ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа
№ 607/5404/18
Головуючийу 1-й інстанції Черніцька І.М.
Провадження№ 22-ц/817/769/19
Доповідач- Щавурська Н.Б.
Категорія- 304050000
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 вересня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Щавурська Н.Б.
суддів - Сташків Б. І., Хома М. В.,
секретаря - Іванюта О.М.
сторін - представника відповідача - ТОВ "Будова-Захід"
адвоката Калужної С.Р., представника позивача
ОСОБА_1 - адвоката Семусь Т.А.,
розглянувши у відкритому провадженні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2019 року, постановлене суддею Черніцькою І.М. у цивільній справі № 607/5404/18 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" про розірвання договору та стягнення коштів, зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" до ОСОБА_1 про розірвання договору,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 17 лютого 2012 року між нею та ТОВ "Будова - Захід" укладено договір № 45/02/12 - Ті про виконання робіт (будівельного підряду), за яким відповідач зобов`язався здійснити (завершити розпочате) будівництво двокімнатної квартири НОМЕР_1 проектною загальною площею 62,19 кв. м ., що на восьмому поверсі в третьому під`їзді 9-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 та здати будинок в експлуатацію Планове закінчення будівництва та здача 9-ти поверхового будинку в експлуатацію визначено ІІ квартал 2014 року. Вона сплатила відповідачу кошти в сумі 73 646 грн. за не викуплені 11,22 кв.м. проектної загальної площі квартири. Відповідач своїх договірних зобов`язань не виконав, готовність незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 становить 3%.
07 травня 2019 року ТОВ "Будова - Захід" звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначило, що в зв`язку з істотним порушенням відповідачем п. 5.9 договору, що полягає у не переданні товариству "Будова - Захід" документів, що підтверджують відступлене право вимоги (договору, укладеного між ОСОБА_1 та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", квитанцій, які підтверджують оплату) та виконанні прохання ОСОБА_1 про повернення товариством "Будова - Захід" оригіналу договору, укладеного з ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" та квитанцій про оплату коштів, такий (договір) підлягає розірванню в судовому порядку.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір № 45/02/12-Ті від 17 лютого 2012 року, укладений між нею та товариством з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід". Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" в користь ОСОБА_1 сплачених за договором платежів на загальну суму 73 646 грн. та 1 441 грн. 26 коп. судового збору. У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" до ОСОБА_1 про розірвання договору відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ "Будова - Захід" просить скасувати рішення суду, вважаючи його прийнятим у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове, яким відмовити у позові ОСОБА_1 з підстав пропуску нею позовної давності, а зустрічний позов ТОВ "Будова - Захід" задовольнити й розірвати спірний договір.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ненадання судом належної правової оцінки тій обставині, що істотне порушення умов договору мало місце саме з боку позивача, яка всупереч п. 5.9 укладеного з товариством договору № 45/02/12-Ті (передача документів про відступлення права вимоги), звернулася з вимогою до TOB "Будова - Захід" про повернення їй оригіналу договору укладеного із ПП "ТФ "Будівельник" та квитанцій про оплату коштів, у зв`язку з чим ТОВ "Будова - Захід" не взмозі надати боржникові (ПП "ТФ "Будівельник") докази відступлення права вимоги до боржника (від ОСОБА_1 до TOB "Будова - Захід"), наслідком чого є безпідставність вимоги позивача про повернення боргу.
З урахуванням того, що саме в ОСОБА_1 знаходиться оригінал договору і квитанції про оплату коштів ПП "ТФ "Будівельник", вважає, що вимога про повернення коштів повинна бути нею пред`явлена саме до ПП "ТФ "Будівельник".
При цьому, звертає увагу на не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (факт виконання ОСОБА_1 умов договору, дотримання умов договору про відступлення права вимоги), і як наслідок - на безпідставність висновку суду про виконання позивачем умов договору про відступлення права вимоги.
