ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"20" липня 2020 р. Справа № 924/1119/19
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Маєвській Н.В., розглянувши матеріали справи
за позовом компанії «Віта Дженеро Лімітед» Нікосія, Кіпр
до товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» с. Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» м. Миколаїв
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» від 17.07.2018 року, оформлене протоколом №17/07-2018/С-Т1 та підписане представниками Компанії «Віта Дженеро Лімітед» та ТОВ «Сварог Капітал» ;
про визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, який укладений між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг»
Представники сторін:
від позивача: Савчук Ю.М. - адвокат
від відповідача 1: не з`явився
від відповідача 2: не з`явився
від відповідача 3: Лопушанський О.І. - за довіреністю від 08.01.20р.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В С Т А Н О В И В:
Компанія «Віта Дженеро Лімітед» Нікосія, Кіпр звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» с. Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області, до товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» м. Миколаїв про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» від 17.07.2018 року, оформлене протоколом № 17/07-2018/С-Т1 та підписане представниками Компанії «Віта Дженеро Лімітед» та ТОВ «Сварог Капітал» про визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, який укладений між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг» та посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р. В. 24 липня 2018 року та зареєстрований в реєстрі за №505.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 25.10.2019р., вказану позовну заяву передано для розгляду судді Гладію С. В.
Ухвалою суду від 30.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/1119/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче провадження призначено на 26.112019р.
26.11.2019р. в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про оголошення перерви до 20.12.2019р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.12.2019 року передано справу № 924/1119/19 за підсудністю на розгляд до господарського суду міста Києва.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Хмельницької області від 20.12.2019 року скасовано, справу передано до господарського суду Хмельницької області для продовження розгляду.
04.03.2020р. на адресу господарського суду повернуто матеріали справи №924/1119/19 для подальшого розгляду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2020 року справу №924/1119/19 передано для розгляду судді Гладію С.В.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.03.2020р. справу прийнято до свого провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та призначено підготовче засідання на 25.03.2020р.
Ухвалою суду від 25.03.2020р. відкладено підготовче засідання на 09.04.2020р.
Ухвалою господарського суду від 09.04.2020р. в задоволенні клопотання відповідача ТОВ «Техноторг» про залишення позову без розгляду в частині визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018р. відмовлено, закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/1119/19 до судового розгляду по суті на 18.05.2020р.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 06.05.2020р. розгляд справи № 924/1119/19 по суті перепризначено на 26.05.2020р.
Ухвалою суду від 26.05.2020р. оголошено перерву до 17.06.2020р.
За результатами судового засідання 24.06.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 09.07.2020р.
За результатами судового засідання 09.07.2020р. постановлено ухвалу про оголошення перерви до 20.07.2020р.
В обґрунтування позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів, з посиланням на розділ 8 Статуту ТОВ «Серединецьке», пункт 3.3.8 Контракту укладеного з Керівником товариства, статтю 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» позивач зазначає, що скликання зборів учасників товариства було проведено з порушенням встановленої законом процедури, Компанію «Віта Дженеро Лімітед» не було належним чином повідомлено про місце проведення зборів, а самі збори були проведені у місці, не передбаченому законом.
Щодо визнання недійсним договору укладеного між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг» посилається на те, що Договір оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року був укладений, незважаючи на обізнаність ТОВ «Техноторг» про наявні обмеження повноважень Генерального директора ТОВ «Серединецьке», які зазначені в п. 8.14. Статуту, у зв`язку з чим такі обмеження мають юридичну силу та свідчать про те, що спірний правочин було укладено з перевищенням представником (генеральним директором) наданих йому повноважень.
Вказує також на те, що оскільки жодних рішень зі схвалення Договору оренди № 1/07-18/ТТС від І-.07.2018 року після його укладення загальними зборами учасників не приймалося, факт схвалення такого правочину юридичною особою відсутній, а отже відсутні і підстави для застосування положень статті 241 ЦК України. Відповідно, Договір оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року вчинений Генеральним директором ТОВ «Серединецьке» із перевищенням повноважень, тому в силу частини 2 статті 203 та 7. 215 ЦК України є недійсним.
На підставі наведеного просить позов задоволити.
Відповідач (ТОВ «Серединецьке») відзив на подав не подав, свого представника в судове засідання не направив.
Відповідач (ТОВ «Сварог Капітал») відзив на подав не подав, свого представника в судове засідання не направив.
Відповідач ТОВ «Техноторг» у відзиві на позов проти позову заперечує. Щодо посилань на те, що Компанія «Віта Дженеро Лімітед» не була повідомлена про дані збори, що суперечить законодавству України та положенням Статуту Товариства, а також те, що згідно Довіреності від 29.12.2017 року, яка була видана Компанією «Віта Дженеро Лімітед» на ОСОБА_1 , який 17.07.2018 року приймав участь на Загальних зборах Учасників ТОВ «Серединецьке», представник не мав повноважень на погодження питань, які стосуються надання дозволів генеральному директору Товариства на укладення будь-яких правочинів, погодження та ствердження правочинів, які плануються підписуватись Товариством та надавати повноваження генеральному директору на підписання правочинів, та не уповноважений отримувати повідомлення про проведення Загальних зборів Учасників ТОВ «Серединецьке» в яких вказано про дату, час, місце проведення та порядок денний Загальних зборів та самостійно приймати рішення щодо питань порядку денного без попереднього погодження з Компанією «Віта Дженеро Лімітед» зазначає, що відповідно до наданої Позивачем до позовної заяви копії Довіреності від 29.12.2017 року, яка була видана Компанією «Віта Дженеро Лімітед» на ОСОБА_1 , можна дійти протилежних висновків, ніж тих яких дійшов Позивач у позовній заяві.
Так, згідно вказаної довіреності Компанія «Віта Дженеро Лімітед» уповноважила ОСОБА_1 брати участь у Загальних зборах Учасників ТОВ «Серединецьке», в якому Довіритель є Учасником, та голосувати від імені Довірителя, вносити пропозиції до порядку денного, підписувати протоколи Загальних зборів Учасників ТОВ та здійснювати інші дії, необхідні для належного здійснення законних прав та інтересів Довірителя.
Вказані повноваження представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» є всеохоплюючими, тобто такими, які дозволяють такому представнику вчиняти будь-які дії, в тому числі і на погодження питань, які стосуються надання дозволів генеральному директору товариства на укладення будь-яких правочинів, погодження та затвердження правочинів, які планують ся підписуватись Товариством та надавати повноваження генеральному директору на підписання правочинів, приймати рішення щодо питань порядку денного без попереднього погодження з Компанією «Віта Дженеро Лімітед».
Протилежного, тобто заборони на вчинення вказаних дій, Довіреність від 29.12.2017 року не містить.
Зазначає також, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єлісєєвою О. А. у протоколі Загальних зборів Учасників ТОВ «Серединецьке» від 17.07.2018 № 17/07-2018/С-Т від 17.07.2018р. засвідчено справжність підписів представників Учасників - ОСОБА_1 від Компанії «Віта Дженеро Лімітед», та ОСОБА_2 від ТОВ «Сварог Капітал».
Повноваження представників, згідно вказаного протоколу, підтверджувались: ОСОБА_1 - довіреністю від 29 грудня 2017 року, апостиль проставлений у місті Нікосія, В. Іоанну (V. Іоаnnou), Постійним секретарем Міністерства юстиції та громадського порядку « 12» січня 2018 року за № 6787/18; ОСОБА_2 - протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Сварог Капітал» від 16.07.2018 року № 16-07-2018/СК та статутом ТОВ «Сварог Капітал».
З посиланням на ст. ст. 44, 49 Закону України «Про нотаріат» зазначає, що нотаріус, засвідчуючи справжність підписів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтвердив, що обсяг їх повноважень дозволяє підписувати Протокол № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року від імені їх довірителів Компанія «Віта Дженеро Лімітед» та ТОВ «Сварог Капітал» відповідно.
