Єдиний державний реєстр судових рішень
ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний номер справи: 648/3629/17 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Номер провадження: 11-кп/819/66/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія:ч.1ст.185КК України
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участі прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017230080001598 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Білозерського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-30.10.2014 року Білозерським районним судом Херсонської області за ч.2 ст. 309, ч.1 ст. 310 КК України;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 01 червня 2018 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирався.
Вирішено питання про судові витрати.
Цим вироком ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він у вересні місяці 2017 року (більш точної дати не встановлено), переслідуючи прямий умисел, з корисливих мотивів, з будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , у якому ОСОБА_8 за усною домовленістю з потерпілим ОСОБА_9 проживав із сім`єю, таємно, шляхом вільного доступу викрав 2 конвектори торгівельної марки «Demrat Prometheus» моделі NGS-30 іноземного виробництва, які належали ОСОБА_9 , вартістю 3095,33 грн., які обернув на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, в результаті чого спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 6190,33 грн.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Захисник вважає призначене покарання занадто суворим внаслідок не дотримання судом принципу індивідуалізації покарання та неврахування обставин, що пом`якшують покарання, порушення загальних засад призначення покарання.
Посилається на те, що обвинувачений повністю визнав вину у пред`явленому обвинуваченні, щиро кається у скоєному, критично оцінює свій вчинок, повністю усвідомлює протиправність власних дій, невідворотність покарання і готовність його нести, а також запевнив суд у неможливості повторення у майбутньому подібних злочинних вчинків.
Суд послався у вироку на щире каяття обвинуваченого, однак воно у сукупності з іншими неприйнятими до уваги обставинами не знайшло пом`якшуючого вираження у призначеному покаранні.
Захисник зазначає, що ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування кримінального провадження, надавав слідчому послідовні показання щодо обставин вчиненого ним злочину, які було покладено в основу повідомлення про підозру, а надалі в обвинувачення, брав участь у проведенні слідчого експерименту, вказав, особу , якій продав конвектори.
Разом із тим в частині мотивів призначення конкретного виду та міри покарання, суд формально пославшись на врахування положень ст. 65,66 КК України, не надав оцінку сприянню обвинуваченим досудовому розслідуванню у розкритті злочину.
Вирок суду не містить відомостей про з`ясування стану здоров`я обвинуваченого.
Інші учасники судового провадження вирок не оскаржували.
Позиції учасників судового провадження, висловлені в ході апеляційного перегляду.
Під час апеляційного розгляду адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних вимог захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 завчасно, особисто під підпис був повідомлений про дату та час розгляду кримінального провадження, заяви про особисту участь в судовому засіданні на адресу суду не направляв.
Потерпілий ОСОБА_9 судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду кримінального провадження, заяв про відкладення судового засідання на адресу суду не подавав.
Заслухавшидоповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадженнята доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Мотиви Суду.
В апеляційній скарзі захисником не оспорюються висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених і викладених у вироку обставин та кваліфікацію його дій за ч. 1 ст.185 КК України, а тому вирок в цій частині відповідно до положень ч 1 ст. 404 КПК України не переглядається в апеляційному порядку.
Колегія суддів переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги захисника лише в частині призначеного покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Зі змісту вироку вбачається, що обираючи ОСОБА_8 вид та міру покарання, суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, не працевлаштований, не має стабільного джерела доходу, за місцем проживання характеризується посередньо.
Щире каяття суд визнав обставиною, що пом`якшує покарання, встановив рецидив злочину, як обставину, яка обтяжує покарання.
З урахуванням тяжкості скоєного злочину, визнання обвинуваченим вини у скоєному, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи закритого типу, з метою виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначене судом покарання адвокат вважає занадто суворим.
Згідно зіст. 414 КПКневідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Термін «явно несправедливе покарання» вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частиниКК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, відомості про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання були прийняті до уваги всі дані, що характеризують особу обвинуваченого, а також враховані обставини кримінального провадження в їх сукупності, які визначають тяжкість скоєного кримінального правопорушення, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення .
Ці відомості, обставини вчинення злочину, визнання вини та щире каяття, як видно, дали суду підстави для призначення покарання у виді позбавлення волі у розмірі мінімальної межі цього виду покарання.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про необхідність пом`якшити призначене покарання, колегія суддів дослідила матеріали, які характеризують особу обвинуваченого і приходить до висновку про відсутність підстав для зміни вироку в частині призначення покарання.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, наразі обвинувачується у скоєнні злочину, у період непогашеної судимості за попереднім вироком, що його негативно характеризує як особу схильну до скоєння кримінальних правопорушень.
За місцем проживання характеризується посередньо, тривалий час знаходиться під адміністративним наглядом, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Відомості щодо офіційного працевлаштування ОСОБА_8 в матеріалах кримінального провадження відсутні, суспільно-корисною діяльністю обвинувачений не займається, законного джерела доходів не має, що ставить під сумнів спроможність його сплатити штраф, на призначенні якого наполягає захисник.
Заподіяну злочином шкоду ОСОБА_8 не відшкодував до теперішнього часу, незважаючи на висловлений намір, на чому наголошує захисник.
Твердження апеляційної скарги про те, що суд мав врахувати активне сприяння розкриттю злочину є безпідставними.
Зі змісту обвинувального акта вбачається, що органом досудового розслідування не було встановлено наявності в діях обвинуваченого активного сприяння у розкритті злочину.
Не встановленоі в ході судового розгляду кримінального провадження наявності удіях обвинуваченого такої обставини.
Матеріали кримінальногопровадження не містять відомостей які б свідчили, що дії обвинуваченого були вирішальним (ключовим) фактором у встановленні істотних обставин кримінального правопорушення.
Участь ОСОБА_8 на стадії досудового розслідування у слідчих(розшукових) діях, надання ним визнавальних показів, повідомлення фактичних обставин вчинення ним злочину є процесуальним правом особи, мірою його можливої поведінки, і не є тотожним активному сприянню розкриттю злочину.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що орган досудового розслідування не був забезпечений прямими доказами доведеності винуватості ОСОБА_8 , окрім його показів, є безпідставними, зважаючи на обсяг доказів, які надані стороною обвинувачення та покладені судом в основу вироку.
Відомостей про тяжкий стан здоров`я обвинуваченого, що могло б вплинути на висновки суду щодо міри покарання, матеріали кримінального провадження не містять. Не додано таких доказів стороною захисту і під час апеляційного розгляду.
Ретельно перевіривши доводи захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги , оскільки призначене покарання відповідає тяжкості злочину та особі обвинуваченого, є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів. Підстав вважати покарання у виді 1 року позбавлення волі явно несправедливим через його надмірну суворість колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування чи зміни оскаржуваного вироку, в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ст.ст.404,405,407,419,376 ч.2 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргуадвоката ОСОБА_7 в інтересахобвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Білозерськогорайонного судуХерсонської областівід 01червня 2018року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом 3-х місяців,а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали, може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.
Судді: ( три підписи)
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
