печерський районний суд міста києва
Справа № 760/1125/20-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Вовк С. В.,
за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Фартушної В. Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», третя особа Кабінет Міністрів України, про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
Позиція сторін у справі
У січні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до АТ «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», третя особа Кабінет Міністрів України, про стягнення заборгованості із заробітної плати у вигляді квартальних премій за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року у загальному розмірі 3 652 000, 00 грн та у вигляді річної премії за 2017 рік у розмірі 7 885 000, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що ОСОБА_3 станом на дату подання позовної заяви не отримав заробітну плату у вигляді премій та матеріальних винагород за 2017 рік через протиправну бездіяльність відповідача, що полягає у тривалому ухиленні від виконання взятих на себе обов`язків згідно з чинним законодавством, Статутом Товариства та трудовим договором, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
Пунктом 5.1.6 трудового контракту передбачено, що рішення про не нарахування та не виплату квартальної чи річної премії, а також про зменшення розміру цих премій приймається Вищим органом Товариства або Наглядовою радою товариства.
Жодних рішень про не нарахування та не виплату квартальної чи річної премії, або про зменшення розміру цих премій за весь час існування трудових відносин між АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» та ОСОБА_3 не приймалося.
Протиправною бездіяльністю Наглядової ради АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» ОСОБА_3 безпідставно позбавлено частини заробітної плати всупереч умовам Контракту.
Контрактом з членом правління АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» від 02 вересня 2016 року прямо не передбачено його автоматичної пролонгації, проте після спливу строку дії Контракту, а саме після 02 вересня 2017 року сторони продовжили трудові відносини, ОСОБА_3 продовжив здійснювати повноваження члена правління АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ», а також продовжив отримувати заробітну плату, отже дія контракту була продовжена на невизначений строк.
Карта оцінки результатів праці члена правління є невід`ємною частиною контракту та діє протягом усього часу дії контракту, адже іншого ані контрактом, ані додатковою угодою №1 від 27 грудня 2016 року не передбачено.
Розділом 5 Положення про наглядову раду не передбачені особливості розгляду питань, які виникли до того, коли новий склад наглядової ради був обраний і затверджений, оскільки йдеться про компетенцію органу, а не про окремі права та обов`язки членів наглядової ради.
Позивач зазначає, що Наглядова рада АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» володіє всім об`ємом інформації, а також повноважень, для самостійного співставлення планових та фактичних показників КПЕ, що підтверджується, серед іншого, затвердженням показників КПЕ за 2016 рік.
Представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що виходячи зі змісту пунктів 5.1.2, 5.1.3 та 5.1.6 Контракту, інші види винагороди у формі квартальних та річних премій, матеріальної винагороди за ефективне управління майном не є фіксованими та встановлюються при певних обставинах за рішенням наглядової ради АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
Представником позивача не зазначено будь-яких особистих досягнень ОСОБА_3 при виконанні ним повноважень члена правління АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ» з 2016 по 2019 роки.
Розраховане позивачем заохочення на 2017 рік у сумі 11 537 000, 00 грн у 3 рази перевищує розмір винагороди за весь 2017 рік, що в будь-якому випадку не може бути розумним і справедливим відносно інших працівників АТ «УКРЗАЛІЗНИЦЯ».
Питання заохочувальних виплат, повинні прийматися компетентним органом управління Товариства, на підставі окремого рішення, а не працівником самостійно.
Також, відповідне заохочення необхідно погоджувати з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Відповідних доказів позивачем не надано, а виходячи із отриманої інформації під час підготовки даного відзиву, відсутнє рішення наглядової ради, загальних зборів чи профспілкового органу щодо виплати ОСОБА_3 такого виду заохочення, як премії за 2017 рік.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження відповідача про те, що виплати річних, квартальних премій членам правління (керівникам підприємства) не є частиною заробітної плати та не є обов`язковими до виплат, а залежать від дискреційного виконання повноважень наглядовою радою, не відповідають дійсності з підстав, наведених у позовній заяві.
