КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року, відносно
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Тбілісі, Грузія, є громадянином Грузії, з вищою освітою, одружений, має п`ятьох дітей, не працює, без реєстрації в Україні, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий в Україні, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого.3 ст. 185 КК України
за участю: прокурора захисників підозрюваного перекладача ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 ,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_12 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , до 11 січня 2021 року включно.
Як вбачається з ухвали, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри, вказав, що прокурором доведені обставини, які свідчать, що ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати на даній стадії досудового розслідування, та врахувавши, що досудове розслідування у провадженні не закінчено, прийшов до висновку про наявність підстав для продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді,захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_5 в своїй апеляційні скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
На думку захисника, оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою через істотне порушення права на захист та вимог кримінального процесуального закону, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вважає, що слідчим суддею проігноровані істотні порушення стороною обвинувачення вимог КПК України та істотні порушення права на захист.
Посилається на те, що за версією сторони обвинувачення ОСОБА_13 спромігся 22 серпня 2020 року о 04:00 год. одночасно бути і в квартирі АДРЕСА_2 , і біля корпусу 1 будинку № 4 по вул. Антонова в м. Києві, що не можливо. ОСОБА_13 фактично затриманий о 04:00, а протокол про його затримання складений лише об 11 год. 20 хв. 22 серпня 2020 року, тобто через 7 год. 20 хв. після фактичного затримання. В той час, коли ОСОБА_13 знаходився під контролем поліцейських, до складання протоколу про його затримання, працівники поліції виконали ряд процесуальних слідчих (розшукових) дій, чим істотно порушили право ОСОБА_7 на захист і вимоги кримінального процесуального закону.
Порушено вимоги ч. 4 ст. 208 КПК України, згідно якої уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити його права та обов`язки. В порушення вказаних вимог працівники поліції нічого не повідомили ОСОБА_14 , який є громадянином Грузії та не володіє українською мовою.
Працівниками поліції проігноровано вимоги сторони захисту про залучення перекладача.
Особистий обшук ОСОБА_7 під час складання протоколу про його затримання проведено працівниками поліції за участю особи протилежної статі (спеціаліст ОСОБА_15 , яка здійснювала відеофіксацію процесуальної дії). Особистий обшук проведено не слідчим, а оперативним працівником, що суперечить рішенню Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 466/896/17, згідно якого обшук має проводитися виключно слідчим.
Сторона захисту стверджує, що ОСОБА_14 повідомлення про підозру вручено незаконно, так як захисникам ОСОБА_16 та ОСОБА_10 не повідомлено про час та місце проведення такої процесуальної дії, як вручення повідомлення про підозру.
Як стверджує апелянт, докази існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим суддею не досліджувались та прокурором не надано слідчому судді жодного доказу їх існування.
Крім того, як вказує сторона захисту, слідчий суддя проігнорував вимоги ч. 2 ст. 193 КПК України, не роз`яснивши підозрюваному ОСОБА_14 його прав, що призвело до істотного порушення права останнього на захист.
Також, як зазначається в апеляційні скарзі, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 закінчувався 13 листопада 2020 року, та відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою мав право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, однак в порушення вказаних вимог сторона обвинувачення подала клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою в передостанній день дії запобіжного заходу, що підтверджується протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 12 листопада та звітом про автоматизований розподіл від 12 листопада 2020 року.
Відповідно до положень ч.1 ст. 113, ч.1 ст. 116 та ч.1 ст. 117 КПК України порушення строку звернення до суду із клопотанням про продовження строку тримання підозрюваного під вартою та не подання клопотання про поновлення цього строку, унеможливлює призначення цього клопотання до розгляду.
На думку захисника, слідчий суддя проігнорувала і той факт, що до клопотання про продовження строку тримання під вартою не було долучено будь-яких даних про вручення ОСОБА_14 та його захисникам копії клопотання.
Також, як вважає захисник, слідчий суддя незаконно провела судові засідання у нічний час та проігнорувала вимоги статті 35 КПК України, чим порушила конституційні права учасників судового процесу та чинний кримінальний процесуальний закон. Своїми діями, які виразилися у проведенні судового засідання у надурочний і нічний час, порушила вимоги статті 45 Конституції України.
В судовому засіданні стороною захисту було заявлено відвід слідчому судді на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, який слідчий суддя ОСОБА_17 незаконно розглянула та незаконно постановила ухвалу про відмову у задоволенні заявленого відводу, оскільки сама слідчий суддя ОСОБА_17 не була визначена як слідчий суддя в результаті авторозподілу. А її ухвала не відповідає вимогам КПК України, оскільки матеріали розгляду заяви про відвід не містять обов`язкових реквізитів судової справи. Таким чином, на думку сторони захисту, слідчий суддя ОСОБА_18 залишилася відведеним слідчим суддею.
