КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-кп/824/81/2020 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Категорія КК: ч.2 ст. 121 КК України Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2020 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції із ДУ «Київським слідчим ізолятором», кримінальне провадження №12017100050003906 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка, Хмельницької області, громадянина України, працюючого системним адміністратором у фірмі «Титан», одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисників ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ,
потерпілої ОСОБА_12 ,
в с т а н о в и л а:
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК Українита призначенойому покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_9 до набранням вироком законної сили залишено без змін у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Строк відбуття покарання ОСОБА_9 встановлено рахувати з моменту його затримання, тобто з 05 травня 2017 року.
На вказаний вирок, захисник ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати вирок Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 1018 року у справі № 756/10060/17, яким ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст., 284 КПК України у в`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення.
Також апелянт просить повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, а саме: допитати обвинуваченого ОСОБА_9 стосовно обставин справи (або обмежитися відтворенням аудіозапису його показів, наданих суду першої інстанції); дослідити технічний запис судового засідання у справі, в частині показань наданих свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ; дослідити висновок експерта №1136/2 від 19.06.2017 року; дослідити клопотання захисника ОСОБА_11 , заявлені в ході судового розгляду (клопотання про витребування доказів та дослідження їх в судовому засіданні від 09.01.2017 p.; клопотання про проведення огляду на місці від 04.04.2018 p.; клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 04.04.2018 p.).
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним фактичним обставинам справи та ґрунтуються на показаннях свідків, які не були очевидцями події від початку до кінця, є суб`єктивними та упередженими. Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та були досліджені під час судового розгляду, і на які посилається у своєму вироку суд першої інстанції, у їх сукупності свідчать, що пред`явлене ОСОБА_9 обвинувачення у скоєнні ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, є недоведеним, оскільки ні сторона обвинувачення під час розгляду справи в суді, ні суд в своєму обвинувальному вироку не надали тих прямих, достатніх, необхідних, належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вину обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В основу вироку безпідставно покладені лише показання потерпілої ОСОБА_17 , яка взагалі не була очевидцем подій, а також свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , які спостерігали за конфліктом між потерпілим та обвинуваченим на певній стадії його розвитку та не бачили його в цілому від початку до кінця. Не враховано при цьому показання свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , які фактично підтвердили показання обвинуваченого, про те, що між ним і охоронцями паркінгу відбувся конфлікт, спровокований охоронцями, в ході якого мала місце штовханина, в результаті якої ОСОБА_9 скотився разом з ОСОБА_23 по твердому бетонному схилу вниз до в`їзду в паркінг, в ході чого і ОСОБА_24 , і ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження.
Судом не спростовано, що тілесні ушкодження у ОСОБА_23 внаслідок яких настала смерть, виникли не від ударів ОСОБА_9 , а через падіння потерпілого та удар головою об тверду поверхню (асфальтобетонне покриття, металева решітка). На вирішення судово-медичної експертизи відповідні питання загалі не ставилися.
Суд поверхово розглянув справу, дав неправильну оцінку здобутим щодо до справи доказам, деяким доказам не дав оцінку взагалі, деякі докази проігнорував, доказам, які виправдовують ОСОБА_9 (зокрема, показанням свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 ), суд належної оцінки не дав, в основу вироку поклав припущення, внаслідок чого постановив вищевказаний вирок, що суперечить обставинам справи та вимогам ст. ст. 2, 11 КК України, ст. ст. 373, 374 ПК України.
Суд першої інстанції не звернув увагу на суттєві недоліки досудового слідства, в ході якого не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_9 в суді,зокрема на те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12017100050003906 від 24.04.2017 року, взагалі не проведений огляд місця події, не встановлено конкретне місце отримання ОСОБА_23 тілесних ушкоджень, механізм їх заподіяння, кількість разів дії травмуючої сили; не встановлено, в результаті якого саме ушкодження настала смерть, на вирішення судово-медичної експертизи (трупа ОСОБА_23 ) слідчим поставлено лише одне питання: Яка причина смерті ОСОБА_23 .? Інших питань на вирішення експертизи не ставилось; змиви крові на місці події не робились; відповідно судова імунологічна експертиза не призначалась; медичне освідування обвинуваченого ОСОБА_9 не проводилось, зразки піднігтьового вмісту як у ОСОБА_9 , так і у ОСОБА_23 , не вилучались, відповідно цитологічна експертиза не призначалась; одяг/взуття ні у потерпілого ОСОБА_23 , ні у обвинуваченого ОСОБА_9 не вилучались, відповідно експертиза не проводилась; під час досудового слідства ОСОБА_9 не допитувався слідчим жодного разу та не проводився слідчий експеримент.
Також апелянт зазначає, що судом були необґрунтовано відхилені клопотання захисників, спрямовані усунення допущених недоліків досудового розслідування та судового слідства, а саме: клопотання про витребування медичних документів щодо старої ЗЧМТ ОСОБА_23 ; клопотання про проведення огляду на місці; клопотання про призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи, хоча проведення цих дій було необхідним для підтвердження чи спростування обставин події, про які повідомляв як ОСОБА_9 , так і всі інші свідки у справі. Викладене свідчить про неповноту судового розгляду в розумінні вимог ст. 410 КПК України, що є підставою для скасування оскаржуваного вироку.
Апелянт вважає, що проаналізувавши показання обвинуваченого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 у сукупності достовірно встановлено лише те, що 22.04.2017 року приблизно о 23 год 30 хв ОСОБА_9 дійсно перебував на території охоронюваної стоянки за адресою: АДРЕСА_3 , як і ОСОБА_23 та ОСОБА_13 . Встановлено також, що ОСОБА_9 намагався пройти через стоянку, де був зупинений ОСОБА_19 та ОСОБА_23 , які вимагали від останнього покинути територію стоянки, в результаті чого між ними виник словесний конфлікт.
Показання свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 в основу вироку покласти не можливо через несприйняття ними на місці події і показання суду жодної обставини, яка необхідна для констатації повного чи часткового виконання ОСОБА_9 об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Крім того апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги той факт, що за результатами висновку експерта № 1136/2 і: 19.06.2017 року у ОСОБА_23 не було виявлено тілесних ушкоджень будь-яких інших частин тіла, які б підтверджували, що ОСОБА_9 дійсно завдавав удари ОСОБА_23 , зокрема в область грудної клітини та обличчя.
На думку апелянта інші докази у справі, також не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку та не доводять винуватість ОСОБА_9 , це стосується довідки № 69 КМКЛ ШМД від 25.04.2017 р. (абз. 7, арк. 10), оскільки вона не підверджує жодних обставин отримання ОСОБА_23 тілесних ушкоджень; протокол пред`явлення особи для впізнання від 05.05.2017 р. за участю свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (абз. 1, 2, арк. 13), оскільки ОСОБА_9 не спростовує факту свого перебування 22.04.2018 р. приблизно о 22 год. 30 хв. на території охоронюваного паркінгу за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 20-а, м. Київ, а також підтверджує факт конфлікту, який спровокували охоронці паркінгу. Рапорт ДОП Оболонського УП ОСОБА_28 , з якого вбачається, що 23.04.2017 р. о 00 год 30 хв ОСОБА_9 був доставлений до Оболонського УП ГУ НП в місті Києві, оскільки цей рапорт не підтверджує і не спростовує жодних обставин події, які відбулися перед цим на території паркінгу.
