Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 січня 2020 року
у справі № 910/10987/18
Господарська юрисдикція
Щодо пріоритету правовстановлюючих документів, на підставі яких проведені реєстраційні дії, над записами, що містяться у Державному реєстрі
Фабула справи: ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ «Сонас» про: звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором, укладеним між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк», посвідченим приватним нотаріусом, належить на праві власності ТОВ «Сонас», в рахунок погашення наявної (включно) заборгованості ПрАТ «Укрпідшипник» перед позивачем за кредитним договором. Позивач просив визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною реалізації, визначеною в ході виконавчого провадження суб’єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позичальник за кредитним договором - ВАТ «Укрпідшипник» в порушення взятих на себе зобов’язань не погасив заборгованість за кредитним договором, в забезпечення виконання зобов’язань за яким між позивачем та ПАТ «Комерційний банк «Актив-Банк» був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом. Внаслідок невиконання зобов’язань за кредитним договором позивач як іпотекодержатель набув право на задоволення своїх грошових вимог за кредитним договором за рахунок предмету іпотеки. За твердженням позивача відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна власником предмета іпотеки є ТОВ «Сонас». У зв’язку з переходом права власності на предмет іпотеки до ТОВ «Сонас» останній відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» набув статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов’язки за іпотечним договором.
Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
Мотивація касаційної скарги: АТ «Державний експортно-імпортний банк України» вказує, що суди не застосували положення ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо пріоритету відомостей, які містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії та не врахували, що записи, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на які суди попередніх інстанцій послались в обґрунтування своїх висновків, не відповідають відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній станом на дату проведення державної реєстрації припинення права власності ТОВ «Сонас») записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Висновки: наведеною нормою законодавець врегулював правову ситуацію, коли відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не відповідають наявним чинним та нескасованим правовстановлюючим документам, на підставі яких проведені реєстраційні дії та які мають пріоритет над записами, що містяться у Державному реєстрі.
Ключові слова: речові права на нерухоме майно, реєстрація прав на нерухоме майно, обтяження майна
