Номер провадження: 11-кп/813/593/20
Номер справи місцевого суду: 511/1146/19
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.01.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_9 на ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.09.2019 року у кримінальному провадженні №12017160390001078 від 28.08.2017 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гранів, Гайсинського району, Вінницької області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера за віком, працюючого за договором у ТОВ «Іррігатор Україна», одруженого, утриманців не має, який зареєстрований та проживає за адресою; АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у кримінальному проваджені №12017160390001078, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.08.2017 року,
установив.
Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.09.2019 року, ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна» терміном на 1 (один) рік, згідно ст.47 КК України. Кримінальне провадження №12017160390001078 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 28.08.2017 року відносно ОСОБА_8 , за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.286КК Українизакрито.
Цивільний позов заявлений ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином у сумі 245500 грн. залишено без розгляду. Вирішено питання судових витрат.
Відповідно до оскаржуваної ухвали ОСОБА_8 , 27.08.2017 року приблизно о 14.55 год., керуючи технічно справним автомобілем «Nissan Primera», р/н НОМЕР_1 , який належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 - ОСОБА_8 , рухався в умовах необмеженої видимості, по асфальтному сухому дорожньому покриттю авто дороги М-05 зі сполученням «Київ-Одесса», на якій організовано двосторонній дворядний рух у кожному напрямку, напрямки розділені подвійною суцільною лінією дорожньої розмітки 1.3, смуги руху переривчастою лінією дорожньої розмітки 1.7, та на відстані приблизно +25м. на 425 км. у напрямку м. Київ.
Перед зміною напрямку руху, ОСОБА_8 у порушення вимог п.п. 1.5., п/п «б» п. 2.3., п. 10.1. «Правил дорожнього руху» України, змінив напрям руху з середньої полоси руху на крайню ліву з метою виконання маневру розворот, не переконався у безпеці свого маневру для інших учасників дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, у вигляді автомобіля «Маzda 323», р/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_10 , який в цей час рухавсь по лівій смузі автодороги у прямому попутному напрямку руху. Заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не застосував, а навпаки нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, продовжував рух, виїжджаючи у ліву смугу попутного напрямку, не надав дорогу автомобілю «Маzda 323», р/н НОМЕР_3 , та скоїв з ним зіткнення.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Маzda 323», р/н НОМЕР_3 - ОСОБА_11 , 2000 року народження, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійних переломів тіл 4-5 поперекових хребців, садна у ділянках шиї праворуч та обох колінних суглобів, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості за критерієм небезпеки для життя.
Діями обвинуваченого ОСОБА_8 вчинено злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, кваліфікований як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості, ОСОБА_12 щиро розкаявся у вчиненому, а саме визнав свою вину, дав правдиві свідчення, що свідчить про його бажання спокутувати провину перед колективом, установи та виправити свою поведінку.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі, заступник прокурора Одеської області ОСОБА_9 зазначив, що ухвала суду є незаконною у зв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, з таких підстав:
- суд першої інстанції, звільнюючи ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та, закриваючи провадження за ч.1 ст.286 КК України, не перевірив достатність підстав для застосування положень ст. 47 КК України.
- ОСОБА_12 не перебуває із ТОВ «Іррігатор Україна» у трудових відносинах та не є членом колективу цього підприємства;
- протокол №43 загальних зборів трудового колективу вказаного ТОВ від 30.07.2019 року не містить зобов`язань колективу щодо здійснення стосовно ОСОБА_12 заходів виховного впливу.
- обвинувачений не відшкодував у повному обсязі збитки, завдані потерпілому.
Посилаючись на такі доводи, прокурор просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги.
Заслухавши: доповідь судді-доповідача; виступ прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Частинами першою та другою ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, … суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з приписами ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Як видно зі змісту ухвали суду першої інстанції, вона відповідає приписам ст.370 КПК України.
Так, звільняючи ОСОБА_12 від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу ТОВ «Іррігатор Україна» терміном на 1 рік, згідно ст.47 КК України та закриваючи кримінальне провадження №12017160390001078 від 28.08.2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що 21.08.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна» звернулося до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 та звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст.47 КК України, передавши обвинуваченого на перевиховання на поруки трудовому колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна».
