ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.01.2020
м. Івано-Франківськ
Справа № 909/1165/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортех" на професійну правничу допомогу у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортех"
до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
про стягнення заборгованості в сумі 273088 грн 42 к.
за участю:
представники сторін не з"явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням суду від 16.01.20 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортех" до Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в сумі 273088 грн 42 к. та призначено судове засідання для вирішення питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортех" до розгляду в судовому засіданні на 30.01.20.
20.01.20 позивачем подано суду клопотання вх.№851/20 про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Представники сторін не скористалися передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь у судовому засіданні. Разом з тим, стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
За приписами ч.3, ч.4 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортех" на професійну правничу допомогу у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив таке.
Господарським процесуальним законодавством передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у свою чергу, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України). Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ст. 221 ГПК України).
За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як визначено в ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Позивач в позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складаються із сплаченого за подання позову судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.
За змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно частинами 1 - 3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як визначено в ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.
Правова позиція наведеного змісту міститься у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 р. у справі № 19/64/2012/5003, від 05 січня 2019 р. у справі № 906/194/18, від 19 лютого 2019 р. у справі № 917/1071/18.
Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач подав договір про надання правничої допомоги б/н від 09.10.19, акт приймання-передачі із детальним описом наданих послуг від 16.01.19 та банківські виписки від 25.11.19 та 17.01.20 на загальну суму 16500,00грн.
Водночас Європейський суд з прав людини у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", пунктах 34-36 рішення від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інші проти України", пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" неодноразово наголошує про те, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведе, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, враховуючи характер спору та відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 16500,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (м.Івано-Франківськ, вул.Б.Хмельницького, 59а, код ЄДРПОУ 03346058) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортех" (Миколаївська обл., м.Первомайськ, пров.Гранітний, 14, код ЄДРПОУ 37113876) 16500,00(шістнадцять тисяч п”ятсот гривень) витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 31.01.2020
Суддя Матуляк П. Я.