Крім цього, на думку апелянта, судом не надано належної правової оцінки й іншим доказам зі сторони відповідача, які свідчать про належне виконання умов договору, й підтверджують факти: укладення ТОВ "Будова-Захід" 14.11.2011 року договору суборенди земельної ділянки; одержання 27.02.2012 року містобудівних умов; укладення 25.05.2012 року договору про виконання проектно-кошторисних робіт; реєстрації 05.06.2012 року Інспекцією ДАБК у Тернопільській області Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт будівництва групи будинків по АДРЕСА_1 одержання 25.07.2013 року Дозволу на виконання будівельних робіт, проведення 10.11.2014 року за ініціативою групи фізичних осіб, з якими укладалися договори, контрольних обмірів об`єкту незавершеного будівництва, а також - фактам чинення перешкод самими ж фізичними особами, які зокрема, підтверджуються листом Бойцун Р.В. від 19.11.2014 року на адресу арбітражного керуючого ПП "ТФ Будівельник" з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка перебувала в суборенді ТОВ "Будова-Захід" та фактам, що не залежали від волі відповідача, а саме: бездіяльності Байковецької сільської ради, пов`язаної з не вирішенням питання щодо укладення договору оренди земельної ділянки, який на той час закінчився; поділу Байковецькою сільською радою земельної ділянки, на якій проводилось будівництво, зверненням ТОВ "Будова-захід" до суду з вимогою про скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким було проведено поділ земельної ділянки.
Вважає, що судом не було надано й належної правової оцінки п. 3.2, 3.3. укладеного між сторонами в справі договору, який визначає перелік форс-мажорних обставин, до яких, в тому числі, відносяться дії або акти державних органів, виконавчих органів влади або місцевого самоврядування, спрямовані на припинення чи призупинення виконання робіт за предметом договору, а також - відсутність відповідальності в даних випадках за невиконання чи неналежне виконання умов договору.
Також вважає, судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, що підлягали застосуванню - ст.ст. 510 ч. 3, 517, 526 ч. 1, 614 ЦК України та не дано належної правової оцінки факту повернення ОСОБА_1 на її ж вимогу документів, факту відсутності в діях ТОВ "Будова-Захід" вини в невиконанні зобов`язання.
Звертає увагу не невірне застосування судом до спірних правовідносин в частині повернення сплачених позивачем коштів вимог ст.22 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 не просила стягнути збитки на підставі даної вимоги закону та безпідставне неврахування судом правових висновків, викладених у Постанові КГС Верховного Суду від 15.02.2019 № 910/21154/17 щодо розірвання договору підряду, які полягають у тому, що кошти сплачені за договором, у випадку його розірвання, не можуть автоматично стати збитками, постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 910/10156/17, а відтак - у безпідставному не застосуванні вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України, яка передбачає обов`язок особи повернути майно у випадку коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
На думку апелянта, судом безпідставно не застосовано до спірних правовідносин і вимоги ч. 4 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої сторони не вправі вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також безпідставним вважає незастосування до спірних правовідносин і положень закону, що регулюють наслідки пропуску позивачем строку позовної давності, про що заявлялося до завершення розгляду справи судом першої інстанції та не врахування при цьому відповідної правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16.11.2016 року за результатами розгляду справи № 487/10132/14-ц в частині наявності презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що не встановлено домовленості сторін спору щодо визначення строку виконання зобов`язань. При цьому, з урахуванням того, що строк виконання зобов`язань за договором обумовлено 2-й квартал 2014 року, вважає, що на момент звернення до суду з позовом - 03.04.2018 року такий строк минув.
Відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ТОВ "Будова-Захід" до суду апеляційної інстанції не надходив.
У судовому засіданні представник відповідача ТОВ "Будова-Захід" - адвокат Калужна С.Р. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семусь Т.А. апеляційної скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 лютого 2012 року між ТОВ "Будова - Захід" (Сторона-1) та ОСОБА_1 (Сторона-2) укладено договір № 45/02/12 - Ті про виконання робіт (будівельного підряду), згідно умов якого відповідач зобов`язався здійснити (завершити розпочате) будівництво двокімнатної квартири НОМЕР_1 , що на восьмому поверсі в третьому під`їзді, проектною загальною площею 62,19 кв. м . 9-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 ( а.с. 6-7).
За п. 1.2 Розділу 1 вказаного договору викуплена вартість 50, 97 кв. м. даної квартири становить 215 259 грн. і є незмінною до кінця будівництва. Не викуплені 11, 22 кв. м. проектної загальної площі квартири у 9-ти поверховому житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 становлять 52 139, 34 грн., які необхідно сплатити на протязі 9 місяців (березень-листопад 2012 року) до 20 числа кожного місяця.
Відповідно до п. 1.3 договору початок будівництва - ІІ квартал 2012 року. Планове закінчення будівництва та здача 9-ти поверхового житлового будинку в експлуатацію - ІІ квартал 2014 року.
