Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
03 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 804/2795/18Суддя І інстанції Дєєв М.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальника відділу фінансового забезпечення Дніпропетровського обласного комісаріату Малиша Олега В`ячеславовича, третя особа - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій протиправними, стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому, з урахуванням уточнень просила:
визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі начальника відділення фінансового забезпечення полковника Малиша Олега В`ячеславовича протиправними щодо порушення строків виплати заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2015 року у розмірі 1114,76 грн.; - стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заробітну плату за квітень 2015 року у розмірі 114,76 грн.; - стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що нею не було отримано заробітну плату за квітень 2015 року у розмірі 1114,76 грн. через те, що в неї відсутній картковий рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк» куди відповідачем були перераховано вказані кошти, в той час як на відкритий в АТ «Ощадбанк» заробітна плата за квітень 2015 р. відповідачем не була перерахована.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги того, що відповідачі не мали права обмежувати позивача вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, в тому числі обирати банк для отримання доходів . У відповідача була можливість виплачувати заробітну плату з каси готівкою за місцем роботи позивача.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка підтримала вимоги апеляційної скарги з викладених в ній підстав, представники відповідачів та третьої особи просили відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2015 року №63-к ОСОБА_1 прийнято та призначено з 21.04.2015 року на посаду провідного спеціаліста командування ІНФОРМАЦІЯ_2 , за переводом з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровської міського управління юстиції, із збереженням 15 рангу державного службовця, з окладом за посадою 1218 грн. на місяць. При цьому, наказом військового комісара Синельниківського об`єднаного міського військового комісаріату від 21.04.2015 року №43 ОСОБА_1 допущено до виконання обов`язків за посадою провідного спеціаліста командування.
ОСОБА_1 було присвоєно табельний номер НОМЕР_1 та розпочато табелювання робочого часу, зокрема, за квітень 2015 року ОСОБА_1 відпрацювала фактично 8 робочих днів, за які Дніпропетровським ОВК згідно Договору про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати/стипендії з використання платіжних карток № НОМЕР_2 від 01.01.2015 року укладеного з в ПАТ КБ «ПриватБанк», виплачено заробітну плату в розмірі 1114 грн. 76 коп. на розрахунковий рахунки ОСОБА_1 в ПАТ КБ «ПриватБанк».
14 травня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до безпосереднього керівника, а саме військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про перерахунок заробітної плати на рахунки філії Дніпропетровського облуправління АТ «ОщадБанк».
Після отримання вказаної заяви позивача, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат направив листи до ПАТ КБ «ПриватБанк» від 14 травня 2015 року та від 11 червня 2015 року про повернення раніше перерахованих коштів на виплату заробітної плати позивачу за квітень 2015 року в сумі 1114,00 грн. та авансу за травень 2015 року у сумі 664,63 грн., проте банк повернув лише раніше перераховану суму 664 грн. 63 коп. виплат (авансу) за травень 2015 року, кошти перераховані для виплати заробітної плати за квітень 2015 року у розмірі 1114 грн. банком повернуті не були через їх зарахування на погашення за кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того що відповідачем вчасно було перераховано заробітну плату позивачу, в той час як заява позивача про відкриття рахунку для перерахунку заробітної плати в АТ «Ощадбанк» надійшла вже після перерахування заробітної плати на рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк», з яким відповідачем було укладено договір про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток, а тому протиправних дій щодо не своєчасної виплати заробітної плати з боку відповідача не було.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
За приписами частини четвертої статті 43 Основного Закону, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ч. 7 ст. 43 Конституції України).
Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам.
За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Матеріалами справи підтверджено, що Дніпропетровським ОВК, як юридичною особою та фінансовим органом в межах повноважень здійснює виплату заробітної плати всім працівникам та грошове забезпечення військовослужбовців військкоматів Дніпропетровської області на підставі договору з ПАТ КБ «ПРАВАТБАНК» про розрахунково-касове обслуговування підприємства/організації з видачі заробітної плати/стипендії з використанням платіжних карток №08С14004464 від 01.01.2015 року.
Відповідно до п.2.3.1 вказаного договору Дніпропетровський ОВК зобов`язаний не пізніше дати перерахування коштів надати в Банк відомість розподілу заробітної плати/стипендії в електронному вигляді за допомогою систем дистанційного банківського обслуговування (далі СДБО) наданих Банком, в форматі встановленому Банком згідно умов і і правил надання банківських послуг. Якщо клієнт надає таку відомоість не через СДБО, він повинен надати відомість в електронному вигляді та її копію на паперовому носії, підписану уповноваженими особами і завірену печаткою, не пізніше 1 операційного дня до дати перерахування коштів. У разі, якщо відомості, надані в електронному вигляді та на паперовому носії відрізняються, автентичною вважається електронна відомість, згідно з якою Банк здійснює зарахування.