Крім цього, як стверджує сторона захисту, слідчий суддя, постановляючи ухвалу про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою, була зобов`язана визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_13 раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та раніше щодо нього запобіжний захід не обирався.
Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підзахисного ОСОБА_19 .
Як вказує сторона захисту, слідчим суддею проігноровано Конвенцію про захист прав людини і основних свобод щодо обов`язкової наявності суттєвих і наявних підстав та належної їх конкретизації при обранні (продовженні) запобіжного заходу.
Посилається на те, що слідчим суддею, всупереч вимогам кримінально процесуального кодексу України, було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 поза межами строку досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи захисників та підозрюваного щодо обставин викладених в апеляційних скаргах, які вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у них обставинах і просили про їх задоволення, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг захисників, вивчивши матеріали провадження за клопотанням прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів справи, у провадженні Солом`янського УПГУНП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування № 120120100090005238 від 09 жовтня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
22 серпня 2020 року ОСОБА_20 повідомлено про підозру за ч. 3ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року до підозрюваного ОСОБА_21 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюдо 13листопада 2020 року включно, з визначенням застави в сумі 168 160 грн.
09 жовтня 2020 року до ЄРДР внесено дані щодо виділенння в окреме провадження кримінального провадження № 12020100090005238 за підозрою ОСОБА_21 за ч. 3ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що 22серпня 2020року, приблизно о 04 год., громадяни Грузії ОСОБА_22 , ОСОБА_13 шляхом віджиму вікна проникли до кв. АДРЕСА_2 , звідки таємно викрали чуже майно.
Постановою в.о. керівника Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_23 від 21 жовтня 2020 року досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020100090005238 від 09 жовтня 2020 року продовжено до трьох місяців.
11 листопада 2020року сторона захисту повідомлена про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку, передбаченому ч. 1ст. 290 КПК України.
11 листопада 2020 року прокурор Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 з визначенням застави.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року, вказане клопотання прокурора було задоволено та продовжено ОСОБА_14 строк тримання під вартою до 11 січня 2021 року.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані не в повній мірі.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились.
Також, слідчий суддя врахував, що 11 листопада 2020 року сторона захисту повідомлена про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку, передбаченому ч. 1ст. 290 КПК України.
Окрім цього, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, зокрема його вік, стан здоров`я, склад сім`ї, а також те, що підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, не встановлено, на підставі чого дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо підстав продовження відносно ОСОБА_7 строку тримання під вартою, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Доводи сторони захисту про порушення слідчим, прокурором вимог ч.1 ст.199 КПК України в частині подання клопотання про продовження строку тримання під вартою не у визначений цією нормою строк (не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали) , а за два дні (11 листопада 2020 року, в той час коли строк тримання під вартою закінчувався 13 листопада 2020 року), відповідають обставинам справи та свідчать про певні порушення прав підозрюваного. В той же час, слідчим суддею, відповідно до положень ч.4 ст.199 КПК України, клопотання розглянуто до закінчення строку дії попередньої ухвали, з участю захисника, залученого відповідно до положень ст.53 КПК України, та перекладача і тому колегія суддів не вбачає визначених законом підстав для скасування ухвали слідчого судді через порушення права підозрюваного на захист, як про те просить суд сторона захисту.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні не закінчився і дозволяє продовжити строк тримання підозрюваного під вартою на 60 днів. Так, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, 22.08.2020 року. 21.10.2020 року виконувачем обов`язки керівника Київської місцевої прокуратури №9 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 22.11. 2020 року. Строк дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_19 під вартою на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду від 15.09.2020 року закінчувався 13.11.2020 року і колегія суддів позбавлена можливості оцінювати законність та обгрунтованість попереднього судового рішення, яке не є предметом апеляційного розгляду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 290 КПК України 11листопада 2020 року сторона захисту повідомлена про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку, передбаченому ч. 1ст. 290 КПК України. При цьому з вказаним повідомленням було ознайомлено захисника ОСОБА_24 , залученого відповідно до положень ст.53 КПК України, та вказане повідомлення було в перекладі на рідну мову вручене підозрюваному, який в присутності захисника, перекладача та двох понятих відмовився від його отримання (а.п.106-108), що спростовує доводи сторони захисту про порушення прав підозрюваного.
Безпідставними є і посилання сторони захисту на неможливість продовження строків тримання підозрюваного під вартою поза межами строків досудового розслідування, які закінчились, на думку сторони захисту 22.11. 2020 року, оскільки відповідно до положень ч.5. ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290, цього кодексу, не включаються у строки досудового розслідування.
