Справа № 703/2714/19
4-с/703/15/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Кирилюк Н.А.
з секретарем судових засідань Римським Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу у цивільній справі № 703/2714/19
за участю
представника стягувача - адвоката Сухомудренка Б.В.,
стягувача ОСОБА_1
про визнання протиправними дій державного виконавця щодо повернення виконавчого документу без прийняття до виконання
встановив:
представником стягувача - адвокатом Сухомудренком Б.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу на дії та рішення старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Теліженко Валерії Олександрівни з приводу неприйняття до виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2019 року, яким затверджено мировоу угоду у цивільній справі № 703/2714/19 у за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Смілянської міської ради як органу опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною з визначенням способу участі у вихованні.
Свою скаргу представник обґрунтовував тим, що судове рішення, яким затверджено мирову угоду між учасниками справи, набрала законної сили, ухвала містить зобов`язання як позивача так і відповідача, в даний час добровільно не виконується відповідачкою, тому має бути прийнята до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на обов`язковість судового рішення. Крім того, у скарзі вказував, що державним виконавцем порушено строки повернення виконавчого документу, що також не відповідає вимогам закону та зачіпає інтереси позивача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав скаргу, надав пояснення аналогічні обґрунтуванню скарги. Вказував, що текст мирової угоди досить детально визначає права та обов`язки батька, матері, дитини на досить тривалий термін. Крім того, вказував, що відповідно до умов мирової угоди, сторони несуть обов`язок у повній мірі забезпечувати всі потреби дитини у той період, коли дитина перебуває з однією з них, однак, в порушення вказаної домовленості, відповідачкою по справі до суду подано заяву про видачу судового наказу, та судом її заяву розглянуто та видано судовий наказ про стягнення аліментів з позивача, хоча дитина перебуває з матір`ю та ОСОБА_1 позбавлений можливості спілкуватися з нею.
Позивач - ОСОБА_1 просив скаргу задоволити, вказував, що до 14 вересня 2020 року проблем щодо місця проживання дитини не було, ним та ОСОБА_2 погоджувався час та термін перебування дитини за домовленістю, однак після 14 вересня 2020 року цієї згоди немає, тому він вважав, що мирова угода не виконується. Вказував, що мировою угодою визначено час, коли дитина перебуває з ним та з матір`ю, за домовленістю умови можуть змінюватися, однак час перебування з ним протягом року не може бути меншим за 183 дня. Проте, вказати час, скільки перебувала дитина з ним, не міг.
Державний виконавець у судове засідання не прибув, направив заперечення, в якій просив відмовити у задоволенні скарги.
Відповідачка у справі - ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце повідомлялася належним чином, клопотань про відкладення розгляду скарги не заявляла.
Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Вислухавши учаників судового розгляду, дослідивши надані сторонами матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2019р. Смілянським міськрайонним судом Черкаської області постановлено ухвалу, якою затверджено мирову угоду у цивільній справі № 703/2714/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Смілянської міської ради як органу опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною з визначенням способу участі у вихованні. Ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили.
Текст мирової угоди, яка затверджена судом, досить детально визначає обопільні права та обов`язки позивача - батька ОСОБА_1 та відповідачки - матері ОСОБА_2 щодо їх дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При чому, пункти затвердженої угоди, крім погоджених дій батьків та прав дитини, не містять вказання на застосування будь-яких заходів примусового виконання вказаного рішення, у разі, якщо угода не буде виконуватися.
Відповідно до ст.3 Закону "Про виконавче провадження" ухвали судів у цивільних справах, за загальним принципом, підлягають примусовому виконанню.
Разом з тим, як вбачається з п. 5 ч. 1 ст. 4 вищевказаного Закону у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, а пунктами 6,7 частини 4 ст.4 визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею та виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень.
Згідно з ч.2 ст.450 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи, що скаржником подано до виконавчої служби судове рішення, яке не містить вказання на застосування заходів примусового виконання рішень, не зважаючи на ту обставину, що державний виконавець порушив строки повернення ухвали суду без прийняття до виконання , суд вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити, з огляду на те, що виконавцем по суті прийнято правильне рішення.
Керуючись розділомVII ЦПК України, ст.259, 353 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні скарги представника стягувача - адвоката Сухомудренка Б.В. на дії та рішення старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерстіа юстиції (м.Київ) Теліженко Валерії Олександрівни щодо повернення без прийняття до виконання ухвали Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2019 року у справі № 703/2741/19 - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена протяом 15 днів з дня складання її повного тексту до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги - після розгляду скарги апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений 20.11.2020р.
Головуючий Н.А.Кирилюк