Посилається також на те, що факт участі ОСОБА_1 в якості представника від Компанії «Віта Дженеро Лімітед» на загальних зборів Учасників ТОВ «Серединецьке», яке оформлене Протоколом № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року, саме по собі нівелює формальні вимоги про інформування Учасників товариства про скликання загальних зборів. Факт участі повноваженого представника Учасника на загальних зборах є пріоритетною обставиною проти джерел та часу отримання інформації про такі збори.
З посиланням на ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» зазначає, що з аналізу зазначеної норми виходить, що законодавець розмежовує проведення загальних зборів учасників на території України, чи за межами території України і тільки за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства. Отже проведення загальних зборів учасників на території України без заперечень учасників товариства не суперечить Закону.
Вказує, що Статутом ТОВ «Серединецьке», з урахуванням ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не передбачено особливе місце проведення загальних зборів учасників товариства. До того ж у самому Протоколі № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року вказано, що «Відповідно до п. 8.4. Статуту Товариства Загальні збори Учасників є повноважні. Учасники підтверджують, що належним чином проінформовані про час та дату проведення Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке», а також про порядок денний, який розглядатиметься на даному засіданні.» Відсутність інформації про місце проведення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке», або не згоду представників таких учасників щодо проведення загальних зборів у місті Києві, унеможливило б проведення цих зборів. Вказане свідчить про погодження такого місця проведення загальних зборів учасників, яке оформлене Протоколом № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року.
Також проведення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» в тому чи іншому місці жодним чином не порушує прав Компанії «Віта Дженеро Лімітед», оскільки вона не знаходиться ані у місті Києві ані у селі Мокіївці Шепетівський район Хмельницька область, а знаходиться за кордоном України - у республіці Кіпр.
Щодо порушення прав Компанії «Віта Дженеро Лімітед», відповідач рлсилається на те, що згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Отже задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства може бути, зокрема порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (пункт 17 постанови пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».
Отже, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Тобто необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.
На позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Однак, Позивач у цій справі не наводить суб`єктивного права (інтересу) яке у нього порушене, та не наводить порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідачів - ТОВ «Серединецьке», ТОВ «Сварог Капітал», ТОВ «Техноторг».
Щодо визнання недійсним Договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, відповідач зазначає, що ТОВ «Техноторг» не був присутній під час підписання Протоколу №17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року, а також не був і не міг бути обізнаними про будь-які можливі обмеження у представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» під час підписання зазначеного протоколу.
Зазначає, що відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені. зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Отже, оскільки ТОВ «Техноторг» не був присутній під час підписання Протоколу № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року, а також не був і не міг бути обізнаними про будь-які можливі обмеження у представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» під час підписання зазначеного протоколу, то такі обмеження, у разі їх наявності, не мають юридичної сили, в тому числі і щодо схвалення/надання дозволу на подальше укладення між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг» договору оренди рухомого майна від 24.07.2018 №1/07-18/ТТС.
Посилається на те, що виключна компетенція Загальних зборів ТОВ «Серединецьке» щодо укладення договорів стосується тільки «надання дозволу на (попереднє) укладення директором або Генеральним директором та іншими членами дирекції (у випадку, якщо член дирекції має право представляти інтереси товариства без доручення), господарських договорів (правочинів) оренди землі (земельних часток (паїв)), а також договорів (правочинів), заяв, згод і т.п. щодо їх розірвання» (пункт «л» п.8.2 ст.8 Статуту Позивача), виходячи з чого, третейська угода у складі Договору оренди, не потребувала схвалення Загальними зборами та надання ними згоди генеральному директору на її укладення.
Отже, генеральний директор, який виступав підписантом від імені Орендаря у Договорі оренди, взагалі не потребував отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» на укладання цього Договору оскільки прийняття рішення про укладання таких угод не відноситься до виключної компетенції загальних зборів ТОВ «Серединецьке», виходячи з чого цей генеральний директор Позивача мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для їх укладення, а тому підстав для визнання Договору оренди з підстави відсутності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч. 2 ст.203 ЦК України) немає.
Посилання на обмеження генерального директора ТОВ «Серединецьке» встановлені у контракті № 1 від 01.03.2018р. є безпідставними, оскільки ТОВ «Техноторг» був необізнаний про умови цього контракту, а під час укладання Договору оренди генеральний директор ТОВ «Серединецьке» діяв на підставі Статуту.
До того ж, обмеження на вчинення правочинів керівника ТОВ «Серединецьке» вказані у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доданий Позивачем до позовної заяви в цій справі), і такі обмеження вказані «згідно статуту товариства». У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не зазначено «згідно статуту товариства та. контракту».
Щодо порушених прав Позивача, відповідач, з посиланням на ст. ст. 92, 97, 98, 116, 509, 510 Цивільного кодексу України вказує, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.
Підписання генеральним директором ТОВ «Серединецьке» оспорюваного Договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 без передбаченої статутом/контрактом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки генеральний директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.
Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (стаття 239 ЦК України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.
Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.
Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Отже, підписання генеральним директором ТОВ «Серединецьке» оспорюваного Договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 без передбаченої статутом/контрактом згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права Позивача - Компанії «Віта Дженеро Лімітед».
Таким чином, відсутність порушення спірним договором прав та інтересів Позивача є підставою для відмови у позові. Вказану позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17 (провадження № 12-77гс19) із посиланням на усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (рішення у справі «Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки», заява № 29010/95 від 20 травня 1998 року; рішення у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України», заява № 70297/01, пункти 28-30, від 18 жовтня 2005 року; рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 30, від 21 грудня 2017 року). При цьому навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі «Фельдман та банк «Слов`янський» проти України», заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21 грудня 2017 року).
На підставі наведеного просить в позові відмовити.
Щодо наявності самого спору, звертає увагу суду на те, що Компанія «Віта Дженеро Лімітед» (Позивач) та ТОВ «Сварог Капітал» (Відпоідач-2) є засновниками ТОВ «Серединецьке» (Відповідач-1), отже є пов`язаними особами, які діють спільно, для досягнення спільного результату. Єдиною метою всіх цих юридичних осіб є унеможливлення стягнення з ТОВ «Серединецьке» та його поручителів на користь ТОВ «Техноторг» заборгованості в сумі 174869650,42 грн. шляхом подання позовів та інших заяв до судів
Позивач в додаткових поясненнях зазначає, що для представництва інтересів Довірителя (Компанії «Віта Дженеро Лімітед»), як учасника ТОВ «Серединецьке» було видано для ОСОБА_1 довіреність від 29.12.2017 року, апостиль проставлений у місті Нікосія, С.Тзіоні, Постійним секретарем Міністерства юстиції та громадського порядку 12.01.2018р. за № 6787/18. Даною довіреністю передбачено, що Довіритель цим зобов`язується підтвердити всі дії, які вищезазначений Представник здійснює або має напір здійснювати на підставі цієї Довіреності, Представник зобов`язаний вжити заходів для забезпечення Довірителя усіма необхідними документами, які він повинен підписати, або які мають бути підписані від його імені, протягом 30 днів.»
Посилається на те, що представником не було повідомлено довірителя про збори які мали відбутися в товаристві, а також про коло питань, які мали вирішуватись на таких зборах. Відповідно, Загальні збори учасників ТОВ «Серединецьке» були проведені з порушення вимог діючої редакції Статуту на момент проведення зборів учасників, а також в супереч вимогам довіреності, яка була видана ОСОБА_1 .
Зазначає, що позовною заявою у справі доводиться, що учасник (Компанія «Віта Дженеро Лімітед») не був повідомлений у жодний спосіб про проведення цих загальних зборів 'ГОВ «Серединецьке»», що вплинуло на можливість реалізації ним права на управління справами товариства шляхом участі в загальних зборах, ознайомлення з документами. які виносилися на їх розгляд, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного, внесення своїх питань до порядку денного тощо, а також, що пзовною заявою у справі доводиться те, що ТОВ «Серединецьке» не дотрималося вимог Закону України «Про господарські товариства» та статуту товариства щодо повідомлення позивача про проведення загальних зборів.