Також, в п. 2.5 договору сторони домовились про відступлення права вимоги ОСОБА_1 ТОВ "Будова - Захід" (згідно із ст. 512-519 ЦК України) за договором від 21.04.2010 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", за умовами якого ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання здійснити дольове інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 , а організація взяла на себе зобов`язання збудувати та по закінченні будівництва передати ОСОБА_1 частину новозбудованих приміщень, а саме квартиру АДРЕСА_1 поверх восьмий , під`їзд третій , проектною загальною площею 62, 19 кв. м.
Відповідно до п. 2.6 спірного договору, вартість права вимоги до ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", що передається ОСОБА_1 за даним договором ТОВ "Будова - Захід", за домовленістю між останніми становить 322 996, 12 грн.
Згідно п. 5.9 договору, до підписання договору ОСОБА_1 передала, а ТОВ "Будова - Захід" прийняло документи, що підтверджують відступлене право вимоги ТОВ "Будова - Захід" до організації за основним договором, а саме: договір від 21 квітня 2010 року та квитанції на загальну суму 215 059 грн. 60 коп. Зазначені документи передаються згідно акту прийому-передачі.
За умовами п. 2.1 договору ТОВ "Будова - Захід" зобов`язується забезпечити належне виконання умов договору та покладених обов`язків; передати ОСОБА_1 квадратні метри незавершеної будівництвом квартири 9-ти поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з врахуванням повної оплати за викуплені квадратні метри площі квартири, які сплачені згідно платіжних документів ПП "ТФ "Будівельник"; завершити виконання всіх будівель-монтажних робіт, включаючи цементну стяжку під підлогу, штукатурку стін (крім стель), пластикові вікна, вхідні двері, лічильники електроенергії, води, газу, ліфт, та забезпечити якість будівельно-монтажних робіт, відповідно до ДБН України; після здачі будинку в експлуатацію видати ОСОБА_1 всі необхідні документи для оформлення права власності на вказану в договорі квартиру.
22.02.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Будова - Захід" укладено Додаток за № 253/02/12-Т до Договору № 45/02/12 ТІ від 17.02.2012 року, яким змінено редакцію п.п. 1.1, 1.2 та підпункту 2.2.1, зокрема, збільшено площу квартири, що передавалася позивачу до 66, 26 кв. м.; змінено місцерозташування квартири - на перший поверх у четвертому під`їзді; збільшено розмір невикупленої позивачем площі до 15, 29 кв. м; збільшено вартість невикупленої площі до 71 052 грн. та змінено щозмір щомісячних платежів, які позивач повинна була вносити протягом 9-ти місяців до 7 894 грн. (а.с. 8).
15.03.2012 року, 19.04.2012 року, 06.06.2012 року, 03.09.2012 року, 02.11.2012 року, 06.11.2012 року, 07.11.2012 року ОСОБА_1 були внесені на рахунок відповідача кошти на загальну суму 73 646 грн., тобто виконано умови договору в частині оплати вартості (а.с. 9-11).
25 липня 2013 року Державна архітектурно-будівельна інспекції надала дозвіл ТОВ "Будова - Захід" на виконання будівельних робіт за № ІУ 115130022918 щодо групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення на землях Байківецької сільської ради Тернопільського району (АДРЕСА_1 ) (І-ша черга), поштова/будівельна адреса якого АДРЕСА_1 (а.с. 39).
В ході апеляційного розгляду справи також встановлено, що 24.05.2012 року ТОВ "Будова-Захід" повідомляло Інспекцію ДАБК в Тернопільській області про початок виконання підготовчих робіт з будівництва багатоквартирних будинків, до числа яких належав і будинок, в якому повинна була знаходитися квартира позивача (а.с. 35-36).
25.02.2013 року Товариством отримано відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт у зв`язку з ненаданням необхідного пакету документів. З приводу даної відмови ТОВ "Будова-Захід" 01.04.2013 року на адресу Управління дозвільних процедур Держархбудконтролю надіслано необхідні документи, що стверджується наявним у справі листом від 01.04.2013 року за № 234/Т (а.с. 37).
20.06.2013 року Товариством повторно одержано відмову щодо видачі дозволу на виконання будівельних робіт у зв`язку з наявністю недоліків у проекті. З приводу даної відмови ТОВ "Будова-Захід" 11.07.2013 року листом за № 271/Т Управління повідомлено про безпідставність вказаної відмови (а.с. 38).