Виплата заробітної плати, а в її складі й заохочувальних премій, є обов`язком відповідача згідно з умовами трудового контракту і не може тлумачитися як його дискреційні повноваження, що доводимо на підставі нижчевикладеного.
Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив та зазначив, що представником позивача не спростовано доводи та заперечення проти позовних вимог AT «Укрзалізниця» і фактично визнано частину обставин.
Представник третьої особи Кабінету Міністрів України подав письмові пояснення, в яких зазначив, що Відповідно до пункту 75 Положення про правління акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 682, структура та розмір винагороди голови, його заступників та членів правління формуються відповідно до законодавства та визначаються положенням про винагороду голови, його заступників та членів правління, затвердженим наглядовою радою, та регулярно переглядаються нею. Система винагород повинна відповідати структурі та рівню, встановленим на ринку, та враховувати не лише персональні показники, але і бізнес-ситуацію товариства його фінансовий стан та перспективи.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити.
Представники відповідача та третьої особи проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
Процесуальні дії
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17 вересня 2020 року клопотання представника відповідача про закриття провадження та клопотання про витребування доказів у цивільній справі № 760/1125/20-ц залишено без задоволення.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2020 року клопотання представника позивача про витребування доказів у справі задоволено.
Фактичні обставини справи
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2016 р. № 349 «Про зміну складу правління публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» постановлено внести до складу правління публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 815 «Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», такі зміни: ввести до складу правління ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , вивести із складу правління ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , припинивши відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України їх повноваження як членів правління.
На виконання вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України на засіданні наглядової ради публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» від 01.08.2016 прийнято протокольне рішення про зобов`язання правління AT «Укрзалізниця» подати наглядовій раді пропозиції щодо умов контрактів, що укладатимуться з членами правління; визначити членів правління відповідальними за конкретні напрями діяльності AT «Укрзалізниця» з відображенням сфер відповідальності членів правління у контрактах, що укладатимуться з ними (як окремого додатку до контракту), та подальшим визначенням КРІ діяльності членів правління.
На черговому засіданні наглядової ради AT «Укрзалізниця» від 18.08.2016, Протокол № 3 прийнято рішення про затвердження умов контрактів з членами правління ПАТ «Укрзалізниця»; встановлено, що невід`ємними частинами контрактів з членами правління ПАТ «Укрзалізниця» є, зокрема, карта оцінки результатів праці членів правління з урахуванням рекомендацій аудитора з числа «великої четвірки»; прийнято рішення про зобов`язання виконуючого обов`язки Корпоративного секретаря AT «Укрзалізниця» ОСОБА_10 підписати контракти з членами правління AT «Укрзалізниця» та додаткові угоди та необхідні додатки відповідно до чинного законодавства України.
На виконання вищевказаних постанови Кабінету Міністрів України та рішень Наглядової ради AT «Укрзалізниця» 02 вересня 2016 року між AT «Укрзалізниця» в особі ОСОБА_10 , виконуючого обов`язки Корпоративного секретаря Товариства, та ОСОБА_3 укладено Контракт з членом правління публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ».
Відповідно до п.п. 3 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. № 815» від 05 червня 2019 р. вирішено вивести із складу правління AT «Укрзалізниця» ОСОБА_3 , припинивши відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України повноваження члена правління.
Наказом (розпорядженням) №1225/ос від 14.06.2019 про припинення трудового договору (контракту) звільнено 14.06.2019 ОСОБА_3 з посади члена правління на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України.
Позиція суду та оцінка аргументів сторін
У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
За змістом статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно- ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно з п. 2.2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 квартальна премія відноситься до фонду додаткової заробітної плати. Згідно з абз. 2 п. 2.3.2 вказаної Інструкції винагороди за підсумками роботи за рік відносяться до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст. 97 Кодексу законів про працю України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами (дане положення також узгоджується із ст. 22 Закону України «Про оплату праці»).
Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
Крім того, ст. 103 Кодексу законів про працю України встановлено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Пунктом 2.3.2. Контракту передбачено, що Товариство зобов`язується забезпечувати умови оплати праці, норми робочого часу і часу відпочинку відповідно до цього Контракту і законодавства. Виплачувати Члену Правління винагороду (заробітна плата та інші виплати, що не належать до фонду оплати праці на умовах цього Контракту.
Відповідно до п. 3.1.9. Контракту Член Правління має право отримувати винагороду за виконання Функцій Члена Правління Товариства.
Відповідно до п. 5.3. Контракту заробітна плата нараховується Члену Правління за фактично відпрацьований час та/або роботу, визначену Контрактом та виплачується в строки, визначені законодавством України та колективним договором Товариства. ,
Згідно із п 5.1 Контракту за виконання обов`язків, передбачених Контрактом, Члену Правління нараховується винагорода, виходячи з установленого посадового окладу, квартальної премії у відсотках до посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу в розмірі і за показниками, визначеними Картою оцінки результатів праці члена правління, що буде затверджене Наглядовою Радою Товариства (квартальна премія нараховується щокварталу, максимальний розмір - три посадові оклади), та річної премії у відсотках до посадового окладу з урахуванням фактично відпрацьованого часу в розмірі і за показниками, визначеними Картою оцінки результатів праці члена правління, що буде затверджене Наглядовою Радою Товариства (річна премія нараховується один раз на рік, максимальний розмір двадцять чотири посадові оклади).
Додатковою угодою №1 від 27 грудня 2016 року до Контракту від 02 вересня 2016 року пункт 5.2 Контракту викладено в наступній редакції:
«5.2. Рішення про нарахування та виплату Члену Правління квартальної та/або річної премії приймається Правлінням Товариства на підставі рішення Наглядової ради Товариства про схвалення виконання показників Карти оцінки результатів праці Члена Правління з урахуванням вимог законодавства та умов цього контракту.
Рішення про нарахування та виплату Члену Правління матеріальної винагороди за ефективне управління майном приймається Наглядовою радою Товариства».
Цією ж Додатковою угодою №1 доповнено Контракт новим додатком «Картка оцінки результатів праці члена правління Товариства на 2016 рік», затвердженою рішенням Наглядової ради від 28 грудня 2016 року (протокол засідання №6).
Пункт 4 Контракту вказує (в редакції Додаткової угоди №1 від 27 грудня 2016 року до Контракту від 02 вересня 2016 року) за рішенням Вищого органу Товариства квартальна та річні премії не нараховуються та не виплачуються Члену Правління у разі: відсутності прибутку за звітний період; наявності простроченої заборгованості перед державним бюджетом та державними соціальними фондами; збільшення розміру заборгованості Товариства з виплати заробітної плати у поточному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом, невиконання рішень Вищого органу Товариства або Наглядової ради Товариства за умови, що Вищим органом Товариства та/або Наглядовою радою прийнято рішення про не виплату квартальної та/або річної премії.
Відповідно до п. 5.1.5 Контракту квартальна та річна премії за звітний період можуть бути зменшені у разі: наявності заборгованості із виплати заробітної плати - розмір премії встановлюється не більше 20% максимально можливого розміру премії; погіршення якості роботи, неналежного виконання умов Контракту, порушення трудової дисципліни зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим рішенням).
Пунктом 5.1.6 Контракту передбачено, що рішення про не нарахування та не виплату квартальної чи річної премії, а також про зменшення розміру цих премій приймається Вищим органом Товариства або Наглядовою папою Товариства.
Також вказаним пунктом Контракту передбачено, що виплата винагороди не повинна здійснюватися за рахунок зменшення соціальних гарантій працівникам Товариства, які визначені у колективному договорі товариства.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону України «Про акціонерні товариства» діяльність державних акціонерних товариств та державних холдингових компаній, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами.
Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23.02.2012 № 4442-VI (далі - Закон № 4442-VI) визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі (далі - Товариство), управління і розпорядження його майном та спрямований на забезпечення економічної безпеки і захисту інтересів держави.
Згідно із ч. 1-5 ст. 2 Закону № 4442-VI утворення Товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Утворення Товариства не потребує попереднього дозволу Антимонопольного комітету України.
Товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.
Статут Товариства затверджується Кабінетом Міністрів України.
Засновником Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України.
У відповідності із ч. 1-4 ст. 6 Закону № 4442-VI органами Товариства є: загальні збори; правління; наглядова рада; ревізійна комісія.
Вищим органом Товариства є загальні збори. Функції загальних зборів виконує Кабінет Міністрів України.
Виконавчим органом Товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.
Очолює правління голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України.
Чисельність і персональний склад правління затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Контроль за діяльністю правління та захист прав акціонерів Товариства здійснює наглядова рада.
Чисельність і персональний склад наглядової ради затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону № 4442-VI управління корпоративними правами держави стосовно Товариства здійснює Кабінет Міністрів України.
На виконання Закону № 4442-VI, постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"» утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.
Державну реєстрацію AT «Укрзалізниця» здійснено 21.10.2015 року, про що свідчить загальнодоступна інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 815 «Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» встановлено, що чисельність правління AT «Укрзалізниця» становить 6 осіб, у тому числі голова правління та затверджено склад правління.
Також, вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджено склад правління AT «Укрзалізниця».
Управління товариством здійснюють його органи, якими відповідно до положень п. 54 Статуту AT «Укрзалізниця» є загальні збори; наглядова рада; правління; ревізійна комісія.
Відповідно до п. 87 Статуту Товариства, колегіальним виконавчим органом товариства, який здійснює управління його поточною діяльністю, є правління.
Згідно із п.9) ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди.
Згідно із ч. 4 ст. 62 Закону України «Про акціонерні товариства» посадовим особам органів акціонерного товариства виплачується винагорода лише на умовах, передбачених цивільно-правовими або трудовими договорами (контрактами укладеними з ними).
Аналогічні положення та виключна компетенція наглядової ради товариства щодо встановлення посадовим особам підприємств державного сектору економіки визначена в постанові Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (зі змінами).
Також, питання визначення та виплати винагороди членам виконавчого органу акціонерного товариства визначено рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.09.2018 №659 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.2018 № 1367/32819) «Про затвердження Вимог до положення про винагороду та звіту про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства».
Зазначеним рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку також визначено дискреційні повноваження наглядової ради товариства щодо встановлення, нарахування та виплати члену виконавчого органу винагороди за виконувану ним роботу.
У відповідності із п.15) ч. 1 ст. 2 вказаного Закону України член правління є посадовою особою акціонерного товариства.
Встановлення розміру винагороди члену правління акціонерного товариства - суб`єкта державного сектору економіки, належить до виключних дискреційних повноважень наглядовою ради, виходячи із змісту постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (зі змінами), а також згідно із рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25.09.2018 № 659 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.11.2018 № 1367/32819) «Про затвердження Вимог до положення про винагороду та звіту про винагороду членів наглядової ради та виконавчого органу акціонерного товариства».
Тобто, премія, її розмір повинна визначатись компетентним органом управління AT «Укрзалізниця», а саме наглядовою радою, відповідно до компетенції, визначеної у п.9 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» та інших нормативно-правових актах.
Підставою для визначення її розміру є розгляд наглядовою радою виконання показників Карти оцінки результатів праці Члена Правління.
Згідно із п.72 Статуту AT «Укрзалізниця» (в редакції постанови КМУ від 31.10.2018 № 938) наглядова рада приймає рішення з питань, що належать до її виключної компетенції.
Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради, не можуть вирішуватися іншими органами товариства.
Аналогічні норми містяться в попередніх редакціях Статуту AT «Укрзалізниця» (п.66, 65, 69).
Згідно із п.73 Статуту AT «Укрзалізниця» корпоративний секретар здійснює правове, організаційно-технічне забезпечення та координацію роботи органів товариства, обмін інформацією між ними та акціонером, виконує інші завдання відповідно до положення про корпоративного секретаря товариства, яке затверджується наглядовою радою.
За інформацією корпоративного секретаря AT «Укрзалізниця», відповідно до умов Контракту (Розділ 5) Карта оцінки результатів праці Члена Правління затверджується Наглядовою Радою.
З матеріалів справи вбачається, що Карта оцінки результатів правці Члена Правління була затверджена виключно на 2016 рік наглядовою радою ПАТ «Укрзалізниця» 26.12.2016, протокол №6, а тому не може використовуватись для виплати премій за наступні роки.
Інші Карти оцінки результатів праці члена правління Товариства - ОСОБА_3 і інших членів правління Товариства, крім Карти оцінки результатів праці на 2016 рік наглядовою радою AT «Укрзалізниця» не затверджувалися.
Також, згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України «Про акціонерні товариства» у публічному акціонерному товаристві та акціонерному товаристві, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерному товаристві, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, обов`язково утворюються комітет з питань аудиту, комітет з питань визначення винагороди посадовим особам товариства (далі - комітет з винагород) і комітет з питань призначень. При цьому комітет з винагород та комітет з питань призначень можуть бути об`єднані.
Аналогічні положення містяться у п. 73 Статуту AT «Укрзалізниця».
Стаття 56-2 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює, що до предмета відання комітету з винагород належать:
- розроблення та періодичний перегляд політики (внутрішнього положення) товариства з питань винагороди;
- внесення у разі, якщо це передбачено внутрішніми документами товариства, пропозицій акціонерам щодо винагороди членів наглядової ради;
- внесення пропозицій наглядовій раді щодо винагороди членів виконавчого органу;
- надання пропозицій до наглядової ради щодо винагороди членів виконавчого органу.
Такі пропозиції повинні стосуватися будь-яких форм компенсації, включаючи, зокрема, фіксовану винагороду, винагороду за результатами діяльності, пенсійні домовленості та компенсацію при звільненні. Пропозиції щодо схем винагороди за досягнутими результатами повинні супроводжуватися рекомендаціями щодо відповідних
- цілей та критеріїв оцінки;
- надання пропозицій до наглядової ради щодо індивідуальної винагороди, що надається члену виконавчого органу, гарантуючи їх сумісність з політикою винагороди, прийнятою товариством, та їх відповідність оцінці роботи зазначених членів,
- надання пропозицій до наглядової ради щодо форм та істотних умов договорів та контрактів для членів виконавчого органу;
- надання пропозицій до наглядової ради щодо ключових показників ефективності та організація процедур періодичної оцінки їх виконання членами виконавчого органу товариства;
- надання загальних рекомендацій виконавчому органу щодо рівня та структури винагороди для осіб, які здійснюють управлінські функції, контроль рівня та структури винагороди для осіб, які здійснюють управлінські функції, базуючись на достовірній інформації, наданій виконавчим органом.
На засіданні наглядової ради AT «Укрзалізниця» від 17.07.2018 утворено чотири постійні комітети наглядової ради, в тому числі і Комітет з винагород і призначень, про що свідчить витяг з протоколу № А-10/1-18.
Згідно із ч. 3 ст. 56 Закону України «Про акціонерні товариства» висновки комітетів розглядаються наглядовою радою в порядку, передбаченому цим Законом для прийняття наглядовою радою рішень.
Позивачем не надано доказів того, що вказаний комітет наглядової ради Товариства надав відповідні пропозиції наглядовій раді AT «Укрзалізниця» щодо виплати Позивачу іншої винагороди, ніж та, яка визначена у п.5.1.1. Контракту.
Відповідно до частини 3 статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Згідно пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.
Тлумачення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України свідчить, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.
Згідно статті 92 ЦК України дієздатність юридичної особи здійснюється через її органи. Поняття дієздатності є цивілістичним, а отже, формування, зміна та припинення органів юридичної особи регулюються цивільним законодавством. Той факт, що члени колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособовий його керівник перебувають у трудових відносинах із товариством, не встановлює пріоритет трудового регулювання над цивілістичним, оскільки до цих відносин не може застосовуватися модель «роботодавець - працівник», властива трудовим відносинам. Правовий статус членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового його керівника значно відрізняється від статусу інших працівників, що обумовлено специфікою його трудової діяльності, яка полягає у виконанні ним функцій по управлінню товариством.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 711/5711/16-ц (провадження № 61-535св18).