Отже, недотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, с порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача як учасника на участь в управлінні справами товариства.
Відповідач (ТОВ «Техноторг») у додаткових поясненнях посилається на те, що обсяг повноважень ОСОБА_1 , дозволяє йому здійснювати будь-які дії у Загальних зборах Учасників ТОВ «Серединецьке», без будь-яких обмежень чи застережень (пункти 1, 2 Довіреності), та приймати рішення та підписувати необхідні документи та виконувати будь-які інші дії від імені Довірителя, які можуть бути необхідними або які Представник вважатиме доцільними/необхідними для внесення змін до Статуту ТОВ.»
Вказує на те, що Пунктом 2 зазначеної довіреності Компанія «Віта Дженеро Лімітед» уповноважила ОСОБА_1 окремо «обговорювати, приймати рішення та підписувати необхідні документи» (розуміється з будь-яких питань), а також «виконувати будь-які інші дії від імені Довірителя, які можуть бути необхідними або які Представник вважатиме доцільними/необхідними для внесення змін до Статуту ТОВ».
Звертає увагу суду на те, що виключна компетенція Загальних зборів ТОВ «Серединецьке» щодо укладення договорів стосується тільки «надання дозволу на (попереднє) укладення директором або Генеральним директором та іншими членами дирекції (у випадку, якщо член дирекції має право представляти інтереси товариства без доручення), господарських договорів (правочинів) оренди землі (земельних часток (паїв)), а також; договорів (правочинів), заяв, згод і т.п. щодо їх розірвання» (пункт «л» п.8.2 ст.8 Статуту Позивача).
У зв`язку з чим генеральний директор, який виступав підписантом від імені Орендаря у Договорі оренди, взагалі не потребував отримання згоди загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» на укладання цього Договору оскільки прийняття рішення про укладання таких угод не відноситься до виключної компетенції загальних зборів ТОВ «Серединецьке», виходячи з чого цей генеральний директор Позивача мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для їх укладення, а тому підстав для визнання Договору оренди з підстави відсутності у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч.2 ст.203 ЦК України) немає.
Зазначає також, що за даними офіційного веб-сайту Департаменту реєстрації компаній Республіки Кіпр, доступ до якого є відкритим, в тому числі користувачам на території України, вбачається, що Компанія «Віта Дженеро Лімітед» ОСОБА_1 разом із Георгії Георгіу Крістофі є директорами цієї компанії, відповідно, твердження, що представник Компанії «Віта Дженеро Лімітед» ОСОБА_1 не повідомив учасника господарського товариства Компанію «Віта Дженеро Лімітед», будучи при цьому представником виконавчого органу цієї компанії, є нелогічним, а відтак невірним.
Зазначене підтверджується також пунктом 2.27 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» - якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.
В справі, що розглядається, немає спору щодо відчуження земельних ділянок, які відносяться до земель оборони, тому посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 12.06.2018 у справі №916/3727/15 є невірним.
Натомість, відповідно до пункту 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
На підставі наведеного зазначає що, що визнання рішення загальних зборів учасників не тягне за собою автоматичного визнання договору, на укладення якого таким рішенням надавалась згода, недійсним.
Вказує також на те, що згідно інформації викладеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником (учасником) ТОВ «Серединецьке» є ТОВ «Торгагро Сольюшн» (код ЄДРПОУ засновника: 39022147, адреса засновника: 30400, Хмельницька обл., місто Шепетівка, пров. Подільський, будинок 20), отже ані Позивач - Компанія «Віта Дженеро Лімітед», ані Відповідач 2 ТОВ «Сварог Капітал» не є засновниками (учасниками) ТОВ «Серединецьке», а відтак задоволення позовних вимог в цій справі не призведе ані до відновлення, ані до визнання прав та інтересів Позивача, навіть якщо припустити, що таке мало місце.
Зазначає також, що аргументи, які виклав Позивач у своїй письмовій позиції у справі по суті є зміною підстав позову, оскільки ті обставини та факти, які викладені у письмовій позиції не були викладені в позовній заяві (щодо належності довіреності ОСОБА_1 для вчинення тих чи інше дій; щодо забезпечення цим представником Учасника Відповідача 1 протягом 30 днів документами, які цей представник повинен підписати; щодо порушення права позивача на участь в управлінні товариством).
Позивач у відповіді на заперечення відповідача з посиланням на Статут Компанії «Віта Дженеро Лімітед» зазначає, що відповідно до Статуту Компанії «Віта Дженеро Лімітед» будь-який директор самостійно не може прийняти будь-яке рішення, якщо воно не схвалене Рішенням Ради директорів та не скріплене печаткою. Будь-який документ Компанії «Віта Дженеро Лімітед» має бути підписаний директором з числа директорів, якого уповноважила Рада директорів та секретарем Ради директорів. На підставі наведеного зазначає, що довірена особа ОСОБА_1 , будучи одним із членів директорів Компанії «Віта Дженеро Лімітед» в порушення вимог Статуту ТОВ «Серединецьке» та Компанії «Віта Дженеро Лімітед», перевищив свої повноваження щодо прийняття рішення на засіданні загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке», яке оформлене протоколом №17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 26.09.2019р., засновниками ТОВ «Серединецьке» є: ТОВ «Сварог Капітал» розмір внеску до статутного фонду - 205,00 грн., компанія «Віта Дженеро Лімітед» розмір внеску до статутного фонду 20295,00 грн.
Згідно з положеннями Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» в редакції від 28.03.2018 року, учасниками товариства є компанія «Віта Дженеро Лімітед» Нікосія, Кіпр (частка у статутному капіталі товариства в розмірі 20295,00 грн., що складає 1844 Євро 18 центів відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом н 24.10.2011р., що у процентному відношенні дорівнює 99% від загального розміру статутного капіталу товариства) та товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» м. Київ (частка у статутному капіталі товариства в розмірі 205,00 грн., що складає 18 Євро 63 центи відповідно до офіційного курсу Національного Банку України станом н 24.10.2011р., що у процентному відношенні дорівнює 1% від загального розміру статутного капіталу товариства).
Вищим органом управління Товариства є Загальні збори Учасників, які правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства. (п. 8.1 Статуту).
Відповідно до п.8.4 Статуту, Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (їх представники, які володіють у сукупності більш як 60% голосів. Якщо, не зважаючи на завчасне повідомлення, Учасник без поважних причин умисно не з`явився на Збори, то щодо такого Учасника можуть бути застосовані заходи передбачені цим Статутом та законодавством України.
Згідно п. 8.6 Статуту товариства, щорічні та позачергові Загальні збори Учасників Товариства скликаються генеральним директором або директором Товариства при наявності обставин, які істотно загрожують інтересам Товариства (банкрутство, зловживання посадових осіб та Учасників та інш.), а також у будь-якому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому.
Пунктом 8.8 Статуту визначено, що кожний учасник має у Загальних зборах Учасників кількість голосів, пропорційну його участі у Статутному капіталі Товариства. Загальні збори Учасників обирають Голову зборів та секретаря зборів Товариства. Генеральний директор (директор) не може бути головою загальних зборів Учасників.