10.11.2014 року на вимогу прокуратури м. Тернополя ТОВ "Будова-Захід" проводились контрольні обміри об`єкта незавершеного будівництва, що стверджується відповідним актом (а.с. 82-83).
19.11.2014 року ОСОБА_2 зверталася з заявою на адресу Арбітражного керуючого розпорядника майна, т.в.о. Директора ПП "ТФ "Будівельник" про вирішення питання в добровільному порядку щодо припинення права користування земельною ділянкою (розірвання укладеного з Байковецькою сільською радою договору оренди) у зв`язку з не проведенням будівництва та бажанням дольовиків самостійно вирішувати питання будівництва (а.с. 40).
01.12.2014 року ОСОБА_1 на свою вимогу отримала в ТОВ "Будова-Захід" оригінал договору з ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" від 21.04 2008 року та оригінали платіжних документів, що свідчать про сплату нею у період з 29.09.2008 року до 14.01.2010 року ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" коштів за будівництво спірної квартири на загальну суму 215 259 грн., що стверджується відповідним актом прийому-передачі (а.с. 34).
03.12.2014 року та 27.03.2015 року ТОВ "Будова-Захід" зверталося до Байковецької сільської ради з заявою про надання дозволу на відведення йому земельної ділянки для будівництва групи житлових будинків у зв`язку з тим, що укладений між органом місцевого самоврядування і ПП "ТФ "Будівельник" договір оренди земельної ділянки закінчився 14.11.2011 року, а дія договору суборенди вказаної земельної ділянки, укладеного між ПП "ТФ "Будівельник" і ТОВ "Будова-Захід" повинна закінчиться 22.02.2015 року, що стверджується наявними у матеріалах справи відповідними листами (а.с. 208-209).
04.02.2015 року за ТОВ "Будова-Захід" було зареєстровано право власності на незавершене будівництво готовністю 3 % за адресою, де повинна була знаходитися квартира позивача, що стверджується відповідним рішенням № 19088370 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 125).
03.07.2015 року Байковецькою сільською радою прийнято рішення № 824, згідно якого надано дозвіл органу місцевого самоврядування на поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 1, 8535 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на три окремі ділянки та відповідно - на виготовлення технічної документації (а.с. 210).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
За своїм змістом укладений Договір є договором побутового підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду.
У відповідності до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином виконала умови договору, внісши необхідну на виконання умов договору суму, а ТОВ "Будова - Захід", не здавши в експлуатацію у визначений договором строк будинку (станом на ІІ-й квартал 2014 року) й не передавши позивачу необхідних документів для оформлення права власності на квартири, допустило істотні порушення договору, що є підставою для розірвання останнього та відшкодування, передбачених розірванням договору збитків у вигляді сплачених Товариству коштів.
З висновками суду першої інстанції в цій частині колегія суддів погоджується, як такими, що зроблені з урахуванням вимог закону, що регулюють спірні правовідносини й ґрунтуються на зібраних у справі доказах. Так, встановивши, що станом на час розгляду справи судом відповідачем встановлено лише частину фундаменту й готовність незавершеного будівництва складає всього 3 %, висновки суду щодо істотності допущених порушень договору є цілком обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги ТОВ "Будова-Захід" в частині ненадання судом належної правової оцінки тій обставині, що істотне порушення умов договору мало місце саме з боку позивача, яка всупереч п. 5.9 укладеного з товариством договору № 45/02/12-Ті звернулася з вимогою про повернення їй оригіналу договору укладеного із ПП "ТФ "Будівельник" та квитанцій про оплату коштів, у зв`язку з чим ТОВ "Будова - Захід" не взмозі надати боржникові (ПП "ТФ "Будівельник") докази відступлення права вимоги до боржника (від ОСОБА_1 до TOB "Будова - Захід"), наслідком чого, на думку відповідача, є безпідставність вимоги позивача до Товариства про повернення боргу та можливість задоволення своїх вимог за рахунок ПП "ТФ "Будівельник", колегія судів вважає безпідставними, оскільки за умови встановленої судом обставини невиконання ТОВ "Будова-Захід" свого зобов`язання в частині здачі будинку в експлуатацію та передачі ОСОБА_1 документів для оформлення права власності на квартиру, повернення останній через 5 місяців після настання строку виконання зобов`язань за договором оригіналу договору, укладеного між позивачем та ПП "ФК "Будівельник" та оригіналів квитанцій про сплату позивачем на адресу ПП "ФК "Будівельник" коштів, як доказ відступлення права вимоги, жодного правового значення для відповідача в даній справі не має. Не виконавши зі свого боку зобов`язання, ТОВ "Будова-Захід" позбавлене пред`явлення права вимоги до ПП "ТФ "Будівельник". Крім цього, враховуючи підтверджену матеріалами справи обставину реєстрації за ТОВ "Будова-Захід" права власності на незавершене будівництво готовністю 3 %, діями ОСОБА_1 , пов`язаними з вимогою повернення їй документів, права Товариства в жодному випадку не можуть вважатися порушеними.
