Справа № 448/1443/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/1032/19 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2019 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши укримінальному проваджені про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 та представника потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 серпня 2019 року щодо ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
вироком Мостиського районного суду Львівської області від 20 серпня 2019 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України та виправдано його на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України, - у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні за проведення експертизи нафтопродуктів і паливно - мастильних матеріалів та за проведення будівельно-технічної експертизи на загальну суму 4291 (чотири тисячі двісті дев`яносто однієї) гривані 90 коп., - віднесено за рахунок держави.
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 , 28.05.2016 року близько 02:00 год., маючи умисел на умисне знищення чужого майна, зокрема приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_2 , належне ТзОВ «Чумак», та матеріальних цінностей, що знаходились в середині магазину, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням заздалегідь заготовлених предметів, а саме пристроєм для бортування коліс, розбив шибку у дверях вказаного магазину і, підпаливши пляшку з сумішшю нафтопродуктів (бензин, дизельне пальне з мінеральною моторною оливою), закинув її в середину магазину, спричинивши загоряння приміщення магазину вартістю 532101 грн. та матеріальних цінностей вартістю 162 000 грн., а всього на загальну суму 694101 грн. Однак, свій злочинний намір ОСОБА_6 не довів до кінця, оскільки працівниками Мостиського РС ГУ ДСМС України, котрі прибули на місце події, вказана пожежа була ліквідована.
На вирок суду прокурор ОСОБА_10 та представник потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 подали апеляційні скарги.
Прокурор ОСОБА_10 просить скасувати даний вирок у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України і признати покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін на 2 роки, покласти на засудженого обов`язки, передбачені ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, місця праці.
В обґрунтування покликається на те, що вирок є незаконним і підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що суд першої інстанції необ`єктивно та упереджено дослідив докази обвинувачення і, не дивлячись на те, що вони доповнюють один одного, між ними є взаємозв`язок, безпідставно визнав їх недопустимим і постановив реабілітуюче рішення. Так, суд першої інстанції взяв до уваги покази обвинуваченого надані суду, однак не дав їм належної оцінки, не звернувши увагу на всі неточності і суперечності в його показах, які ОСОБА_6 не зміг пояснити, а також безпідставно не прийняв до уваги покази свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які були на місці події в ту ніч, все бачили і там же безпосередньо спілкувались з ОСОБА_6 . Крім цього, прокурор стверджує, що покази обвинуваченого є неправдивими, надані суду з метою уникнути кримінального покарання за вчинений злочин і не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки спростовуються показами свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та представника ТзОВ «Чумак» ОСОБА_11 , які були допитані в суді. Також, вважає, що суд першої інстанції при оцінці доказів безпідставно визнав недопустимим доказом висновок експерта №3/940 від 25 січня 2017 року, яким встановлено, що на представленій на дослідження рукавиці, а також ганчірці виявлено залишки суміші зміненого світлого нафтопродукту (бензин, дизельне паливо) з мінеральною моторною оливою.
Представник потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 просить даний вирок скасувати та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України і признати покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
В обґрунтування покликається на те, що вищенаведений вирок є незаконним та необґрунтованим, постановленим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на неповному судовому слідстві.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги покази свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , так як такі зустрілись з обвинуваченим ОСОБА_6 25 травня 2016 року біля приміщення органу поліції через незначний час після затримання останнього. Також, апелянт вважає незрозумілими та надуманими підстави відкидання, як належних та допустимих доказів, зокрема показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .
Більше того, представник потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 підкреслює, що виправдувальний вирок винесено на підставі неповного судового розгляду, що полягає в незалученні до судового розгляду інших зацікавлених осіб, яким діями обвинуваченого ОСОБА_6 була заподіяна матеріальна шкода, а саме власнику приміщення, іншим орендарям та суборендарям.
