Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 листопада 2020 року
у справі № 200/14695/19-а
Адміністративна юрисдикція
Щодо оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до окружного адміністративного суду з позовом до Обласного центру медико-соціальної експертизи про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору полягала в тому, що позивач не погодився з призначеною йому ІІІ групи інвалідності та вказав що під час проходження військової служби отримав захворювання, які призвели до інвалідності, що є підставою для призначення йому ІІ групи інвалідності з 85 відсотками втрати працездатності.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, в задоволені адміністративного позову відмовлено.
КАС ВС рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Верховний Суд у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, у яких спір виник у зв`язку із незгодою позивачів у цих справах із висновками МСЕК щодо встановлення таким ІІІ групи інвалідності, дійшов висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
У постанові від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, у якій спір виник у зв`язку із незгодою позивача у цій справі із висновком МСЕК про час настання інвалідності позивача, Верховний Суд висловив правову позицію, згідно з якою суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.
У зазначених справах висновки Верховного Суду здійснені, зокрема, на підставі аналізу положень Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
ВИСНОВКИ: при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, порядок оскарження рішень МСЕК, повноваження суду
