ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
07 червня 2021 рокум. ОдесаСправа № 923/196/20Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
розглянувши заяву про забезпечення позову (від 04.06.2021 року вх. № 2376/21) Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл.,
у справі № 923/196/20
за позовом Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл.,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності,-
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2020 року Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл., звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Табіті», м.Херсон, з урахуванням вимог уточненої позовної заяви від 12.03.2020 року, в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2019 року №808, укладений між сторонами, та повернути земельні ділянки до комунальної власності.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020 року у справі №923/196/20 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон повністю задоволені; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2019 року №808, укладений між Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Табіті», м. Херсон; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Табіті», м.Херсон повернути Лазурненській селищній раді Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. земельні ділянки з кадастровими номерами: 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року у справі № 923/196/20 рішення суду першої інстанції скасоване, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Табіті», м. Херсон задоволена. У задоволенні позову Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. відмовлено у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2021 року у справі № 923/196/20 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.
04.06.2021 року справа № 923/196/20 надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/196/20 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Принцевська Н.М., Ярош А.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2021 року.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020 року у справі №923/196/20, справу призначено до судового розгляду.
04.06.2021 року через канцелярію до Південно-західного апеляційного господарського суду від Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. надійшла заява про забезпечення позову (вх. №2376/21 від 04.06.2021 року), в якій скаржник просив суд здійснити невідкладний розгляд заяви про забезпечення позову без виклику сторін; забезпечити позов шляхом: накладення арешту на земельні ділянки з кадастровим номером: 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон; заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна: земельних ділянок 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон, його органам та посадовим особам вчиняти дії, направлені на відчуження земельних ділянок 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га.
Заява про забезпечення позову ґрунтується на таких обставинах:
- 04.06.2021 року до Південно-західного апеляційного господарського суду повернулася для нового розгляду справа за позовом Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності;
-раніше, в рамках вказаної вище справи, рішенням Господарського суду Херсонської області від 30.06.2020 року у справі №923/196/20 (суддя Закурін М.К.) позовні вимоги Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон повністю задоволені; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2019 року №808, укладений між Лазурненською селищною радою Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Табіті», м. Херсон; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Табіті», м.Херсон повернути Лазурненській селищній раді Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. земельні ділянки з кадастровими номерами: 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га;
-як стало відомо позивачу, відповідачем заплановано продаж спірного майна з метою ухилення від можливого виконання рішення суду, а саме: 26.04.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон надіслало учасникам цього Товариства лист про скликання загальних зборів з приводу прийняття рішення про продаж нерухомого майна Товариства;
-на думку позивача, у даному випадку мова йде лише про спірні земельні ділянки, які перебувають у власності відповідача, оскільки інше нерухоме майно на даний час за Товариством з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон не зареєстроване;
-зважаючи на те, що такий продаж спірного майна унеможливить виконання рішення суду та подальший захист порушених прав позивача буде суттєво ускладнений, а належним способом забезпечення позову є накладення арешту на спірне майно та, одночасно, заборона відповідачу вчиняти дії, направлені на відчуження спірного майна будь-яким способом, позивач вважає, що існує достатня кількість належних доказів ризику продажу майна до набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, а відтак є всі підстави, визначені ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України для забезпечення позову.
На підтвердження своєї позиції щодо необхідності забезпечення позову позивачем до заяви про забезпечення позову надано копію повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Табіті», м. Херсон; копії Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта по земельним ділянкам з кадастровими номерами: 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га; звернення ОСОБА_1 до прокурора Херсонської області від 03.06.2021 року.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, а також додатки до неї, судова колегія зазначає, що заяву про забезпечення позову позивачем подано з дотриманням вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України та оплачено судовим збором, в зв`язку з чим підстави для її повернення відсутні, разом з тим, розглянувши заяву про забезпечення позову колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про її задоволення частково, з огляду на наступне.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів ч. 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як було встановлено вище, предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2019 року №808 та повернення земельних ділянок до комунальної власності.
Оскільки в даній справі позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 року у справі № 911/1551/18.
При вжитті таких заходів суд повинен з`ясувати наявність зв`язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Адекватність певного заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).
Крім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. В даному випадку матеріали справи не містять належних доказів для застосування судом саме такого виду забезпечення позову, як накладення арешту.
Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Як вже колегією суддів було встановлено раніше, предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30.08.2019 року №808 та повернення земельних ділянок з кадастровими номерами: 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га до комунальної власності.
Так, в даному випадку заявник просив суд застосувати такі заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами: 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га, що належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон; заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна: земельних ділянок з кадастровими номерами 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон, його органам та посадовим особам вчиняти дії, направлені на відчуження земельних ділянок 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га.
Судова колегія зазначає, що підставою для забезпечення позову в даному випадку є здійснення відповідачем дій щодо відчуження спірних земельних ділянок, отже існує реальна загроза передання вказаних земельних ділянок третім особам до вирішення цього спору по суті, що в свою чергу свідчить про те, що у разі задоволення позову, досягти ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим в межах даного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Апеляційний суд зауважує, що процесуальним законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати подані заінтересованою особою докази на предмет вірогідності, належності, допустимості та достовірності (статті 86, 236 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, за результатами дослідження представлених заявником доказів, оцінивши подані докази у сукупності, дійшов висновку про наявність достатніх підстав стверджувати про можливість утруднення або невиконання рішення суду в разі залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Судова колегія зауважує, що судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012)
Рішення суду безумовно має бути виконаним і його невиконання загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012).
Складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі Хорнсбі проти Греції зазначено, що право на суд було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Приймаючи до уваги встановлене існування загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду, судова колегія дійшла висновку про необхідність застосування заходів до забезпечення позову та часткового задоволення заяви, виходячи з наступного.
Судова колегія вважає, що співмірним позовним вимогам в даній справі є забезпечення позову лише шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна: земельних ділянок 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га.
Як вже зазначалося вище, заявником не доведено суду належними доказами по справі необхідність застосування у даному випадку такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на зем0ельні ділянки.
Крім того, такий вид забезпечення позову, як заборона Товариству з обмеженою відповідальністю Табіті, м. Херсон, його органам та посадовим особам вчиняти дії, направлені на відчуження земельних ділянок 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га також не може бути встановлений судом з огляду на те, що такі дії можуть бути розцінені як втручання в господарську діяльність відповідача, що суперечить вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що надання правової дискреції у вигляді необмежених повноважень несумісне з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження. Отже, закон має достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції й порядок її здійснення, з урахуванням законної мети певного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання у здійснення господарської діяльності. У випадку, коли закон не має такої достатньої чіткості повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл., про забезпечення позову та зазначає, що обґрунтованим та співмірним способом забезпечення позову в даному випадку є заборона будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна: земельних ділянок 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га до закінчення перегляду справи №923/196/20 Південно-західним апеляційним господарським судом, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Заявником у поданій заяві не запропоновано заходу зустрічного зобов`язання, тому суд не розглядає дане питання, а відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду у разі необхідності з таким клопотанням у передбаченого чинним процесуальним законодавством порядку.
Суд наголошує, що визначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер, метою застосування якого є забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Також судова колегія роз`яснює, що відповідно до приписів ч.ч.1-3 ст.145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі надання відповідачем до суду документа, який підтверджує здійснене ним забезпечення позову у відповідності до частини четвертої статті 143 цього Кодексу, відповідне клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, розглядається судом не пізніше наступного дня після надання вказаного документа.
Відповідно до п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. про забезпечення позову (вх. № 2376/21 від 04.06.2021 року) у справі №923/196/20 задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна: земельних ділянок 652475500:01:001:1205 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1207 площею 0,2702 га; 652475500:01:001:1210 площею 0,2704 га; 652475500:01:001:1208 площею 0,1622 га; 652475500:01:001:1209 площею 0,1081 га; 652475500:01:001:1206 площею 0,1081 га до закінчення перегляду справи №923/196/20 Південно-західним апеляційним господарським судом.
В іншій частині заяви про забезпечення позову Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл. відмовити.
Стягувач: Лазурненська селищна рада Скадовського району Херсонської області, Скадовський район, Херсонська обл., (75722, Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Жовтнева, 57 код ЄДРПОУ 04526457).
Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю Табіті, (73005, Херсонська область, місто Херсон, вул. Небесної Сотні, 13 код ЄДРПОУ 42112256).
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош
