Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 21 січня 2020 року
у справі № 396/2046/18
Цивільна юрисдикція
Щодо строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позовна заява мотивована тим, що померла його мати - ОСОБА_3. За життя мати склала заповіт, яким заповіла йому все належне їй на день смерті майно. Він є спадкоємцем першої черги і за заповітом і за законом, прийняв спадщину, так як на день смерті проживав разом з матір`ю.
Він звернувся до державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Завідуюча державної нотаріальної контори повідомила, що після смерті його матері ОСОБА_3 було заведено спадкову справу за заявою дочки померлої - ОСОБА_2. На підставі наданих документів, ОСОБА_2 була єдиною спадкоємицею за законом, тому їй були видані свідоцтва про право на спадщину за законом. ОСОБА_2 надала нотаріусу довідку виконкому сільської ради, що ОСОБА_3 до часу смерті проживала сама.
Заповіт від імені ОСОБА_3 сільською радою не посвідчувався. Недостовірність інформації у вказаній довідці стала підставою для видачі свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_2, що призвело до порушення його права на спадкування.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 задоволено. Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат в дохід держави, змінено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_2 вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позовних вимог, не врахували, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не довів, що він після смерті спадкодавця фактично вступив у володіння та розпорядження спадковим майном.
Правова позиція Верховного Суду: за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Ч. 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У справі, що переглядається, установлено, що ОСОБА_1 як спадкоємець постійно проживав разом з матір`ю на час відкриття спадщини після її смерті, отже прийняв спадщину.
Висновки: цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування строку позовної давності до спірних правовідносин відсутні.
Ключові слова: право на звернення до суду, обчислення строку позовної давності, реєстрація права власності на спадкове майно
