Єдиний державний реєстр судових рішень
Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
07 листопада 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2019 року у кримінальному провадженню №42014180180000006 про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Олексин, Рівненського району, Рівненської області, громадянина України, непрацюючого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2019 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
На підставі п.3 ч.1 ст. 49, ч.5 ст.74 КК України, ОСОБА_7 від призначеного покарання звільнено у зв`язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної злочином задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 майнову шкоду заподіяну злочином у розмірі 41454 грн. 74 коп. (сорок одна тисяча чотириста п`ятдесят чотири гривні сімдесят чотири копійки).
Судом також вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
Як встановлено судом, в ніч на 07 червня 2013 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , умисно, з метою покататися, шляхом вільного доступу, з приміщення одного із боксів ПрАТ «Шпанівагроцукор», що знаходиться по вул. Промислова, 2 в с. Великий Олексин, Рівненського району, Рівненської області, яке використовувалося як майстерня по ремонту автомобілів, незаконно, всупереч волі власника, за допомогою ключів, до яких мав вільний доступ, незаконно заволодів автомобілем марки «Volkswagen-Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В подальшому, рухаючись автомобілем «Volkswagen-Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 07 червня 2013 року близько 02 год. 00 хв. не впоравшись із керуванням вказаного автомобіля, здійснив наїзд на бетонний паркан, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В поданій на вирок суду апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 просить вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14.08.2019 року скасувати, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України закрити на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України, в задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 про відшкодування завданої матеріальної шкоди відмовити.
Про дату, місце та час судового засідання ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_8 були повідомлені належним чином, проте в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення слухання справи не заявили. Так, згідно вручених особисто під підпис ОСОБА_7 та ОСОБА_8 рекомендованих повідомлень поштового відправлення, такі вручені їм 02.10.2019 року та 30.09.2019 року відповідно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, думку представника потерпілого ОСОБА_6 , який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України ґрунтується на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, яким судом дана правильна юридична оцінка.
Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України, колегія суддів розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення.
Водночас вина обвинуваченого повністю доводиться сукупністю показів свідків та потерпілого, які повністю узгоджуються між собою та підтверджуються письмовими доказами.
Так, згідно показань потерпілого ОСОБА_9 - за усною домовленістю, він залишив ОСОБА_10 свій автомобіль для ремонту, без права переміщення транспортного засобу. В червні 2013 року його повідомили, що належний йому автомобіль потрапив у ДТП. Приїхавши на місце події, він побачив розбитий паркан, повалене дерево, мешканці будинку вказали, що бачили на місці ДТП біля автомобіля ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Зазначив, що ОСОБА_7 обіцяв відшкодувати завдані збитки, однак цього не зробив, а тому він був змушений ремонтувати автомобіль за власні кошти. Вказав, що збитки, завдані злочином ОСОБА_7 не відшкодовані.
Свідок ОСОБА_12 також дав показання щодо наслідків ДТП та передачі разом з його зятем ОСОБА_9 (потерпілим) автомобіля для ремонту ОСОБА_7 .
Згідно показів свідка ОСОБА_13 , який працював інспектором ВДАІ Рівненського району, вбачається, що такий прибувши на місце ДТП виявив порушення ПДР водієм ОСОБА_7 , в результаті яких автомобіль наїхав на бетонний паркан та отримав механічні ушкодження. Також свідок пояснив, що опитавши очевидців події, з`ясував, що за кермом був саме ОСОБА_7 , а тому на нього був складений адміністративний протокол.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що протягом травня червня 2013 року він ремонтував автомобіль «Volkswagen-Transporter», який йому передав потерпілий, без права керування та передачі комусь даного транспортного засобу. Здійснювати ремонтні роботи йому допомагали ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Коли ОСОБА_14 прийшов на місце ДТП за участі автомобіля, який перебував у нього в ремонті, побачив обвинуваченого, який повідомив йому, що керував автомобілем і його занесло.
Свідок ОСОБА_11 пояснив, що в нічну пору доби він ішов по дорозі, його наздогнав ОСОБА_7 , який перебував за кермом вищевказаного автомобіля і запропонував підвезти, на що він погодився, сів в автомобіль обвинувачений підвіз його до пошти, де в`їхав в бетонну огорожу.
Крім того, показання свідків та потерпілого узгоджуються з іншими письмовими доказами вини ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
Так, як вбачається з протоколу огляду місця події від 11.06.2013 року - оглянуто гаражне приміщення по АДРЕСА_2 та автомобіль, який знаходився у даному приміщенні марки "VOLKSWAGEN-TRANSPORTER" реєстраційний номер НОМЕР_1 з наявними механічними пошкодженнями.
Згідно довіреності від 06.01.2011 року - ОСОБА_15 надав право розпоряджатися вказаним автомобілем марки "VOLKSWAGEN-TRANSPORTER" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 .