Відповідно до п. 8.9 Статуту, порядок формування, скликання, прийняття рішень та перелік питань, з яких повноважні приймати рішення лише Загальні збори Учасників, визначається цим Статутом та законодавством. Про проведення Загальних Зборів Учасники сповіщаються поштовим (телеграфним) повідомленням із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного не менш як за 30 днів до скликання Зборів (за згодою Учасників, з огляду на нагальність питань, Загальні збори Учасників можуть проводитись (скликатись) та відповідно про них може повідомлятись - раніше, але не пізніше, ніж за дві доби до їх проведення). Протокол Загальних зборів Учасників підписується Головою та Секретарем Загальних зборів Учасників (за вимогою будь-кого з присутніх на зборах Учасників Товариства (їх представників), Протокол Загальних зборів Учасників має бути підписаний всіма присутніми на зборах Учасниками Товариства). Витяги з Протоколу Загальних зборів Учасників надаються (оформляються, підписуються) або Головою або Секретарем Загальних Зборів Учасників (на вибір останніх). Підписи Учасників Товариства з питань, що потребують державної реєстрації згідно чинного законодавства України на Протоколах та інших документах (в т.ч. на Статуті (нова редакція) або змінах до Статуту) повинні бути посвідчення нотаріально. У разі недотримання Учасником (Учасниками) Товариства вимог Статуту (в т.ч. даного абзацу) рішення, які відображені в Протоколах Загальних зборів Учасників є недійсним, а Загальні збори вважаються такими, що не відбулися.
Згідно п. 8.12 Статуту, генеральний директор або директор Товариства, має право, в тому числі і укладати угоди, контракти, договори, інші правочини, які стосуються діяльності Товариства, укладання яких потребує затвердження загальними зборами учасників Товариства.
01.03.2018р. між вищим органом управління Товариства, Загальними Зборами (Роботодавець) в особі ОСОБА_1, що діє згідно рішення Зальних зборів (протокол № 01/02-2018С від 01.02.2018р.) та громадянином України Іщуком Сергієм Сергійовичем (Генеральний директор) укладено контракт з керівником підприємства за № 1.
Згідно п. 2.3 Контракту, Генеральний директор за обсягом повноважень, наданих йому статутом Товариства та цим контрактом, є одноособовим і повноважним представником Товариства під час реалізації функцій, завдань, прав і обов`язків Товариства, при захисті прав та законних інтересів Товариства, а також у інших випадках, передбачених актами законодавства України, статутом Товариства, рішеннями Загальних зборів, цим контрактом та внутрішніми документами Товариства.
Відповідно до п. 3.3.8 Контракту, Генеральний директор має право вчиняти від імені Товариства без письмового погодження з Роботодавцем будь-які разові правочини, у тому числі договори та зовнішньоекономічні контракти на суму, що не перевищує 100 000,00 грн. з однією особою (фізичною або юридичною) та не більше 300 000,00 грн. в сукупності за усіма правочинами за один календарний місяць.
Пунктом 3.4.3 Контракту, передбачено, що Генеральний директор без згоди Роботодавця не має права укладати від імені Товариства договори (контракти), вчиняти інші разові правочини на суму, що перевищує 100 000,00 грн. з однією особою (фізичною або юридичною) та не більше 300 000,00 грн. в сукупності за усіма правочинами за один календарний місяць.
Згідно даних офіційного веб-сайту Департаменту реєстрації компаній Республіки Кіпр, Компанія «Віта Дженеро Лімітед» зареєстрована 21.03.2011р. Директорами Компанії є Георгіу Крістофі, Грузія; EXCEL-SERVE DIRECTORS LIMITED; ОСОБА_1.
Відповідно до пункту 11 Статуту компанії «Віта Дженеро Лімітед», згідно положень закону, будь-яке письмове рішення, підписане усіма учасниками, що мають право отримувати повідомлення про проведення загальних зборів, брати в ньому участь і голосувати (а у випадку учасників-компаній - через своїх законних представників) вважається дійсним та таким, що має силу, як і якщо б воно було схвалене і прийняте на належним чином скликаних загальних зборах компанії.
Розгляд питань на загальних зборах можливий лише за наявності кворуму учасників, присутніх на зборах на момент його початку. Якщо не передбачене інше, два учасника, присутніх на зборах особисто або через представників, складають форум. (п. 12 Статуту компанії).
Згідно пункту 13 Статуту компанії, кількість директорів компанії складає не менше одного та не більше семи. Перші директори визначаються в письмовому вигляді особами, що підписали установчий договір компанії.
Директори можуть голосувати щодо контракту чи пропонованого контракту або угоди навіть у тому випадку, коли вони особисто зацікавлені в такому контракті/угоді; якщо директори утримуються від голосування, їх голос та присутність враховуються при прийнятті рішення, якщо на зборах ради директорів було досягнуто кворуму, а збори були скликані для розгляду такого контракту, пропонованого контракту чи угоди. (п. 15 Статуту компанії).
Відповідно до пункту 31 Спеціального рішення компанії, поки Компанія не встановить іншого на Загальних зборах, кількість Директорів Компанії складає 3 (три) особи.
Рада складається з двох Директорів та Голови. (п. 32 Спеціального рішення).
Пунктом 39 Спеціального рішення, передбачено, що відповідно до пункту 29 збори Ради проводяться не рідше двох разів на рік, Більшість зборів Ради буде проводитися на Кіпрі.
Згідно пункту 40 Спеціального рішення, про всі збори Ради Директорам надається письмове повідомлення за 10 (десять) Робочих днів до їх проведення (крім випадків крайньої необхідності або інших виняткових обставин, або якщо більшість Директорів погодиться на більш короткий строк надання повідомлення).
Відповідно до пункту 41 Спеціального рішення, кожне повідомлення про збори Ради містить запропонований порядок денний з достатньою мірою деталізації і супроводжується всіма матеріалами, що стосуються справи.
Для проведення правочинних зборів Ради необхідна наявність кворуму в кількості 2 (двох) присутніх Директорів, включаючи Голову. (п. 42 Спеціального рішення).
29.12.2017 року Компанією «Віта Дженеро Лімітед» в особі директора компанії Георгії Георгіу Крістофі (Довірителя) який діє на підставі Статуту укладено Довіреність, якою призначено ОСОБА_1 (Представник), виступати в якості законного Представника Довірителя, зазначеного в цьому документі, від імені Довірителя. Апостиль проставлений у місті Нікосія, В. Іоанну (V. Іоаnnou), Постійним секретарем Міністерства юстиції та громадського порядку 12 січня 2018 року за № 6787/18.
Даною довіреністю Представнику надано право брати участь у Загальних зборах Учасників ТОВ «Серединецьке», і якому Довіритель є учасником, голосувати від імені Довірителя, вносити пропозиції до порядку денного, підписувати протоколи Загальних зборів Учасників ТОВ та здійснювати інші дії, необхідні для належного здійснення законних прав та інтересів Довірителя. (п. 1 Довіреності).
Довіритель зобов`язується підтвердити всі дії, які Представник здійснює або має намір здійснювати на підставі цієї Довіреності.
Представник зобов`язаний вжити заходів для забезпечення Довірителя усіма необхідними документами, які він повинен підписати, або які мають бути підписані від його імені, протягом 30 днів.
17.07.2018 року відбулись Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» з наступним порядком денним: 1). Обрання голови та секретаря зборів. 2). Про надання дозволу генеральному директору товариства на укладання договору оренди рухомого майна з ТОВ «Техноторг». 3). Про погодження та затвердження договору оренди рухомого майна. 4). Про надання всіх необхідних повноважень генеральному директору товариства на підписання з ТОВ «Техноторг» договору оренди рухомого майна та документів пов`язаних із підписання даного договору.
Рішення Загальних зборів оформлені протоколом № 17/07-2018/ЧС-Т1, відповідно до якого на зборах присутні учасники товариства 2 особи: Компанія «Віта Дженеро Лімітед» в особі ОСОБА_1, який діє на підставі Довіреності від 29.12.2017р., апостиль проставлений у місті Нікосія, В. Іоанну (V. Іоаnnou), Постійним секретарем Міністерства юстиції та громадського порядку 12 січня 2018 року за № 6787/18, володіє часткою в розмірі 99% статутного капіталу Товариства; Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» в особі представника товариства ОСОБА_2, який діє на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Сварог Капітал» та Статуту ТОВ «Сварог Капітал», володіє часткою в розмірі 1% статутного капіталу. На загальних зборах Учасників присутні Учасники які володіють часткою в розмірі 100 статутного капіталу товариства.
Загальні збори Учасників є поважні відповідно до п. 8.4 Статуту Товариства.
Учасники підтверджують, що належним чином проінформовані про час та дату проведення Загальних зборів Учасників ТОВ «Серединецьке», а також про порядок денний, який розглядатиметься на даному засіданні.
За участі - Іщука Сергія Сергійовича - генерального директора ТОВ „Серединецьке".
На вказаних зборах учасників Товариства, були прийняті наступні рішення:
По-другому питанню порядку денного, за пропозицією ОСОБА_1, вирішили: надати дозвіл генеральному директору товариства на укладання договору оренди рухомого майна між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг» з терміном дії до 31 липня 2019р., де загальна сума орендних платежів, без врахування щомісячної індексації, на яку впливає курсова різниця між українською гривнею та Євро, на дату укладання договору оренди та дату сплати орендних платежів, становить 187 456 500,00 грн. та встановили предмет договору оренди.
По-третьому питанню порядку денного, за пропозицією Іщука С. С., вирішили погодити та затвердити договір оренди рухомого майна, який планується підписати між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Технотор», що складає додаток 1 до цього протоколу.
По-четвертому питанню порядку денного, за пропозицією ОСОБА_2, вирішили надати генеральному директору ТОВ «Серединецьке» Іщуку С. С. необхідні повноваження на підписання з ТОВ «Техноторг» договору оренди рухомого майна та документів пов`язаних із підписанням даного договору, на умовах, самостійно визначених генеральним директором ТОВ «Серединецьке».
До рішення загальних зборів Учасників Товариства № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018р. складено Додаток № 1 «Договір оренди рухомого майна № 1/07-18/ТТС.
Рішення загальних зборів Учасників Товариства прийнято на Загальних зборах Учасників Товариства, проведених 17.07.2018 р. в м. Києві, оформлене протоколом № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018р. та підписане головою зборів ОСОБА_1 та секретарем зборів ОСОБА_2
Справжність підписів гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського територіального округу Єлісєєвою О. А. 17.07.2018р.
24.07.2018 року між ТОВ «Техноторг» (Орендодавець) в особі директора Калюжного Ігоря Івановича, який діє на підставі Статуту та протоколу № 150 загальних зборів учасників ТОВ Техноторг» від 19.08.2015р., який є Лізингоодержувачем з правом передачі Предмета лізингу в оренду (договір лізингу укладений між ТОВ «Техноторг-Лізинг» та ТОВ «Техноторг» 20.07.2018р.) та ТОВ «Серединецьке» (Орендар) в особі генерального директора Іщука Сергія Сергійовича, який діє на підставі Статуту та протоколу № 11/09-2017/С загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» від 11.09.2017р. укладено договір оренди рухомого майна № 1/07-18/ТТС, згідно якого Орендодавець зобов`язується передати Орендарю у користування за плату на певний строк Майно (Предмет оренди), згідно додатку (94 одиниці) на загальну суму 259 706 500,00 грн. (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.4 Договору, предмет оренди передається у оренду з метою його використання у господарській діяльності Орендаря для виконання сільськогосподарських робіт.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за користування Предметом оренди Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю орендну плату у безготівковому порядку у наступному розмірі та строки: липень 2018р. - 81820000,00 грн., серпень 2018р. - 100000,00 грн., вересень 2018р. - 100000,00 грн., жовтень 2018р. - 100000,00 грн., листопад 2018р. - 100000,00 грн., грудень 2018р. 4086500,00 грн., січень 2019р. - 14450000,00 грн., лютий 2019р. - 14450000,00 8грн., березень 2019р. - 14450000,00 грн., квітень 2019р. - 14450000,00 грн., травень 2019р. - 14450000,00 грн., червень 2019р. - 14450000,00 грн., липень 2019р. - 14450000,00 грн., а всього на суму 187456500,00 грн.
Відповідно до п. 3.4 Договору, Орендар сплачує орендну плату з моменту одержання Предмета оренди у Орендодавця до моменту повернення Предмета оренди Орендодавцю.
Пунктом 3.6 Договору передбачено, що у разі дострокового припинення дії цього Договору за рахунок Орендаря здійснюються всі витрати, пов`язані з: поновлювальним ремонтом Предмета оренди та/або його окремих вузлів чи агрегатів, якщо мають місце пошкодження інтер`єру та/або екстер`єру Предмета оренди, Предмет оренди та його окремі вузли, агрегати знаходяться у неробочому стані; примусовим поверненням Предмета оренди Орендодавцю.
Згідно п. 4.1 Договору, передача Предмета оренди у оренду Орендарю здійснюватиметься за місцезнаходженням Орендаря, а повернення Предмета оренди із оренди здійснюватиметься на складі Орендодавця, що розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 6/1.
Факт передачі Предмета оренди у оренду Орендарю та повернення Предмета оренди із оренди Орендодавцю Сторони фіксують шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі Предмета оренди, окрім випадків примусового витребування (повернення, вилучення) Предмета оренди. (п. 4.2 Договору).
Відповідно до п. 4.3 Договору, факт надання послуг з оренди Предмета оренди Сторони фіксують шляхом підписання відповідних щомісячних двосторонніх актів надання послуг.
Згідно п. 7.1 Договору, всі спори, протиріччя чи вимоги, що виникають із цього Договору чи пов`язані з ним, в том; числі, що стосуються виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у діючому Третейському суді при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області згідно з його Регламентом.
Пунктом 8.1 Договору, передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до 31 липня 2019 року.
Договір підписано та скріплено відтиском печатки сторін. Також договір посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р. В. та зареєстрований в реєстрі за № 505.
25.07.2018р. між ТОВ «Техноторг» (Орендодавець) та ТОВ «Серединецьке» (Орендар) укладено акт приймання-передачі за договором оренди рухомого майна № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018р., згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування за плату на певний строк Майно (Предмет оренди), згідно додатку (84 одиниці) на загальну суму 230 526 500,00 грн.
Враховуючи, те що позивач як Учасник Товариства, частка якого становить 99,00%, а саме Компанія „Віта Дженеро Лімітед" не була повідомлена про Загальні збори товариства, які були проведені 17.07.2018 року, а також те, що станом на дату проведення зборів 17.07.2018р. представник за довіреністю ОСОБА_1 не мав повноважень на погодження питань, які стосувались надання дозволів на укладення правочинів, останній звернувся з позовом до суду про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» від 17.07.2018 року, оформлене протоколом №17/07-2018/С-Т1 та підписане представниками Компанії «Віта Дженеро Лімітед» та ТОВ «Сварог Капітал» та про визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, який укладений між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг».
До матеріалів справи відповідачем також долучено рішення Постійно діючого третейського суду при Регіональній торгово-промисловій палаті Миколаївської області від 14.08.2019 року у справі № 5/2019, яким стягнуто солідарно з ТОВ «Серединецьке», ТОВ «Лотівка Еліт», СТОВ «Довіра», ТОВ «Сварог Буковина», на користь ТОВ «Техноторг» 140 913 823,45 грн. боргу, 20 407 413,06 грн. пені, 7 927 825 грн. штрафу, 1 720 947,18 грн. - 3% річних та 3 809 641,73 грн. інфляційних втрат; ухвали Південно-Західного апеляційного господарського суду у справах № 872/10/19, № 872/11/19, № 872/12/19, № від 04.09.2019р., № 872/13/19 від 02.09.2019р., № 872/15/19 від 25.09.2019р., № 872/18/19 від 02.10.2019р. про зупинення проваджень у справах, ухвали господарського суду Миколаївської області у справі № 915/2019/19 про прийняття позову до розгляду та у справі № 916/1904/19 від 24.09.2019р. про залишення позову без розгляду.
Досліджуючи надані по справі докази та пояснення сторін, судом приймається до уваги наступне.
Щодо підвідомчості спору в частині визнання недійсним договору оренди.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких є визнання правочину недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України).