Що стосується висновку суду про те, що обвинуваченим ОСОБА_9 фактично не було отримано тілесних ушкоджень, останній за медичною допомогою не звертався, а тому, шкода, завдана ОСОБА_9 внаслідок нібито штовханини з потерпілим ОСОБА_23 , не співмірна зі шкодою завданою останньому та наслідками, що настали (абз. 1 арк. 12), цей висновок не може бути покладений в основу обвинувального вироку.
Оскільки сам факт незвернення особи за медичною допомогою та не проведення її освідування не означає відсутність у цієї особи тілесних ушкоджень. Крім того, ушкодження внутрішніх органів, ЗЧМТ можуть не бути очевидними для оточуючих. Наявність саден на обличчі ОСОБА_9 зафіксовано у протоколі адміністративного затримання АА № 010958 від 23.04.2017 року. Крім того, обвинувачений ОСОБА_9 повідомив про інші розлади здоров`я - головний біль, що тривав декілька днів, забій ліктя та коліна, і ці показання не спростовані іншими показами у справі.
Також апелянт вважає, що діяння ОСОБА_9 не містить «об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст.121 України, а тому, не містить і всього складу злочину.
Судом не спростовані твердження ОСОБА_9 , що ОСОБА_23 міг отримати відповідні тілесні ушкодження під час падіння та скочування вниз по бетонному схилу паркінгу, як недоведений причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого ОСОБА_9 і суспільно-небезпечними наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких настала смерть потерпілого ОСОБА_23 . Обвинуваченням не доведений умисел ОСОБА_9 на настання наслідків у вигляді завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_23 .
Іншими учасниками судового провадження, які мають право подати апеляційну скаргу, вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржений.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обвинуваченого та його захисників, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, потерпілу та прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, частково дослідивши обставини встановлені у кримінальному провадженні, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах поданої апеляційної скарги.
Судом визнано доведеним, що 22.04.2017 приблизно о 23 год. 30 хв., ОСОБА_9 перебував біля кооперативу по будівництву та експлуатації підземних індивідуальних гаражів «Заграва», що за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20-А, де також знаходився охоронець даного кооперативу ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Перебуваючи за вищевказаною адресою, між ОСОБА_9 та ОСОБА_23 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт. В цей час у ОСОБА_9 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_23 тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_23 тяжких тілесних ушкоджень, ОСОБА_9 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, в цей же час та в тому ж місці, ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_23 та почав в хаотичному порядку наносити безліч ударів кулаками обох рук в область голови ОСОБА_23 , від яких останній впав на спину.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_9 сів зверху на ОСОБА_23 , який лежав на землі та наніс останньому численні удари кулаками обох рук в область голови останнього, чим спричинив ОСОБА_23 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, на що вказують крововиливи в шкіру та м`які тканини голови, субдуральна гематома над правою півкулею мозку, об`ємом близько 150 куб. см., субарахноїдальний крововилив, який закриває півкулі мозку та мозочку, вогнище забою тканини мозку в лівій лобній ділянці, кров в бічних шлуночках мозку, стиснення та набряк - набухання головного мозку, вогнища після травматичної ішемії в потиличних ділянках мозку, вторинні крововиливи в ділянці мозолистого тіла.
В подальшому, 07.05.2017 о 14 годині 30 хвилин, у відділенні інтенсивної терапії загального профілю Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3, внаслідок закритої черепно-мозкової травми настала смерть ОСОБА_23 .
Як вбачається з вироку, свої висновки щодо доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд першої інстанції обґрунтував на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду та які суд оцінив у відповідності до вимог, передбачених ст.94 КПК України, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Обвинувачений ОСОБА_9 , в суді першої інстанції вину у скоєнні, інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК Українине визнав та суду показав, що після служби в збройних силах, він деякий час прослужив на службі в державі, спочатку одна установа, потім міліція, потім поліція, має вислугу більше 17 років. Пояснив суду, що має юридичну освіту, жодного разу не притягався до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Має дружинута дитину, у 2014 році добровільно пішов на Донбас захищати Україну, потім знайшов роботу у м.Києві та приїхав сюди з родиною. Того вечора, 22.04.2017 року приблизно о 18 год. вони разом з дружиною та дитиною вийшли на вулицю щоб погуляти по Оболонській набережній в місті Києві. Під час про прогулянки між ним та дружиною виник словесний конфлікт з приводу того, що дружина хотіла поїхати на травневі свята до своєї родини, а у нього було багато невиконаної роботи і він не міг поїхати через те, що хотів завершити роботу, і щоб уладнати конфлікт дружина з дитиною пішла додому, а він залишився на набережній щоб подумати над тим що сталося. Гуляв довго, потім десь близько о 24 год. ночі повертався додому, було темно, штучше світло горіло в одному місці, там було припарковано багато машин, він підійшов до освітленого місця, щоб пройти крізьстоянку, там почали йому кричати куди він іде, і коли повернувся, то побачив двох чоловіків в камуфляжній одежі, як в подальшому зясувалось, це були потерпілий ОСОБА_23 та його напарник ОСОБА_13 . Підійшовши до нього, чоловіки в коміуфляжному одязі почали штовхатися, нащо він запитав, що сталося, вони сказали, що там не можна знаходитися так як там закрита територія, і хтось почав його тягнути, чоловіки були більшої за нього статури, він почав викручуватися, там був бетонний бордюр і той чоловік, що тягав його за куртку, а саме потерпілий ОСОБА_23 , зачепився за даний бордюр і почав падати та потягнув його за собою, і коли вони впали то почали котитися і скотилися в паркинг, потім він вирвався, піднявся і вийшов на верх, вийшов за межі території, потім побачив що під`їхала патрульна поліція та почали бігти за ним, потім посадили його в машину і відвезли до Оболонського управління поліції. В управлінні поліції задавали запитання, де він проживає, відповів, що в Києві. Потім сказали, що до нього претензій немає і відпустили додому, він розвернувся і пішов додому. Прийшов додому і там дружина почала розпитувати де він був, що сталося так як в нього була зсадина на щоці і підпухла губа, він відповів, що все нормально. Потім 05 травня 2017 року йому зателефонували та сказали, що охоронець якого він як би побив перебуває в комі.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд першої інстанції дослідив всі наявні докази та дав їм оцінку. Та прийшов до висновку, що вина ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ч.2 ст.121 КК України, у повному обсязі доводиться показаннями, допитаних під час судового розгляду потерпілої, свідків та отриманими під час досудового розслідування і дослідженими судом письмовими та речовими доказами.
В основу обвинувального вироку судом першої інстанції покладено показання потерпілої ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_27 , експерта ОСОБА_31 , оскільки останні були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та їх показання узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, зокрема з проведеною судово-медичною експертизою, а також з протоколом впізнання особи за фотознімками.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_12 , суду показала, що 22.04.2017 року її батько - ОСОБА_23 пішов на роботу в гаражний кооператив «Заграва», потім вночі додому зателефонували, та повідомили матері, що тата забирає швидка. Далі потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що кооператив «Заграва», в якому тривалий час працював її батько - ОСОБА_23 , розташований по АДРЕСА_3 , тобто поруч з їх домом, вони з мамою пішли на роботу до батька, де побачили швидку, патрульних поліції та татового напарника - ОСОБА_19 . Патрульні поліції повідомили їм, що батька - ОСОБА_23 сильно побив невідомий чоловік, як було встановлено в подальшому, це був обвинувачений ОСОБА_9 . Також патрульні повідомили, що ОСОБА_9 затримав перший склад патрульних поліцейських, та відвезли до районного відділу поліції. Крім того, потерпіла ОСОБА_12 в судовому засіданні зазначила, що авто-кооператив «Заграва», це охоронювана авто-стоянка - паркінг, де тривалий час працював охоронцем її батько - ОСОБА_23 , заїзд до стоянки облаштований шлагбаумом. Далі потерпіла пояснила, що зі слів патрульних, та осіб, які були на місці події їй стало відомо, що ОСОБА_9 вдарив напарника тата - ОСОБА_19 , потім накинувся на її тата - ОСОБА_23 , та почав його бити, сівши на нього зверху почав хаотично бити руками. Потерпіла ОСОБА_12 пояснила суду, що з будинку, розташованому поруч зі стоянкою, вийшла жінка - свідок ОСОБА_20 , зі слів останньої їй відомо, що свідок ОСОБА_20 , перебуваючи на балконі свого помешкання особисто бачила, як б`ють її тата - ОСОБА_23 , потім ОСОБА_20 покликала свого чоловіка та викликала поліцію, коли приїхав патруль поліції ОСОБА_9 почав тікати, але поліцейські його наздогнали. Крім того, зі слів свідка ОСОБА_20 їй відомо, що ОСОБА_9 голосно кричав що буде всіх убивати, руки та ноги ламати. Потерпіла, пояснила, що після побиття ОСОБА_23 перебував у шоковому стані, не розумів що сталося, приїхала швидка та лікарі почали приводити його до тями. При цьому потерпіла вказала, що її батько - ОСОБА_23 лежав у швидкій в нього все обличчя було в крові та в синцях. Один склад патрульних поліції забрав ОСОБА_9 , а другий залишився на місці події, та казали їй писати заяву тому, що батько не міг цього зробити. У лікарні ОСОБА_23 зробили МРТ, за результатами якого лікар повідомив, що у батька в голові велика гематома і необхідно швидко робити операцію, так як вона може лопнути. Часу на роздуми у них не було, тому з метою врятувати батькові життя, вони дали згоду на проведення операції. Операція тривала десь до 06:00 години ранку, вони розраховували лише на чудо, тому що, зі слів лікаря, така гематома, як була виявлена у батька, не сумісна з життям. Після операції, батько ОСОБА_23 прийшов до тями, він лежав підключений до штучного апарату, проте, через три дні його стан погіршився, він просто дихав і нічого не розумів, а десь через чотири чи п`ять днів батько впав в кому, і ІНФОРМАЦІЯ_4 батько помер. Крім того, підчас розгляду справи потерпіла ОСОБА_12 повідомила суду, що не має до ОСОБА_9 претензій по відшкодуванню матеріальних збитків, та завданої моральної шкоди, пов`язаних зі смертю її батька ОСОБА_23 . Разом з тим, потерпіла ОСОБА_12 просила суд, при вирішенні питання щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, призначити покарання пов`язане з позбавленням волі останнього.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , суду показав, що працює охоронцем на автостоянці «Заграва», розташованої за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграду, 20-А. Далі свідок ОСОБА_19 , показав суду, що обвинуваченого ОСОБА_9 знає наглядно, як особу, що напала на його напарника ОСОБА_23 . При цьому, свідок зазначив, що 22 квітня 2017 року він разом з ОСОБА_23 був на нічній зміні, приблизно о 23:30 год. вони вийшли із охоронної будки, стояли на дворі, ОСОБА_23 сказав, що зараз покурить та піде на обхід охоронюваного ними паркінгу. ОСОБА_23 тільки підкурив і з`явився нападник, як в подальшому було встановлено, це був ОСОБА_32 , який пройшов повз них та шлагбауму, та зайшов на територію стоянки. Свідок ОСОБА_19 пояснив в судовому засіданні, що він зробив зауваження ОСОБА_9 , сказав, що проходу крізь стоянку немає, і щоб той вийшов за межі стоянки. При цьому свідок наголошував в судовому засіданні, що ніяких фізичних дій, спрямованих на примушування ОСОБА_9 покинути охоронюваний ними об`єкт не робили, тільки сказали, щоб останній покинув стоянку. У відповідь на їх прохання, ОСОБА_9 почав поводити себе визиваючи, висловлюючи на їх адресу, що вони з ОСОБА_23 тут стоять, нічого не роблять, а вони там під кулями. Також ОСОБА_9 казав, що зараз буде ним руки та ноги ламати. Далі свідок пояснив суду, що він повторно звернувся до ОСОБА_9 з проханням вийти за шлагбаум, після чого останній вдарив його в область грудей, від отриманого удару він упав забивши ногу, а коли піднявся, то ОСОБА_23 вже лежав на асфальті, ОСОБА_9 сидів на ОСОБА_23 та наносив удари. Свідок ОСОБА_19 пояснив в судовому засіданні, що почав голосно кричати, що викликає поліцію, оскільки думав, що нападник зупиниться, але ОСОБА_9 не зупинявся. При цьому свідок вказав, що ОСОБА_9 був в неадекватному стані. Свідок пояснив, що біля автостоянки стояв автомобіль таксі, він підбіг до таксиста та сказав, щоб той допоміг йому зупинити нападника на що таксист відмовився та поїхав, потім він побіг у будку, де взяв телефон і почав набирати в поліцію. Після того як розповів поліції де і що відбувається, вийшов на вулицю, де побачив, ОСОБА_23 , який лежав на асфальті побитий. Після чого приїхав наряд патрульних поліцейських, побачивши яких ОСОБА_9 почав тікати, а патрульні направились за ним, в результаті наздогнали та затримали ОСОБА_9 . ОСОБА_23 лежав на землі весь в крові, в нього була побита голова, вони його підняли і визвали швидку, потім сказали щоб ОСОБА_23 лежав до приїзду швидкої, приїхала швидка та почали надавати медичну допомогу останньому.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 , суду показав, що працює водієм в таксі, весною 2017 року приблизно о 24 год. ночі отримав замовлення на пр. Г.Сталінграду, 24 в м.Києві. Заїжджаючи в двір почув стуки, спочатку не зрозумів що це, почав дивитися по сторонам, потім біля заїзду на стояну в підвальному приміщенні побачив, що на асфальті лежав чоловік, як потім було встановлено, це був померлий ОСОБА_23 , на ньому сидів другий чоловік, як було в подальшому встановлено, це був ОСОБА_9 , який бив потерпілого ОСОБА_23 об асфальт двома руками та добивав останнього кулаками в голову. При цьому, свідок ОСОБА_18 суду показав, що ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_23 безпосередньо в голову. Проїхавши повз стоянку, до нього вийшов, та звернувся другий охоронець, якому він порадив викликати поліцію, на що той сказав що вже викликав поліцію. Далі свідок ОСОБА_18 пояснив, що коли він розвернувся та виїжджав із двору навпроти заїжджала поліція, тоді він вийшов з автомобіля та показав поліцейським де відбувається бійка. Поліцейські побігли у вказаному ним напрямку, побачивши поліцейських, нападник зліз з потерпілого та почав тікати. В цей час він підійшов до потерпілого ОСОБА_23 , і побачив, що той лежав без тями, у потерпілого було дуже сильно розбите обличчя, розбита переносиця, губи, дуже сильна була гематома, також бачив, що з потилиці лилася кров, але яке там було ушкодження він не бачив, тому одразу почав викликати швидку допомогу. По приїзду якої, потерпілого провели до швидкої. При цьому, свідок в судовому засіданні зазначив, що нападника зловили поліцейські, ОСОБА_9 був в неадекватному стані, він був ніби в передозіровці заборонених речовин чи в сильному алкогольному сп`янінні, в нього були мутні очі та висунутий язик, крім того, затриманий поводив себе агресивно. Потерпілий написав заяву і втратив свідомість. Свідок ОСОБА_18 також повідомив суду, що нападник ОСОБА_9 , у вечір, коли сталась вказана вище подія, був одягнутий в світлий реглан військової форми, світлі військові штани та військове взуття.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , суду показала, що 22 квітня 2017 року приблизно о 12 год. ночі вийшла на балкон своєї квартири АДРЕСА_4 , потім почула якісь крики на стоянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ., і так як там стоять на зберіганні машини з їхнього будинку, то вона звернула увагу, і побачила там сутичку між трьома чоловіками, там стояли два охоронці, через вхід зайшов третій чоловік, який себе дуже агресивно поводив, він кричав, звертаючись до охоронців, що зламає їм руки, розмахував руками до охоронців, вони там штовхалися, потім вищий за зростом охоронець, як в подальшому було встановлено, це був потерпілий ОСОБА_23 , залишився на місці, а нижчий за зростом втік за будинок на стоянці, нападник бив охоронця потерпілого ОСОБА_23 десь в груди. Свідок пояснила суду, що через те, що вона була на 13 поверсі своєї квартири, вона не зовсім розуміє куди саме наносились удари, потім нападник штовхнув охоронця на бордюр і той упав, потім вона повідомила своєму чоловіку, що на стоянці щось відбувається. Після чого вона викликала поліцію, коли викликала поліцію, і вийшла знову на балкон то побачила, що охоронець потерпілий ОСОБА_23 лежав унизу стоянки, куди заїжджають автомобілі, він лежав і не рухався. Потім приїхала швидка і поліція, потерпілий лежав і біля нього були лікарі. Свідок пояснила, що чоловік якого били потерпілий ОСОБА_23 навіть майже не оборонявся, він виставляв тільки руки, другий охоронець втік, вона подумала, що той приведе якусь допомогу. Крім того, свідок ОСОБА_20 , зазначила в судовому засіданні, що нападник дуже агресивно бив потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_34 , суду показав, що працює старшим дільничним Оболонського УП ГУ НП у м.Києві, 22.04.2017 року був на чергуванні, працівники патрульної поліції, приблизно о 01 год. 00 хв. вночі з 22.04.2017 року на 23.04.2017 року доставили в управління поліції хлопця, як в подальшому було встановлено, це був ОСОБА_9 , який наніс тілесні ушкодження іншому чоловіку, як в подальшому було встановлено потерпілому ОСОБА_23 , якого було доставлено в лікарню. Далі свідок ОСОБА_34 показав в судовому засіданні, що ОСОБА_9 вночі, коли його доставили до Оболонського управління поліції перебував у неадекватному стані, поводив себе визиваючи, постійно щось викрикував. Обставини сутички, яка виникла між ОСОБА_9 та іншими учасниками, встановити не вдавалось, оскільки він відмовлявся надавати пояснення, лише дізналися від останнього, що він учасник АТО. В управлінні поліції ОСОБА_9 сидів на диванчику та вів себе неадекватно. Крім того, свідок ОСОБА_34 вказав, що ОСОБА_9 заявляв, що він там нікого не бив, що він є героєм України, є учасником АТО. При цьому свідок пояснив, що на його переконання ОСОБА_9 безперечно був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки в нього був запах алкоголю з рота.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_30 , судупояснила, що працює інспектором патрульної поліції у м.Києві, була свідком того, як весною 2017 року вночі по пр. Героїв Сталінграду в м.Києві екіпаж патрульної поліції №517 затримав гр. ОСОБА_9 , оскільки екіпаж 517 прибув на виклик раніше. Крім того, свідок ОСОБА_30 показала суду, що на місці події був потерпілий ОСОБА_23 , у якого було розбите обличчя, і йому викликали швидку. Крім того, на місці події перебував співробітник ОСОБА_23 свідок ОСОБА_35 , який зателефонував родичам ОСОБА_23 . Далі свідок показала, що до приїзду швидкої, потерпілому стало гірше, він присів на асфальт. Потім приїхала швидка, прийшли родичі потерпілого, вона відібрала заяву, пояснення свідків. Після чого доставили ОСОБА_9 до поліції, він поводив себе зухвало, агресивно, намагався зачепити інспекторів. Також свідок ОСОБА_30 зазначила, що зі слів інспектора 517 екіпажу, по приїзду вказаного екіпажу, ОСОБА_9 сидів на потерпілому ОСОБА_23 зверху та наносив останньому удари, а коли побачив машину патрульних, то почав тікати з місця події, проте, вони його наздогнали. Далі свідок показала, що вночі, під час затримання ОСОБА_9 був із явними ознаками алкогольного сп`яніння, це виражалося в тому, що був запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка. Заява про злочин була написана з особистих слів потерпілого ОСОБА_23 .. Потерпілий вказував саме на ОСОБА_9 , як на особу, що наносила йому тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_30 пояснила, що ОСОБА_23 казав, що він перебував на роботі, та вийшов зробити зауваження, у відповідь на що отримав тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 , який пояснив суду, що працює інспектором патрульної поліції, перебуваючи на чергуванні 22.04.2017 року вночі отримали виклик, що на стоянці, розташованій за адресою, пр. Героїв Сталінграду, 20-А в м.Києві бійка. Прибувши на місце він побачив, як один чоловік, як в подальшому було встановлено, це був ОСОБА_9 , сидить на іншому, як встановлено, це був потерпілий ОСОБА_23 , та наносить останньому в область голови та грудей удари кулаками. При цьому, свідок ОСОБА_27 , вказав, що особисто він бачив, як обвинувачений ОСОБА_9 замахувався на потерпілого ОСОБА_23 руками два рази. Проте, побачивши патрульних ОСОБА_9 , який наносив удари потерпілому, підвівся з ОСОБА_23 , та почав тікати всередину автостоянки, після чого вони його наздогнали і коли повернулися на місце події, то там вже була швидка та інший екіпаж патрульних, які надавали допомогу потерпілому. Далі свідок пояснив, що ОСОБА_9 , був затриманий, та доставлений до Оболонського УП для встановлення всіх обставин. Вони встановили особу нападника, яким виявився обвинувачений ОСОБА_9 , склали адміністративний протокол про затримання.