Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 червня 2020 року
у справі № 431/5782/17
Цивільна юрисдикція
Щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини у зв’язку з необізнаністю про смерть заповідача
Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - сільська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки, розташованої на території сільської ради, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зазначав, що він є спадкоємцем за заповітом, складеного ОСОБА_4, про смерть якого йому стало відомо після отримання з місцевого суду позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якій останні просили визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на спадщину після померлого ОСОБА_4, що унеможливило подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом у встановлений законом строк.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що судами неправильно застосовано положення ст. 1271 ЦК України, оскільки він протягом шестимісячного строку від заповіту не відмовлявся, а лише протягом цього строку не склав у нотаріуса заяви про прийняття спадщини у зв’язку з тим, що не знав про смерть заповідача.
Правова позиція Верховного Суду: спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Ч. 1 ст. 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
Висновки: необізнаність про смерть заповідача не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Ключові слова: пропуск строку на прийняття спадщини, спадкові спори, поновлення строку на прийняття спадщини
