КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 755/20232/13-ц
провадження № 22-ц/824/14253/2019
07 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І.М., Семенюк Т.А.,
за участю секретаря Примушка О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва про визнання шлюбу недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Іщука Євгена Миколайовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року в складі судді ОСОБА_4,
встановив:
10.04.2019 року адвокат Іщук Є. М. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва, в якому просив визнати недійсним шлюб, укладений 21 січня 2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року вказану позовну заяву залишено без розгляду.
На вказану ухвалу суду адвокат Іщук Є. М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Також просить винести окрему ухвалу відносно судді ОСОБА_4 внаслідок допущення останнім порушення норм матеріального та процесуального права.
Свої доводи мотивує тим, що на підтвердження своїх повноважень до позовної заяви було додано копію ордера, з якого вбачається, що правова допомога надається ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №6 від 10.01.2019 року. ОСОБА_5 діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої 01.08.2017 року. Вказана довіреність видана з правом передоручення третім особам строком на три роки і дійсна до 01.08.2020 року. З огляду на викладене, він мав всі законні підстави для звернення до суду з позовом. Вважає, що суд першої інстанції, не бажаючи розглядати справу і тим самим позбавляючи його доступу до правосуддя, виніс незаконну ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Абросімова О. В. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Іщука Є. М., а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва 23 вересня 2019 року залишити без змін.
Свої доводи мотивує тим, що позов підписаний адвокатом Іщуком Є. М., який додав в підтвердження своїх повноважень довіреність від 01.08.2017 року, якою ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_5 управляти та розпоряджатися (продавати, здавати в оренду) усім своїм майном, у тому числі квартирою АДРЕСА_1 , а також ввести справи у судових установах з усіма правами, наданими позивачу. Вказаною довіреністю уповноважено ОСОБА_5 вчиняти дії щодо спірної квартири тільки після оформлення права спадкування після померлого. Доказів того оформлення матеріали справи не містять.
До позовної заяви не долучено довіреність, що підтверджує повноваження адвоката Іщука Є. М . , як представника ОСОБА_1 , або ордер.
Натомість, до позову долучено договір про надання правової допомоги ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 , що суперечить положенням ст. 62 та 177 ЦПК України. Ордер, доданий до позову, не містить посилання на певний договір, укладений з позивачем, прізвище позивача, як особи, якій надається адвокатом правова допомога.
Матеріали справи не містять доказів повідомлення ОСОБА_1 про передачу ОСОБА_12 своїх повноважень іншій особі.
Просить суд згідно п.5 ч.1 ст.144, п. 3 ч.1 ст.148 ЦПК України застосувати до позивача та його представника - адвоката Іщука Є. М., як такого, що в силу своєї професії обізнаний з правилами адвокатської етики та нормами процесуального права, заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Іщук Є. М. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Абросімова О. В. просила відмовити у задоволенні поданої апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року було відкрито провадження в даній справі.
При відкритті провадження у справі суддя встановив, що позовну заяву було подано з додержанням вимог, викладених у статтях 175 -177 ЦПК України, підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення, відмови у відкритті провадження відсутні.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Залишаючи 23 вересня 2019 року подану позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи ( п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України).
При цьому суд першої інстанції зазначив, що позовна заява в інтересах ОСОБА_1 підписана та подана адвокатом Іщуком Є. М., яким до позовної заяви додано копію ордера, з якого вбачається, що правова допомога надається ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №6 від 10.01.2019 року. ОСОБА_5 діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі довіреності, виданої 01.08.2017 року, проте в довіреності не вказано, що ОСОБА_5 уповноважено укладати договори про правову допомогу з адвокатом Іщуком Є. М. чи з іншими адвокатами в інтересах ОСОБА_1 Договір №35, укладений між адвокатом Іщуком Є. М. та ОСОБА_1 не може бути взятий до уваги, оскільки останній укладено 01.08.2019 року, через чотири місяці з дня надходження позову до суду.
Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2019 року адвокат Іщук Є. М. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва про визнання шлюбу недійсним.
До позовної заяви не було додано довіреності на представлення адвокатом Іщуком Є. М. інтересів ОСОБА_1 або ордеру, виданого на підставі договору, укладеного з ОСОБА_1 .
На підтвердження своїх повноважень представника адвокат Іщук Є. М. до позовної заяви додав копію договору про надання правової допомоги від 16 січня 2019 року, клієнтом за яким зазначено : " ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_1 )", а також копію ордера серія КС №531606, виданого на підставі цього договору, з зазначенням особи, якій надається правова допомога - " ОСОБА_5 (в інтересах ОСОБА_1 )" та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Крім цього, до позовної заяви додано копію довіреності ОСОБА_1 , 1951 року народження, якою остання уповноважила ОСОБА_5 , в тому числі, представляти її інтереси в усіх судових закладах, судах загальної юрисдикції, господарських судах, адміністративних судах, окружних адміністративних судах, апеляційних, касаційних, Верховному Суді України тощо, вести справи в усіх судових установах, з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі. Вказана довіреність видана з правом передоручення третім особам строком на три роки та дійсна до першого серпня 2020 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 ЦК представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати свої повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником або якщо представник був змушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.
Вищевказана довіреність надавала ОСОБА_5 право передати свої повноваження іншій особі, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність у останньої права укладати договори про правову допомогу з адвокатами в інтересах ОСОБА_1 є необґрунтованим.
Вищевказана довіреність також містила відмітку приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Габрієль Л.Є. про те, що 20.12.2017 року за р№ 4563 посвідчено передоручення на представництво інтересів ОСОБА_1 в суді на ім`я Іщука Є. М. терміном до 01.08.2020 року (а.с.9 зв.).
Суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, відкривши провадження у справі - не з`ясував, чи видавалась останньому довіреність на представництво інтересів позивача, а у разі сумніву щодо наявності у представника Іщука Є. М. повноважень на представлення інтересів ОСОБА_1 - не надав у відповідності до п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України строк на усунення недоліків - надання довіреності або іншого документу, який підтверджує повноваження представника.
При апеляційному розгляді справи було встановлено, що 20 грудня 2017 року на ім`я Іщука Є. М. була видана нотаріально посвідчена довіреність на представлення інтересів ОСОБА_1 в суді терміном до 01.08.2020 року.
Колегія суддів визнає, що перевірка повноважень представника сторони та подання суду документів, що їх підтверджують, переслідує очевидну законну мету - забезпечити належне відправлення правосуддя.
Водночас, така обставина, як ненадання адвокатом довіреності, яка була наявна у нього на час звернення до суду з позовом, або ордеру, де б клієнтом було зазначено ОСОБА_1 , а не ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 , не могла бути вирішальною і достатньою для того, щоб після спливу чотирьох місяців після відкриття провадження у справі залишити позовну заяву без розгляду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справах: " Walchli v. France" від 26 липня 2007 року, "ТОВ "Фріда" проти України" від 08 грудня 2016 року).
З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про відсутність у представника Іщука Є. М. повноважень на ведення справи в суді від імені позивача зроблено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, що призвело до постановлення помилкової ухвали та у відповідності до п.1 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали як щодо судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_4, так і підстав для застосування заходів процесуального примусу до адвоката Іщука Є. М.
Керуючись ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК Українисуд
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іщука Євгена Миколайовича задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 23 вересня 2019 року скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва про визнання шлюбу недійсним направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 08 листопада 2019 року.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк
