ОКРЕМА ДУМКА
03 жовтня 2019 року
судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Шарапи В.М. на рішення Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №9901/852/18 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дій, визнання протиправним та скасування рішення,
Стислий виклад історії справи:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), в якому просив:
1.1. визнати протиправними дії ВККС щодо здійснення оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту та зобов`язати ВККС завершити оцінювання ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді судді в частині оцінювання критеріїв та показників, окрім тих, що оцінюються за результатами іспиту;
1.2. визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 28.09.2018 в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді судді Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області (далі - оспорюване Рішення).
2. Рішенням Верховного Суду від 03.10.2019 у задоволенні позову відмовлено.
2.1. Приймаючи вказане рішення, Верховний Cуд послався на те, що повноваження ВККС стосовно кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді є дискреційними та належать до виключної компетенцією останнього, як уповноваженого колегіального органу, постійно діючого у вітчизняній системі судоустрою. Cудом наголошено на установленій нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) легітимній меті дій ВККС щодо з`ясування відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, яка здійснюється її членами виключно за їх внутрішнім переконанням та відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Судом зазначено, що вмотивованість кожного критерію оцінювання та його елементів, з урахуванням внутрішнього переконання членів ВККС у цілому, законодавством не передбачена, оскільки це є способом прийняття рішення, тобто способом реалізації владних управлінських функцій. Тому, суд дійшов висновку, що визначені у частині 3 статті 88 Закону №1402-VIII підстави, за яких рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути скасоване, відсутні.
Підстави і мотиви для висловлення окремої думки
3. За змістом частини 3 статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
4. Суддя Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Шарапа В.М., який був учасником колегії суддів з розгляду даної справи, не погоджується з висновками суду, покладеними в основу рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оспорюваного Рішення та вважає за необхідне викласти з цього приводу окрему думку.
5. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
6. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
7. Отже, чинним законодавством, а саме, Законом №1402-VIII, у системному взаємозв`язку з розділом XV "Перехідні положення" Конституції України, визначено окрему підставу звільнення судді в разі його невідповідності займаній посаді, виявленій за наслідками кваліфікаційного оцінювання.
8. Відповідно до частини 1 статті 83 Закону №1402-VIII, кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.
9. Згідно з частиною 2 цієї статті, критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
10. Частиною 1 статті 85 Закону №1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.
11. Частиною 2 цієї статті визначено, що іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
12. Частина 3 статті 85 Закону №1402-VIII встановлює, що для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання. Рішення Комісії про запровадження та проведення інших тестувань не може встановлюватися індивідуально щодо певного судді чи групи суддів. За змістом частини 9 цієї статті співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.
13. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина 10 статті 85 Закону №1402-VIII).
14. У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 88 Закону №1402-VIII, Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
15. Згідно з частиною 2 цієї статті, суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
16. Частиною 3 статті 88 Закону №1402-VIII визначено, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
1) склад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
17. Тобто, відсутність у рішенні, прийнятому за наслідками кваліфікаційного оцінювання, мотивів, з яких ВККС дійшла висновку про невідповідність судді займаній посаді, слугує підставою для його судового оскарження та скасування. У свою чергу, це покладає на ВККС обов`язок обґрунтувати рішення про невідповідність судді займаній посаді в такий спосіб, щоб рішення достатнім чином містило мотиви, на яких воно базується.
18. Наведене узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні від 25.09.2018 по справі "Денісов проти України" зазначив, що "<…> на підставі принципів, встановлених в рішенні у справі "Вільхо Ескелайнен та інші проти Фінляндії" (Vilho Eskelinen and Others v. Finland), стаття 6 Конвенції застосовується до трудових спорів щодо суддів, які були звільнені з посади судді (див., наприклад, згадане рішення у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine), пункти 91 та 96, рішення у справах "Куликов та інші проти України" (Kulykov and Others v. Ukraine), заява № 5114/09 та 17 інших, пункти 118 та 132, від 19 січня 2017 року, "Стуруа проти Грузії" (Sturua v. Georgia), заява № 45729/05, пункт 27, від 28 березня 2017 року, та "Каменос проти Кіпру" (Kamenos v. Cyprus), заява № 147/07, пункт 88, від 31 жовтня 2017 року)" (пункт 52 рішення).
19. У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський Суд з прав людини наголошував, що "<…> згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. <…> Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року) (пункт 58 згаданого рішення).
20. Вимога вказувати у рішенні ВККС мотиви його прийняття міститься також у Законі №1402-VIII, відповідно до частини 5 статті 101 якого, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, палат та колегій Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце ухвалення рішення, склад Комісії (палати, колегії), питання, що розглядалося, мотиви ухваленого рішення.