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_36 , суду показав, що працює в Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, стаж роботи з 1997 року, та вказав в судовому засіданні, що у повному обсязі підтримує висновок експерта№1136/2 від 19.06.2017 року, та підсумки, зроблені на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_23 , які викладені ним у вказаному висновку. Зокрема, експерт ОСОБА_36 пояснив в судовому засіданні, що в даному випадку сам механізм виникнення черепно-мозкової травми свідчить про те, що вона виникла в результаті дій тупого предмету, виходячи з характеру та локалізації виявлених ушкоджень в ділянці голови з урахуванням часу від події до настання смерті це близько 14 діб, за даний період деякі ушкодження уже могли загоїтися. Травмуюча сила ушкодженої ділянки, яку було досліджено не менше трьох разів, це саме дія тупого предмету, тобто ударів могло бути і більше, але не менше трьох ударів. Експерт зазначив, що це все, що залишилося за 14 діб перебування потерпілого на стаціонарі до початку проведення експертизи. В даному випадку виникнення травми голови, а саме виникнення такої травми внаслідок падіння з вертикального чи близького до нього положення тіла потерпілого ОСОБА_23 крайнє мало ймовірно. Садна це ушкодження поверхні шкіри, рука зібрана в кулак також може утворити садну. В даних ушкодженнях, які призвели до формування черепно-мозкової травми у потерпілого ОСОБА_23 не відобразилися індивідуальні особливості тупого предмету, лише можна сказати, що це був тупий предмет з обмеженою поверхнею площини контакту, тобто травмуюча поверхня не виходила за рамки травмуючої ділянки, і чітко вказати на особливості такого тупого предмету, та вказати чи це кулак, або нога не має можливості. В якому положенні знаходилося тіло потерпілого ОСОБА_23 при отриманні ушкодження сказати не можна, тобто нападаючий з потерпілим могли бути в різних положеннях. Крім того, експерт ОСОБА_36 в судовому засіданні вказав, що зроблений ним запис у висновку про те, що потерпілим ОСОБА_23 у 2000 році було перенесено закриту черепно-мозкову травму, робиться з медичної картки хворого, і він не мав права не вписати те, що вписали лікарі. Він дійсно виявив у потерпілого стару травму голови, і в даному випадку ніякого причинно-наслідкового зв`язку між перенесеною ОСОБА_23 у 2000 році закритої черепно-мозкової травми з настанням смерті потерпілого немає, тому що джерелокровотечі, внаслідок чого настала смерть зовсім з іншої сторони, а саме з права. Тобто те, що колись було у потерпілого ОСОБА_23 на момент події, та під час проведення експертизи, дуже добре зажило, і він би ще міг жити з цим. Таку травму, яку отримав потерпілий, і внаслідок якої настала смерть останнього, отримати внаслідок скочування в край не ймовірно. Гематома, яка утворилася у потерпілого ОСОБА_23 утворилася внаслідок різких ударів. Сили, яку нанесли потерпілому було достатньо для утворення такої травми.
Висновок суду першої інстанції про те, що показання вказаних свідків є послідовними, узгоджуються поміж собою та повністю підтверджуються іншими доказами, які не спростовані та досліджені в судовому засіданні, є обґрунтованим.
Будь-яких обставин щодо обмови обвинуваченого ОСОБА_9 вищевказаними свідками, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій не встановлено.
Крім того суд першої інстанції поклав в основу вироку, наступні докази, процесуальними джерелами яких, крім наведених вище показань є речові докази, документи, зокрема:
- дані, висновку судово-психіатричного експерта №126 від 18.07.2017 року, згідно якого:
У період правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_9 підозрюється (у ніч з 22.04.2017р. на 23.04.2017р.), він виявляв ознаки ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ (згідно з МКХ-10, шифр Б 43.1).
У ОСОБА_37 не виявлено ознак алкогольної та наркотичної залежності. У теперішній час ОСОБА_9 не потребує проведення протиалкогольного та протинаркоманічного лікування.
За своїм психічним станом у період правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_9 підозрюється (у ніч з 22.04.2017р. на 23.04.2017р.), він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У теперішній час ОСОБА_9 виявляє ознаки ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ (згідно з МКХ-10, шифр Г 43.1). За свої психічним станом у теперішній час ОСОБА_9 може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У наданих для експертизи матеріалах відсутні протокол допиту ОСОБА_9 у якості підозрюваного та протокол проведення слідчого експерименту з ОСОБА_9 (відтворення обстановки та обставин подій), тому відповісти на питання про здатність ОСОБА_9 усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними під час проведення даних процесуальних дій не виявляється можливим.
За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_9 не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
За своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_9 може брати участь у судовому засіданні.
Козир у період правопорушення, у якому він на даний час підозрюється, не перебував у стані фізіологічного афекту або у будь-якому іншому емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість та діяльність.
До загальної психологічної характеристики ОСОБА_9 відносяться: достатній рівень протікання розумової діяльності, збереженість мнестичної функції (пам`яті). В особистісній сфері достатній рівень активності, емоційна врівноваженість у звичних ситуаціях, певна нестриманість у суб`єктивно важких ситуаціях, фіксованість на переживаннях, вразливе самолюбство, легкість встановлення контактів, товариськість, сприятлива самооцінка, високий рівень домагань, загострене почуття «справедливості», сімейна орієнтованість настанов, переважання трудових інтересів.
ОСОБА_9 не виявляє таких індивідуально-психологічних властивостей, які могли суттєво вплинути на його поведінку в період правопорушення, у якому він на даний час підозрюється. (Т.1 а.с. 64-72);
- дані, рапорту інспектора роти №5 батальйону №3 УПП в м.Києві ОСОБА_38 , з якого вбачається, що 22.04.2017 року, працюючи у складі патруля ФОРТ-507 о 23:41год., від чергового «Київ-55» було отримано виклик про те, що за адресою: АДРЕСА_3 , зі слів заявниці ОСОБА_20 на стоянці б`ють охоронця. По прибуттю на місце виклику було виявлено, що на місці вже працював екіпаж №517, який затримав особу, яка побила охоронця стоянки. Особу було встановлено за допомогою бази «Армор», ним виявився ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Потерпілого ОСОБА_23 забрала швидка медична допомога із діагнозом: закрита черепно-мозкова травма під питанням, також забої м`яких тканих обличчя (Т.1 а.с. 87);
- дані, довідки №69 КМКЛ ШМД від 25.04.2017 року, згідно якої, ОСОБА_23 перебуває на лікуванні з 23.04.2017 року по теперішній час з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку з формуванням субдуральної гематоми над правою півкулею мозку об`ємом 150 куб.см., субарахноїдальний крововилив (Т.1 а.с. 90);
- дані, висновку експерта №1136/2 від 19.06.2017 року, згідно якого:
Смерть ОСОБА_23 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, на що вказує:
- крововиливи в шкіру та м`які тканини голови, субдуральна гематома над правою півкулею мозку, об`ємом близько 150куб.см., субарахноїдальний крововилив, який покриває півкулі мозку та мозочку, вогнище забою тканини мозку в лівій лобній ділянці, кров в бічних шлуночках мозку, стиснення та набряк-набухання головного мозку, вогнища післятравматичної ішемії в потиличних ділянках мозку, вторинні крововиливи в ділянці мозолистого тіла.
