УХВАЛА
01 липня 2021 року
Київ
справа №9901/212/21
адміністративне провадження №П/9901/212/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Чиркіна С.М.
суддів: Єзерова А.А, Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Грабовської Т.О.,
позивача : ОСОБА_1
представника позивача: Вольвака О.М.
представника відповідача: Пантюхової Л.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника Президента України та представника ОСОБА_1 про залучення третіх осіб до участі у справі №9901/212/21 за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним та нечинним указу в частині,
УСТАНОВИВ:
27.05.2021 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі - відповідач або Президент України), в якій позивач просить суд визнати протиправним та частково скасувати Указ Президента України від 21.05.2021 № 203/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» в частині пункту 617 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14.05.2021 «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) накладених на позивача.
Ухвалою від 03.06.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
25.06.2021 надійшло клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача.
01.07.2021, в судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про залучення до участі у справі Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача підстави та доводи якого за своїм змістом є тотожними доводам відповідача.
Клопотання представника відповідача обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" функціями Ради національної безпеки і оборони України є внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої і зовнішньої політики у сфері національної безпеки і оборони.
Також представник відповідача зазначив, що листом Апарату Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 №2509/14-06/2-21 Офіс Президента України було поінформовано, що обмежувальні заходи (санкції) було застосовано щодо позивача на підставі пропозицій Кабінету Міністрів України.
На думку представника відповідача, рішення суду у цій справі безумовне вплине на права та інтереси Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України, що є підставою для залучення як третьої особи на стороні відповідача.
Представник позивача в клопотанні наголосив, що рішення у цій справі стосується правомірності рішень Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.05.2021 № 442-р «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних санкцій та інших обмежувальних заходів (санкцій)») та Ради національної безпеки та оборони України (рішення від 14.05.2021 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»), отже вважає, що наявні підстави для залучення цих органів в якості третіх осіб без самосвітних вимог на стороні відповідача.
В судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали клопотання про залучення третіх осіб.
Представники сторін наголосили, що саме пропозиції Кабінету Міністрів України послугували підставою для прийняття оскарженого Указу Президента України зазначивши, що підставою для застосування до позивача санкцій, введених в дію оскаржуваним Указом, стали пропозиції.
Верховний Суд заслухав представників позивача, відповідача, встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України " Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
За приписами частини другої статті 1 Закону України " Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів.
Згідно з вимогами Порядку підготовки пропозицій Кабінету Міністрів України щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 888 (далі - Порядок №888), підготовка та внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій здійснюється відповідно до законодавства, у тому числі з урахуванням вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950, державними органами, до повноважень яких належить забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері, в якій настали підстави для застосування санкцій (були вчинені дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів), якщо інше не передбачено цим Порядком.
Приписами частин першої, третьої та четвертої статті 10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" передбачено, що рішення Ради національної безпеки і оборони України приймаються не менш як двома третинами голосів її членів; прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України; рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.
Згідно із частиною другою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.
Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які саме права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина п`ята стаття 49 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 50 КАС України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Заявники не зазначили конкретних правовідносин за участю Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Президентом України, з яких у них можуть виникнути, змінитися чи припинитися конкретні права чи обов`язки щодо Президента України за рішенням суду у цій справі. Не доведено також, що в результаті ухвалення судового рішення Президент України набуде право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони.
Участь Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України у процесі підготовки рішення, яке набуло правового значення лише внаслідок Указу Президента України, беззаперечно не свідчить про те, що рішення суду якимось чином вплине на їх права чи обов`язки, а отже й не створює самостійної юридичної заінтересованості, яка є необхідною передумовою їх участі у справі в якості третьої особи.
Суд враховує, що участь третіх осіб на стороні відповідача є способом захисту не відповідача, а інтересів саме цих третіх осіб від ймовірно негативних наслідків рішення у справі, в якій вони не брали участі. То ж саме ці особи, усвідомлюючи власні інтереси, вирішують вступати у справу чи ні. Залучення їх до участі у справі поза їх бажанням можливе, як виняток, за ухвалою суду, якщо суд встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Однак у цій справі на час розгляду клопотань Суд таких обставин не встановив.
Зважаючи на вищенаведене, у задоволенні клопотань необхідно відмовити.
Керуючись статтями 49, 166, 204 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотань представника Президента України та представника ОСОБА_1 про залучення до участі в якості третіх осіб Ради національної безпеки і оборони України та Кабінету Міністрів України, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Чиркін С.М.
Судді: Єзеров А.А.
Кравчук В.М.
Рибачук А.І.
Стародуб О.П
Повний текст ухвали складено 01.07.2021.
