5 .. Також у суду викликає сумнів щодо належності, як доказ, протокол допиту свідка ОСОБА_21 , оскільки такий датований 30 травня 2016 року, однак в реєстрі зазначено, що такий проводився 29.05.2016р., що не може залишитись поза увагою суду.
Покликання сторони обвинувачення, що у показаннях свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , і ОСОБА_12 , є твердження про обставину, що неподалік автомобіля обвинуваченого, зокрема на сітці огорожі були наявні рукавиці із запахом нафтопродуктів, суд вважає непослідовними, оскільки в судовому засіданні свідки говорили, що колір рукавиць помаранчевий, а на експертне дослідження було скеровано рукавиці чорного кольору і якщо припускати, що свідки забули колір рукавиць, то природно виникає запитання, а чому ж так ствердно наголошується, що ОСОБА_5 , вчинив даний злочин, бо дуже нервував і нібито від нього було чути запах бензини. Також показання цих свідків суттєво різняться від наданих на досудовому слідстві щодо обставин вмивання обвинуваченого, а саме: в судовому засіданні свідки показали, що ОСОБА_5 , вмивав руки з пляшки з водою, хоча в протоколі допиту, написано, що він вмивався з потічка поруч. Такі розбіжності в показаннях свідків, на думку суду, не можуть слугувати для однозначного доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 , а є лише припущенням, що останній міг здійснити інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Такі ж розбіжності містяться і в поясненнях свідка ОСОБА_12 .. Так, свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні зазначила, що перебуваючи неподалік обвинуваченого побачила, як той відкриває багажник свого автомобіля, витягуючи з такого пляшку води, з якої і в подальшому вмивається. В свою чергу свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні зазначила, що під час розмови із ОСОБА_12 , остання їй вказала, що перебуваючи біля обвинуваченого, побачила, як той йшов в потічок, що протікає неподалік магазину, та вмивав у такому руки. Також суд вважає за необхідне зазначити, що протокол допиту свідка ОСОБА_12 , долучений стороною обвинувачення датований 19 жовтня 2017 року, хоча в реєстрі зазначено 19.10.2016 року, що на думку суду є неналежним доказом, оскільки унеможливлює використання його на підтвердження існування обставин викладених в обвинувальному акті.
Наведене свідчить про те, що показання вказаних осіб, не можуть слугувати як доказ у вчиненні обвинуваченим інкримінованому йому кримінального правопорушення.
Інші свідки сторони обвинувачення жодних показань, котрі б прямо і беззаперечно вказували на те, що підпал магазину ТзОВ «Чумак» в с.Гостинцеве, Мостиського району Львівської області вчинив саме обвинувачений ОСОБА_5 , не надали.
Також, суд звертає увагу і на те, що поняті ОСОБА_29 і ОСОБА_43 , котрі були присутні під час додаткового огляду місця події приміщення магазину ТзОВ «Чумак» та прилеглої його території, який здійснював слідчий ОСОБА_25 , 28.05.2016 року, в ранковий час, вказали, що вилучений слідчим металевий прут, котрий був опечатаний та скріплений їх підписами та той, що був пред`явлений їм стороною обвинувачення в судовому засіданні, ймовірно, не є тим самим предметом, оскільки є іншого розміром, а тому даний доказ (протокол додаткового огляду місця події), суд не приймає до уваги, як такий, що може підтвердити вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Окрім цього, суд вбачає за необхідне зазначити, що при вчиненні слідчим ОСОБА_44 , певних процесуальних дій з ОСОБА_5 , який перебував 28.05.2016року, у статусі свідка, а саме допиту і так званого «відібрання біологічних зразків», (змивів з рук обвинуваченого ОСОБА_5 ) для проведення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів у відділенні поліції, що за адресою: м.Мостиська, вул.Будзиновського, 6, Львівської області, було допущено ряд грубих процесуальних порушень і порушень прав людини, які не можуть бути залишені поза увагою суду і на які суд наголошує.
Обвинувачення покликається, як на фундаментальний доказ, висновок експерта, який базується на змивах з рук ОСОБА_5 , який долучено до матеріалів кримінального провадження, однак даний доказ нівелюється наступним.
Так, відповідно до ст.245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).
Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов`язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
Отримання зразків для експертизи - це самостійна процесуальна дія, що проводиться стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи, слідчим суддею у випадках, якщо експертиза призначена за клопотанням сторони провадження або судом з метою забезпечення проведення експертизи та встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Звертатися за проведенням експертизи під час досудового розслідування мають право слідчий, прокурор, а стороні захисту надається право звертатися до них з клопотанням про залучення експерта та залучати експерта безпосередньо за угодою. Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні по кримінальному провадженню лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, являють собою матеріал для отримання нового або перевірки вже наявного доказу.
Юридичною підставою для отримання зразків є постанова слідчого, прокурора (ч.3 ст. 110 КПК), що здійснює досудове розслідування, або ухвала слідчого судді, суду (ст.164 КПК), а науковою - неможливість вирішення поставлених експерту питань без спеціально підібраного порівняльного матеріалу. Рішення щодо отримання зразків, необхідних для експертизи, повинно прийматися стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею, з урахуванням конституційних гарантій прав і свобод людини. Саме тому при отриманні зразків для експертизи не повинні використовуватися методи, небезпечні для життя й здоров`я людини або ті, що принижують її честь і гідність, а способи відбору зразків, реалізація яких вимагає проведення проникнення до житла чи іншого володіння особи,
до приміщень тощо передбачає проведення таких дій у порядку, що встановлений для проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.
Для отримання зразків для експертизи необхідно винести вмотивовану постанову (ч.5 ст.110 КПК), в якій коротко описують обставини кримінального провадження, що зумовлюють необхідність одержання зразків, конкретні види зразків і перелік осіб, у яких вони будуть вилучатися з обов`язковим зазначенням процесуального становища останніх. За законом сторона кримінального провадження має право отримати у підозрюваного або обвинуваченого зразки, необхідні для порівняльного дослідження. У потерпілого або свідка припускається отримання зразків лише за необхідності перевірки, чи не залишені цими особами сліди в певному місці або на речових доказах, а після отримання зразків скласти протокол (ст.104 КПК), в якому обов`язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.
При підготовці до отримання зразків особа, яка призначає експертизу, повинна вирішити питання про участь у названій дії спеціаліста певного профілю знань і запросити його для участі в слідчій (розшуковій) дії. На етапі вилучення або відібрання зразків може бути використана допомога спеціаліста у створенні обставин та умов отримання зразків, застосуванні інструментів і приладів, визначенні якості та достатньої кількості отриманих зразків, роз`ясненні правил і способів їх вилучення або одержання, пакування і зберігання до часу передачі експерту тощо. При складанні протоколу спеціаліст допоможе слідчому правильно описати назву зразків, їх якість, особливості упаковки та інші обставини, які повинні бути у ньому відображені. Крім загальних процесуальних і тактичних правил при отриманні окремих зразків, важливо додержуватися й специфічних правил, які випливають з їх особливостей, а також існуючих технічних, санітарних та інших нормативів. Допомога спеціаліста має важливе значення не тільки при відборі зразків, а й при оцінці їх достатності та придатності для дослідження. Спеціаліст, який знає технологічні умови і вимоги Держстандарту, може визначити та вказати на відповідність отриманих зразків пред`явленим вимогам. У разі їх невідповідності він з`ясовує причину, повідомляє про це особу, яка призначила експертизу, і надає необхідну допомогу в повторному або додатковому їх відборі відповідно до існуючих правил та інструкцій.
При отриманні зразків і підготовці матеріалів на експертизу сторони кримінального провадження повинні керуватися правилами, викладеними в інструкціях про призначення та проведення окремих видів судових експертиз. При цьому повинні бути створені такі умови, які забезпечували б отримання необхідної їх кількості та якості, а також гарантували б безсумнівність їх походження. Всі досліджувані об`єкти й зразки мають бути відповідно упаковані, опечатані і засвідчені пояснювальним написом та підписом особи, яка одержувала зразки. Упаковка добирається з урахуванням особливостей об`єктів дослідження і повинна захищати їх від пошкоджень та привнесення будь-яких змін під час транспортування й зберігання.
Так, 28.05.2016 року прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури ОСОБА_45 , було винесено постанову про відібрання біологічних зразків (змив з рук обвинуваченого ОСОБА_5 ) для проведення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.
Разом з тим в.о. керівника Городоцької місцевої прокуратури ОСОБА_46 , тільки 30.05.2016року призначено групу прокурорів у складі прокурора ОСОБА_47 , старший групи та прокурора ОСОБА_6 , для здійснення повноважень у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12016140230000416 від 28.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.
Наведене свідчить про те, що прокурором ОСОБА_45 , винесено постанову про відібрання біологічних зразків, не будучи станом на 28.05.2016 року призначеним прокурором чи у групі прокурорів у вищевказаному кримінальному провадженні.