Вищевказаний комплекс ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Характер та морфологія усіх виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони виникли від неодноразової дії тупого предмета не менше ніж за 14 діб до настання смерті (Т.1 а.с. 91-96);
-дані, лікарського свідоцтва про смерть №1136/2 від 08.05.2017 року, згідно якого:
причиною смерті ОСОБА_23 є внутрішньочерепна травма. Хвороби, які призвели до смерті: набряк-набухання головного мозку, крововилив під оболонки, у шлуночки та в тканину мозку, ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом (Т.1 а.с. 97);
- дані, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання від 05.05.2017 року за участю свідка ОСОБА_18 , згідно якого останній, у присутності понятих, серед наданих йому для впізнання фотознімків на фото №1 впізнав особу ОСОБА_9 , як такого, що вночі 23.04.2017 року наносив тілесні ушкодження охоронцю за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 223-225);
- дані, які містяться в протоколі пред`явлення особи для впізнання від 05.05.2017 року за участю свідка ОСОБА_19 , згідно якого останній, у присутності понятих, серед наданих йому для впізнання фотознімків на фото №1 впізнав особу ОСОБА_9 , як такого, що вночі 23.04.2017 року напав на його колегу ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 226-228);
- дані, рапорту ДОП Оболонського УП ОСОБА_39 , з якого вбачається, що 23.04.2017 року о 00:30 год. до Оболонського УП ГУ НП у м.Києві було доставлено гр. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який за адресою: АДРЕСА_3 , спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було госпіталізовано бригадою швидкої медичної допомоги (Т.2 а.с. 3);
- дані, які містяться в протоколі про адміністративне затримання серії АА №010958 від 23.04.2017 року, згідно якого вбачається, що при затриманні ОСОБА_9 був одягнутий в сірі чоботи, зелені (хакі) штани, чорну куртку, чорну кофту (Т.2 а.с. 4).
Таким чином, оцінившидосліджені в судовому засіданні вищевказані докази, суд першої інстанціїобґрунтовано визнав ОСОБА_9 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, така кваліфікація його дій є правильною, у відповідності до встановлених фактичних обставин, вчиненого кримінального правопорушення, оскільки під час судового розгляду підтвердилися обставини інкримінованого ОСОБА_9 правопорушення, які виразилися в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило сметрь потерпілого.
Також судом було допитано свідків ОСОБА_40 , ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_41 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_40 , суду показала, що обвинувачений ОСОБА_9 її чоловік, з яким перебуває у шлюбі вже 10 років, є дитина, переїхали жити до м.Києва. Свідок ОСОБА_40 зазначила, що ОСОБА_9 не конфліктна людина, про нього знає лише позитивні відзиви. Далі свідок пояснила, що 22 квітня 2017 року вона разом чоловіком та дитиною пішла гуляти на Оболонську набережну в місті Києві, під час прогулянки між ними виник конфлікт через те, що вона хотіла поїхати на травневі світа до своїх батьків, а ОСОБА_9 необхідно було залишитися в Києві по роботі. Щоб не загострювати конфлікт, і дати можливість чоловіку побути на одинці, вона з дитиною пішла додому, а ОСОБА_9 залишився на Оболонській набережній перекурити та переосмислити ситуацію. Через деякий час вона почала телефонувати ОСОБА_9 на мобільний, але він був поза зоною, подібного раніше не було. Свідок ОСОБА_40 пояснила, що ОСОБА_9 повернувся додому десь приблизно о 04 год. ранку, вона почала розпитувати, що сталося. Зі слів ОСОБА_9 їй відомо, що він йшов біля стоянки, вважав, що зможе пройти через територію стоянки в напрямку Оболонської набережної, проте, чоловіки стали до нього чіплятись, питали що забувся на стоянці, на його пояснення не реагували, почали заламувати руки на стоянці. Крім того, свідок ОСОБА_40 пояснила суду, що вже дома її чоловік ОСОБА_9 скаржився на біль в руці, пояснюючи, що йому ледве не зламали руку. Також свідок вказала, що у ОСОБА_9 під оком було підпухле, садна на щоці та підпухлі губи, думала, що він бився, але руки в нього були зовсім чисті, не були збиті. Коли ОСОБА_9 повернувся до дому, то на ньому була розірвана куртка. ОСОБА_9 повідомив їй, що на місце сутички приїздила поліція і все закінчилося добре, розібралися без ніяких проблем. Ми навіть і не знали, що таке щось може статися, тому були здивовані, коли її чоловіка ОСОБА_9 затримали працівники поліції, він не переховувався, був розстроєний що таке сталося. В той день він був одягнений в зелену кепку, чорна курточка, зелені штани і військові берці, і платок. Коли ОСОБА_9 прийшов до дому, то його одежа була чиста, тільки була порвана куртка під рукавом. Свідок зазначила, що після подій 22.04.2017 року її чоловік ОСОБА_9 за медичною допомогою не звертався.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 , суду показала, що десь приблизно в кінці квітня 2017 року приблизно о 23 год. вона разом з чоловіком свідком ОСОБА_16 , гуляли по Оболонській набережній в м.Києві, коли поверталися додому йшли через двір, десь за метрів 15-20 від них побачили як хлопець не високого зросту, як в подальшому стало відомо, це був ОСОБА_9 , заходив на автомобільну стоянку і хотів пройти біля шлагбаума, в той час з будки вибігли два охоронця і почали його зупиняти, почали його штовхати, виштовхувати зі стоянки, хлопець який заходив на стоянку був схожий на обвинуваченого ОСОБА_9 , він був одягнений в кепку, чорну куртку і військові штани на ногах були військові берци, а охоронці були одягнуті в камуфляжну одежу. Далі свідок пояснила суду, що один з охоронців потім зник, а ОСОБА_9 залишився вдвох із другим охоронцем, ОСОБА_9 кричав, що навіщо той йому рве куртку, ламає руки, хлопець казав, що нічого не хоче, а тільки хоче пройти через стоянку. Крім того, свідок показала, що коли ОСОБА_9 намагався вирватися, вони впали разом із охоронцем і скотилися вниз на стоянку, потім через секунд 30 хлопець вийшов з території стоянки, вони з чоловіком побачили, що все ніби нормально і пішли далі додому. Також свідок ОСОБА_26 вказала, що вони не бачили чи хтось комусь наносив удари. Бачила тільки, що хлопця ОСОБА_9 тягали за куртку і викручували йому руки.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , суду показав, що в кінці квітня 2017 року він разом із дружиною ОСОБА_26 гуляли по Оболонській набережній в м.Києві, коли проходили біля одного будинку, на стоянці почули сварку, нецензурну лайку, вигуки прохання не рвати куртку, та вимоги піти звідси. Далі свідок пояснив, що в сутичці приймали участь два здорових чоловіки, з одного боку, та один худорлявий хлопчина, з іншого боку, який намагався пройти на територію автостоянки, а два чоловіки біля шлагбауму не пускали останнього. Крім того, свідок ОСОБА_16 пояснив, що два чоловіки спочатку відштовхували хлопчину, потім взяли його за руки та почали викручуватируки, підчас конфлікту один чоловік втік за стоянку, другий чоловік тримав хлопця, хлопець кричав щоб йому відпустили руку, бо можуть зламати, потім вони разом впали, молодий хлопець був зверху на чоловікові, і потім якось так сталося, що вони скотилися вниз на стоянку.Пройшло десь секунд 20-30 молодий хлопець вийшов з території стоянки і пішов, куди саме вони з дружиною свідком ОСОБА_26 не бачили, оскільки пішли додому.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42 , судупоказав, що десь в квітні 2017 року приблизно о 23:30 год. він йшов від сестри в якої був у гостях за адресою: АДРЕСА_3 . Проходив повз стоянку, приблизно метрів за 10-15, почув звідти крики між чоловіками, що там куртку порвали, щоб відпустили руки бо зламають, там була сварка і тяганина, і він побачив, що там два чоловіки упали і скотилися вниз на стоянку. Після чого, десь через секунд 7-10 хлопець вийшов сам зі стоянки і біля шлагбаума пройшов і пішов звідти, за межі стоянки. Крім того, свідок пояснив, що чув як під час сутички хтось казав, що немає проходу, що це автостоянка. Свідок зазначив, в судовому засіданні, що бійки не було, руками ніхто нікого не бив, просто руками трималися один за одного і все. Свідок ОСОБА_42 вказав, що обвинувачений ОСОБА_9 , менший за зростом та статурою ніж потерпілий ОСОБА_23 . Коли він почув та побачив сутичку, то зупинився і спостерігав за подією, яка була одежа на учасниках він точно не пам`ятає. Разом з тим, свідок зазначив, що одежа обвинуваченого була світлішою ніж у потерпілого. Спочатку було два чоловіки на одного, потім коли більший чоловік взяв хлопця, то інший чоловік десь пішов звідти, потім здоровий чоловік упав назад і вони покотилися разом вниз на стоянку. Охоронці були старші і більші за обвинуваченого. Конфлікт по часу відбувався десь хвилини 3-5. Куди точно пішов обвинувачений після конфлікту він не бачив.