Пунктом 2.4.1 вказаного договору передбачено обов`язок Банк у разі надання Клієнтом відомості розподілу заробітної плати в електронному вигляді за допомогою СДБО, зарахувати кошти на відкриті картрахунки працівників Клієнта згідно з чинним регламентом роботи Процесінгового центру, та за умови надання відомості розподілу заробітної плати згідно з п. 2.3.1, та сплати комісії згідно тарифів Банку. У разі надання Клієнтом відомість розподілу заробітної плати не через СДБО, Банк гарантує зарахування коштів на картрахунки працівників Клієнта на протязі наступного операційного дня після перерахування коштів в Банк згідно з чинним регламентом роботи Процесінгового центру.
За результатами роботи позивача у квітні 2015 року їй була нарахована заробітна плата у розмірі 1114,76 грн., та аванс за травень 2015 року у розмірі 664,63 грн., які на виконання договору №08С14004464 від 01.01.2015 року були перераховані на рахунок в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Після звернення 14.05.2018 року позивача із заявою про нарахування їй заробітної плати на рахунок в АТ «Ощадбанк», відповідачем було направлено на адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернення №6/3/41 від 14.05.2015 року щодо повернення грошових коштів, які були перераховані банку та не зараховані на зарплатну картку в сумі 664,63 грн. та №6/3839 від 11.06.2015 року про повернення не зарахованих коштів у розмірі 1114,76 грн.
Враховуючи, що кошти не були розподілені на рахунки працівників відповідача сума в розмірі 664,63 грн. була повернута на рахунок Дніпропетровського обласного військового комісаріату згідно платіжного доручення від 15.05.2015 року №10, про що повідомлено відповідача листом від 15.05.2015 року №20.1.0.0.0/7-20150514/2378 та згодом перераховані на рахунок позивача у АТ «Ощадбанк», що не заперечувалось позивачем.
На звернення відповідача №6/3839 від 11.06.2015 року про повернення не зарахованих коштів у розмірі 1114,76 грн. банком було повідомлено, що після нарахування вказаної суми відбулося автоматичне погашення заборгованості позивача перед банком.
З матеріалів справи вбачається, що сума заробітної плати у розмірі 1114, 76 грн. була зарахована на рахунок 26207707636283 саме 30 квітня 2015 року та 03 червня 2015 року була направлена банком на погашення простроченої заборгованості по кредиту перед банком.
Зазначені обставини справи свідчать, що після перерахування заробітної плати на рахунок в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивачка з 30 квітня 2015 року мала можливість отримати вказані кошти через касу банку за паспортом та ІНН без обмежень, навіть за відсутності карти банку. А тому доводи апеляційної скарги щодо обмеження відповідачами її права вільно розпоряджатися своєю заробітною платою є безпідставними.
Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, на час працевлаштування позивачу було відомо, що виплата заробітної плати здійснюються на рахунки у ПАТ КБ «ПРАВАТБАНК», а з заявою до відповідача про зміну банківської установи на рахунок, якої бажає отримувати заробітну плату позивачка звернулася лише 14.05.2015 року, тобто після нарахування заробітної плати за квітень 2015 року в сумі 1114,76 грн. та авансу за травень 2015 року 664,63 грн.
Вказані обставини свідчать про те, що перерахування зарплати позивачу за квітень 2015 року у сумі 1114,76 грн. на рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» не здійснено не через протиправні дії або бездіяльність відповідача, а виключно у зв`язку з тим, що позивач звернувся із заявою про зміну банківської установи після нарахування заробітної плати, а вказані кошти не було повернуто на рахунок відповідача, у зв`язку зі списанням їх ПАТ КБ «ПРАВАТБАНК» в рахунок погашення простроченої заборгованості позивача перед банком, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
З боку відповідача відмови у перерахуванні чи виплаті заробітної плати під час судового розгляду не встановлено, її право на вільне користування та розпорядження заробітною платою з боку відповідачів не було обмежено, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, в рішенні суду першої інстанції правильно дана правова оцінка обставин у справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 05 грудня 2019 року.
Головуючий - суддяД.В. Чепурнов
суддяВ.В. Мельник
суддяС.В. Сафронова