Частинами 1, 3 ст. 167 Господарського кодексу України встановлено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», учасники товариства мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Якщо учасник господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги про визнання недійсним договору укладеного виконавчим органом такого товариства порушенням останнім в ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір підвідомчий господарським судам незалежно від суб`єктного складу. Учасник (акціонер) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2019р. у справі № 916/1731/18.
Так, у постанові від 12.06.2018 року у справі № 927/976/17 колегія суддів Верховного суду наголосила на тому, що аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (аналогічний висновок висловлено і у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі № 916/2872/16).
У постанові від 06.06.2018 року у справі № 908/1029/16 Касаційний господарський суд у складі Верховного суду зазначив, що особа, яка володіє корпоративними правами, має право очікувати від їх реалізації, зокрема, матеріальне благо, не може бути обмежена у судовому захисті своїх прав; має право будь-яким не забороненим способом захищати свої права і свободи від порушення і протиправних посягань.
Враховуючи наведене та обставини даної справи, а також позицію Великої палати Верховного суду, висловлену у постанові від 12.09.2018 року у справі № 308/11659/16-ц, суд вважає, що існує спір учасника (засновника) господарського товариства з цим товариством, пов`язаний зі здійсненням ним діяльності, що, на думку позивача, впливає на його права. Такий спір виник з корпоративних правовідносин, а тому має розглядається за правилами господарського судочинства. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на вимоги учасника (засновника) господарського товариства про визнання недійсним укладеного цим товариством договору поширюється юрисдикція господарського суду незалежно від того, чи заявлені іншими відповідачами у справі фізична особа як сторона оспорюваного договору та приватний нотаріус, який цей договір посвідчив (див. також висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 серпня 2018 року у справі № 902/458/16).
Відповідно, суд доходить висновку, що укладення договору оренди за встановлених вище обставин порушує корпоративні права Компанії «Віта Дженеро Лімітед» - учасника товариства з часткою в статутному капіталі товариства в розмірі 99 % на час прийняття оспорюваного рішення загальних зборів ТОВ «Серединецьке» та як наслідок, укладення договору оренди, адже спірний правочин вчинено з порушенням корпоративних прав позивача на управління справами товариства. Заперечення відповідача про те, що відсутні докази порушення спірним договором корпоративних прав позивача, є безпідставними та не відповідають положенням статті 92, 97, 98, 145 Цивільного кодексу України, 167 Господарського кодексу України, статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», аналіз яких в їх сукупності свідчить про те, що учасник товариства має право на участь в управлінні господарською діяльністю товариства через органи товариства. Відповідно, позивач наділений суб`єктивним правом на здійснення повноважень власника майна (аналогічні висновки зазначені Касаційним господарським судом у складі Верховного суду у постанові від 02.05.2018 року у справі № 923/20/17).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, який укладений між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг» підлягає розгляду господарським судом.
Щодо посилань відповідача на те, що спір в цій частині підлягає розгляду третейським судом відповідно до п. 7.1 Договору оренди, судом зазначається, що під корпоративними спорами слід розуміти спори, що виникають з корпоративних відносин.
У відповідності до ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Пунктом 4 ст.12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Вказаний перелік корпоративних спорів, розгляд яких відноситься до компетенції судів господарської юрисдикції, є виключним та не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктами 10, 12 ст. 6 Закону України «Про третейські суди», передбачено, що третейські суди в порядку передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов`язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; справ коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
Матеріалами справами підтверджується, що предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке», яке оформлене протоколом від 17.07.2018 року за № 17/07-2018/С-Т1 та про визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 р., який укладений між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг».
Крім того, як встановлено судом, позивачем у справі є компанія «Віта Дженеро Лімітед» Нікосія, Кіпр, яка є нерезидентом України.
На підставі наведеного, оскільки однією із сторін спору (позивачем у справі), є нерезидент України, спір виник внаслідок порушення його корпоративних прав, відповідно, спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Щодо визнання недійсним рішення загальних зборів.
Згідно з ч. 3 ст. 167 Господарського кодексу України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.
За змістом наведених вище положень закону, сторонами у корпоративному спорі є:
1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув;
2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).
Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що він про скликання та проведення 22.02.2016 загальних зборів учасників товариства ніяким чином не повідомлявся. У зв`язку з цим, позивач як учасник товариства не знав та не міг знати про проведення вказаних зборів, а самі збори були проведені у місці не передбаченому законом.
Статтею 116 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:
1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;
2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);
3) вийти у встановленому порядку з товариства;
4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;
5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.
Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Стаття 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачає, що Загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників.
Статтею 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.
Положеннями пунктів 8.1, 8.4 Статуту ТОВ «Серединецьке» визначено, що вищим органом управління Товариства є Загальні збори Учасників, які правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства. Загальні збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (їх представники, які володіють у сукупності більш як 60% голосів.
Відповідно до п. 8.9 Статуту ТОВ «Серединецьке», порядок формування, скликання, прийняття рішень та перелік питань, з яких повноважні приймати рішення лише Загальні збори Учасників, визначається цим Статутом та законодавством. Про проведення Загальних Зборів Учасники сповіщаються поштовим (телеграфним) повідомленням із зазначенням часу і місця проведення Зборів та порядку денного не менш як за 30 днів до скликання Зборів (за згодою Учасників, з огляду на нагальність питань, Загальні збори Учасників можуть проводитись (скликатись) та відповідно про них може повідомлятись - раніше, але не пізніше, ніж за дві доби до їх проведення).
Таким чином, на товариство покладено обов`язок щодо повідомлення усіх його учасників про проведення загальних зборів у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством та установчими документами.
Як вбачається з протоколу загальних зборів ТОВ «Серединецьке» № 17/07-2018/ЧС-Т1, відповідно до якого на зборах присутні учасники товариства 2 особи: Компанія «Віта Дженеро Лімітед» в особі ОСОБА_1, який діє на підставі Довіреності від 29.12.2017р., апостиль проставлений у місті Нікосія, В. Іоанну (V. Іоаnnou), Постійним секретарем Міністерства юстиції та громадського порядку 12 січня 2018 року за № 6787/18, володіє часткою в розмірі 99% статутного капіталу Товариства; Товариство з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» в особі представника товариства ОСОБА_2, який діє на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Сварог Капітал» та Статуту ТОВ «Сварог Капітал», володіє часткою в розмірі 1% статутного капіталу. На загальних зборах Учасників присутні Учасники які володіють часткою в розмірі 100 статутного капіталу товариства.
При цьому, Компанією «Віта Дженеро Лімітед» (Довіритель) ОСОБА_1 (Представник) як надано право брати участь у Загальних зборах Учасників ТОВ «Серединецьке», голосувати від імені Довірителя, вносити пропозиції до порядку денного, підписувати протоколи Загальних зборів Учасників ТОВ та здійснювати інші дії, необхідні для належного здійснення законних прав та інтересів Довірителя так і встановлено обов`язок щодо забезпечення Довірителя усіма необхідними документами, які він повинен підписати, або які мають бути підписані від його імені, протягом 30 днів, а також щодо підтвердження Довірителем всіх дій, які Представник здійснює або має намір здійснювати на підставі цієї Довіреності.
Тобто, перед передумовою участі та прийнятті рішень на загальних зборах учасників ТОВ «Серединецьке» у Представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» ОСОБА_1 передував обов`язок повідомити Компанію «Віта Дженеро Лімітед» протягом 30 днів про проведення таких та про рішення які мають бути прийняті на таких зборах, а Компанія «Віта Дженеро Лімітед» зобов`язана була підтвердити такі дії Представника, що представником Компанії зроблено не було, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Як зазначалось вище, порядок повідомлення про проведення загальних зборів встановлено як Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (ст. 32 Закону) так і Статутом ТОВ «Серединецьке» (п. 8.9 Статуту), а також визначено повноваження Представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» в частині обов`язкових дій, які мав здійснити Представник перед прийняттям участі в зборах товариства та прийняттям рішень на таких зборах.
Приписами ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Матеріали справи не містять ні повідомлень виконавчого органу Товариства про повідомлення учасників Товариства про місце, дату, час проведення загальних зборів та про порядок денний таких зборів. Відсутні в матеріалах справи і докази повідомлення Представником Компанії «Віта Дженеро Лімітед» виконавчого органу Компанії про проведення зборів ТОВ «Серединецьке» та про коло питань, які мають вирішуватись на зборах.
Як роз`яснено у п. 2.25 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин», обов`язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
Щодо місця проведення зборів ТОВ «Серединецьке» (м. Київ), судом враховується, що відповідно до ч. 7 ст. 33 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.
Статутом ТОВ «Серединецьке» не встановлено місця проведення загальних зборів товариства, відповідно, дані обставини самі по собі не є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах.
Однак, враховуючи досліджені докази в їх сукупності, за обставин відсутності доказів повідомлення позивача про скликання зборів 17.07.2018 року, суд доходить висновку, що Учасник Товариства належним чином не був повідомлений про дату, час, місце проведення та порядок денний Загальних зборів Учасників ТОВ «Серединецьке», які відбулися 17.07.2018 року.
При цьому, судом враховується, що участь учасника товариства у загальних зборах не обмежується виключно голосуванням, так як голосуванню передує обговорення ним з усіма присутніми учасниками питань порядку денного, внесення обґрунтованих пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими результатами, які мали місце внаслідок незаконного позбавлення позивача можливості взяти участь у загальних зборах.
Наведене є безумовною підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 17/07-2018/С-Т1.
Щодо посилань відповідача на те, що ОСОБА_1 є директорами Компанії «Віта Дженеро Лімітед», відповідно факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах встановлено, у зв`язку з чим допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними, судом враховується, що Статутом Компанії «Віта Дженеро Лімітед» передбачено, що кількість директорів компанії складає не менше одного та не більше семи (пункт 13 Статуту компанії).
Директори можуть голосувати щодо контракту чи пропонованого контракту або угоди навіть у тому випадку, коли вони особисто зацікавлені в такому контракті/угоді; якщо директори утримуються від голосування, їх голос та присутність враховуються при прийнятті рішення, якщо на зборах ради директорів було досягнуто кворуму, а збори були скликані для розгляду такого контракту, пропонованого контракту чи угоди (пункт 15 Статуту компанії).
Письмове рішення, підписане чи прийняте поштою, телефаксом або телеграфом всіма членами ради директорів, що мають право отримувати повідомлення про проведення зборів, є дійсним та має силу, як і якщо б воно було прийняте на належним чином скликаних зборах. Таке рішення може містити декілька екземплярів одного і того ж документа, підписаного однією чи більше зазначеним особами (пункт 1б (а) Статуту компанії).
Спеціальним рішенням Компанії «Віта Дженеро Лімітед» визначено:
Поки Компанія не встановить іншого на Загальних зборах, кількість Директорів Компанії складає 3 (три) особи (пункт 31 Спеціального рішення).
Рада складається з двох Директорів та Голови (пункт 32 Спеціального рішення).
Відповідно до пункту 29 збори Ради проводяться не рідше двох разів на рік. Більшість зборів Ради буде проводитися на Кіпрі (пункт 39 Спеціального рішення).
Про всі збори Ради Директорам надається письмове повідомлення за 10 (десять) Робочих днів до їх проведення (крім випадків крайньої необхідності або інших виняткових обставин, або якщо більшість Директорів погодиться на більш короткий строк надання повідомлення) (пункт 40 Спеціального рішення).
Кожне повідомлення про збори Ради містить запропонований порядок денний з достатньою мірою деталізації і супроводжується всіма матеріалами, що стосуються справи (пункт 41 Спеціального рішення).
Для проведення правочинних зборів Ради необхідна наявність кворуму в кількості 2 (двох) присутніх Директорів, включаючи Голову (пункт 42 Спеціального рішення).
Кожен Директор має один голос. У Голови Ради є право вирішального голосу (пункт 43 Спеціального рішення).
Рішення з усіх питань, що розглядаються на зборах Ради, ухвалюються більшістю присутніх Директорів (пункт 44 Спеціального рішення).
Будь-який Директор може приймати участь у голосуванні з будь-якого питання і його голос буде враховуватися для цілей кворуму, навіть якщо такий Директор зацікавлений в даному питанні (пункт 45 Спеціального рішення).
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що відповідно до Статуту Компанії «Віта Дженеро Лімітед» будь-який директор самостійно не може прийняти будь-яке рішення, якщо воно не схвалене Рішенням Ради директорів та не скріплене печаткою. Будь-який документ Компанії «Віта Дженеро Лімітед» має бути підписаний директором з числа директорів, якого уповноважила Рада директорів та секретарем Ради директорів.
Отже, довірена особа ОСОБА_1 , будучи одним із членів директорів Компанії «Віта Дженеро Лімітед» в порушення вимог Статуту ТОВ «Серединецьке» та Компанії «Віта Дженеро Лімітед», перевищив свої повноваження щодо прийняття рішення на загальних зборах учасників ТОВ «Серединецьке», яке оформлене протоколом №17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року.
Не приймаються судом і посилання відповідача на те, що Представник Компанії був присутнім на зборах ТОВ «Серединецьке», в протоколі зборів зазначено про належне повідомлення про час та дату проведення Загальних зборів Учасників ТОВ «Серединецьке», а також про порядок денний зборів, відповідно, учасник товариства був повідомлений про збори які відбулися та був ознайомлений з порядком денним зборів, оскільки, з урахуванням вищенаведеного, зазначене свідчить лише про умисне ухилення Представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» від повідомлення у встановленому Законом, Статутом та Довіреністю порядку повідомлення Учасника Товариства, Компанію «Віта Дженеро Лімітед» про проведення зборів та про питання які будуть вирішуватись на таких зборах.
При цьому, судом звертається увага на те, що до обов`язків учасника господарського товариства не віднесено зобов`язань щодо періодичного ознайомлення з даними установчих документів товариства або ЄДР, а його обізнаність про рішення, які приймаються вищим органом управління товариства, фактично поставлена в залежність від виконання товариством та Представником Учасника визначеного законодавством та довіреністю порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.
Щодо визнання недійсним договору.
Як відзначалось вище, позивачем обґрунтовано позовні вимоги про визнання недійсним Договору № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, який укладений між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг», вчиненого Товариством, порушенням його корпоративних прав як учасника цього Товариства.
Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України.
Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Окремою, передбаченою законом, підставою для визнання правочину недійсним є вчинення правочину особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах (ст. 233 ЦК України).
Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
В силу припису статті 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Таким чином, встановлення судом наявності або відсутності зазначених позивачем у поданому позові обставин належить до предмету доказування у даній справі.
Статтею 113 ЦК України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.
Частинами 1, 3 статті 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Судом встановлено, що спірний Договір № 1/07-18/ТТС від імені Орендодавця ТОВ «Техноторг» підписано директором товариства Калюжним І. І., який діє на підставі Статуту та протоколу № 150 загальних зборів учасників ТОВ Техноторг» від 19.08.2015р., від імені Орендаря, ТОВ «Серединецьке» - генеральним директором Іщуком С. С., який діє на підставі Статуту та протоколу № 11/09-2017/С загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» від 11.09.2017р. про що зазначено в преамбулі до вказаного Договору.
Відповідно до статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. ст. 28, 29, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).
Відповідно до статті 11 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» установчим документом товариства є статут.
Статут товариства може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину чи інших критеріїв (значні правочини). (стаття 44 Закону)
Згідно з п. 8.1 Статуту, вищим органом управління Товариства є Загальні збори Учасників, які правомочні приймати рішення з будь-яких питань діяльності товариства.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 8.12 Статуту ТОВ «Серединецьке», генеральний директор або директор Товариства, має право, в тому числі і укладати угоди, контракти, договори, інші правочини, які стосуються діяльності Товариства, укладання яких потребує затвердження загальними зборами учасників Товариства.
Як вбачається із матеріалів справи, 17.07.2018 року було проведено загальні збори учасників ТОВ «Серединецьке», які оформлені Протоколом №17/07-2018/С-Т1 загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке», на яких, зокрема, розглядалось питання про надання дозволу генеральному директору товариства на укладання договору оренди рухомого майна з ТОВ «Техноторг», про погодження та затвердження договору оренди рухомого майна, про надання всіх необхідних повноважень генеральному директору товариства на підписання з ТОВ «Техноторг» договору оренди рухомого майна та документів пов`язаних із підписання даного договору.
На вказаних зборах учасників Товариства, були прийняті наступні рішення:
По-другому питанню порядку денного, за пропозицією ОСОБА_1, вирішили: надати дозвіл генеральному директору товариства на укладання договору оренди рухомого майна між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг» з терміном дії до 31 липня 2019р., де загальна сума орендних платежів, без врахування щомісячної індексації, на яку впливає курсова різниця між українською гривнею та Євро, на дату укладання договору оренди та дату сплати орендних платежів, становить 187 456 500,00 грн. та встановили предмет договору оренди.
По-третьому питанню порядку денного, за пропозицією Іщука С. С., вирішили погодити та затвердити договір оренди рухомого майна, який планується підписати між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Технотор», що складає додаток 1 до цього протоколу.
По-четвертому питанню порядку денного, за пропозицією ОСОБА_2, вирішили надати генеральному директору ТОВ «Серединецьке» Іщуку С. С. необхідні повноваження на підписання з ТОВ «Техноторг» договору оренди рухомого майна та документів пов`язаних із підписанням даного договору, на умовах, самостійно визначених генеральним директором ТОВ «Серединецьке».
За встановлених обставин, судом враховано наступне.
Відповідно до частини 1 статті 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Отже, юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
З системного аналізу норм ст. 99 Цивільного кодексу України, ст. ст. 28, 29, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ст. 89 Господарського кодексу України, слідує, що виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.
Суд відзначає, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (пункт 3.2. рішення Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).
З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав. У такому випадку дефекту волі товариства, обмеження повноважень його виконавчого органу можуть перебувати поза межами розумного контролю з боку третьої особи, не викликаючи в третьої особи обґрунтованих сумнівів у правомірності дій виконавчого органу товариства.
Отже, на захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Разом з цим, абз. 2 частини 3 статті 92 ЦК України встановлено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
При цьому ч. 4 ст. 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані товариству збитки.
Однак закон враховує, що питання щодо визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Таким чином, частина 3 ст. 92 ЦК України містить виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
Разом з тим, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
З урахуванням норм ст. 98 ЦК України та приписів ст.ст. 92, 203, 215, 241 цього Кодексу, рішення загальних зборів учасників товариства є актами, що зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання відносин у різних питаннях діяльності товариства, вони мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Таким чином, якщо суд визнає недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, воно є недійсним з моменту його прийняття.
Проте, для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства (директором) з третьою особою, з огляду на порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом визнане недійсним у судовому порядку рішення загальних зборів учасників товариства, згідно з яким виконавчий орган діяв на момент укладення договору.
Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 13.03.2017р. у справі № 760/8121/16-ц, постанові Верховного Суду від 20.06.2018р. у справі № 910/15832/17.
Таким чином, сам по собі факт визнання судом недійсним рішення Загальних Зборів Учасників ТОВ «Серединецьке» від 17.07.2018 року, оформлене протоколом №17/07-2018/С-Т1, не може бути підставою для визнання оспорюваного Договору недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Техноторг» не був присутній під час підписання Протоколу № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року, а також не був і не міг бути обізнаними про будь-які можливі обмеження у представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» під час підписання зазначеного протоколу.
Отже, з врахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Техноторг» не був присутній під час підписання Протоколу № 17/07-2018/С-Т1 від 17.07.2018 року, а також не був і не міг бути обізнаними про будь-які можливі обмеження у представника Компанії «Віта Дженеро Лімітед» під час підписання зазначеного протоколу, то такі обмеження, у разі їх наявності, не мають юридичної сили, в тому числі і щодо схвалення/надання дозволу на подальше укладення між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг» договору оренди рухомого майна від 24.07.2018р. за № 1/07-18/ТТС.
Судом не приймаються посилання позивача на те, що спірний договір оренди рухомого майна за № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018р. в подальшому не був схвалений з врахуванням наступного.
Відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦК України). Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2 ст. 241 ЦК України).
З аналізу змісту частини першої статті 241 ЦК України випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.
Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Відповідний висновок містять постанови Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018р. у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018р. у справі № 910/11079/17.
При цьому в постанові Верховного Суду від 16.05.2018р. у справі № 910/1163/17 зазначено, що схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами).
Враховуючи наведене, судом при розгляді даної справи з`ясовано, чи було в подальшому схвалено оспорюваний Договір особою, від імені якої його вчинено.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що ТОВ «Серединецьке» схвалив оспорюваний Договір вчинений від його імені директором Іщуком С. С., а саме, в подальшому, на виконання умов Договору був складений та підписаний 25.07.2018р. акт приймання-передачі за договором оренди рухомого майна № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018р., згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у користування за плату на певний строк Майно (Предмет оренди), згідно додатку (84 одиниці) на загальну суму 230 526 500,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Серединецьке» в подальшому схвалило оспорюваний Договір № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, вчинений від його імені директором Іщуком С. С.
В свою чергу, встановлене судом подальше схвалення оспорюваного Договору унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України).
Щодо порушення прав позивача судом враховується, що відповідно до частини 1 статті 66 Господарського кодексу України, майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.
Статтею 67 Господарського кодексу України визначено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмету договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно зі статтею 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.
Таким чином укладення спірного договору не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та на управління ним, а є наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном, а визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів товариства, на підставі якого уповноваженою особою було укладено спірний договір, не може бути підставою для визнання його недійсним, оскільки не спростовує факту законності дій керівника товариства та уповноваженої ним особи щодо виконання дійсного на той час рішення загальних зборів.
Отже, проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним Договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року укладеного між ТОВ «Серединецьке» та ТОВ «Техноторг», а тому у задоволенні позову в цій частині належить відмовити.
Щодо інших посилань сторін, судом зазначається, що у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Також у рішенні від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України» Суд вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача 1, оскільки саме його дії призвели до порушення прав позивача.
Керуючись ст.ст.2, 13, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 236-238, 240-242, 257, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов компанії «Віта Дженеро Лімітед» Нікосія, Кіпр до товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» с. Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг» м. Миколаїв про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» від 17.07.2018 року, оформлене протоколом №17/07-2018/С-Т1 та підписане представниками Компанії «Віта Дженеро Лімітед» та товариством з обмеженою відповідальністю «Сварог Капітал» про визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» та товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг» задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Серединецьке» від 17.07.2018 року, оформлене протоколом №17/07-2018/С-Т1 та підписане представниками Компанії «Віта Дженеро Лімітед» та ТОВ «Сварог Капітал».
В частині визнання недійсним договору оренди № 1/07-18/ТТС від 24.07.2018 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» та товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг» відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Серединецьке» (с. Мокіївці, Шепетівського району, Хмельницької області, код 32678262) на користь компанії «Віта Дженеро Лімітед» (2035, Нікосія, Кіпр, 56, Ставру, офіс 104, Строволос, реєстраційний номер НЕ 283743) - 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням ч. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення".
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складно 29.07.2020р.
Суддя С.В.Гладій
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу - адвокату Савчуку Ю.М. (Адвокатське бюро Юрія Савчука, 29015, м. Хмельницький, вул. Трудова, 3/1-Е)(реком. з повід.)
3 - відповідачу 1 (30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, село Мокіївці, вул. Дорожня, 4)(реком. з повід.)
4 - відповідачу 2 (01032, м. Київ, вул. Сакса ганського,115-А)(реом. з повід.)
5 - відповідачу 3 (54025, м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду,113)(реком. з повід.)