15 жовтня 2019 року на адресу Львівського апеляційного суду надійшло заперечення захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 на апеляційну скаргу прокурора в якій просить залишити її без задоволення, а вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 серпня 2019 року щодо ОСОБА_6 без змін. Мотивує своє заперечення тим, що судом першої інстанції зроблено правильні оцінку показів свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , оскільки ніхто з вищевказаних осіб не був очевидцем вчинення злочину, а їх покази ґрунтуються на припущеннях, з початку припущеннях працівників поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а потім з їх слів і свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Крім цього, у суду першої інстанції виникли обґрунтовані сумніви щодо неналежного зберігання, вилучення, огляду речових доказів і їх повторного неодноразового запечатування.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 вказав, що не визнає своєї вини у вчиненому, так як ні підпалу чи, навіть, замаху він не вчиняв, оскільки жодної мотивації до вчинення таких дій у нього нема та й не було, оскільки між ним та магазином ТзОВ «Чумак» на той момент і зараз конкуренція відсутня. Також зазначив, що його магазин і магазин ТзОВ «Чумак» знаходиться в одній будівлі, і у випадку підпалу ним вказаної будівлі, також б і загорілось приміщення його магазину. Так, визнає, що в даному випадку вбачається багато збігів у ситуації, яка склалася, однак інкримінованого йому кримінального правопорушення не вчиняв; вважає, що дії органу досудового розслідування носять щодо нього провокаційний характер, оскільки, визнання його винним суттєво спростило, для правоохоронних органів проведення слідства на належному рівні та встановленні дійсно винних осіб, а тому просить залишити вирок без змін.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 повністю підтримавпокази обвинуваченого ОСОБА_6 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 серпня 2019 року щодо ОСОБА_6 без змін.
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримала подану апеляційну скаргу та просила скасувати даний вирок у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та ухвалити новий вирок.
Представник потерпілого «Чумак» - ОСОБА_9 підтримав подану ОСОБА_11 апеляційну скаргу та просив скасувати даний вирок та ухвалити новий, яким ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України і признати покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідьсудді,сторону обвинуваченнята представникапотерпілого «Чумак»- ОСОБА_9 на підтримкувнесених апеляційнихскарг,обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_8 про їх безпідставність та залишення вироку без змін, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок ухвалюється також при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються, зокрема, формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
В силу положень ч.3 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумнім сумнівом.
Оскільки обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції прийняв законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення про невинуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України з яким погоджується колегія суддів виходячи з наступних підстав.
Усі надані сторонами докази були предметом ретельного дослідження судом першої інстанції й не підтвердили пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення.
Виправдувальний вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК України, містить формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_6 і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням переконливих мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення.
Апеляційні доводи прокурора та представника потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 про невідповідність вироку вимогам закону, а висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про неповноту судового слідства й істотні порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає безпідставними й до уваги не бере виходячи з наступного.
Щодо покликання апелянтів про те, що суд першої інстанції при оцінці доказів безпідставно визнав недопустимим доказом висновок експерта №3/940 від 25 січня 2017 року, то 28.05.2016 року прокурором Мостиського відділу Городоцької місцевої прокуратури ОСОБА_19 , було винесено постанову про відібрання біологічних зразків (змив з рук обвинуваченого ОСОБА_6 ) для проведення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів.
Разом з тим, виконуючим обов`язків керівника Городоцької місцевої прокуратури ОСОБА_20 , лише 30.05.2016 року призначено групу прокурорів у складі прокурора ОСОБА_19 , старший групи та прокурора ОСОБА_10 , для здійснення повноважень у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12016140230000416 від 28.05.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України.
Таким чином, прокурором ОСОБА_19 , винесено постанову про відібрання біологічних зразків, не будучи станом на 28.05.2016 року призначеним прокурором чи у групі прокурорів у вищевказаному кримінальному провадженні.
Крім цього, при відібранні вказаних біологічних зразків, поняті взагалі не залучались, що в судовому засіданні в суді першої інстанції стороною обвинувачення та стороною захисту, не заперечувалось. Вказані зразки були відібрані слідчим ОСОБА_21 , у ОСОБА_6 , який на той час був свідком у даному кримінальному провадженні. Зразки відбиралися в вбиральні приміщення Мостиського ВП, слідчим одноособово, на марлеві тампони, без жодної фіксації чи документування, хоча відібрати такі повинен був б спеціаліст-експерт, що вбачається із вимог закону.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно визнано висновок експерта №3/940 від 25.01.2017 року недопустимим доказом, оскільки змиви з рук ОСОБА_6 , на той момент свідка, що були використані для проведення експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів отримано з грубим порушенням порядку, визначеного КПК України та не в добровільному порядку (за відсутності доказів зворотнього) і без отримання дозволу слідчого судді, суду на примусове відібрання біологічних зразків.
