Ухвала
20 січня 2020 року
м. Київ
справа № 201/7443/17
провадження № 61-1202ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання правової допомоги,
ВСТАНОВИВ:
24 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок невиконання договору про надання правової допомоги, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 2 500 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, завдану внаслідок невиконання умов договору про надання правової допомоги.
11 березня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги, в якому просила стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання правової допомоги у сумі 4 000 грн та моральну шкоду всумі 5 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди відмовлено.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання правової допомоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договорами про надання правової допомоги у розмірі 4 000 грн.
У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог - відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2019 року залишено без змін.
10 січня 2019 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час подання касаційної скарги (2 102 грн * 100 = 210 200 грн, де 2 102 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Верховний Суд таких випадків також не встановив.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом
1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 травня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами про надання правової допомоги.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко
