УХВАЛА
13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.006957
адміністративне провадження № К/9901/15869/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стародуба О.П.,
суддів Стрелець Т.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020р. (судді Обрізко І.М., Кухтей Р.В., Онишкевич Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.07.2019р. №88, яким відмовлено йому в призначенні одноразової грошової допомоги;
зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум призначити та виплати йому одноразову грошову допомогу у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Вважає відмову відповідача у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги протиправною та такою, що порушує його право на соціальний захист.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.02.2020р. позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020р. рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Вважає, що у даному випадку йдеться не про виплату допомоги у зв`язку із зміною групи інвалідності, а про її призначення і виплату саме у зв`язку із встановленням групи інвалідності, що є окремою підставою для виплати одноразової грошової допомоги без обмеження будь-якими строками після встановлення відсотку втрати працездатності.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у період з 21.05.2014р. по 10.08.2014р., з 06.12.2014р. по 30.03.2015р., з 27.04.2015р. по 15.06.2015р. брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції АДРЕСА_1 , та є учасником бойових дій.
31.08.2014р. військовою частиною польова пошта НОМЕР_1 позивачу видано довідку №972/вос про те, що він перебував у службовому відрядженні в районі виконання бойових завдань особовим складом військової частини та у період з 16.07.2014р. по 09.08.2014р. приймав участь у антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях по врегулюванню кризової ситуації в Україні.
Крім того, вказаною довідкою підтверджено отримання позивачем поранення під час виконання обов`язків військової служби в ході ведення бою 09.08.2014р.
17.11.2014р. під час первинного огляду органами МСЕК позивачу первинно встановлено 20% втрати працездатності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
Судами встановлено, що позивачу виплачена грошова допомога у зв`язку з встановленням йому 20% втрати працездатності в сумі 17052 грн.
15.06.2015р. позивача звільнено з військової служби в запас.
Згідно довідки до Акту огляду МСЕК серії 12 ААА №823848 від 19.12.2018р. позивачу вперше встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена строком до 01.12.2020р. з визначенням дати чергового переогляду 16.11.2020р.
05.05.2019р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із отриманням інвалідності.
Пунктом 7 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.07.2019р. №88 позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що групу інвалідності йому встановлено понад дворічний термін, передбачений ч. 4 ст. 163 Закону №2011-ХІІ та п. 8 Порядку №975, з дня встановлення ступеня втрати працездатності.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої законні права на отримання соціальної виплати при встановленні інвалідності порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». При цьому суд виходив з того, що інвалідність позивачу встановлена вперше, Закон №2011-ХІІ до 01.01.2017р. не передбачав часових обмежень на виплату допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності або вищого відсотка втрати працездатності після спливу дворічного терміну після первинного встановлення інвалідності або визначення відсотку втрати працездатності вперше. Закон №1774-VІІІ не може розповсюджуватись на спірні правовідносини, оскільки не має зворотної дії закону в часі. Застосування нової норми закону можливе лише у разі повторного встановлення інвалідності позивачу починаючи з 19.12.2018р. і саме з цього моменту відраховується дворічний строк.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що на час первинного встановлення втрати працездатності позивачу (17.11.2014р.) вже діяла правова норма, яка передбачала обмеження права на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком. Отже, оскільки з дня первинного встановлення ступеню втрати працездатності (17.11.2014р.) до дня встановлення групи інвалідності (19.12.2018р.) минуло понад два роки, позивач позбавлений права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
Верховний Суд вже розглядав подібні справи і висловлював правову позицію щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Так, у постановах від 28.05.2020р. у справі №240/10373/19, від 29.04.2020р. у справі №120/3358/19-а, від 30.09.2019р. у справі №825/1380/18 Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення інвалідності після встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги, встановлення інвалідності відбулось вперше, а тому положення частини 4 статті 163 Закону №2011-ХІІ (щодо виплати допомоги з врахуванням раніше виплаченої суми та обмеження такої виплати дворічним строком) до спірних правовідносин не застосовуються.
Водночас, у постановах від 04.03.2020р. у справі №240/5688/18, від 17.06.2020р. у справі №0640/3968/18, від 20.02.2020р. у справі №806/714/18 Верховний Суд застосував до спірних правовідносин положення частини 4 статті 163 Закону №2011-ХІІ та дійшов протилежного висновку, встановивши, що фактично позивач має право на виплату допомоги з врахуванням раніше виплаченої суми та обмеження такої виплати дворічним строком.
Відповідно до частини першої статті 346 КАС України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
З метою забезпечення єдності судової практики при вирішенні спорів цієї категорії суд вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах від 04.03.2020р. у справі №240/5688/18, від 17.06.2020р. у справі №0640/3968/18, від 20.02.2020р. у справі №806/714/18 для чого за правилами частини першої статті 346 КАС України справу необхідно передати на розгляд судової палати.
Керуючись статтями 346, 347 КАС України,
у х в а л и в :
Справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії передати на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
Т.Г. Стрелець
А.І. Рибачук
