Справа № 161/15629/19
Провадження № 2/161/3737/19
У Х В А Л А
про відмову у забезпеченні позову
18 вересня 2019 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судових засідань Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчука Григорія Ярославовича, Похи Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И В :
17 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Державного реєстратора КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчука Г.Я., Похи В.А., третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 09 липня 2008 року між АКБ «Форум» та нею, ОСОБА_1 , укладено Іпотечний договір, за умовами якого вона, як майновий поручитель ОСОБА_2 за кредитним договором, передала в іпотеку нежитлове приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ загальною площею 149 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В зв`язку з переходом права вимоги за кредитним договором від АКБ «Форум» до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» 05 жовтня 2016 року між АКБ «Форум» та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» укладено Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належних первісному іпотекодержателю згідно з Іпотечним договором, що був укладений первісним іпотекодержателем та ОСОБА_1 . В подальшому 06 жовтня 2016 року між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» та ФОП ОСОБА_3 укладено Договір про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 . набув права вимоги за Іпотечним договором, який було укладено 09 липня 2008 року між АКБ «Форум» та нею, ОСОБА_1
28 лютого 2017 року державним реєстратором КП «Волинське ОБТІ» Яремчуком Г.Я. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію. Права власності на приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ загальною площею 149 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 .
Позивач вважає, що реєстрація права власності на приміщення нотаріальної контори за ОСОБА_3 було проведено із порушенням ЗУ «Про іпотеку», державний реєстратор не мав права здійснювати державну реєстрацію права власності на належне їй приміщення за ОСОБА_3 на підставі поданих ним документів, а тому рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, вважає, що вселення ОСОБА_3 до нотаріальної контори порушує її права власника, оскільки він не має законних прав користуватись її майном
18 вересня 2019 року, через канцелярію суду, позивач подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яку обґрунтовує тим, що, на її думку, існує реальна загроза того, що під час розгляду справи відповідач ОСОБА_3 може відчужити третій особі об`єкт нерухомого майна, право власності на яке оскаржується. Особа, яка придбає нерухоме майно буде вважатись добросовісним набувачем, а у випадку задоволення її позовних вимог повернути приміщення нотаріальної контори в її власність буде практично неможливо. Також вважає, що такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на спірне приміщення нотаріальної контори буде недостатньо для виконання рішення суду. На її думку, необхідно застосувати ще один вид забезпечення позову, передбачений п. 2 ст. 150 ПЦК України, як заборона державним реєстраторам вчиняти дії щодо реєстрації права власності на приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ загальною площею 149 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за іншими особами до закінчення розгляду справи по суті.
З огляду на наведене просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нежиле приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ загальною площею 149 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити Державним реєстраторам вчиняти дії щодо реєстрації права власності на приміщення нотаріальної контори /літер А-2/ загальною площею 149 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за іншими особами до закінчення розгляду справи по суті.
Питання про відкриття провадження за вказаним позовом станом на 18 вересня 2019 року судом не вирішено.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Сторони в судове засідання не з`явились, оскільки не повідомлялись про час та місце розгляду справи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України, що не є перешкодою для розгляду даної заяви.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії.
Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову суд враховує, що заявник не надала доказів реальності загрози відчуження відповідачем ОСОБА_3 спірного нерухомого майна. Фактично доводи заяви про забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях заявника та нічим не підтверджені. Крім того, суд враховує, що відповідач ОСОБА_3 набув право власності на спірний об`єкт нерухомості ще 28 лютого 2017 року і з того часу не вчинив дій з метою відчуження такого майна. В своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що відповідач ОСОБА_3 в червні 2019 року вселився у приміщення нотаріальної контори, змінив замки і провадить там діяльність, що, на думку суду, свідчить про відсутність наміру відповідача відчужувати спірне майно. При цьому позивач не конкретизує яку саме діяльність проводить ОСОБА_3 . Враховуючи, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець і має право здійснювати господарську діяльність, суд позбавлений можливості перевірити ту обставину, що застосування заходів забезпечення позову не перешкоджатиме господарській діяльності відповідача ОСОБА_3 та не завдасть йому матеріальних збитків.
З наведених мотивів, враховуючи предмет позову та суб`єктний склад спірних правовідносин, обґрунтування позову та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 149-150, 153, 244, 259-261 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчука Григорія Ярославовича, Похи Володимира Анатолійовича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту ухвали – 18 вересня 2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.
