Ухвала
30 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 161/15629/19
провадження № 61-10805ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчука Григорія Ярославовича, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
12 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 16 липня 2020 року.
Скарга подана зпропуском строку на касаційне оскарження.
Так, відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлено, що оскаржувану постанову Волинського апеляційного суду прийнято 16 липня 2020 року, дата складання повного тексту не зазначена.
Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Таким чином, останній день касаційного оскарження зазначеного судового рішення припадав на 17 серпня 2020 року (16 серпня 2020 року - неділя, вихідний день).
Касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду 12 жовтня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови було отримано 15 вересня 2020 року.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження дати отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до касаційної скарги не долучено.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження з наведених підстав.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Несвоєчасне отримання копії судового рішення не змінює визначений законом строк і порядок касаційного оскарження, а може бути лише підставою для його поновлення у разі подання відповідної заяви з наданням доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та роз`яснити заявникові про необхідність надання доказів, що підтверджують дату отримання копії повного тексту оскаржуваної постанови Волинського апеляційного суду від 16 липня 2020 року.
Такими доказами можуть бути оригінал (належним чином завірена копія) довідки із суду, тощо.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Заявник як підставу оскарження зазначив, що суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, що викладені у перелічених ним постановах Верховного Суду.
Пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставою оскарження є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник не зазначив яку норму права на його думку неправильно застосував суд апеляційної інстанції без врахування висновків викладених у вказаних ним постановах Верховного Суду.
Також посилаючись на приписи пункту 5 частини 1 статті 411 ЦПК України не вказує пункт частини другої статті 389 ЦПК України як підставу оскарження судового рішення на виконання вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Таким чином заявнику слід надати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій необхідно чітко зазначити норми матеріального та процесуального права, які на думку заявника неправильно застосовані судом та без врахування вказаних ним у касаційній скарзі постанов Верховного Суду; вказати при посиланні на статтю 411 ЦПК України - відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України (підставу оскарження).
Уточнену касаційну скаргу необхідно подати разом із копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи.
З урахуванням зазначеного, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 16 липня 2020 року залишити без руху.
Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров
