Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 вересня 2020 року
у справі № 610/2510/18
Цивільна юрисдикція
Щодо стягнення моральної шкоди за порушення споживчого договору
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «Джоін Ап!», третя особа – ФОП ОСОБА_3, про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.
Судом встановлено, що 30 січня 2018 року ОСОБА_1, яка діяла від імені ОСОБА_2 та їх малолітньої дитини, уклала із турагентом – ФОП ОСОБА_3, яка діяла від імені туроператора – ТОВ «Джоін Ап!», договір про надання туристичних послуг. За умовами цього договору позивачі забронювали туристичні послуги з авіаперельотом Харків–Анталія–Харків та розміщенням у готелі Туреччини у період з 27 липня до 05 серпня 2018 року. Відповідно до умов договору позивачі сплатили агенту повну вартість туристичного продукту у сумі 41 367,00 грн. 26 липня 2018 року турагент повідомила їх про те, що з операційних причин авіапереліт буде здійснено з Анталії не до м. Харкова, а до м. Києва. Позивачів це не влаштовувало, тому 26 липня 2018 року вони відмовилися від туру з огляду на неприйнятність запропонованих відповідачем альтернативних заходів, однак грошові кошти у сумі 41 367,00 грн були повернуті їм лише 23 серпня 2018 року, після неодноразових звернень до відповідача та після закінчення відпустки ОСОБА_1, що позбавило їх можливості придбати інший туристичний продукт.
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області 15 листопада 2018 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 01 березня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки договором про надання туристичних послуг не встановлено відшкодування моральної шкоди, а відповідно до положень статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією, що у даному випадку не відбулося.
КЦС ВС постанову апеляційного суду скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
В укладеному між сторонами договорі про надання туристичних послуг не передбачено строки повернення туроператором сплачених туристом коштів у зв’язку із розірванням договору шляхом односторонньої відмови від договору, отже, відповідач повинен був повернути позивачам грошові кошти не пізніше семиденного строку від дня пред’явлення вимоги (частина друга статті 530 ЦК України). Вказане свідчить про порушення ТОВ «Джоін Ап!» своїх зобов’язань щодо повернення коштів за розірваним договором.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Установлено, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов’язань.
Разом із тим, відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Крім того, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, чинній до 16 вересня 2011 року, споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» від 19 травня 2011 року № 3390-VI пункт 5 частини першої статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» було викладено в такій редакції: споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Отже, з 16 вересня 2011 року право споживача на відшкодування моральної шкоди не пов`язується виключно із заподіянням її небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що Законом України «Про захист прав споживачів» не передбачено відшкодування моральної шкоди у зв`язку з порушенням умов договору про надання туристичних послуг є помилковим.
ВИСНОВКИ: відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, вирішуючи спір щодо відшкодування моральної шкоди за порушення споживчого договору, суди мають враховувати, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб'єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист прав туристів, захист прав споживачів туристичних послуг, порушення договірного зобов'язання, підстави відшкодування немайнової шкоди, відповідальність туроператора
