Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 липня 2025 року
у справі № 910/2389/23[1]
Господарська юрисдикція
Щодо ефективного способу захисту порушених прав орендодавця у разі невиконання орендарем свого обов'язку з повернення земельної ділянки після закінчення строку договору оренди
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор звернувся до господарського суду в інтересах держави з позовом до Київської міської ради та ТОВ "НВП "Рестін", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, у якому просив:
- усунути перешкоди державі в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом:
- визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради;
- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "НВП "Рестін";
- скасування державної реєстрації за ТОВ "НВП "Рестін" права оренди земельної ділянки;
- зобов`язати ТОВ "НВП "Рестін" повернути, а Київську міську раду прийняти спірну земельну ділянку.
Господарський суд ухвалив рішення у справі № 910/2389/23, яким у задоволенні позову прокурора відмовив повністю.
Апеляційний господарський суд постановою рішення господарського суду залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про орендну землі").
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Наявність зобов'язальних (договірних) правовідносин щодо спірної земельної ділянки унеможливлює її повернення територіальній громаді із застосуванням положень статті 391 ЦК України (шляхом пред'явлення негаторного позову до суду).
Закінчення строку дії договору оренди землі спричиняє усталені та законодавчо визначені наслідки, зокрема припиняються права та обов`язки, що випливають із договору, за винятком тих, які продовжують існувати після закінчення договірних відносин.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
ВИСНОВКИ: у разі закінчення строку договору оренди, на який його було укладено, та невиконання орендарем свого обов'язку з повернення земельної ділянки, належним та ефективним способом захисту порушених прав орендодавця відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України є зобов`язання орендаря повернути земельну ділянку, яка була предметом цього договору.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: способи судового захисту, захист земельних прав, орендні правовідносини
