Справа №265/4428/18
Провадження №8/265/6/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2019 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря судового засідання Хайтулової Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового наказу про стягнення аліментів за нововиявленими обставинами,
за участю заявника ОСОБА_1
представника заявника - адвоката Рябошапка О.І.,
заінтересованої особи ОСОБА_2
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернулася до суду з заявою про перегляд судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.06.2018 року про стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1\4 частки від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви посилається на те, що з 23 лютого 2016 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Орджонікідзевського районного суду від 13 липня 2017 року шлюб було розірвано. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу син фактично проживає з нею та перебуває на її утриманні. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 26 жовтня 2016 року ( справа № 265/5125/16-ц) з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи утримання з 6 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 13.04.2017 року (справа № 265/5121/16-ц) стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1\8 частки від усіх видів його заробітку( доходів) щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи утримання з 15 лютого 2017 року. Весь цей час ОСОБА_2 сплачує аліменти. Так як заявником при подачі заяви про видачу судового наказу було приховано той факт, що з нього стягуються аліменти на утримання сина, не було повідомлено суду, що дитина фактично проживає з нею, то вважає, судовий наказ підлягає скасуванню. Вважає, що викладені обставини мали істотне значення для розгляду справи про видачу вищезазначеного наказу, є нововиявленими в сенсі ч. 1 ст. 423 ЦПК України, тому зазначений судовий наказ, відповідно до ч.8 ст. 170 ЦПК України. може бути переглянутий за нововиявленими обставинами. Просила суд скасувати вищезазначений судовий наказ, у видачі судового наказу відмовити.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Рябошапка О.І. повністю підтримали зміст заяви та надали пояснення аналогічні змісту заяви та відповіді на відзив, просили заяву про перегляд зазначеного судового наказу за нововиявленими обставинами задовольнити.
ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, надав у письмовому виді відзив на заяву. В обґрунтування відзиву посилається на те, що посилання ОСОБА_1 на приховання ним судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини є її хибним твердженням, оскільки ст. 163 ЦПК України не передбачено надання такого доказу на обґрунтування вимог заявника, а відсутність його у додатках до заяви про видачу судового наказу - не є підставою для відмови у його видачі. Наявність цього рішення у матеріалах справи при вирішенні судом питання щодо видачі судового наказу не призвело б до ухвалення іншого рішення. Надані ОСОБА_1 довідки, що свідчать про проживання дитини разом з матір`ю не є належними та допустимими доказами, оскільки в цих довідках не зазначено підстав та періоду проживання ОСОБА_3 , з них не вбачається фактів проживання дитини за адресою проживання матері на час розгляду справи про видачу судового наказу. Факт спільного проживання боржника з дитиною на час подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів, можливий факт утримання ОСОБА_1 свого сина в розумінні положень пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України не є нововиявленими обставинами, не були предметом розгляду в суді першої інстанції та не підлягають дослідженню під час вирішення питання про стягнення аліментів у порядку наказного провадження. Вважає, що задоволення судом вимог ОСОБА_1 щодо скасування судового наказу про стягнення з неї аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_3 фактично призведе до скасування аліментів і як наслідок грубо порушить право малолітнього на належне утримання з боку матері, гарантоване йому ст. ст.2,3,18,27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 51,52 Конституції України. Просив суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд наказу за ново виявленими обставинами.
Заслухавши сторони, її представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Як передбачає ч.1, ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частина 2 цієї ж статті наголошує, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
За змістом положень ч.3, ст.11 Закону України „Про охорону дитинства" батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Суд в межах заявлених вимог заяви та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.
У відповідності до ч.1, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати до досягнення нею повноліття.
Як наголошує ч.2, ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому ч.1, ст.182 СК України зазначає,що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що з 23 лютого 2016 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .
Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 26 жовтня 2016 року ( справа № 265/5125/16-ц) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи утримання з 6 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 13.04.2017 року (справа № 265/5121/16-ц) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1\8 частки від усіх видів його заробітку( доходів) щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи утримання з 15 лютого 2017 року. Весь цей час ОСОБА_2 сплачує аліменти.
Як регламентовано ч.3, ст.19 ЦПК України наказ не провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір бо про його наявність заявнику невідомо.
За змістом ч.1-2, ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно п.4-5, ч.1, ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: - заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину – однієї чверті, на двох дітей – однієї третини, на трьох і більше дітей – половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; - заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Системний та всебічний аналіз вказаних вище норм права наголошує, що законодавець передбачив право звернення до суду особи, з якою проживає дитина (діти), з заявою про видачу судового наказу виключно у двох фіксованих формах: про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину та про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також за відсутності спору щодо таких грошових сум.
24 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на його користь на утримання ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви посилається на те,що син ОСОБА_4 проживає з ним, що підтверджується довідкою.
Наказом Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 01.06. 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1\4 частки від усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
За правилами ч.1, ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу;5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою;6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті;8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
В частині 1 статті 186 ЦПК України зазначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:1) заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами;3) у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;4) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому самому третейському суді виявився неможливим;5) є рішення суду іноземної держави, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З аналізу вищенаведених норм права суд дійшов висновку, що суд, будучі обізнаним про наявність Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 26 жовтня 2016 року ( справа № 265/5125/16-ц) про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку(доходу) щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи утримання з 6 вересня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, про яке заявник не повідом суд при подачі заяви про видачу наказу, відмовив би у видачі вищезазначеного наказу на підставі п.4 ч. 1 ст. 165, п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК України.
Крім того у судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснив, що на час подання ним заяви про видачу судового наказу з нього стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_4 за рішенням суду, він не звертався до суду з позовною заявою про звільнення від сплати аліментів, у зв`язку з тим, що син проживає разом з ним. Аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 стягуються з нього по теперішній час. Про те, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 стягувалися аліменти вказувала заявниця. За таких обставин зазначені обставини не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами по справі.
Таким чином, вважаючи, що існують обставини, які є підставою для звільнення від сплати аліментів та стягнення аліментів на користь боржника у зв`язку з тим, що дитина проживає разом з ним , боржник ОСОБА_2 мав подати до суду позовну заяву до стягувача ОСОБА_1 , а не заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів, що суперечить ч.3, ст.19 ЦПК України, оскільки між сторонами існує спір щодо утримання дитини, а судовий наказ видається у випадку відсутності спору між сторонами по справі.
Відповідно до ч.8 ст. 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за ново виявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
Як зазначено у п.1, ч.2, ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за ново виявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 було долучено до заяви про видачу судового наказу довідку про місце реєстрації сина ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 , де він проживає особисто. Яких-небудь доказів про фактичне місця проживання сина разом з батьком останнім не надано.
До заяви про перегляд наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 додала довідки про фактичне місця проживання сина ОСОБА_4 разом з нею за адресою: АДРЕСА_2 . Дані довідки датовані червнем 2018 року, грудням 2018 року, квітнем 2019 року.
Крім того суду надано довідки з «Ясла-Садок № 159 «Веселака», від 16.05.2019 року, що дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує комунальний заклад з 06.06.2018 року по теперішній час. Приводить в садок та забирає дитину мати. Батько дитину в дитячий садок не приводив, навідував дитину в березні 2019 року, але сина не забрав з садочку. 12.04.2019 року ОСОБА_2 забирав з дошкільного закладу свого сина.
Відповідно до змісту довідок медичної установи від 05.09.2018 року, 12.04.2019 року ОСОБА_5 , 2016 року народження, АДРЕСА_2 , зареєстрований разом з матір`ю на медичному обслуговуванні в амбулаторії № 10 КНП ЦПМСП №5 м. Маріуполя.
В довідці в.о. Віноградненського сільського голови від 06.09.2016 року зафіксовано, що ОСОБА_1 дійно проживає АДРЕСА_2 , разом з матір`ю проживає син ОСОБА_3 ,2016 р.н.
Дані відомості не були спростовані ОСОБА_2 , тому суд приймає їх до уваги при вирішенні заяви про перегляд наказу за ново виявленими обставинами, та не знаходить підстав для визнання цих відомостей неналежними та недопустимими доказами, оскільки ці відомості містять інформацію щодо фактичного проживання дитини разом з матір`ю, та є достатніми, оскільки в своєї сукупності надає можливість суду дійти висновку про проживання сина ОСОБА_4 разом з матір`ю на момент звернення ОСОБА_2 з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на його користь на утримання сина ОСОБА_4 , що суперечило вищезазначеним нормам права, внаслідок чого суд при вирішенні заяви по суті відхиляє позицію ОСОБА_2 щодо відхилення даних доказів у зв`язку з їх недопустимістю
Аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні, суд вважає, що оскільки між сторонами існує спір про право на утримання дитини, яке полягало у стягнення аліментів на користь одного із батьків з ким проживає дитина, а також приймаючи до уваги не враховані істотні обставини, які зазначені вище, та які не були відомі судові при винесені судового наказу, тому судовий наказ Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 1 червня 2018 року по цивільній справі № 265/4428/18, провадження № 2-н/265/188/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у розмірі 1\4 частки від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття, підлягає скасуванню, відповідно у видачі ОСОБА_2 судового наказу про стягнення аліментів слід відмовити.
Керуючись ст. ст.19,160-161, 263-265, 423, 430 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 1 червня 2018 року по цивільній справі № 265/4428/18, провадження № 2-н/265/188/18, виданого за заявою ОСОБА_2 , за нововиявленими обставинами, задовольнити.
Скасувати судовий наказ Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 1 червня 2018 року по цивільній справі № 265/4428/18, провадження № 2-н/265/188/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти у розмірі 1\4 частки від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відмовити ОСОБА_2 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на його користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1\4 частки від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 21 травня 2018 року і до досягнення сина повноліття.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках, передбачених ст. 354 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат Рябошапка Орина Ігорівна, діє на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 11.07.2019 року, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3990 від 13.07.2011 року, здійснює адвокатську діяльність за адресою: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст складено 26 грудня 2019 року.
Суддя О.О. Костромітіна
