Провадження № 2з/522/595/19
УХВАЛА
21 жовтня 2019 року суддя Приморського районного суду міста Одеси Чернявська Л.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
20 листопада 2018 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційна служба Одеської області» Махортова Ігоря Олександровича, Тупало ОСОБА_2 , за участю третьої особи акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» про визнання незаконним рішення державного реєстратора, скасування запису про реєстрацію права власності на квартиру, витребування майна з незаконного володіння, а саме квартири АДРЕСА_1 .
03 грудня 2018 року по справі відкрито провадження, призначений розгляд справи загальному проваджені.
19 грудня 2018 року до суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на зазначену ухвалу суду, матеріали справи направлені до апеляційної інстанції.
При цьому, 21 грудня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно (№137533/18 від 21.12.2018 року).
В вересі 2019 року матеріали справи повернені до суду першої інстанції. З 27 серпня 2019 року по 11 жовтня 2019 року суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд, вважає, що слід повернути заявнику виходячи з наступного.
В порушення ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову.
Суд не приймає до уваги доводи представника заявника про звільнення від сплати судового збору в порядку ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки в порядку п. 8 Постанови Пленума Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.
Згідно з імперативними приписами ч.7 ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Також, подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч.1 ст.151 ЦПК України, а саме: не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову від 21.12.2018 року – повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л. М. Чернявська
21.10.2019