УХВАЛА
12 вересня 2019 року
Київ
справа №756/15944/15-а
адміністративне провадження №К/9901/38023/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В., суддів Чиркіна С.М., Саприкіної І.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні справу
за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Автоп»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Мацедонської В.Е., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В. від 27.02.2018
у справі №756/15944/15-а
за позовом приватного акціонерного товариства «Автоп»
до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державна інспекція сільського господарства в Київській області,
про визнання неправомірними та скасування рішень
УСТАНОВИВ:
1. У грудні 2015 року приватне акціонерне товариство «Автоп» (далі також - ПрАТ «Автоп», позивач) звернулося до Оболонського районного суду м.Києва з позовом до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державної інспекції сільського господарства в Київській області, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просило: визнати неправомірними та скасувати рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області: №998 від 19.06.2015 про затвердження проекту землеустрою, надання у власність ОСОБА_3 та реєстрацію земельної ділянки 0,0501 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3221886001:02:087:0159; №999 від 19.06.2015 про затвердження проекту землеустрою; надання у власність ОСОБА_2 та реєстрацію земельної ділянки 0,0201 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3221886001:02:088:0158; №1000 від 19.06.2015 про затвердження проекту землеустрою; надання у власність ОСОБА_1 та реєстрацію земельної ділянки 0,1997 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3221886001:02:087:0160; скасувати державну реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3221886001:02:087:0159, 3221886001:02:088:0158, 3221886001:02:087:0160.
2. Постановою Оболонського районного суду м.Києва від 11.12.2017 позов задоволено. Визнано неправомірними та скасовано рішення Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області: №998 від 19.06.2015 про затвердження проекту землеустрою, надання у власність ОСОБА_3 та реєстрацію земельної ділянки 0,0501 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3221886001:02:087:0159; №999 від 19.06.2015 про затвердження проекту землеустрою; надання у власність ОСОБА_2 та реєстрацію земельної ділянки 0,0201 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3221886001:02:088:0158; №1000 від 19.06.2015 про затвердження проекту землеустрою; надання у власність ОСОБА_1 та реєстрацію земельної ділянки 0,1997 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3221886001:02:087:0160
3. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 постанову Оболонського районного суду м.Києва від 11.12.2017 скасовано, провадження у справі закрито, роз`яснено позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
4. 14.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ «Автоп» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, в якій позивач просить скасувати оскаржуване рішення та залишити без змін постанову Оболонського районного суду м.Києва від 11.12.2017.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 відкрито касаційне провадження у даній справі.
6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів Саприкіної І.В., Чиркіна С.М.
7. Позивач у касаційній скарзі серед іншого зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Судом не враховано, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться публічно-правові спори між юридичною особою та органом місцевого самоврядування про оскарження його індивідуального акта про надання у власність чи користування земельної ділянки. У межах даної справи позивач оскаржує рішення відповідача про затвердження проектів землеустрою, якими надано у власність громадянам земельні ділянки для особистого селянського господарства. З огляду на викладене, відповідач у спірних правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень, а спір є публічно-правовим, оскільки виник у зв`язку із виконанням цим суб`єктом управлінських функцій з надання земельних ділянок у власність. З урахуванням того, що суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі, вказавши на непідсудність цього спору судам адміністративної юрисдикції, а позивач оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
8. Проводячи дії з підготовки справи до касаційного розгляду, Судом встановлено, що позивач оскаржує судове рішення з мотивів порушення судом апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції.
9. Відповідно до частини 6 статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
10. Згідно зі статтею 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 346 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 346 цього Кодексу.
11. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
12. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
13. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
14. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру. У цьому пункті закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" ("Golder v. the United Kingdom") від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте ці права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність вказаних прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станєв проти Болгарії" ("Stanev v. Bulgaria") від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).
15. Європейський суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 25 лютого 1993 року у справі "Доббертен проти Франції" зазначив, що частина перша статті 6 Конвенції змушує держав-учасниць організувати їх судову систему в такий спосіб, щоб кожен з їх судів і трибуналів виконував функції, притаманні відповідній судовій установі (Dobbertin v. France, заява № 88/1991/340/413).
16. З огляду на викладене, враховуючи, що у цій справі суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі, вказавши на непідсудність цього спору судам адміністративної юрисдикції, учасник справи оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини 6 статті 346 КАС України.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України, Верховний Суд,
У Х В А Л И В:
Справу №756/15944/15-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Автоп» до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Державна інспекція сільського господарства в Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень - передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Суддя І.В. Саприкіна
Суддя С.М. Чиркін
