ПОСТАНОВА
Іменем України
09 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 804/2795/18
адміністративне провадження № К/9901/16079/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Яковенка М. М.,
суддів Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 804/2795/18
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника відділу фінансового забезпечення Дніпропетровського обласного комісаріату Малиша Олега В`ячеславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» про визнання протиправними дій, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,-
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегії суддів у складі: Чепурнов Д. В., Сафронова С. В., Мельник В. В.) від 28 березня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, начальника відділу фінансового забезпечення Дніпропетровського обласного комісаріату Малиша О. В., третя особа Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», в якому з урахуванням уточнених вимог просила:
визнати дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату в особі начальника відділення фінансового забезпечення полковника Малиша О. В. протиправними щодо порушення строків виплати заробітної плати ОСОБА_2 за квітень 2015 року у розмірі 1114,76 грн.;
стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 заробітну плату за квітень 2015 року у розмірі 114,76 грн.;
стягнути з Дніпропетровського обласного військового комісаріату на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 804/2795/18 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, після отримання 04 грудня 2018 року його копії, 23 січня 2019 року звернулася до суду з апеляційною скаргою.
4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року визнано неповажними підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повернення попередньо поданої апеляційної скарги з підстав не надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору, не може бути визнано об`єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та запропоновано протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали надати до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведеннями інших поважних причин, якщо такі є.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
6. 06 червня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та справу направити для продовження розгляду, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
7. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2019 року поновлено позивачу строк на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року, внаслідок чого відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1
8. 01 липня 2019 року від третьої особи АТКБ «ПРИВАТБАНК» надійшов письмовий відзив на касаційну скаргу, в якому висловлюють свою позицію та наполягають на безпідставності скарги, у задоволенні якої просили відмовити. Ухвалу суду апеляційної інстанції просили залишити без змін.
9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 червня 2019 року, визначено склад суддів: Яковенко М. М. головуючий суддя, ОСОБА_3 , Шишов О. О.
10. Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2019 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не усунуті, вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 04 лютого 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху не виконано. Підстави наведені скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження визнано неповажними.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.
13. Касаційна скарга обґрунтована необхідністю забезпечення позивача доступу до правосуддя. Після отримання ОСОБА_1 04 грудня 2018 року повного тексту рішення суду першої інстанції, позивач почала здійснювати підготовку для подання апеляційної скарги, в той же час на її роботі були певні реорганізаційні дії установи, що вплинуло на її завантаження по роботі та додаткове навантаження на здоров`я. Стан здоров`я позивача погіршився, тому вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 17 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року; з 14 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року; з 05 лютого 2019 року по 22 лютого 2019 року та з 25 лютого 2019 року по 15 березня 2019 року. Частину медичних документів які були в наявності у позивача, було надано до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в той же час суд апеляційної інстанції необґрунтовано не звернув належним чином на доводи скаржника, та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, переглянувши оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, приходить до висновку про задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.
15. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу.
16. Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
17. Аналіз наведених норм приводить Суд до висновку, що існують підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, як безумовні, тобто пов`язані з часом складення повного судового рішення та його отриманням. Такий строк підлягає безумовному поновленню, у випадку коли апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня вручення такого рішення.
18. А є, в тому числі випадки, коли допускається можливість поновити строк на подання скарги при наявності інших поважних причин, які ускладнювали або унеможливлювали подати у строк встановлений законом скаргу і після отримання повного тексту рішення суду.
19. При відсутності такої поважності, для суду апеляційної інстанції встановлена можливість відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені стороною підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнаються не поважними. Наявність або відсутність підстав для такого поновлення є оціночним питанням, та здійснюється судом у кожному випадку окремо та індивідуально в залежності від тих чи інших обставин. У всяк випадку такий підхід при вирішенні цього питання та аналіз таких обставин повинен бути ретельно перевірений судом, що здійснює таку оцінку, щоб усунути безпідставне поновлення строку та не допустити порушення принципу остаточності рішення, та навпаки не допустити порушення права особи - скаржника на доступ до правосуддя.
20. Як вбачається з матеріалів справи та доводів касаційної скарги, 21 листопада 2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийняте рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
21. 30 листопада 2018 року виготовлений повний текст рішення суду першої інстанції, який ОСОБА_1 отримала 04 грудня 2018 року.
22. Таким чином, починаючи з 30 листопада 2018 року та протягом 30 днів (31 грудня останній робочий день) існувала можливість для учасників справи на подання апеляційної скарги без порушення строків на її подання. А починаючи з 04 грудня 2018 року після отримання позивачем повного тексту рішення, остання також мала можливість подати таку скаргу або до спливу тридцятиденного строку з часу виготовлення повного тексту, або протягом цього ж строку з часу отримання (з урахуванням святкових та вихідних днів), в такому випадку строк на оскарження підлягав поновленню.
23. За матеріалами справи, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана до суду 23 січня 2019 року, тобто фактично з пропуском строку на апеляційне оскарження, в тому числі поза строками отримання рішення.
24. До скарги додані клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження та додатки на підтвердження поважності пропуску строку. Надані суду документи стаціонарного лікування позивача, судом апеляційної інстанції не прийнятті до уваги.
25. У додатковій заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 наголошувала на перебуванні її на стаціонарному лікуванні в зв`язку з вагітністю та необхідністю збереження майбутньої дитини, що підтверджувала листами непрацездатності.
26. Так, ОСОБА_1 відповідно до наданих суду листків непрацездатності, перебувала на стаціонарному лікуванні з 17 грудня 2018 року по 11 січня 2019 року, з 14 січня 2019 року по 01 лютого 2019 року. Тобто фактично починаючи з 17 грудня 2018 року по 01 лютого 2019 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні пов`язаного з вагітністю та необхідністю збереження майбутньої дитини, що було фактичною перешкодою для належного чином підготовки та подання апеляційної скарги.
27. Таким чином наявність таких обставин, є об`єктивними іншими причинами, передбаченими ч. 2 ст. 295 КАС України, що надають можливість обґрунтовано вважати, що існували підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
28. Суд апеляційної інстанції безпідставно вважав, що позивачем не наведено обставин, з посиланням на відповідні докази, які об`єктивно перешкоджали подати апеляційну скаргу у період з 05 грудня 2018 року до 17 грудня 2018 року (до моменту стаціонарного лікування) та/або у перший день після виходу з такого лікарняного - 12 січня 2019 року.
29. Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції та вважає їх такими, що прийнятті з порушенням норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду.
30. Застосування наслідків встановлених положеннями п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, можливе за умов беззаперечного встановлення та з`ясування судом обставин справи та наданні їм належної оцінки.
31. Згідно з ч.1 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
32. У зв`язку з чим, Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції, внаслідок надання неналежної правової оцінки фактичним обставинам справи, допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає провадженню у справі. Доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження та не спростовуються матеріалами справи, таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року у справі № 804/2795/18 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
СуддіІ. В. Дашутін
О. О. Шишов