Дане клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_8 вперше вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 286 КК України, що є злочином невеликої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому злочинні, визнав свою вину, є пенсіонером та активним членом колективу ТОВ «Іррігатор Україна», а також особою, яка постійно залучається в якості провідного спеціаліста виробничих процесів підприємства, характеризується виключно з позитивного боку, користується авторитетом серед працівників, колектив підприємства одностайно прийняв рішення про взяття обвинуваченого ОСОБА_8 на поруки трудовому колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна», так як його виправлення можливе без призначення йому покарання.
У відповідності до вимог ч.1 ст.47 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилитиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України і у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , є злочином невеликої тяжкості.
Районним судом також встановлено, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, а саме визнав свою вину, дав правдиві свідчення, що свідчить про його бажання спокутувати провину перед колективом, установи та виправити свою поведінку.
Крім цього, ОСОБА_8 дійсно залучається в якості провідного спеціаліста виробничих процесів підприємства ТОВ ««ІРРІГАТОР УКРАЇНА», позитивно характеризується по місцю роботи.
21.08.2019 року колектив Товариства з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна», в особі директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна», на підставі рішення Загальних зборів трудового колективу від 30.07.2019 року, подав клопотання про передачу ОСОБА_8 на поруки трудовому колективу, надавши відповідний протокол зборів №43 від 30.07.2019 року та клопотання, які наявні в матеріалах кримінального провадження і відповідають вимогам законодавства (а.п. 37-41).
Районний суд також дійшов до висновку про те, що позиція обвинуваченого щодо звільнення його від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України є добровільною, останній, розуміючи зміст процесуальних дій, що відбувались під час судового засідання, маючи безумовне та гарантоване законодавством право на судовий розгляд провадження та перевірку судом обґрунтованості обвинувачення у вчиненні ним злочинів, таким правом не скористався та не заперечував проти закриття провадження за нереабілітуючих підстав.
Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про судову практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»при наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, а також належно оформленого клопотання суд вправі (але не зобов`язаний) звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею на поруки колективу.
Враховуючи наведене, районний суд дійшов до обґрунтованого висновку, що здобуті необхідні та достатні підстави для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею його на поруки трудовому колективу Товариству з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна» терміном на 1 рік.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того, що суд першої інстанції не перевірив достатність підстав для застосування положень ст. 47 КК України, оскільки системний аналіз зазначеної норми закону дозволяє дійти висновку, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв' язку з передачею особи на поруки може мати місце за сукупності таких умов: 1) особа вчинила злочин вперше; 2) діяння належить до злочинів невеликої або середньої тяжкості; 3) особа, яка вчинила злочин, щиро покаялася; 4) колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу йому на поруки такої особи; 5) особа, яка вчинила злочин, не заперечує проти закриття кримінальної справи за даною нереабілітуючою підставою.
Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із передачею його на поруки трудовому колективу зазначені обставини були враховані судом першої інстанції та їм була надана належна оцінка.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 щиро розкаявся у вчиненому, а саме визнав свою вину, дав правдиві свідчення, відшкодував у повному обсязі завдану потерпілим шкоду, що свідчить про його бажання спокутувати провину перед потерпілими, колективом та виправити свою поведінку.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги прокурора стосовно того, що ОСОБА_12 не перебуває із ТОВ «Іррігатор Україна» у трудових відносинах та не є членом колективу цього підприємства, що виключає звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України з передачею його на поруки зазначеному трудовому колективу, оскільки судом встановлено, що 10.01.2019 року між ОСОБА_8 та ТОВ «Іррігатор Україна» був заключений Договір про надання інформаційно-консультаційних послуг терміном на 1 рік, тобто до 10.01.2020 року, який у відповідності до пункту 7.2. зазначеного Договору у зв`язку із продовженням співпраці Додатковою угодою до Договору від 23.12.2019 року, був пролонгований на строк до 10.07.2021 року.
Згідно Акту наданих послуг від 23.12.2019 року, послуги ОСОБА_8 надавались протягом дії Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 10.01.2019 року. Зазначене підтверджує зв`язок ОСОБА_8 з колективом ТОВ «Іррігатор Україна» а протокол зборів №43 від 30.07.2019 року та клопотання директора ТОВ «Іррігатор Україна» підтверджують високий ступінь довіри трудового колективу ТОВ «Іррігатор Україна» до ОСОБА_8 .