Окрім цього, при відібранні вказаних біологічних зразків, поняті взагалі не залучались, що в судовому засіданні стороною обвинувачення та стороною захисту, не заперечувалось. Вказані зразки були відібрані слідчим ОСОБА_44 , у ОСОБА_5 , який на той час був свідком у даному кримінальному провадженні. Зразки відбиралися в вбиральні приміщення Мостиського ВП, слідчим одноособово, на марлеві тампони, без жодної фіксації чи документування, хоча відібрати такі повинен був б спеціаліст-експерт, що вбачається із вищенаведених норм закону.
Факт отримання біологічних зразків в добровільному порядку стороною обвинувачення в ході досудового розслідування, не підтверджено. Також слід врахувати відсутність дозволу слідчого судді на примусове відібрання біологічних зразків.
Приписами ч. 2,3 ст.89 КПК України встановлено, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Висновк експерта №3/940 від 25.01.2017року є недопустимим доказом, оскільки змиви з рук ОСОБА_5 , на той момент свідка, що були використані для проведення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів отримано з грубим порушенням порядку, визначеного КПК України та не в добровільному порядку (за відсутності доказів зворотнього) і без отримання дозволу слідчого судді, суду на примусове відібрання біологічних зразків.
Сам же висновок експерта від 25.01.2017 року за №3/940, який також був покладений в основу обвинувачення, не дав однозначної відповіді на поставлені слідчим ОСОБА_24 питання про те, чи є на фрагменті тканини, рукавиці, на марлевих тампонах із змивами з рук ОСОБА_5 , а також куртці ОСОБА_5 , нафтопродукти чи паливно-мастильні матеріали, зокрема вказаним висновком зазначено, що на вищевказаних речах хоча і виявлено сліди суміші зміненого світлого нафтопродукту (бензин, дизельне пальне, моторна олива), однак встановити вид світлового продукту не вбачається можливим в результаті його зміни в процесі випаровування, на думку суду є недопустимим доказом з огляду на таке.
В описовій частині висновку зазначається, що на дослідження надано три полімерні пакети та два паперові конверти з об`єктами дослідження, а саме:
- ганчірка з запахом похожим на бензин, слідчий ОСОБА_48 , поняті ОСОБА_49 , - підпис та ОСОБА_23 , - підпис… видимих порушень цілісності упакування не виявлено;
- робоча права рукавиця, слідчий ОСОБА_24 -підпис, поняті ОСОБА_50 , - підпис,2. ОСОБА_23 ,- підпис…видимих порушень цілісності упакування не виявлено.
Як убачається з викладеного, дані предмети були запаковані при понятих ОСОБА_50 та ОСОБА_23 , а слідчий був ОСОБА_24 , однак прокурор надав, як доказ протокол огляду предмету від 28 травня 2016року складений слідчим ОСОБА_51 , де зазначено, що ним, в присутності понятих ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , оглянуто і опечатано, на які нанесено кульковою ручкою пояснювальні записи та підписи слідчого та понятих, а саме: коробка сірників ТОВ «Україна сірникова фабрика», чоловіча плащова куртка, ганчірка темного кольору, права рукавиця чорного кольору, металевий подовгуватий виріб з зігнутим кінцем, тобто виникають ґрунтовні розбіжності в наданих доказах щодо того, а які ж предмети все ж таки були запаковані, оглянуті і в кінцевому результаті скеровані на експертизу, які ж все ж таки поняті були залучені при даних оглядах і опечатуваннях і чи взагалі поняті були присутні при даних процесуальних діях слідчого, і саме головне і вагоме питання при дослідженні даних доказів, чи не піддавались сторонньому впливу дані предмети до скерування їх через 20-ть днів в експертну установу. Дані сумніви не спростовано стороною обвинувачення, а тому такі тлумачаться на користь особи.
Як вбачається з переліку речей оглянутих та опечатаних, якщо брати до уваги протокол огляду предмету від 28 травня 2016р., на який покликається прокурор, у ньому знаходилась ще і коробка сірників і подовгуватий металічний предмет, однак жодних висновків чи то досліджень з даними предметами не проводилось і ці предмети не було скеровано експерту на дослідження. Дана обставина підтверджує те, що визнані слідчим «так звані» речові докази, в даному кримінальному провадженні, неодноразово розпечатувались і відповідно зберігались неналежним чином, що як наслідок унеможливило їхню цілісність і схоронність у первинному стан. На думку суду, для слідства було основним завданням збереження слідів на даних предметах, оперативне скерування їх на експертизу, і як наслідок кваліфіковано проведене слідство і встановлення винних осіб у даному кримінальному провадженні.
Також в описовій частині цього ж висновку зазначається таке:
- паперовий пакет білого кольору, на фронтальній стороні конверта написано-«змиви з рук (ліва рука) ОСОБА_5 , ст.слідчий-підпис- ОСОБА_52 ……видимих порушень цілісності упакування не виявлено;
- паперовий пакет білого кольору, на фронтальній стороні конверта написано-«змиви з рук (права рука) ОСОБА_5 , ст.слідчий-підпис- ОСОБА_52 ……видимих порушень цілісності упакування не виявлено;
- господарський полімерний пакет чорного кольору з написом «HUGO BOSS» - «речовий доказ- куртка, слідчий-підпис ОСОБА_53 ,… видимих порушень цілісності упакування не виявлено. Жодних підписів понятих і тим паче ОСОБА_5 , на даних конвертах не має, тобто знову ж, такі предмети були скеровані експерту без жодних дотримання вимог та з грубими порушеннями КПК України, що в свою чергу є визнанням таких доказів недопустимими.
Таким чином, зазначений висновок хоч і зроблений науково вірно, однак він не дає суду можливість зробити однозначний та беззаперечний вивід щодо вчинення ОСОБА_5 , інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Суд зазначає і те, що постанова про призначення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів винесена начальником СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_24 17.06.2016 року, в той час як 28.05.2016 року були вилучені та опечатані речі (фрагмент тканини, рукавиці, змиви з рук на марлевих тампонах обвинуваченого ОСОБА_5 , куртка обвинуваченого ОСОБА_5 ), котрі в подальшому повинні були бути направлені на експертизу. З наведеного, суду незрозумілим те, чому вищевказані речі такий тривалий період часу (20 днів) не були направлені на експертизу, як і те, де вказані та упаковані речі до дня винесення постанови слідчого про призначення експертизи знаходились, що в подальшому унеможливило експерту дати відповідь на поставлені слідчим ОСОБА_24 , питання, оскільки як зазначив експерт у висновку, склад нафтопродуктів, які було виявлено на вказаних вище речах, зазнав змін в процесі випаровування.
Вищеперераховані докази, а скоріше їх недопустимість, та непослідовні показання свідків, підтверджують, що органом досудового розслідування здійснено непрофесійне поверхневе слідство, надана хибна оцінка доказів, яка не дозволяє прийти до переконання про доведеність вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, стороною обвинувачення не надано.
Разом з тим, свідки сторони захисту ОСОБА_41 і ОСОБА_54 , зазначили, що перебуваючи 28.05.2016 року поблизу обвинуваченого ОСОБА_5 , не чули від такого запаху паливно-мастильних матеріалів (бензину, дизельного палива, моторного мастила, тощо), підтвердили обставини вилучення рукавиць з багажника автомобіля ОСОБА_5 , що встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Поза зазначеними доказами цього вироку та їх джерелами, які суд безпосередньо дослідив під час судового розгляду, обставини викладені в обвинувальному акті не підтверджуються жодними іншими доказами та їх джерелами та прямо суперечать обставинам обвинувального акту і відомостям відображених у доказах, що такі, в тій чи іншій мірі підтверджують; жоден із наведених стороною обвинувачення, не вказав, поза розумним сумнівом, на наявність причинно-наслідкового зв`язку між зібраними слідством доказами та обставинами вказаними в обвинувальному акті.
Так, відповідно ч.1 ст.194 КК України відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна настає тоді, коли потерпілій особі заподіяння шкоди у великих розмірах.
Як зазначено в диспозиції ч.2 ст.194 КК України відповідальність за цією частиною наступає за те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах; 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.
Як вбачається із контексту обвинувального акту ОСОБА_5 , обвинувачується у тому, що він маючи умисел на умисне знищення чужого майна, зокрема приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , належне ТзОВ «Чумак», та матеріальних цінностей, що знаходились в середині магазину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням заздалегідь заготовлених предметів, а саме пристроєм для бортування коліс, розбив шибку у дверях вказаного магазину і, підпаливши пляшку з сумішшю нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне з мінеральною моторною оливою), закинув її в середину магазину, спричинивши загоряння приміщення магазину, тобто наніс шкоду шляхом підпалу.
Підпал - це свідоме застосування джерела вогню до певних об`єктів.
При проведенні слідства і встановлені істини у даному кримінальному провадженні, на слідчого покладався обов`язок доказування вини ОСОБА_5 , саме у вчиненні умисних дій на спричинення шкоди шляхом підпалу.
Однак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, слідчим протягом тривалого часу, а саме півтора року від події не вчинялось жодних слідчих дій, а навпаки, після отримання 28.09.2017року висновку експерта №12/16 судової оціночно-будівельної експертизи про вартість завданої шкоди, 19.10.2017року, викликано ОСОБА_5 , у відділок де, як вбачається із реєстру його було, в один день: допитано, повідомлено про підозру, доручено провести відкриття матеріалів.
