Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2026 року
у справі № 915/268/24[2]
Господарська юрисдикція
Щодо належного способу захисту права власника земельної ділянки водного фонду у разі реєстрації права приватної власності на земляну греблю
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави звернувся до господарського суду з позовною заявою до сільської ради (далі також - Сільрада), ОСОБА_1, в якій просив суд усунути перешкоди власнику - об'єднаній територіальній громаді у користуванні та розпорядженні об'єктом комунальної власності шляхом:
- визнання незаконним та скасування рішення Сільради «Про продаж об'єкта малої приватизації та затвердження Положення про діяльність комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності сільської ради»;
- визнання недійсними результатів електронного аукціону, проведеного Сільрадою на електронному майданчику ТОВ «Укрінвестенергокансалт», що оформлені протоколом про результати електронного аукціону;
- визнання незаконним та скасування рішення Сільради «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону»;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації шляхом викупу, укладеного між Сільрадою та ОСОБА_1, щодо продажу об`єкта малої приватизації - гідротехнічної споруди, а саме дамби ставка;
- зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність Сільради гідротехнічну споруду - дамбу ставка.
Рішенням господарського суду позовні вимоги задоволено частково.
Постановою апеляційного господарського суду скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та відмовлено в задоволенні позовних вимог про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді у користуванні та розпорядженні об'єктом комунальної власності шляхом: визнання незаконним та скасування рішення 9; визнання недійсним договору купівлі-продажу; зобов`язання ОСОБА_1 повернути у власність Сільради гідротехнічну споруду - дамбу ставка у повному обсязі; в іншій частині рішення господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
У правовідносинах, які стосуються об'єкта, право власності за яким належить державі чи територіальній громаді, і такий об`єкт в силу приписів закону не може бути переданий у приватну власність, судова практика виходить із того, що ані державна реєстрація права приватної власності за порушником, ані фактичне зайняття ним такого об`єкта не призводять до заволодіння ним, оскільки право приватної власності на нього не може виникнути за жодних умов.
У цьому випадку йдеться не про втрату володіння у речово-правовому розумінні, а про створення перешкод у здійсненні правомочностей власника - держави або територіальної громади.
Незаконний набувач не може вважатися володільцем такого майна з юридичної точки зору, оскільки його володіння не ґрунтується на праві і не може бути легітимізоване.
Крім того, земляна гребля є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, не є індивідуально визначеною річчю, а тому не може бути предметом віндикаційного позову.
Отже, віндикаційний позов, який передбачає повернення майна з чужого незаконного володіння, у таких спорах не може бути застосований.
Земляна гребля не є самостійним об'єктом права власності та об'єктом цивільного обороту, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Земельні ділянки водного фонду (за винятком випадків, визначених у статті 59 ЗК України) належать до об'єктів, на які за жодних умов не може виникнути право приватної власності. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права окремо на земляну греблю, яка не є самостійним об'єктом нерухомого майна, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду.
Отже, право власності окремо на земляну греблю не може бути зареєстроване взагалі, оскільки земляна гребля не є окремим об'єктом права власності, а є складовою частиною земельної ділянки водного фонду. Державна реєстрація у Державному реєстрі речових прав окремо на земляну греблю, яка є складовою частиною речі, суперечить приписам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Отже, така державна реєстрація була здійснена всупереч закону.
ВИСНОВКИ: порушення прав територіальної громади як власника земельної ділянки водного фонду полягають у чиненні їй перешкод у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою і обумовлені наявністю в Державному реєстрі запису про право власності на її складову частину - земляну греблю (гідротехнічну споруду).
Враховуючи, що державна реєстрації права приватної власності відповідача 2 на земляну греблю (гідротехнічну споруду) була здійснена всупереч закону, така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.
За таких обставин права власника будуть відновлені внаслідок виключення із Державного реєстру інформації про реєстрацію права власності на земляну греблю (гідротехнічну споруду), яка є складовою частиною земельної ділянки водного фонду, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.
Отже, правомірним та ефективним способом захисту прав власника (територіальної громади) є позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину - гідротехнічну споруду із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий режим земель водного фонду, правовий статус гідротехнічних споруд, об’єкти цивільних прав, підстави набуття права власності