Таким чином заходи виховного характеру можуть застосовуються ТОВ «Іррігатор Україна» до ОСОБА_8 під час всього періоду передачі його на поруки.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі стосовно того, що протокол №43 загальних зборів трудового колективу ТОВ «Іррігатор Україна» від 30.07.2019 року не містить зобов`язань колективу щодо здійснення стосовно ОСОБА_12 заходів виховного впливу, оскільки вимог щодо форми рішення колективу підприємства про передачу обвинуваченого на поруки діючий кримінальний процесуальний кодекс не містить. Крім того, у тексті клопотання трудового колективу ТОВ «Іррігатор Україна» чітко зазначено, що: «Колектив зобов`язується здійснювати заходи виховного характеру, спрямовані на недопущення вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 нових злочинів, його перевиховання й виправлення шляхом залучення до активної роботи організації, проведення заходів з підвищення кваліфікації, участі в профілактичній роботі».
Підтвердженням існування зобов`язання ОСОБА_8 виправдати довіру колективу є Заява про взяття на поруки, написана ОСОБА_8 № 09/07-19 від 09.07.2019 року, яка стала підставою для прийняття Загальними зборами трудового колективу ТОВ «Іррігатор Україна» рішення про взяття ОСОБА_8 на поруки та доводить наявність розкаяння у скоєному ОСОБА_8 .
Крім того, згідно матеріалів кримінального провадження, представник ТОВ «Іррігатор Україна» та ОСОБА_8 в судових засіданнях неодноразово підтверджували сам факт бажання трудового колективу взяти ОСОБА_8 на поруки й підтвердили, що їм зрозумілі умови звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 47 КК України та наслідки порушення таких умов.
Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги стосовно того, що обвинувачений не відшкодував у повному обсязі збитки, завдані потерпілому, оскільки зазначене спростовується наявними в матеріалах кримінального провадження копіями розписок про компенсацію ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_11 витратна шкоду заподіяну здоров`ю, цивільний позов, що був поданий потерпілим, за заявою останнього був залишений без розгляду.
Крім того, обвинуваченим ОСОБА_8 добровільно та в повному обсязі були відшкодовані потерпілим збитки завдані порушенням правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що підтверджується нотаріальними заявами про відсутність претензій у потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від 04.10.2019 року. 11.10.2019 року ОСОБА_10 власноруч була складена розписка, якою останній підтвердив факт відшкодування ОСОБА_8 всіх збитків, заподіяних потерпілим в розмірі 3 000 дол. США. Отже, потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 будь-яких претензій майнового та немайнового характеру до ОСОБА_8 за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.08.2017 року, не мають. Крім того, ОСОБА_8 були в повному обсязі сплачені всі виграти пов`язані з розглядом кримінальної справи, що підтверджується відповідними квитанціями.
Зазначене неодноразово підтверджує, що доводи апеляційної скарги прокурора щодо неможливості забезпечення виховного впливу на ОСОБА_8 колективом ТОВ «Іррігатор Україна» ґрунтуються на його власній суб`єктивній оцінці обставин та є непереконливими, адже ОСОБА_8 здійснені усі можливі дій з відшкодування шкоди потерпілим та виправдання довіри колективу ТОВ «Іррігатор Україна».
Отже, як було встановлено судом під час звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності так і підтверджується діями останнього вже після проголошення оскаржуваної ухвали, ОСОБА_8 щиро розкаявся у вчиненому, а саме визнав свою вину, дав правдиві свідчення, що свідчить про його бажання спокутувати провину перед колективом. Крім цього, ОСОБА_8 повністю відшкодував будь-які збитки завдані своїми діями ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , дійсно залучається в якості провідного спеціаліста на підприємстві ТОВ «Іррігатор Україна», є пенсіонером та позитивно характеризується.
Згідно з приписами п.1 ч.1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що районний суд об`єктивно врахував обставини справи, та дійшов правильного висновку про необхідність звільнено обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки трудовому колективу, тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, а ухвала суду є обґрунтованою та відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Керуючись ст. 285-288, 370, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області ОСОБА_9 -залишити без задоволення.
Ухвалу Роздільнянського районного суду Одеської області від 11.09.2019 року у кримінальному провадженні №12017160390001078 від 28.08.2017 року відносно ОСОБА_8 , якою він звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв`язку із передачею його на поруки трудовому колективу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іррігатор Україна», терміном на 1 (один) рік, згідно ст.47 КК України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
