КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
11-кп/824/3678/2021 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
11 серпня 2021 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційні скарги прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , представника Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42018000000001052, та вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001), ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції №3207-VI від 07.04.2011). Призначено ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №3207-VIвід 07.04.2011) у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з додатковою мірою покарання, на підставі ст. 55 КК України заборонено обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_5 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції №3207-VI від 07.04.2011) у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_5 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001), ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції №3207-VIвід 07.04.2011). Призначено ОСОБА_10 покарання за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №3207-VIвід 07.04.2011) у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки з додатковою мірою покарання, на підставі ст. 55 КК України заборонено обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_10 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції №3207-VIвід 07.04.2011) у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_10 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Задоволено повністю цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , Головного управління Національної поліції в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України про відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з цивільних відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , Головного управління Національної поліції в м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України солідарно на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 400000 (чотириста) тисяч гривень.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, прокурор ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року скасувати у зв`язку з незастосуванням судом закону, який підлягав застосуванню, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_10 та ОСОБА_5 винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №3207-VI(3207-17) від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI(3207-17) від 07.04.2011. Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 рокі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 28, ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Призначити ОСОБА_10 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 28, ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_10 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_10 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
Захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року скасувати та ухвалити новий вирок, яким виправдати обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_10 .
Представник потерпілого ОСОБА_7 в інтересах потерпілого ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просила вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року скасувати в частині недоведеності обвинувачення за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41 КК України та невідповідності тяжкості призначеного покарання обставинам справи, особі обвинуваченого, тяжкості злочину. Винести новий вирок в цій частині, яким визнати обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_5 винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України №3207-VI (3207-17) від 07.04.2011), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ст. 340 КК України в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001), ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI (3207-17) від 07.04.2011. Призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 рік з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 28, ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв`язку із закінченням строків давності. Призначити обвинуваченому ОСОБА_10 покарання за ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки; за ч. 1 ст. 28, ст. 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_5 від покарання у зв`язку із закінченням строків давності; за ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону України №3207-VIвід 07.04.2011) призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі ст. 49, ч. 4 ст. 74 КК України звільнити від покарання у зв`язку із закінченням строків давності. В решті вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року просила залишити без зміні.
Представник МВС України ОСОБА_11 подала апеляційну скаргу в якій просила вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року скасувати в частині задоволення цивільного позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_8 .
Вивчивши апеляційні скарги та матеріали кримінального провадження, вважаю, що вони підлягають прийняттю до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного.
Апеляційні скарги відповідають вимогам ст. 396 КПК України та подані у встановлений законом строк суб`єктами, наділеними правом на апеляційне оскарження.
Підстави для повернення апеляційних скарг або відмови у відкритті апеляційного провадження відсутні, в зв`язку з чим апеляційне провадження підлягає відкриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 398, 401 КПК України,
ПОСТАНОВИЛА:
Відкрити апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 , представника Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 14 червня 2021 року.
Надіслати учасникам судового провадження копії ухвали з копіями апеляційних скарг та інформацією про їхні права та обов`язки.
Встановити десятиденний строк, протягом якого учасники судового провадження можуть подати заперечення на апеляційні скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2