21. Положення аналогічного змісту закріплені у пункті 4.12.6 Регламенту ВККС, що затверджений рішенням ВККС від 13.10.2016 №81/зп-16 (у редакції рішення від 12.04.2018 №84/зп-18), який згідно з преамбулою, визначає порядок роботи ВККС і спрямований на реалізацію нею повноважень, визначених Конституцією України та Законом №1402-VIII.
22. У свою чергу, відповідно до частини 5 статті 83 Закону №1402-VIII, порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
23. Рішенням ВККС від 03.11.2016 №143/зп-16 затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (у редакції рішення ВККС від 13.02.2018 №20/зп-18, надалі - Положення).
24. Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня (підпункти 1.1-1.4).
25. Пунктами 2 і 3 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення передбачено, що показники "рівень знань у сфері права" та "рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні" оцінюються під час іспиту на підставі відповідно анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання. Показники "ефективність здійснення правосуддя" та "діяльність щодо підвищення фахового рівня", відповідно до абзаців другого пунктів 4 та 5 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди. Дані, за якими оцінюються (встановлюються) два названі показники професійної компетентності, визначено, відповідно, у підпунктах 4.1 - 4.11 пункту 4 та в підпунктах 5.1 - 5.6 пункту 5 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення.
26. Пунктом 6 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення визначено, що відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
27. Пунктом 7 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення встановлено, що відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей такими, як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
28. Пунктами 8 і 9 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики і відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за показниками, визначеними відповідно у підпунктах 8.1 - 8.6 та 9.1 - 9.7 вказаних пунктів. Зазначені у них показники теж оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.
29. Частиною 2 пункту 9 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення встановлено, що ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.
30. Пунктом 10 глави 2 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення визначено, що для встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за визначеними цим Положенням показниками використовуються також інші відомості й дані, на підставі яких може встановлюватися відповідність судді критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також будь-яка інша інформація стосовно судді, яка міститься у суддівському досьє.
31. Відповідно до пунктів 1-4 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності. Усі статистичні дані є допоміжними показниками у процесі кваліфікаційного оцінювання та мають бути досліджені у сукупності з якісними показниками. Рішення про підтвердження здатності здійснювати правосуддя суддею (кандидатом на посаду судді) у відповідному суді ухвалюється у випадку отримання ним мінімально допустимих і більших балів за результатами іспиту, а також бала, більшого за 0, за результатами оцінювання критеріїв особистої компетентності, соціальної компетентності професійної етики та доброчесності.
32. Згідно з пунктом 10 глави 6 розділу ІІ "Методологія кваліфікаційного оцінювання" Положення, оцінка критеріїв (показників) на етапі дослідження досьє та співбесіди встановлюється шляхом виведення середнього арифметичного на підставі оцінок кожного члена Комісії, який брав участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання.
33. При цьому, пунктами 16-18 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення передбачено, що дослідження досьє полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання. Дослідження досьє здійснюється членом Комісії, визначеним для підготовки до розгляду і доповіді справи щодо проведення кваліфікаційного оцінювання стосовно відповідного судді або кандидата на посаду судді (далі - доповідач). За результатами дослідження досьє доповідач готує доповідь. У доповіді доповідач зазначає, зокрема, встановлені під час дослідження показники відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, а також пропозиції щодо дослідження досьє.
34. Пунктом 19 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення визначено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію; послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді (підпункти 19.1 - 19.3).
35. Пунктом 20 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення встановлено, що співбесіда проходить у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов`язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.
36. Відповідно до пунктів 10.1 - 10.2 пункту 10 розділу V "Особливості проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження відповідності судді займаній посаді" Положення, за результатами кваліфікаційного оцінювання судді для підтвердження відповідності займаній посаді Комісія ухвалює одне з таких рішень: про відповідність займаній посаді судді; про невідповідність займаній посаді судді (підпункти 10.1 та 10.2).
Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.
37. Згідно з пунктом 34 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення визначено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків. За наявності висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності у мотивувальній частині також зазначаються мотиви його прийняття або відхилення.
38. Пунктом 37 розділу ІІІ "Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання" Положення передбачено, що рішення Комісії про невідповідність судді займаній посаді є підставою для внесення подання до Вищої ради правосуддя з рекомендацією про звільнення судді з посади.
39. Таким чином, Положення передбачає чіткий алгоритм дій ВККС під час проведення кваліфікаційного оцінювання, дотримання якого покликане виключити будь-які сумніви щодо об`єктивності визначення показників відповідності судді критеріям, за якими воно проводиться.
40. Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване Рішення відповідача прийняте за результатами етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє і проведення співбесіди" і в ньому відображені висновки, яких остання дійшла за наслідками обговорення питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності позивача, що полягали у наступному:
-за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрав 321,75 бала, при цьому за критерієм професійної компетентності ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1-5 глави 2 розділу ІІ Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів тестування особистих морально психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6-7 глави 2 розділу ІІ Положення;
-за критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення, суддя набрав 135 балів, за цим критерієм ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів тестування особистих морально психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди;
-за критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу ІІ Положення, суддя набрав 125 балів, за цим критерієм ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів тестування особистих морально психологічних якостей та загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди.
У зв`язку з цим, ВККС зазначено, що суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання набрав 581,75 бала, що становить менше 67 відсотків від суми мінімально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.
41. Окрім посилання в оспорюваному Рішенні ВККС на визначені законом підстави проведення кваліфікаційного оцінювання суддів загалом, а також відомостей про суму балів, які позивач набрав за кожним з критеріїв із зазначенням засобів встановлення показників відповідності цим критеріям, Рішення не містить жодних мотивів, за яких відповідач дійшов висновку про невідповідність позивача займаній посаді судді.
42. При цьому, будь-які покликання на дослідження ВККС матеріалів суддівського досьє позивача та обговорення його результатів з суддею, надані суддею відповіді на питання ВККС і пояснення у змісті оспорюваного Рішення відсутні. Мотивувальна частина оспорюваного рішення, фактично, зводиться до констатації відповідачем балів, набраних позивачем за критеріями кваліфікаційного оцінювання, без наведення обґрунтування їх розмірів чи причин виставлення.
43. Доводи відповідача з приводу відсутності у нього обов`язку обґрунтовувати показники критеріїв кваліфікаційного оцінювання полягають в тому, що вмотивованість виставлення балів по кожному з показників законодавством не передбачена, а здійснюється членами ВККС виключно на підставі внутрішнього переконання, оскільки є способом прийняття рішення, внаслідок реалізації владних управлінських функцій, що відповідає меті кваліфікаційного оцінювання і повноваженням Комісії.
44. Слід наголосити, що в частині судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейським Судом з прав людини вироблено позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 111 рішення від 31.07.2008 у справі "Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки", пункт 44 рішення від 22.11.1995 у справі "Брайєн проти Об`єднаного Королівства", пункти 156-157, 159 рішення від 21.07.2011 у справі "Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру", пункти 47-56 рішення від 02.12.2010 у справі "Путтер проти Болгарії").
45. У зв`язку з цим та з огляду на те, що оспорюване Рішення прийняте за наслідками етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє і проведення співбесіди", розглядати його потрібно в контексті тих показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання, які могли оцінюватися під час даного етапу, якими є доброчесність та професійна етика і, частково, професійна компетентність.
46. Максимальна кількість балів, яку можна отримати за критеріями професійної етики і доброчесності, відповідно до підпунктів 5.2 і 5.3 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення, становить 500 балів (по 250 за кожен із критеріїв). За критеріями соціальної та особистої компетентності - 200 балів, за критерієм професійної компетентності - максимально 300 балів, з яких 210 - на етапі іспиту, решта 90 - за показниками ефективності здійснення правосуддя та діяльність щодо підвищення фахового рівня (80 і 10 балів відповідно, підпункт 5.1.1. пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення).
47. Таким чином, на етапі "Дослідження досьє і проведення співбесіди" максимальна кількість балів, які може отримати суддя, з огляду на шкалу оцінювання, визначену у пункті 5 глави 6 розділу ІІ Положення, становить 790 балів, при прохідному балі - 670 балів, за усіма критеріями. Отже, з максимальних 1000 балів, які можна набрати на кваліфікаційному оцінюванні, близько 80% цих балів виставляються за критеріями кваліфікаційного оцінювання, які оцінюються за результатами дослідження досьє і проведення співбесіди.
48. Оскільки чітке розмежування усіх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання суддів ускладнюється їх взаємопов`язаністю та зважаючи на те, що за наслідками другого етапу кваліфікаційного оцінювання судді виставляється значна частина балів, це покладає на ВККС обов`язок наводити у своїх рішеннях чіткі мотиви власних висновків, особливо в разі прийняття рішення про невідповідність судді займаній посаді.
49. Належна мотивація рішення ВККС дає можливість перевірити, за якими саме критеріями кваліфікаційного оцінювання встановлено невідповідність судді займаній посаді і чи була загалом дотримана процедура ухвалення відповідного рішення. Обсяг і зміст вмотивованості рішення ВККС, без сумніву, залежить від конкретних обставин, що були предметом дослідження і обговорення, але в будь-якому випадку у рішенні повинно відображатися те, чим ВККС керувалася оцінюючи суддю за критеріями кваліфікаційного оцінювання.
50. З урахуванням наведеного, на переконання судді Шарапи В .М. , оспорюване Рішення відповідача не містить мотивів, з яких ВККС дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді суді, що повинно було слугувати підставою для його скасування згідно з пунктом 4 частини 3 статті 88 Закону №1402-VIII.
Суддя Шарапа В.М.