Проте, суд критично поставився до показань, допитаних в судовому засіданні в якості свідків з боку захисту ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 , оскільки показання останніх не узгоджуються з іншими фактичними даними у справі, з чим погоджується колегія суддів, тому доводи апеляційної скарги в цій частині, що суд безпідставно не взяв до уваги дані покази є безпідставними.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому діяння суд розцінив, як спосіб свого захисту з метою уникнути покарання, що не спростовано під час судового та апеляційного розгляду стороною захисту.
Крім того, під час апеляційного розгляду на перевірку позиції сторони захисту було задоволено клопотання захисника ОСОБА_11 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , про призначення повторної судово-медичної експертизи.
Відповідно до висновку експерта (експертиза за матеріалами кримінального провадження) № 031-203-2019 вбачається наступне.
Аналізуючи та синтезуючи дані, які наведені в «Синтезуючій частині», з урахуванням морфологічних характеристик ушкоджень (макроскопічні, судово-гістологічні мікроскопічні, морфо-рентгенологічні), можна зробити умовивід про те, що незадовго до 0115 23.04.2017 року (часу надходження потерпілого до стаціонару), у ОСОБА_23 мали місце тілесні ушкодження, які в своїй сукупності носять назву черепно-мозкової травми: синець в ділянці перенісся, перелом носових кісток, крововилив в м`які тканини голови (права скронево-тім`яна та ліва скронево-лобна ділянки), крововилив під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) над правою півкулею головного мозку (джерело крововиливу - перехідна вена), крововилив в речовину (в кору) лівих лобної (середня лобна звивина), скроневої та тім`яної часток головного мозку.
Об`єм та характер вищезгаданої черепно-мозкової травми, локалізація її складових, дозволяє стверджувати про те, що вона виникла внаслідок неодноразової дії тупих предметів, при цьому:
субдуральна гематома - виникла за ротаційним механізмом внаслідок дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак) в обличчя потерпілого, яка привела до ротації його голови;
синець в ділянці перенісся (наслідком загоєння якого станом на 7 травня 2017 року є синці на верхній та нижніх повіках обох очей біля їх внутрішніх кутів), перелом носових кісток - утворились за механізмом удару внаслідок дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак) в обличчя потерпілого - дана дія й призвела до ротації голови потерпілого з утворенням субдуральної гематоми;
крововилив в м`які тканини лівої скронево-лобної ділянки, крововилив в речовину (в кору) лівих лобної, скроневої та тім`яної часток головного мозку - виникли за імпресійним (ударним) механізмом внаслідок одноразової дії тупого предмету, що можливо «в результаті удару/ударів головою під час падіння, скочування по бетонній поверхні та удару/ударів головою об тверді предмети (камені, металева решітка тощо)» з контактом лівою скронево-лобною ділянкою;
крововилив в м`які тканини правої скронево-тім`яної ділянки - утворився за механізмом удару внаслідок одноразової дії тупого предмету, така дія не призвела до утворення «внутрішньо-черепних» ушкоджень, і утворення даного крововиливу можливо як внаслідок дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак), так і «в результаті удару головою під час падіння, скочування по бетонній поверхні та удару головою об твердий предмет (камінь, металева решітка тощо)».
Крім того, згідно «первинних» записів лікарів стаціонару, у ОСОБА_23 станом на 0115 23.04.2017 року (часу надходження потерпілого до стаціонару), мали місце численні садна на голові (які станом на 7 травня 2017 року вже загоїлись) - утворились за механізмом тертя або удару/тертя внаслідок неодноразової дії тупих предметів, такі дїї не призвели до утворення «внутрішньо-черепних» ушкоджень, і утворення даних саден можливо «в результаті удару/ударів головою під час падіння, скочування по бетонній поверхні та удару/ударів головою об тверді предмети (камені, металева решітка тощо).
Саме перебіг такої складової вищезгаданої черепно-мозкової травми, як правобічна субдуральна гематома, призвів до здавлення головного мозку з розвитком дислокаційно- компресійного синдрому (зміщення серединних структур головного мозку вліво зі здавленням та деформуванням правого бічного шлуночку), що на тлі наявності крововиливів в речовину (в кору) лівих лобної, скроневої та тім`яної часток головного мозку, кистозно-гліозних змін речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозних анастомозів судин м`якої мозкової оболонки, призвело спочатку до виникнення вторинних крововиливів під м`яку мозкову оболонку (субарахиоїдальний крововилив по внутрішнім, поверхням півкуль мозку, в ділянці мосто-мозочкової цистерни) у шлуночки головного мозку (наявність крові у шлуночках), а в подальшому перебіг всього цього об`єму внутрішньо-мозкових змін на тлі наявності кистозно-гліозних змін речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозних анастомозів судин м`якої мозкової оболонки - до виникнення вторинних крововиливів під м`яку мозкову оболонку (субарахноїдальний крововилив по всім поверхням півкуль мозку) та в речовину (глибокі шари, стовбур) головного мозку з розвитком набряку-набухання головного мозку.
Тобто, смерть ОСОБА_23 настала від черепно-мозкової травми, а саме від такої її складової як правобічна субдуральна гематома, яка в своєму перебігу при наявності декількох певних умов (крововиливи в речовину лівих лобної, скроневої та тім`яної часток головного мозку*, кистозно-гліозні зміни речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозні анастомози судин м`якої мозкової оболонки**,) через низку ускладнень (вторинні крововиливи під м`яку мозкову оболонку, у шлуночки головного мозку, в глибокі шари речовини та у стовбур головного мозку) призвела до розвитку набряку- набухання головного мозку.
*- інша складова черепно-мозкової травми (отримання якої може бути обумовлено падінням ОСОБА_23 на площину з контактом лівою скронево-лобною ділянкою)',
** - кистозно-глюзні зміни речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозні анастомози судин м`якої мозкової оболонки - наслідки перенесеної у 2001 ропі черепно-мозкової травми, і між настанням смерті ОСОБА_23 та даними наслідками існує не прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Таким чином колегію судідв встановлено, що дійсно ОСОБА_9 наносив удари ОСОБА_23 . Смерть ОСОБА_23 не перебуває у прямому причинному зв`язку з черепно-мозговою травмою яку переніс він у 2001 році.