Не заслуговують на увагу й доводи апелянта в частині не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи й стосуються факту виконання ОСОБА_1 умов договору, дотримання умов договору про відступлення права вимоги, і як наслідок - щодо безпідставності висновку суду про виконання умов договору про відступлення права вимоги, оскільки такі спростовуються змістом оскаржуваного рішення.
Безпідставними колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги ТОВ "Будова-Захід" в частині не надання належної правової оцінки іншим доказам зі сторони відповідача, які свідчать про належне виконання умов договору, й підтверджують факти: укладення ТОВ "Будова-Захід" 14.11.2011 року договору суборенди земельної ділянки; одержання 27.02.2012 року містобудівних умов; укладення 25.05.2012 року договору про виконання проектно-кошторисних робіт; реєстрації 05.06.2012 року Інспекцією ДАБК у Тернопільській області Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт будівництва групи будинків по АДРЕСА_1 одержання 25.07.2013 року Дозволу на виконання будівельних робіт, проведення 10.11.2014 року за ініціативою групи фізичних осіб, з якими укладалися договори, контрольних обмірів об`єкту незавершеного будівництва, а також - фактам чинення перешкод самими ж фізичними особами, які зокрема, підтверджуються листом Бойцун Р.В. від 19.11.2014 року на адресу арбітражного керуючого ПП "ТФ Будівельник" з вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки, яка перебувала в суборенді ТОВ "Будова-Захід" та фактам, що не залежали від волі відповідача, а саме: бездіяльності Байковецької сільської ради, пов`язаної з не вирішенням питання щодо укладення договору оренди земельної ділянки, який на той час закінчився; поділу Байковецькою сільською радою земельної ділянки, на якій проводилось будівництво, зверненням ТОВ "Будова-захід" до суду з вимогою про скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким було проведено поділ земельної ділянки тощо, оскільки перелічені дії Товариства, спрямовані, зокрема, на отримання дозволу на будівництво й отримання такого в кінцевому рахунку в жодному випадку не дають підстав вважати про своєчасне чи належне виконання Товариством свого зобов`язання за договором, що полягає у здачі будинку в експлуатацію та вчинення інших спрямованих на набуття ОСОБА_1 у власність квартири.
Такими, що не заслуговують на увагу, вважає колегія суддів і доводи апеляційної скарги відповідача в частині не надання судом належної правової оцінки п. 3.2, 3.3. укладеного між сторонами в справі договору, які визначають перелік форс-мажорних обставин, до яких, в тому числі, відносяться дії або акти державних органів, виконавчих органів влади або місцевого самоврядування, спрямовані на припинення чи призупинення виконання робіт за предметом договору, а також - відсутність відповідальності в даних випадках за невиконання чи неналежне виконання умов договору, оскільки вказані обставини, що, на думку відповідача, виникли з вини органу місцевого самоврядування, як такі, що мали місце після закінчення строку виконання Товариством своїх зобов`язань за договором жодного правового значення в аспекті розгляду даної справи не мають, як і не має жодного правового значення й відсутність в укладеному між сторонами договорі положення, яке б передбачало відповідальність сторін у випадку розірвання договору судом, оскільки відсутність такого положення в договорі дає підстави застосувати наслідки розірвання договору, визначені законом, які передбачені, зокрема ст. 653 ч. 5 ЦК України, що й було зроблено судом.
При цьому, доводи апеляційної скарги в частині безпідставного не застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 653 ЦК України, відповідно до якої сторони не вправі вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом даного спору не було визнання за позивачем майнового права на збудованих 3% незавершеного будівництва чи на будівельні матеріали, використані в процесі будівництва будинку, а лише повернення сплачених на виконання умов договору коштів, що в свою чергу узгоджується з положенням ч. 5 цієї ж статті з урахуванням вірного висновку про істотне порушення умов договору, якого суд дійшов у процесі розгляду даної справи.