Тобто, на думку слідчого, після отримання саме висновку експерта №12/16 судової оціночно-будівельної експертизи про вартість завданої шкоди, було встановлено вину ОСОБА_5 , та цей висновок є основним доказом у справі, з таким погодилась і сторона обвинувачення.
Відповідно до ст.91 КПК України серед іншого підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, у органу досудового слідства відсутні підстави для кваліфікації злочину саме за ч.2 ст.194 КК України, оскільки відсутній обов`язковий елемент такої кваліфікації як умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу.
Таким чином, з усіх наданих стороною обвинувачення документів та показань вбачається, що на досудовому слідстві було встановлено лише те, що обвинувачений перебував неподалік магазину ТзОВ «Чумак», що в с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53 Мостиського району, в час коли там відбувалась пожежа. Будь яких доказів причетності ОСОБА_5 , до підпалу вказаного приміщення магазину ТзОВ «Чумак» не надано, та є тільки припущення, що це міг скоїти саме обвинувачений, а отже у даному випадку відсутні докази суб`єктивної сторона злочину який характеризується прямим умислом.
Серед усіх письмових доказів наданих стороною обвинувачення відсутнє повідомлення про підозру ОСОБА_5 , від 19.10.2017року, тобто окрім короткого викладу тексту в обвинувальному акті, суд позбавлений можливості оцінити контекст повідомлення про підозру.
Суд стверджує, що в межах розгляду в суді справи про обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.2 ст.194 КК України, стороною обвинувачення не доведено, а судом вичерпані можливості їх отримання доказів, відомості з яких підтверджували б співіснування сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою щодо винуватості ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
При цьому, суд наголошує, що незважаючи на те, що суд, відповідно до вимог ч.6 ст.22 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створював усі необхідні умови для реалізації сторонами процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, стороною обвинувачення інших доказів, які б підтверджували вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, не надано та відповідні клопотання про їх витребування та дослідження не заявлялися.
Ухвалюючи цей вирок, суд вказує, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи/осіб доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
Така позиція суду в повній мірі кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові цього суду від 12.06.2018 року у справі №712/13361/15;
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась і ЄСПЛ у своїх рішеннях. Зокрема, у справі Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства від 28.10.1994 року (Series A no. 300-A) Суд вказав - ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним.
Відтак, стороною обвинувачення залишилось недоведеним винуватість ОСОБА_5 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. А тому, викладені обставини в обвинувальному акті не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та є припущенням сторони обвинувачення.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України не доведена, сторона обвинувачення не довела його винуватість поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо його винуватості повинні бути витлумачені на користь такого.
В пунктах 17, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і Постанов Пленуму ВСУ з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» роз`яснено, що в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості зібрання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Відповідно до ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Основною із правових підстав ухвалення виправдувального вироку є недоведеність вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, тобто, не доказано сам факт кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст.337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме: діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, а тому, ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.194 КК України, необхідно виправдати.
Винесення виправдувального вироку забезпечить дієву реалізацію одного із завдань кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України: охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, щоб жоден невинуватий не був засуджений.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Згідно ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати, пов`язані з проведенням судової оціночно-будівельної експертизи №12/16 від 28.09.2017р., на суму 2968,80 грн., та за «Дослідженнях нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів» висновок №3/940 від 25.01.2017року, на суму 1323,10грн., стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки відповідно до статті 15 Закону України "Про судову експертизу", здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , в даному кримінальному провадженні не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
у х в а л и в:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2ст.194КК Українита виправдати його на підставі п.2 ч.1 ст.373 КПК України, - у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
Речові докази: коробку сірників ТОВ «Україна сірникова фабрика», права рукавиця чорного кольору з надписом «SILK», металевий подовгуватий виріб, ганчірка темного кольору та змиви з рук ОСОБА_34 , котрі знаходяться в камері зберігання речових доказів Мостиського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, - з н и щ и т и.
Речовий доказ: чоловіча плащова куртка чорного кольору з капюшоном, котра знаходиться в камері зберігання речових доказів Мостиського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, - повернути його законному володільцю, тобто ОСОБА_5 .
Судові витрати у даному кримінальному провадженні за проведення експертизи нафтопродуктів і паливно - мастильних матеріалів та за проведення будівельно-технічної експертизи на загальну суму 4291 (чотири тисячі двісті дев`яносто однієї) гривані 90 коп., - віднести за рахунок держави.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя (підпис) ОСОБА_1
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_1
Вирок набрав законної сили: «___» ______________ 20__ р.
Суддя ОСОБА_1