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15) та у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18).
Згідно із п.5.1. Контракту за виконання обов`язків, передбачених цим Контрактом, Члену Правління нараховується винагорода за рахунок коштів Товариства, виходячи з установлених: 5.1.1. Посадового окладу в розмірі 415 000 гривень, що нараховується щомісячно.
Тобто, Позивач, як член правління AT «Укрзалізниця», мав права на щомісячну гарантовану винагороду у формі посадового окладу, виключно у сумі 415 000 гривень.
Як свідчать розрахункові листи ОСОБА_3 за 2016-2019 роки йому нараховувалась і виплачувалась винагорода за виконувану ним роботу, як члена правління Товариства, виходячи з окладу 415 000 грн.
Суд враховує, що середній розмір заробітної плати по галузям економіки України офіційно оприлюднюється органами статистики.
Так, відповідна інформація про середній розмір заробітної плати по галузям економіки України за відповідні роки оприлюднена на офіційному сайті Головного управління статистики у м. Києві і доступна за посиланням: http://kyiv.ukrstat.gov.ua/p.php3?c=3730&lang=l.
Разом із цим, за офіційною інформацією із сайту Профспілки залізничників і транспортних будівельників України, середня заробітна плата в AT «Укрзалізниця» за 2016-2019 рік в середньому складала 6 000 - 12 000 гривень на місяць (http://zalp.org.ua/content/blogcategorv/61/156/lanR, Ukrainian/).
Встановлений умовами Контракту розмір винагороди Позивача є непропорційно завищеним в порівнянні із середньою заробітною платою у галузі і перевищує її в десятки разів.
Тобто винагорода ОСОБА_3 , як нерезидента України, у визначеному ним розмірі не може вважатися справедливою та обґрунтованою, оскільки порушує рівність прав громадян України на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України).
Також, система оплати Позивача в AT «Укрзалізниця», не може носити характер соціальної справедливості та справедливої винагороди за працю, оскільки створює суттєвий дисбаланс між вкладом працівника у досягненні результатів діяльності підприємства та розміру винагороди за виконану роботу.
Виходячи із змісту п.5.1.2., 5.1.3. та 5.1.6. Контракту, інші види винагороди у формі квартальних та річних премій, матеріальної винагороди за ефективне управління майном не є фіксованими та встановлюються при певних обставинах за рішенням наглядової ради AT «Укрзалізниця».
Суд знаходить аргументованими твердження сторони відповідача про те, що представником Позивача не доведено, що з дати свого призначення на посаду члена правління AT «Укрзалізниця» - 02.09.2016, ОСОБА_3 вчинялись дії щодо зміни порядку нарахувань премій, згідно із умовами Контракту, як то звернення до суду про вирішення корпоративного спору, ініціювання внесення змін до Контракту, припинення повноважень члена правління з підстав невиконання компетентними органами управління AT «Укрзалізниця» своїх компетенцій, тощо.
Виходячи із диспозиції норм ч. 1 ст. 140 КЗпП України, трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення .за сумлінну працю.
Стаття 144 КЗпП України передбачає, що заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.
Згідно із ст. 146 КЗпП України за особливі трудові заслуги працівники представляються у виші органи до заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, і нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звання кращого працівника за даною професією.
Тобто, в будь-якому випадку, для застосування заохочення необхідно мати відповідні трудові заслуги, які перевершують очікування роботодавця від виконуваної працівником роботи і мають явно визначний характер у порівнянні із іншою аналогічно виконуваною роботою.
Разом із цим, представником позивача не зазначено будь-яких особистих досягнень ОСОБА_3 при виконанні ним повноважень члена правління AT «Укрзалізниця» з 2016 по 2019 роки.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», третя особа Кабінет Міністрів України, про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Повний текст рішення виготовлено 15 грудня 2020 року.
Суддя С. В. Вовк
