Ухвала
23 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 369/13467/20
провадження № 61-18623ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Мартєва С. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, яка не може бути прийнята касаційним судом, оскільки не відповідає статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
На підтвердження своїх повноважень адвокатНезвіський Д. Я. надав ордер про надання правової допомоги від 17 жовтня 2020 року серії АІ № 1061345.
Зі змісту вказаного ордеру вбачається, що він виданий на підставі договору про надання правової допомоги № 35 від 17 жовтня 2020 року і що ОСОБА_2 є неповнолітнім.
Оскільки ОСОБА_1 до касаційної скарги не додав договір про надання правової допомоги від 17 жовтня 2020 року № 35, суд позбавлений можливості перевірити дотримання вимог закону при укладенні цього договору.
Крім того, касаційна скарга не відповідає пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати касаційну скаргу у новій редакції, а також надати копії такої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , строк для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута з підстав, визначених статтями 185, 392 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. Ю. Мартєв
