КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
Справа №369/13467 Головуючий суддя: Гаращенко Д.Р.
Провадження №2-ві/824/109/2020
02 грудня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Гаращенко Д.Р., розглянувши заяву адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича представника неповнолітнього ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Верланова С.М. в справі за апеляційною скаргою представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року в справі за заявою представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області,-
В С Т А Н О В И В
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, про видачу обмежувального припису залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Незвіський Д.Я. представник неповнолітнього ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 року для розгляду справи визначено колегію суддів в складі судді-доповідача Верланова С.М., суддів Савченко С.І., Мережко М.В. (а.с. 69)
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М. від 23 листопада 2020 року апеляційну скаргу представника неповнолітнього ОСОБА_1 - адвоката Незвіського Д.Я. на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2020 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. (а.с. 70-71)
30 листопада 2020 року до Київського апеляційного суду адвокат Незвіський Д.Я. подав заяву про відвід судді Київського апеляційного суду Верланова С.М.
Заява мотивована тим, що 23 листопада 2020 року суддею Київського апеляційного суду Верлановим С.М. постановлена ухвала про залишення апеляційної скарги без руху.
Недоліки апеляційної скарги, на які вказує суддя-доповідач в ухвалі, не є недоліками апеляційної скарги в розумінні норм та приписів, передбачених ст. 365 ЦПК України.
Дії та процесуальні рішення судді-доповідача щодо залишення апеляційної скарги без руху без належних на те процесуальних підстав є проявом надмірного формалізму та формою штучної (протиправної) відмови дитині в доступі до своєчасного правосуддя.
Суддя-доповідач Верланов С.М. в ухвалі вже висловив певну правову позиції, із змісту якої можливо передбачити рішення судді за апеляційною скаргою.
Крім того, суддя-доповідач залишив без руху апеляційну скаргу всупереч судової практики, яка сформована Верховним Судом (щодо вимоги надати до ордеру про правову допомогу оригінал чи копію договору про правову допомогу між клієнтом та адвокатом).
На думку адвоката Незвіського Д.Я. наведені обставини не можуть свідчити про неупередженість та об`єктивність судді Верланова С.М., а тому є підстави для його відводу.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Верланова С.М. від 01 грудня 2020 року визнано заявлений відвід необґрунтованим та передано заяву на автоматичний розподіл для визначення у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, судді для вирішення питання про відвід судді.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що підстави для задоволення заяви адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича представника неповнолітнього ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Верланова С.М. відсутні.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
У ч. 4 ст. 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).
Також у своєму рішенні «Газета Україна-центр» проти України» Європейський суд з прав людини наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (пункти 28-32).
Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (від 09 листопада 2006 року, № 33949/02, § 49-52,) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Наведене свідчить, що адвокат Незвіський Д.Я. не погоджується з процесуальним рішенням судді (ухвалою судді про залишення апеляційної скарги без руху), однак така обставина в розумінні статті 36 ЦПК України не свідчить про неупередженість та необ`єктивність судді, а відтак заява Незвіського Д.Я. про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40 ЦПК України,-
У Х В А Л И В
Заяву адвоката Незвіського Дмитра Ярославовича представника неповнолітнього ОСОБА_1 про відвід судді Київського апеляційного суду Верланова С.М. залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.Р. Гаращенко