Не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи апеляційної скарги в частині безпідставного незастосування до спірних правовідносин вимог ч. 3 ст. 510, ст. 517 ЦК України та не надання належної правової оцінки факту повернення ОСОБА_1 на її ж вимогу документів, які засвідчували права, що передавалися Товариству, оскільки такі документи були повернуті позивачу через пів року після того, як закінчився визначений договором строк здачі будинку в експлуатацію, в зв`язку з чим даний факт не мав жодного правового значення для вирішення зустрічного позову.
Безпідставними є й доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом положень ст. 614 ЦК України, що передбачає наявність вини, як підстави відповідальності за порушення зобов`язання, а також - неврахування факту відсутності вини у діях Товариства з посиланням на вчинення ним усіх необхідних дій, пов`язаних з одержанням дозволу на будівництво та наявністю форс-мажорних обставин (бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо надання в оренду земельної ділянки Товариству та рішення ради про поділ земельної ділянки, на якій велось будівництво), оскільки обставини, які визначені договором, як форс-мажорні виникли вже після того, як зобов`язання Товариством не було виконано в строк (ІІ квартал 2014 року), у зв`язку з чим не можуть мати правового значення для висновку про відсутність вини. Разом з тим, всупереч положенню ч. 2 ст. 614 ЦК України відповідачем не доведено наявності форс-мажорних обставин, які б існували до того, як зобов`язання мало бути виконано. Самі по собі дії Товариства, проведені до закінчення виконання зобов`язання, що пов`язані лише з отриманням дозволу на виконання будівельних робіт, не можуть вважатися доказом відсутності вини у несвоєчасному виконанні зобов`язання, оскільки матеріали справи не містять жодних фактичних даних, що зволікання в отриманні такого дозволу мало місце з обставин незалежних від відповідача. Натомість, матеріалами справи підтверджено факт отримання Товариством відмови у видачі дозволу з підстав неподання необхідного пакету документів, що може вважатися доказом зволікання саме товариства у несвоєчасному отриманні дозволу та невиконанні тих чи інших будівельних робіт.
Не заслуговують на увагу колегії суддів і доводи апелянта щодо невірного застосування до спірних правовідносин вимог ст. 22 ч. 2 п. 1 ЦК України та безпідставного незастосування вимог ст. 1212 ЦК України, якими позивач обґрунтовував свій позов, оскільки правові наслідки розірвання договору в зв`язку з істотним порушенням такого однією зі сторін передбачені ч. 5 ст. 653 ЦК України й такими є відшкодування збитків, спричинених розірванням договору. Як вбачається зі змісту пред`явленого позову, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача сплачених у повному обсязі на виконання умов договору коштів в сумі 73 646 грн. позивач обґрунтовував свої вимоги фактом істотного порушення виконання відповідачем свого зобов`язання (а.с.2 на звор., 3 на звор.). Помилкове посилання ОСОБА_1 одночасно на дві підстави повернення їй коштів (ст. 653 і ст.1212 ЦК України) давало суду першої інстанції право обрати ту норму закону, що підлягала застосуванню в даному випадку, виходячи з обґрунтування позивачем заявлених ним вимог у змісті його позовної заяви. Й у зв`язку з тим, що таке обґрунтування містило посилання на істотне порушення відповідачем умов договору, як на підставу розірвання останнього, судом першої інстанції вірно застосовано до спірних правовідносин положення ч. 5 ст. 653 ЦК України, як підстави для відшкодування збитків, зумовлених невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором. При цьому, необґрунтованим колегія суддів вважає й посилання апелянта не безпідставне неврахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року в справі № 910/10156/17, оскільки вказана постанова регулюює інші правовідносини, ні ті, що містить дана справа, а саме - правові наслідки визнання договору недійсним (в той час як предметом даної справи є правові наслідки розірвання договору). Постанова КГС Верховного Суду від 15.02.2019 № 910/21154/17 щодо наслідків розірвання договору підряду, на яку посилається апелянт, не стосується цивільної юрисдикції.
Разом з тим, з висновком суду першої інстанції щодо підстави відмови в застосуванні строку позовної давності з посиланням на п. 5.1 укладеного між сторонами договору, згідно якого за погодженням сторін договір діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань колегія суддів погодитися не може з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).
