Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 липня 2026 року
у справі № 909/1125/24
Господарська юрисдикція
Щодо юридичного значення державного акта на право постійного користування земельною ділянкою лісового фонду
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом до Івано-Франківської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1, в якому просив витребувати у власність держави в особі Позивача із незаконного володіння Відповідача земельну ділянку загальною площею 1,5282 га.
Господарський суд рішенням відмовив у його задоволенні.
Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив. Витребував на користь держави в особі Позивача спірну земельну ділянку із незаконного володіння Відповідача.
ОЦІНКА СУДУ
Стаття 6 ЛК України в редакції Кодексу, чинній на час прийняття Розпорядження від 17.02.1996 № 85, зокрема, передбачала, що усі ліси в Україні є власністю держави. Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
Частини перша, друга, четверта статті 9 ЛК України в редакції Кодексу, чинній на час прийняття Розпорядження від 17.02.1996 № 85 унормовували, що користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом. Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
В свою чергу згідно із частиною першою статті 23 ЗК України в редакції Кодексу, чинній на час прийняття Розпорядження від 17.02.1996 № 85 право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
ВИСНОВКИ: державний акт на право постійного користування земельною ділянкою лісового фонду лише посвідчує (оформлює) відповідне право, однак підставою набуття такого права не являється.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: землекористування, оформлення земельних прав, лісокористування