Більше того, висновок експерта від 25.01.2017 року за №3/940, який також був покладений в основу обвинувачення, не дав однозначної відповіді на поставлені слідчим ОСОБА_22 питання про те, чи є на фрагменті тканини, рукавиці, на марлевих тампонах із змивами з рук ОСОБА_6 , а також куртці ОСОБА_6 , нафтопродукти чи паливно-мастильні матеріали, зокрема вказаним висновком зазначено, що на вищевказаних речах хоча і виявлено сліди суміші зміненого світлого нафтопродукту (бензин, дизельне пальне, моторна олива), однак встановити вид світлового продукту не вбачається можливим в результаті його зміни в процесі випаровування.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із вироку Мостиського районного суду Львівської області від 20 серпня 2019 року щодо ОСОБА_6 суд першої інстанції не прийняв до уваги покази свідків працівників поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , і ОСОБА_16 , з огляду на те, що дані свідки не спростовують та не підтверджують обставини зазначені в обвинувальному акті, оскільки не були очевидцями даного кримінального правопорушення.
З такими висновками погоджується колегія суддів, у зв`язку з тим, що свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні в суді першої інстанції пояснив, що 28.05.2016 року здійснював разом із інспектором ОСОБА_13 патрулювання Мостиського району. Рухаючись у напрямку м.Мостиська по трасі «Львів-Шегині», в с.Гостинцеве, побачив чоловіка одягненого у темну куртку з капюшоном, котрий перебігав дорогу від магазину, котрий горів, до автомобіля марки «ВАЗ 21099», як згодом стало відомо. В подальшому він із інспектором ОСОБА_13 , наздогнали вказану особу та побачили, як дана особа із рук скинула ймовірно рукавиці, і викинула такі в сторону, котрі в подальшому «повисли» на огорожі. Вказував, що від вказаної особи було чути запах паливно-мастильних матеріалів. На їх питання, чого він поспіхом біг від магазину і до авто, такий кожного разу говорив інші версії.
Свідок ОСОБА_13 підтвердив показання свідка ОСОБА_12 , про обставини затримання 28.05.2016 року, у нічний час, неподалік приміщення магазину ТзОВ «Чумак», що у с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53 Мостиського району Львівської області, невідомої особи, як згодом стало відомо обвинуваченого ОСОБА_6 , котра могла здійснити на його думку, підпал вказаного приміщення магазину.
В суді першої інстанції свідок ОСОБА_14 , вказала, що є продавцем магазину ТзОВ «Чумак». 28.05.2016 року у нічний час, до неї зателефонували, і повідомили, що горить приміщення магазину. В подальшому вона подалась на місце події. Зайшовши в приміщенні магазину побачила пляшки з мастилом. Згодом працівники поліції вказали їй, що ймовірно підпал магазину вчинив обвинувачений. Через деякий час до неї підійшов сам обвинувачений, який вказав, що не підпалював вказаного магазину, а їхати на ОСОБА_23 , однак йому стало погано, і тому він зупинився в с.Гостинцеве. Також вказувала, що до неї згодом підійшла ОСОБА_24 , та під час розмови з нею сказала, що обвинувачений вмиває у потічку руки. Більше нічого з даного приводу повідомити не змогла.
Свідок ОСОБА_15 , вказала, що 28.05.2016 року, у нічний час до неї зателефонувала ОСОБА_14 та повідомила, що горить приміщення магазину, в якому вона працює. В подальшому вона прибула на місце події та бачила там обвинуваченого. З таким розмови не проводила, однак чула, що ОСОБА_25 говорила з ним, і останній говорив, що вночі мав намір їхати на «Шувар», однак йому стало погано, а тому вирішив повернутись додому, побачивши при цьому коли повертався, що горить приміщення магазину в с.Гостинцеве. Зазначила, що в приміщенні магазину були пляшки, від яких було чути запах паливно-мастильних матеріалів.
В суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 , вказала, що 28.05.2016 року близько 03:00 год. до неї зателефонувала ОСОБА_15 і повідомила, про те, що горить приміщення магазину «Чумак». Вона прибула на місце пожежі, однак така до її приїзду була ліквідована. Зі слів працівників поліції, знає, що підпал вказаного магазину міг здійснив ОСОБА_6 .. Перебуваючи біля останнього, чула, як такий говорив, що 02:00год. на своєму автомобілі їхав на ринок «Шувар», що у м.Львові, проте йому стало погано, а тому він зупинився в с.Гостинцеве, неподалік свого магазину. Згодом вона побачила, як обвинувачений з багажного відділення свого автомобіля вийняв пляшку з водою, котрої почав мити руки, однак коли вона на вказане звернула увагу працівникам поліції, той воду почав пити.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що покази вищенаведених свідків є лише припущенням про те, що останній міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194 КК України. Крім цього, суд першої інстанції вірно вказав про розбіжності показань даних свідків від наданих на досудовому слідстві та під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Щодо показів свідків ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , які зазначили, що перебуваючи 28.05.2016 року поблизу обвинуваченого ОСОБА_6 , не чули від нього запаху паливно-мастильних матеріалів (бензину, дизельного палива, моторного мастила, тощо), підтвердили обставини вилучення рукавиць з багажника автомобіля ОСОБА_6 , то такі на думку колегії суддів є послідовними та такими, що кореспондуються з показами свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , наданих в судовому засіданні в суді першої інстанції, зокрема свідок ОСОБА_26 в надав покази, що разом із ОСОБА_27 , був присутній при огляді предметів, яких саме і чи ці речі були вилучені з місця вчинення кримінального правопорушення, згадати не може. Серед вказаних предметів, що були вилучені: гумові рукавиці чорного кольору, пачка сірників, ганчірка, а також куртка. Вказані предмети не були при огляді упаковані в поліетиленові пакети. Зазначив, що ним було підписано тільки протокол огляду. З вилучених предметів було чути запах мастила. Більше нічого з даного приводу вказати не може.