Відповідно до постанови Рівненського районного суду від 05.08.2013 року на ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.2 ст. 126 КУпАП, зокрема, що 07.06.2013 року о 02год.00хв.в с. В.Олексин,Рівненського району ОСОБА_7 ,керуючи транспортнимзасобом "VOLKSWAGEN-TRANSPORTER" д.н.з. НОМЕР_1 ,не маючиправа керуванняданим транспортнимзасобом,не вибравбезпечну швидкістьруху,не врахував дорожню обстановку та здійснив наїзд на придорожнє огородження,внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.
Згідно протоколу обшуку від 27.03.2014 року з фототаблицями - у ході проведення обшуку гаражних приміщень № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (розділяючи стіни між якими відсутні), що на території ПрАТ «Шпанівагроцукор», по вул. Промислова, 2, в с. В.Олексин, Рівненського району виявлено автомобіль марки «VOLKSWAGEN- TRANSPORTETR», реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, який частково пошкоджений, зокрема пошкоджена його передня частина.
Відповідно до висновку експерта №21 від 10.04.2014 року з ілюстративними таблицями, ринкова вартість автомобіля марки «VOLKSWAGEN- TRANSPORTETR» реєстраційний номер НОМЕР_1 , без врахування завданих внаслідок ДТП пошкоджень, станом на 07.06.2013 року складала 131859, 08 грн. Матеріальний збиток завданий власнику наданого на експертизу автомобіля марки «VOLKSWAGEN- TRANSPORTETR» реєстраційний номер НОМЕР_1 у результаті пошкодження останнього при дорожньо транспортній пригоді, яка сталася 07.06.2013 року на момент проведення експертизи складає 41454,71 грн.
Згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення №570/3064/13-п щодо ОСОБА_7 за ст. 124 КУпАП та справи про адміністративне правопорушення №570/3065/13-п щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема інспектором ВДАІ Рівненського району встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 виданим 16.11.2012 року Рівненським РВ УДМС України в Рівненській області, дана особа є ОСОБА_7 .
Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 27.09.2017 року з фото таблицями - свідок ОСОБА_11 детально розповів та показав де він зустрівся в ніч на 07 червня 2013 року з ОСОБА_7 , який їхав на автомобілі марки «VOLKSWAGEN- TRANSPORTETR» білого кольору, звідки і в якому напрямку їхав ОСОБА_7 , бетонну огорожу в яку в`їхав автомобіль і куди поїхав ОСОБА_7 після вчинення зіткнення.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до обґрунтованого висновку про вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
При призначенні ОСОБА_7 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, що його обтяжують та обрав покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 289 КК України.
Призначене покарання на думку колегії суддів є справедливим і відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом, в тому числі, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.
Як з`ясовано колегією суддів, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані належним чином.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 обвинувачувався у вчиненні 07 червня 2013 року злочину середньої тяжкості. Тобто, на час розгляду справи в суді минуло понад 5 років. Тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчилися.
За таких обставин, суд правомірно закрив кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 , звільнивши його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Щодо доводів апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 стосовно не приведення свідка ОСОБА_13 до присяги, то такі під час апеляційного розгляду не підтвердились. Зокрема, як вбачається з технічного запису судового засідання, свідок ОСОБА_13 попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Також у ході апеляційного розгляду не підтвердилися доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 щодо не встановлення судом механічних ушкоджень автомобіля марки «Volkswagen-Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП. Так, як вбачається з висновку експерта №21 від 10.04.2014 року, який був досліджений судом першої інстанції, що наданий на експертизу автомобіль має деформуючі механічні пошкодження: кришки капоту, деталей підсилювача переднього бамперу, лівого переднього крила, лівої передньої стійки, передніх лівих дверей, задніх дверей, радіатора охолодження, радіатора охолодження повітря (інтеркулер); механічні пошкодження: переднього і заднього бамперів, кришки АКБ, корпусів двох передніх фар та заднього лівого ліхтаря, захисту двигуна, правої внутрішньої дверної ручки, корпусів правого і лівого передніх дзеркал заднього виду, кріплення заднього бамперу, лівого переднього підкрилка, решітки радіатора; відсутні корпуси додаткових передніх галогенних фар, щітка склоочисника, корпусу лівого переднього повороту на крилі, лівого світловідбивача на задньому бампері.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано, законно та вмотивовано, на підставі об`єктивно з`ясованих та всебічно оцінених доказів визнано ОСОБА_7 винуватим та засуджено за ч.1 ст.289 КК України, а також за закінченням строків давності звільнено обвинуваченого від покарання.
Достатніх даних, які б вказували на необхідність застосування судом положень ст. 284 КПК України, як зазначає у апеляційній скарзі апелянт, колегією суддів не здобуто.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2019 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
с у д д і:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
