Справа № 199/6824/20
(2/199/2501/20)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2020 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Руденко В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним та просив суд заборонити приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірині Вікторівні видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення може утруднити, зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
На підставі частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороню вчиняти певні дії.
У справі, що розглядається, позивач заявив вимоги про визнання заповіту недійсним. У заяві позивач просить заборонити нотаріусу видавати свідоцтво на спадщину за оспорюваним заповітом до вирішення спору по суті.
Судом встановлено, що існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову при видачі свідоцтва про спадщину.
Таким чином, суд вважає, що позов має бути забезпечений шляхом заборони приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірині Вікторівні видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 до вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 151 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - задовольнити.
Заборонити приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Сисоєнко Ірині Вікторівні видавати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вирішення справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 15-денний термін з дня її проголошення через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги.
Суддя
