УХВАЛА
03 жовтня 2019 року
Київ
справа №9901/852/18
адміністративне провадження №П/9901/852/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Берназюка Я.О.,
Шарапи В.М.,
Смоковича М.І.,
секретар - Мовчан А.В.,
за участю
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Білопольської Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18, -
ВСТАНОВИВ:
29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення від 28 вересня 2018 року в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
До початку розгляду справи по суті позивачем до Суду надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній, посилаючись на те, що на момент подання позову йому не був відомий повний текст оскаржуваного рішення, просив визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо здійснення оцінювання ОСОБА_1. на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання за критерієм професійної етики та за критерієм доброчесності та зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України завершити оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання за критерієм професійної етики та за критерієм доброчесності; визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18.
Дослідивши матеріали справи, Судом на обговорення поставлено питання про можливість закриття провадження у справі в частині позовних вимог з огляду на приписи частини 8 статті 101 Закону №1402-VIII.
Позивач та його представник просили вирішити вказане питання на розсуд суду.
Представник відповідача проти закриття провадження в частині позовних вимог не заперечувала.
Суд зазначає, що оскаржуваним у даній справі рішенням Комісії від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 визначено, що суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 581,75 бала; визнано суддю Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; внесено до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Аналізуючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, Верховний Суд виходить з такого.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства, як визначено у частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.
У пункті 53 рішення від 8 квітня 2010 року у справі "Меньшакова проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A, № 93).
Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України від 21 грудня 2016 року №1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" питання про звільнення судді з підстави, визначеної підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, розглядаються на засіданні Вищої ради правосуддя в пленарному складі на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону. Оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання відбувається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.
Згідно частини 7 статті 101 Закону №1402-VIII рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть бути оскаржені до суду з підстав, установлених цим Законом.
Частиною 8 статті 101 Закону №1402-VIII передбачено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо надання рекомендацій можуть бути оскаржені тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.
Тобто, рішенням щодо звільнення судді з посади є відповідне рішення Вищої ради правосуддя, прийняте за результатами розгляду подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
З огляду на вищенаведені приписи законодавства, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 в частині вирішення питання про внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 окремо не підлягає судовому контролю, а може бути оскаржене тільки разом із рішенням, ухваленим за відповідною рекомендацією.
Однак, у цій справі відсутні відомості про прийняття Вищою радою правосуддя відповідного рішення за результатами розгляду подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення позивача з посади судді.
Зважаючи на обставини, у зв`язку з якими ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду, і наведене вище правове регулювання цих відносин, Суд вважає, що даний позов у наведеній вище частині позовних вимог подано передчасно, що свідчить про наявність підстав для закриття провадження у цій справі у вказаній частині позовних вимог через фактичну відсутність юридичного спору, який підлягав би розгляду в судовому порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки на даний час розгляд цього спору щодо позовних вимог про скасування рішення від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 в частині вирішення питання про внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції, але й не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить його вирішення, немає.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 257, 262, 266, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Провадження у справі №9901/852/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 щодо позовних вимог про скасування рішення від 28 вересня 2018 року №1770/ко-18 в частині вирішення питання про внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Повний текст ухвали складено 07 жовтня 2019 року.
Головуючий суддя Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа
М.І. Смокович
