Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 29 травня 2025 року
у справі № 918/938/23[1]
Господарська юрисдикція
Щодо захисту прав держави у разі порушення власником захисної споруди цивільного захисту своїх обов'язків стосовно її утримання у належному стані
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор" в інтересах держави в особі міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Здолбунсервіс", в якому просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений Фондом комунального майна та товариством покупців членів трудового колективу орендного виробничо-комерційного підприємства (ОВКП) "Здолбунсервіс" в частині включення до площі підвального приміщення площі протирадіаційного укриття, що становить 150 кв.м.;
- зобов`язати Товариство повернути на користь ї об`єднаної територіальної громади в особі Міської ради протирадіаційне укриття площею 150 кв.м., що знаходиться в приміщенні підвального поверху Будинку побуту.
Позовні вимоги Прокурор узагальнено обґрунтовував доводами про те, що станом на момент укладення оспорюваного договору захисні споруди цивільного захисту (протирадіаційні укриття) були віднесені до об'єктів, що перебувають під охороною держави та мають загальнодержавне значення, у зв`язку з чим такі об`єкти не могли відчужуватися із державної чи комунальної власності у приватну. Однак, всупереч законодавчих заборон у спірних правовідносинах, захисну споруду цивільного захисту комунальної власності (протирадіаційне укриття) було неправомірно приватизовано.
Господарський суд рішенням у його задоволенні відмовив.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Здійснивши новий розгляд справи, апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення господарського суду в частині позовних вимог про повернення майна (відмова у задоволенні позову) у комунальну власність (з урахуванням відповідних мотивів) залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Якщо певне приміщення відповідає ознакам захисної споруди, то її володілець несе обов`язки, встановлені законом щодо таких споруд, навіть у разі, якщо він є власником такої споруди. Так, відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням та експлуатація таких об`єктів здійснюються їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі утримання та експлуатація споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів та інших не заборонених законодавством джерел; відповідно до частини 16 цієї статті у разі приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її складових у режим підвищеної готовності, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного стану та в особливий період захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття незалежно від форми власності повинні приводитись у готовність до використання за призначенням у строк, що не перевищує 24 годин з моменту введення відповідного правового режиму, крім захисних споруд цивільного захисту, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням; відповідно до частини 17 цієї статті у період дії воєнного стану військовими адміністраціями відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлюється порядок використання за призначенням об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що визначає особливості використання об`єктів усіх форм власності для укриття населення; відповідно до частини 18 цієї статті відповідальність за порушення вимог щодо утримання у готовності до використання за призначенням та експлуатації об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в мирний час та в особливий період несуть власники, користувачі об`єктів та юридичні особи, на балансі яких вони перебувають, відповідно до закону.
ВИСНОВКИ: у разі порушення власником захисної споруди своїх обов`язків, зокрема щодо утримання захисної споруди у належному стані, права держави можуть бути захищені судом.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи судового захисту, речово-правові способи захисту, правовий режим захисних споруд
