ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2020 р. м.Львів Справа №909/1165/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді М.І. Хабіб
суддів В.М. Гриців,
О.П. Дубник,
секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,
за участю представників сторін:
позивача (в режимі відеоконференції) - адвоката Парфана Т.Д. (ордер № 061647 від 26.05.2020, свідоцтво № 429 від 05.07.2002),
відповідача - адвоката Біяна Б.Р. (довіреність № 01/441 від 14.04.2020, свідоцтво № 312 від 26.05.1999),
розглянувши апеляційну скаргу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" від 25.02.2020
на додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2020, повний текст рішення складено 31.01.2020,
у справі №909/1165/19 (суддя Матуляк П.Я.)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотортєх", м. Первомайськ Миколаївської області
до відповідача:Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м. Івано-Франківськ
про: стягнення 273 088,42грн заборгованості
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2019року ТОВ «Мотортєх» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про стягнення 273 088,42грн боргу у зв`язку з відмовою відповідача здійснити оплату за виконані позивачем роботи по ремонту двигуна-генератора ДвГ1а зав.№32-0375, а саме: відшкодувати вартість запчастин, використаних для ремонту двигуна.
У позовній заяві позивач вказав, що йому надається професійна правова допомога адвокатом Парфаном Т.Д. та виклав попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу в розмірі 16 500,00грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16.01.2020 у справі №909/1165/19 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 273 088,42грн боргу та 4096,33грн судового збору. Призначено судове засідання для вирішення питання про витрати ТОВ "Мотортех" на 30.01.2020 о 12:30.
У рішенні вказано, що в судовому засіданні 16.01.2020 до закінчення судових дебатів представник позивача заявив про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, у зв`язку з чим суд вказав про необхідність призначення судового засідання для вирішення питання про витрати позивача на професійну правничу допомогу.
20.01.2020 позивач подав суду на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України детальний опис наданих адвокатом послуг, виписки з банківського рахунку та акт здачі-приймання наданих послуг (а.с. 105-109).
Додатковим рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2020 у справі №909/1165/19 присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 16 500,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Суд дослідив подані позивачем договір про надання правничої допомоги від 09.10.2019, акт приймання-передачі із детальним описом наданих послуг від 16.01.2019, банківські виписки від 25.11.2019 та від 17.01.2020 на загальну суму 16 500,00грн, врахував відсутність заяви відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, та на підставі ст. ст. 126, 124, 129 ГПК України, ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дійшов висновку про задоволення заяви позивача і стягнення з відповідача на користь позивача 16 500,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач (ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго") не погодився з рішенням суду першої інстанції від 16.01.2020 та додатковим рішенням від 30.01.2020, оскаржив їх в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі на додаткове рішення від 30.01.2020 скаржник посилається на неповне з`ясування обставин та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Скаржник вказує, що в порушення вимог ч.9 ст. 80 ГПК України позивач не надіслав відповідачу доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості подати суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає, що в детальному описі наданих послуг адвоката не зазначено інформації про кількість потраченого адвокатом часу на надання позивачу послуг. Скаржник вважає неналежним доказом понесених у даній справі витрат на правову допомогу додану позивачем з банківського рахунку від 25.11.2019, оскільки згідно з цією випискою позивач перерахував 5000,00грн адвокату Парфану Т.Д. на підставі договору №1/5 від 24.05.2016, в той час як у даній справі правова допомога надавалась позивачу на підставі договору від 09.10.2019. Крім того, скаржник зазначає, що рішення від 16.01.2020 прийняте судом у відкритому судовому засіданні, однак в порушення вимог ч. 3 ст. 244 ГПК України для ухвалення додаткового рішення суд не вирішував питання про виклик учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване додаткове рішення від 30.01.2020 без змін, апеляційну скаргу відповідача-без задоволення.
Позивач вказує, зокрема, що під час оголошення в судовому засіданні 16.01.2020 рішення по суті позовних вимог, в якому були присутні представники обох сторін, суд визначив дату проведення судового засідання для розгляду заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - 30.01.2020. Зазначає, що копія клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з доданими доказами була надіслана відповідачу 20.01.2020 на його електронну пошту, про що зазначено в самому клопотанні та підтверджується скріншотом(знімком екрана). Вказує, що у банківській виписці від 25.11.2019 допущена описка щодо номера та дати договору про надання правової допомоги, яка не впливає на об`єм наданих у даній справі послуг правової допомоги і суму витрат позивача на оплату цих послуг.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі №909/1165/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на додаткове рішення від 30.01.2020.
Ухвалою від 17.03.2020 призначено розгляд апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення від 30.01.2020 у судовому засіданні 21.04.2020.
Ухвалою суду від 21.04.2020 розгляд даної апеляційної скарги відкладено на 26.05.2020
У судовому засіданні 26.05.2020 оголошено перерву до 16.06.2020.
У судовому засіданні 16.06.2020 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та надав усні пояснення.
Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частиною 3 названої статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач вказав, що йому надається професійна правова допомога адвокатом Парфаном Т.Д. та виклав попередній розрахунок судових витрат на правову допомогу в сумі 16 500,00грн.
Відповідно до частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи судом першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Парфан Т.Д. на підставі договору надання юридичних послуг від 09.10.2019 та довіреності від 09.10.2019 (а.с. 24- 27).
За умовами п.1.1 вказаного договору адвокат Парфан Т.Д. (виконавець) приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги ТОВ «Мотортєх» (замовнику), в тому числі представляти інтереси замовника в судах, зокрема, в господарському суді, з усіма правами, що надані позивачу, відповідачу, представнику, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані юридичні послуги на умовах та в строки, передбачені договором та додатками до нього.
Відповідно до п 4.1 договору здача-приймання наданих юридичних послуг за цим договором оформляється актом здачі- приймання наданих послуг.
Вартість юридичних послуг, що надаються в рамках цього договору, зазначається в акті здачі- приймання наданих послуг (п.5.2 договору).
Згідно з п.5.2 договору замовник перераховує виконавцю на розрахунковий рахунок вказаний в договорі 30% від суми, зазначеної в замовленні, протягом 1 дня від моменту погодження замовлення. Іншу частину оплати замовник перераховує виконавцю на умовах, визначених замовленням.
Адвокат Парфан Т.Д. від імені позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву та представляв інтереси позивача в судових засіданнях суду першої інстанції 09.01.2020 та 16.01.2020.
В рішенні суду від 16.01.2020 вказано, що в судовому засіданні 16.01.2020 до закінчення судових дебатів представник позивача заявив про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
16.01.2020 ТОВ «Мотортєх» та адвокат Парфан Т.Д. підписали акт здачі-приймання наданих послуг, згідно з яким виконавець надав замовнику на підставі договору від 09.10.2019 наступні послуги: вивчення матеріалів і підготовка доказової бази для звернення до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» заборгованості за виконані роботи з ремонту двигуна; підготовка позовної заяви; розрахунок суми позову; підготовка відповіді на відзив; участь в судових засіданнях, всього на суму 16 500,00грн (а.с. 109).
Відповідно до детального опису послуг, наданих ТОВ «Мотортєх» в рамках договору про надання правової допомоги у справі №909/1165/19, вартість наданих послуг визначена наступним чином: вивчення матеріалів спору з метою формування правової позиції- 2500,00грн; підготовка позовної заяви - 3000,00грн; підготовка процесуальних документів по справі (відповідь на відзив) - 3000,00грн; участь в судових засіданнях -8000,00грн (а.с. 108).
Згідно з виписками АТ «ОТП Банк» з рахунка клієнта ТОВ «Мотортєх» перерахувало 25.11.2019 на рахунок Парфана Т.Д. 5 000,00грн з призначенням платежу «за юридичні послуги по договору 1/5 від 24.05.2016» та 17.01.2020 -11 500,00грн з призначенням платежу «за правову допомогу згідно з договором від 09.10.2019 (а.с. 106-107).
Названі акт здачі-приймання наданих послуг від 16.01.2020, детальний опис наданих послуг та банківські виписки позивач долучив до клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів витрат на професійну правничу допомогу, яке подав до суду першої інстанції 20.01.2020 згідно з відміткою канцелярії суду (а.с. 105).
У клопотанні зазначено, що його копія і додані до клопотання докази надіслані відповідачу на його електронну адресу [email protected].
Згідно з ч.9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Відповідно до ч. 3 ст. 91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву повинен містити, зокрема, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності.
Адреса електронної пошти [email protected]. вказана відповідачем у поданому ним же відзиві на позов.
До відзиву на апеляційну скаргу позивач додав знімок з екрану комп`ютера (скріншот), згідно з яким 20.01.2020 адвокат Парфан Т.Д. надіслав на електронну адресу відповідача [email protected] акт здачі-приймання наданих послуг, банківські виписки, детальний опис робіт та клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (а.с. 200).
Отже, доводи скаржника про ненадсилання йому позивачем доказів витрат на правову допомогу суперечать фактичним обставинам справи та відхиляються апеляційним судом.
Враховуючи те, що договір надання юридичних послуг, який був укладений позивачем з адвокатом Парфаном Т.Д. 09.10.2019, встановлював частково попередню оплату ( 30%) та передбачав визначення остаточної вартості юридичних послуг в акті здачі- приймання наданих послуг, який сторони підписали 16.01.2020 на суму 16 500,00грн, апеляційний суд погоджується з доводами позивача, що у банківській виписці за 25.11.2019, згідно з якою перераховано Парфану Т.Д. 5000,00грн за юридичні послуги, допущена описка щодо номера та дати договору про юридичні послуги, яка не впливає на об`єм наданих у даній справі послуг правової допомоги і суму витрат позивача на оплату цих послуг, та відхиляє доводи відповідача про те, що ця виписка не є належним доказом понесених позивачем витрат на правову допомогу.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи скаржника про те, що для ухвалення додаткового рішення суд не вирішував питання про виклик учасників справи,
оскільки в судовому засіданні 16.01.2020, в якому були присутні представники двох сторін, суд проголосив коротке рішення(вступну та резолютивну частини рішення) від 16.01.2020, в резолютивній частині якого вказано про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 30.01.2020 о 12.30год. Така ж дата і година вказані і в резолютивній частині повного рішення від 16.01.2020. Отже, суд призначив судове засідання для ухвалення додаткового рішення на 30.01.2020 о 12.30год, про що відповідачу було відомо, і він не був позбавлений права з`явитися в судове засідання та надати свої заперечення щодо витрат позивача на правовому допомогу чи надіслати суду свої заперечення , проте, як вбачається з додаткового рішення, в судове засідання відповідач не з`явився, заперечень не подав, хоча позивач завчасно ( 20.01.2020) надіслав відповідачу докази надання правової допомоги та понесення витрат на її оплату.
На підставі викладеного апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника та вважає, що суд першої інстанції правомірно ухвалив додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 16 500,00грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив додаткове рішення від 30.01.2020 з додержанням норм процесуального права. Скаржником не доведено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги, таких підстав апеляційним судом також не встановлено.
Отже, додаткове рішення від 30.01.2020 належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 86, 236, 244, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.01.2020 у справі №909/1165/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повна постанова складена 24.06.2020.
Головуючий суддя М.І. Хабіб
Суддя О.П. Дубник
Суддя В.М. Гриців