За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Вірно встановивши, що визначений п. 1.3 договору строк планового закінчення будівництва та здачі в експлуатацію будинку - ІІ квартал 2014 року, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до безпідставного висновку про те, що строк позовної давності позивачем не пропущено в зв`язку з існуванням у договорі іншого пункту - 5.1, який суперечить не лише п. 1.3, але вимогам ч. 1 ст. 530 ЦК України. При цьому, слід зазначити, що формулювання, викладене в п.5.1 договору в частині дії останнього до повного виконання зобов`язання призводить до того, що його закінчення може ніколи не настати. Проте, договір не може породжувати невизначеність в частині строку його дії, оскільки передбачений момент виконання зобов`язання - конкретний термін, який є закінченням строку дії договору.
Оскільки, п. 1.3 договору чітко встановлений конкретний термін виконання зобов`язання - здачі будинку в експлуатацію, з яким закон пов`язує в подальшому наявність підстав для виникнення в позивача права власності на квартиру, то на думку колегії суддів, у зв`язку з невиконанням відповідачем вказаного зобов`язання у визначений договором строк (не здачі в експлуатацію будинку до останнього дня ІІ-го кварталу), а саме з 01.07.2014 року й слід вважати порушеним право позивача.
Разом з тим, статтею 264 ЦК України визначено випадки переривання строку позовної давності. Зокрема, частина 1 вказаної статті передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Частиною ж 3 цієї статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Вказаної норми закону суд до уваги не взяв і не дав належної правової оцінки тим обставинам, що після 01.07.2014 року відповідач двічі (03.12.2014 року та 27.03.2015 року) звертався до Байковецької сільської ради з заявами про надання дозволу на відведення йому земельної ділянки для будівництва групи житлових будинків у зв`язку з закінченням строків дії договорів оренди та суборенди (а.с. 208-209), а прийняте 03.07.2015 року Байковецькою сільською радою рішення № 824 про поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку на три окремі ділянки (а.с. 210) було ним оскаржено до господарського суду, з приводу чого 06.04.2017 року Господарським судом Тернопільської області в справі № 921/510/16-г/6 прийнято рішення про задоволення позову ТОВ "Будова-Захід" і визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування про поділ земельної ділянки, про що представником відповідача наголошувалось впродовж розгляду справи судом першої інстанції в наявних письмових процесуальних документах (відзиві на позовну заяву тощо) й що відповідно відображено в його апеляційній скарзі.
Перелічені дії Товариства (такі, як звернення до органу місцевого самоврядування з заявами про виділення земельної ділянки для будівництва багатоквартирних будинків, оскарження рішення органу місцевого самоврядування про поділ земельної ділянки до суду тощо), на думку колегії суддів, є доказом нічого іншого, як визнання Товариством свого обов`язку перед замовниками (однією з яких є ОСОБА_1 ) збудувати багатоквартирний будинок і передати квартиру позивачу згідно укладеного з нею договору, що дає підстави зробити висновок про наявність обставин, які свідчили про переривання строку позовної давності.
Тому, беручи до уваги вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку, що кінцевою датою від якої розпочинається відлік позовної давності в спірних правовідносинах у зв`язку з існуванням обставин, що свідчили про переривання строку позовної давності є дата набрання законної сили рішенням Господарського суду Тернопільської області в справі № 921/510/16-г/6 від 06.04.2017 року й урахуванням дати звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду, що мало місце 29.03.2018 року, такий строк пропущений не був.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
Згідно вимог п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни рішення є, в тому числі є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції в частині зазначення підстав, з яких суд вважав строк позовної давності не пропущеним зроблені з невірним застосуванням норм матеріального права, без урахування обставин, які мають значення для справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність передбачених ст. 376 ЦПК підстав для зміни мотивувальної частини рішення що стосується підстав вважати не пропущеним строк звернення позивача до суду за захистом порушеного права, задовольнивши при цьому апеляційну скаргу ТОВ "Будова-Захід" частково.
Керуючись ст.ст. 35 ч. 1; 259 ч.ч. 1, 2, 6, 8; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч.ч. 1, 5; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч.ч. 1, 2; 384 ч. 1; 389 ч.ч. 1, 2; 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 253, 256, 257, 261 ч. 5, 264 ч. 1 Цивільного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будова - Захід" - задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 травня 2019 року в частині правового обґрунтування відмови у застосуванні строків позовної давності - змінити.
В решті - рішення залишити без змін.
Судовий збір покласти на сторони в межах, ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 24 вересня 2019 року.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