З огляду на обставини затримання підозрюваного ОСОБА_7 , яке відбулося після переслідування його працівниками поліції відразу після вчинення тяжкого злочину, долучені до клопотання протоколи слідчих та процесуальних дій, якими підтверджуються викладені в клопотанні прокурора фактичні обставини та обгрунтованість повідомленої підозри, а також з врахуванням наявних реальних ризиків, передбачених статтею 177КПК України, існування яких підтверджується наявністю у ОСОБА_7 громадянства іншої держави, його проживання в Україні без законних підстав, відсутністю підтверджених даних про місце проживання, соціальні зв`язки та джерело доходів, колегія суддів вважає безпідставними твердження сторони захисту про необгрунтованість повідомленої підозрюваному підозри та відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які послався слідчий суддя.
Інші доводи апеляційних скарг, зокрема і посилання на ті обставини, що час фактичного затримання підозрюваного не співвідноситься із даними, що містяться у протоколі затримання, який складений через 7 год. після фактичного затримання, підлягають окремій перевірці під час розгляду справи по суті, як і обставини проведення обшуку ОСОБА_7 , та не є підставою для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою під час досудового розслідування, як про це вказують захисники.
Посилання сторони захисту на те, що слідчий суддя ОСОБА_18 залишилася відведеним слідчим суддею, оскільки слідчий суддя ОСОБА_17 незаконно розглянула заяви захисників про відвід та незаконно постановила ухвалу про відмову у задоволенні заявлених відводів, є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки в матеріалах судового провадження містяться вступні та резолютивні частини ухвал слідчого судді від 12 листопада 2020 року про відмову в задоволенні заяв захисника ОСОБА_10 та ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_18 . Вказані ухвали апеляційному оскарженню не підлягають.
Разом з тим, прийнявши обґрунтоване рішення про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 строку тримання під вартою, слідчий суддя залишив поза увагою вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, яка передбачає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на "розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження", а й передбачає, що "звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання" (рішення у справі "Сергій Волосюк проти України" п. 38).
У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосування застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_13 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при цьому про вчинення ним насильницьких дій не йдеться, загибель людини не спричинено, та даних про те, що відносно ОСОБА_7 у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений, матеріали справи не містять, а тому підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, з урахуванням викладених за матеріалами справи обставин вчинення злочинів та участі у них ОСОБА_7 не вбачається.
Ті обставини, що підозрюваному ОСОБА_14 розмір застави був визначений ухвалою слідчого судді від 15 вересня 2020 року та підстав для додаткового визначення розміру застави немає, як про це вказав в ухвалі слідчий суддя, є необгрунтованими, оскільки строк дії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2020 року, якою до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, до 13 листопада 2020 року включно, з визначенням застави в сумі 168 160 грн., закінчився, а даних про те, ОСОБА_25 у цьому провадженні був порушений запобіжний захід у вигляді застави, матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, враховуючи обставини кримінальних правопорушень, майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_14 , яка зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України, у випадку внесення застави.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, згідно якої суб`єкти владних повноважень повинні приділити стільки ж уваги встановленню відповідної застави, як прийняттю рішення про те, чи є необхідним подальше утримання під вартою (рішення у справі "Іванчук проти Польщі" п. 66) та враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_13 підозрюється, можливі наслідки від вчинення злочинів, особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що в даному кримінальному провадженні необхідно встановити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168600 (сто шістдесят тисяч сто шістдесят) гривень, з метою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_25 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
Саме такий запобіжний захід є достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та виконання покладених на нього обов`язків.
За таких обставин, виходячи з вимог п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до остаточного висновку, що апеляційні скарги захисників необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою на 60 днів з моменту затримання, в межах строку досудового розслідування, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, а також покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст.177,178,183,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційні скарги захисників ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_12 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 , до 11 січня 2021 року включно скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_12 про продовження ОСОБА_26 строку тримання під вартою задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів , в межах строку досудового розслідування, а саме до 04-00 год. 11 січня 2021 року включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 168600 (сто шістдесят тисяч сто шістдесят) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617; код банку: 820172; назва банку: ГУ ДКСУ у м. Києві; номер рахунку за стандартом IBAN: НОМЕР_1 .
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки:
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками, підозрюваними та потерпілими у кримінальному провадженні.
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків покладених судом визначити протягом двох місяців після внесення застави.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_14 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця попереднього ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд.
З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_13 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний ОСОБА_13 будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дії ухвали встановити до 04-00 год. 11 січня 2021 року включно.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/6211/2020
Єдиний унікальний номер 760/24688/20
Категорія: ст.199 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_18
Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1
