Ухвала
21 травня 2021 року
м. Київ
справа № 757/14355/18-ц
провадження № 61- 7683ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, від імені та в інтересах якої діє Харчук Роман Ігорович на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди задоволено частково.
Відшкодовано ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України 20 000 грн у відшкодування моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного Казначейського рахунку на користь правонаступника померлого ОСОБА_1 - ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 100 000 грн.
У травні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку Кабінет Міністрів України, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , подав касаційну скаргу, в якій, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Крім того, заявлено клопотання, в якому заявник просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на обставини, якими було зумовлено пропуск строку, зазначивши, що повний текст копії постанови апеляційного суду заявник отримав 12 квітня 2021 року.
На підтвердження зазначених обставин, заявник надає копію заяви, з якої вбачається, що копію постанови апеляційної інстанції було отримано 12 квітня 2021 року.
Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений
з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, тому строк необхідно поновити.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень, заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/378/19, провадження № 12-23гс20.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що судові рішення підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга Кабінету Міністрів України, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Поновити Кабінету Міністрів України, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року.
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 березня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 січня 2021 року.
Витребувати з Печерського районного суду міста Києва цивільну справу (№ 757/14355/18-ц).
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України,
у строк до 21 червня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк
