Ухвала
26 липня 2021 року
м. Київ
справа № 308/1213/18
провадження № 61-9253ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево Міністерства оборони України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 24 квітня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду
15 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево Міністерства оборони України, Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, про зобов`язання забезпечити житлом,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області
від 24 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду 15 квітня 2021 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Мукачево виділити
ОСОБА_1 благоустроєне житло у виді окремої ізольованої квартири у
м. Ужгород Закарпатської області на сім`ю у складі чотирьох осіб, із розрахунку 13,65 кв. м на одну особу, а ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі житлової комісії Ужгородського гарнізону, здійснити погодження на виділення зазначеного житла.
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево Міністерства оборони України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня
2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду 15 квітня 2021 року, разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2021 року поновлено Квартирно-експлуатаційному відділу м. Мукачево Міністерства оборони України строк на касаційне оскарження рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2019 року та постанови Закарпатського апеляційного суду 15 квітня 2021 року. Касаційну скаргу залишено без руху, надано заявнику строк до 01 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, для подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево Міністерства оборони України у новій редакції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 19 вересня
2018 року у справі № 2-962/2009 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Перевіряючи зазначені заявником підстави для касаційного оскарження, Верховний Суд зауважує, що постанова Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-962/2009 ухвалена у справі з правовідносинами, які не є подібними до правовідносин у справі, яка переглядається, зокрема щодо визнання права власності на новостворений у період 2005-2006 років житловий будинок, тоді як у цій справі спірні правовідносини стосуються права позивача на отримання житла в порядку статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
З огляду на зазначене, відсутні підстави для відкриття касаційного провадження на підставі положень пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме в частині посилання заявника на не урахування судами попередніх інстанцій правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 2-962/2009.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник також посилається на застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від
07 липня 2015 року у справі № 2а-9526/12/2670 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга в указаній частині подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно частини сьомої статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево Міністерства оборони України, Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, про зобов`язання забезпечити житлом, за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Мукачево Міністерства оборони України на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду 15 квітня 2021 року.
Витребувати з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу № 308/1213/18.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 06 вересня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак
