Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 03 березня 2021 року
у справі № 130/2604/18
Цивільна юрисдикція
Щодо стягнення інфляційних втрат у разі порушення грошового зобов'язання, вираженого в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті
Аналогічна правова позиція висловлена
Верховним Судом України у постанові
від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17
та Великою Палатою Верховного Суду в постанові
від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням суду першої інстанції позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову ТОВ «Порше Мібіліті».
ОЦІНКА СУДУ
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Отже, гривня, як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом із тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
ВИСНОВКИ: у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. З огляду на це стягнення інфляційних втрат залежить від вираження валюти у самому договорі, а не від стягнення судом кредиту відповідно до обмінного курсу гривні на відповідну дату.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення зобов'язання, стягнення боргу, кредитне зобов'язання