Також суд критично поставився до показань ОСОБА_9 про відсутність у нього умислу на спричинення ОСОБА_23 умисних тяжких тілесних ушкоджень, а також не прийняв до уваги показання ОСОБА_9 в частині отримання потерпілим ОСОБА_23 тілесних ушкоджень, зокрема, закритої черепно-мозкової травми в результаті обопільної штовханини, падіння потерпілого та скочування. Оскільки, ці показання обвинуваченого спростовуються іншими зібраними у справі доказами, а саме висновком судово-медичного експерта №1136/2 від 19.06.2017 року, показаннями допитаного в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_31 , який підтвердив висновок експертизи, та зазначив, що потерпілий ОСОБА_23 отримав черепно-мозкову травму в результаті дій тупого предмету, виходячи з характеру та локалізації виявлених ушкоджень. При цьому, експерт ОСОБА_36 вказав, що гематома, яка була виявлена у потерпілого ОСОБА_23 утворилася внаслідок різких ударів, таку травму, яку отримав потерпілий, внаслідок якої настала смерть останнього, отримати внаслідок скочування, або падіння з висоти свого зросту в край не ймовірно. Такі показання експерта, та висновки судово-медичної експертизи №1136/2 від 19.06.2017 року повністю узгоджуються з іншими доказами у справі, а саме з показаннями свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_27 , а також з іншими письмовими доказами у справі, з чим погоджується колегія суддів, оскільки такі висновки знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Тому вірно судом встановлено, що під час подій 22.04.2017 року на території охоронюваної автостоянки Кооперативу по будівництву та експлуатації підземних індивідуальних гаражів «Заграва», розташованому по проспекту Героїв Сталінграду, 20-А в м.Києві мала місце бійка між потерпілим ОСОБА_23 , свідком ОСОБА_19 та обвинуваченим ОСОБА_9 , вказана обставина підтверджується допитаними в судовому засіданні свідками ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_27 , а також показами свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_26 , ОСОБА_42 , а також фактично підтверджується показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_9 . В результаті вказаного конфлікту ОСОБА_23 отримав закриту черепно-мозкову травму, згідно висновку експерта №1136/2 від 19.06.2017 року, та показань, допитаного в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_43 . Отримана потерпілим черепно-мозкова травма перебуває в причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті потерпілого. Крім того, судом встановлено, що в результаті подій, які мали місце 22.04.2017 року обвинуваченим ОСОБА_9 фактично не було отримано тілесних ушкоджень, останній за медичною допомогою не звертався. Отже, шкода, завдана ОСОБА_9 внаслідок ніби-то штовханини з потерпілим ОСОБА_23 не співмірна зі шкодою, завданою останньому, та наслідками, що настали. При цьому, суд критично поставився та не прийняв до уваги посилання ОСОБА_9 та його обґрунтування в частині отримання потерпілим ОСОБА_23 тілесних ушкоджень в результаті падіння, скочування, та збігу жахливих обставин. Вказані показання обвинуваченого суд вважає надуманими та спрямованими на уникнення кримінальної відповідальності.
Також судомвірно не прийнято до уваги посилання сторони захисту, та обвинуваченого ОСОБА_9 на ту обставину, що смерть ОСОБА_23 могла настати від травми, отриманої останнім у 2001році, оскільки такі припущення спростовуються висновком експерта №1136/2 від 19.06.2017 року, та показаннями, допитаного в судовому засіданні судово-медичного експерта ОСОБА_31 , який в судовому засіданні вказав, що зроблений ним запис у висновку про те, що потерпілим ОСОБА_23 у 2001 році було перенесено закриту черепно-мозкову травму, з медичної картки хворого, і він не мав права не вписати те, що вписали лікарі. Він дійсно виявив у потерпілого стару травму голови і в даному випадку ніякого причино-наслідкового зв`язку між перенесеною ОСОБА_23 у 2001 році закритої черепно-мозкової травми з настанням смерті потерпілого немає, тому що джерело кровотечі, внаслідок чого настала смерть, зовсім з іншої сторони, а саме праворуч. Тобто те, що колись було у потерпілого ОСОБА_23 на момент події, та під час проведення експертизи, дуже добре зажило, і він би ще міг жити з цим.
Судом не взято уваги посилання сторони захисту на ту обставину, що ОСОБА_23 перебував 22.04.2017 року на території охоронюваної автостоянки Кооперативу по будівництву та експлуатації підземних індивідуальних гаражів «Заграва», розташованому по проспекту Героїв Сталінграду, 20-А в м.Києві безпідставно.
Оскільки, згідно довідки кооперативу по будівництву та експлуатації підземних індивідуальних гаражів «Заграва» №4/10-11 від 10.11.2017 (том 1 а.с. 202), а також листа №3 від 28.11.2017 року (том №1 а.с. 218) ОСОБА_23 працював охоронцем кооперативу на підставі договору цивільно-правового характеру, у зв`язку з відсутністю достатнього фінансування для забезпечення мінімальної заробітної плати, встановленої із 01.01.2017 року. Дійсно 31.12.2016 року були припинені вище наведені договірні відносини з потерпілим. Проте, вказана обставина не надає підстав для вчинення пересічними перехожими протиправних дій, щодо осіб, які зробили їм зауваження.
При призначенні міри та обранні строку покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , суд врахувавступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується формально позитивно, має на утриманні малолітню дитину, та є учасником бойових дійпри проведенні антитерористичної операції.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому згідност. 66 КК України, судом визнано, що обвинувачений є учасником бойових дій при проведенні антитерористичної операції.
Обставиною, яка згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого судом першої інстанції визнано, вчинення злочину щодо особи похилого віку.
З такими висновками суду першої інстанції, колегія суддів погоджується, а відтак доводи апеляційної скарги, щодо суворості призначеного покарання є необґрунтованими.
Крім того, покарання обвинуваченому ОСОБА_9 призначене з дотриманням вимогст.65 ККУкраїни, за своїм видом та розміром є справедливим, відповідає тяжкості вчиненого та даним про особу обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових кримінально караних діянь.
При цьому, колегія суддів враховує вимоги ст.65 КК України, а також роз`яснення, наведені у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року № 7, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен в повній мірі враховувати ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
Разом з тим колегія суддів в порядку ст. 404 КПК України вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Так, з резолютивної частини вироку Голосіївського районного судум. Києва від 23 квітня 2018 року, вбачається, що строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з моменту його затримання, тобто з 05 травня 2017 року, проте, судом не зараховано строк попереднього ув`язнення з 05.05.2017 по 23.08.2018 на підставі ч.ч. 1, 5 ст. 72 КК України(в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до КК України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18.05.2017 р.)
Згідно приписів ч.6ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому, враховуючи правові висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року в справі №663/537/17, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 5ст. 72 КК України(в редакції від26.11.2015 року), зарахувати ОСОБА_9 у строк покарання у виді позбавлення волі строк його попереднього ув`язнення з 05 травня 2017 року по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Інших переконливих доводів апеляційноїскарги, які б безумовно спростовували висновки суду у вироку та були підставою для його скасування або зміни, апелянтами не наведено і при їх розгляді не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418 та 419 КПК України, колегія суддів Київського апеляційного суду, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, яким ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, - залишити без зміни.
На підставі ч. 1, ч. 5, ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015 року) в строк покарання, зарахувати ОСОБА_9 строк попереднього ув`язнення з 05.05.2017 року до вступу вироку в закону силу, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_9 , процесуальні витрати за проведення експертизи № 031-203-2019 на користь Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи в розмірі 9752 грн. 60 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
_____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
.