Свідок ОСОБА_27 , котрий в судовому засіданні підтвердив показання ОСОБА_26 , про обставини огляду, вилучених предметів. Однак звідки ці предмети було вилучено, чи з приміщення магазину ТзОВ «Чумак», що за адресою: с.Гостинцеве, вул.Центральна, 53 Мостиського району чи прилеглої до приміщення магазину території, вказати однозначно не може.
Таким чином, суд першої інстанції правильно взяв до уваги покази свідків сторони обвинувачення ОСОБА_28 , котрий в судовому засіданні в суді першої інстанції надав покази, що являється водієм пожежної. Так, 28.05.2016 року поступив виклик, що горить приміщення магазину у с.Гостинцеве Мостиського району. В подальшому працівники МНС подались на місце пожежі та таку погасили через декілька хвилин. Більше нічого з даного приводу йому не відомо. Хто здійснив підпал вказаного магазину йому не відомо.
Свідка ОСОБА_29 , котрий надав покази, що 28.05.2016 року поступило повідомлення про загоряння приміщення магазину в с.Гостинцеве Мостиського району. Прибувши на місце події побачив приміщення магазину, яке було сильно задимлене. В подальшому через розбите скло почав подавати воду для припинення горіння приміщення. Зазначив, що не бачив жодних скляних пляшок в приміщенні магазині. Йому не відомо, хто підпалив вказаний магазин.
Свідка ОСОБА_30 , який вказав, що 28.05.2016 року, в темну пору доби, поступило повідомлення про загоряння приміщення магазину в с.Гостинцеве Мостиського району. В подальшому пожежу було ліквідовано, та після припинення такої продавець вказаного магазину ОСОБА_16 , відключивши сигналізацію впустила пожежників в приміщення магазину для огляду приміщення. Хто підпалив приміщення магазину, йому не відомо.
Свідка ОСОБА_30 , котрий надав покази, що 28.05.2016 року, в темну пору доби, поступило повідомлення про загоряння приміщення магазину в с.Гостинцеве Мостиського району. В подальшому пожежу було ліквідовано, та після припинення такої продавець вказаного магазину ОСОБА_16 , відключивши сигналізацію впустила пожежників в приміщення магазину для огляду приміщення. Хто підпалив приміщення магазину, йому не відомо.
Свідка ОСОБА_31 , котрий в судовому засіданні першої інстанції надав покази, що у травні місяці 2016 році, був присутній при вилучені речей з магазину ТзОВ «Чумак», в якому була пожежа. Зазначив, що з магазину була вилучена ганчірка, на сітці, що неподалік магазину знаходились робочі рукавиці (колір таких не пригадав), у вуличці, що неподалік магазину, знаходився автомобіль марки «ВАЗ 21099», синього кольору, розвернутий в сторону проїжджої частини дороги. Вказував, що бачив, як в паперовий ящик поміщено було ганчірку, на якому і розписався в подальшому. Коли там були поміщені рукавиці, він не бачив, та чи взагалі такі поміщені були, йому невідомо.
Свідка ОСОБА_22 , котрий надав покази, що 28.05.2016 року перебував на робочому місці. Близько 03:00 год. надійшло повідомлення про те, що невідома особа здійснила підпал магазину ТзОВ «Чумак», що в с.Гостинцеве, Мостиського району. В подальшому подався на місце події, де під час огляду (приміщення магазину та прилеглої території) було вилучено коробку сірників, ганчірку, розбиту пляшку із мастилом, а також рукавиці, з котрих чути було запах пального. Зазначив, що для проведення огляду місця події були запрошені два поняті, однак прізвищ таких не пригадує. Вище перелічені речі при понятих були опечатані в пакет, та скріплені підписами понятих.
Покликався на те, що коли вносив дані в ЄРДР то помилково зазначив місце події не с.Гостинцеве, Мостиського району, а с.Крисовичі, Мостиського району, оскільки обвинувачений там проживає. Також вказував, що вилучені і опечатані речі забрали у відділення поліції, однак коли саме такі направили на експертизу, не пригадує. Зазначав і те, що під час проведення додаткового огляду слідчим ОСОБА_32 було виявлено металевий предмет.
Свідка сторони обвинувачення ОСОБА_33 , котрий в судовому засіданні в суді першої інстанції надав покази, що у травні місяці 2016 року був у групі слідчих у кримінальному провадженні щодо підпалу приміщення магазину, що у с.Гостинцеве, Мостиського району Львівської області. Так, під час проведення додаткового огляду місця події ним було виявлено та вилучено металевий предмет, загнутий з однієї сторони, котрий в присутності понятих було опечатано. Зазначав, що обвинуваченим також було добровільно видано куртку, від якої був чути запах мастила. Вказана річ також була опечатана в присутності понятих ОСОБА_26 , та ОСОБА_27 .. Зазначав, що на підставі постанови прокурора він також відібрав змиви рук обвинуваченого ОСОБА_6 .. Дану дію проводив у приміщенні відділення поліції, понятих при вказаній дії залучено не було. Також зазначив, що огляд речей і їхнє подальше опечатування, в присутності понятих він не здійснював, а в протоколі огляду від 28.05.2016р.. так написано, оскільки даний текст ним було скопійовано і просто вставлено в текст протоколу огляду від 28 травня 2016року. В подальшому, зокрема у другій половині червня місяця 2016 року, вилучені та опечатані речі були направлені на експертизу, однак чи він їх скеровував предмети на експертизу то вже не пам`ятає.
Свідка ОСОБА_34 , котра в судовому засіданні надала покази, що 28.05.2016 року, у ранковий час, до неї підійшли два працівники поліції, та попросили підписати якісь документи. Що саме і який документ вона підписала не може сказати, оскільки не ознайомлювалась з його змістом, який саме предмет і де він був знайдений не може сказати, оскільки на знає. На запитання суду, звідки впевнена, що це працівники поліції давали їй підписати документи, пояснила, що думала, що то поліцейські, оскільки тої ночі горів магазин. Більше нічого пригадати не може;
Свідка ОСОБА_35 , яка в судовому засіданні надала покази, що була запрошена понятою під час огляду місця події магазину ТзОВ «Чумак» та прилеглої території до вказаного магазину. При вказаному огляді слідчим було виявлено у траві металевий прут, котрий в подальшому при ній було поміщено в пакет. На питання сторони обвинувачення, в судовому засіданні, чи наданий їй для огляду вказаний металевий предмет дійсно являється тим самим, що був вилучений у травні 2016 року, свідок ствердної відповіді не надала, проте вказали, що представлений в судовому засіданні металевий предмет і металевий предмет, що був пред`явлений їм слідчим є різні по розмірах, той що був найдений значно довший, однак вони схожі за своєю формою.
Крім цього, представник потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 в своїй апеляційній скарзі посилається на те, що в даній справі існують й інші зацікавлені особи, яким діями обвинуваченого ОСОБА_6 заподіяна матеріальна шкода, зокрема власнику приміщення, іншим орендарям та суборендарям.
Так, згідно з матеріалами справи в таких міститься постанова про закриття кримінального провадження від 11 травня 2017 року, якою постановлено закрити кримінальне провадження №12016140230000417 від 28 травня 2016 року за заявою ОСОБА_16 , за ч.1 ст. 194 КК України закрити, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Крім цього, 19 жовтня 2016 року ОСОБА_16 допитано вході проведеннядосудового розслідування. Стосовно інших орендодавців, то такі не подали своїх заяв до відділу поліції про вчинення злочину та завдану їм шкоду.
Щодо неповноти судового слідства та покликання на це як на підставу скасування вироку й призначення нового розгляду в суді першої інстанції, на увагу не заслуговують.
Передбачених ст. 412 КПК України істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення й тягли б за собою скасування виправдувального вироку, судом першої інстанції допущено не було.
Вирок перевірений апеляційним судом в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 404 КПК України.
Апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 не містять правових підстав для скасування виправдувального вироку.
З огляду на викладене колегія суддів визнає апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 необґрунтованими, а вирок суду першої інстанції ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 та представника потерпілого «Чумак» - ОСОБА_11 залишити без задоволення.
Вирок Мостиського районного суду Львівської області від 20 серпня 2019 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
