Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 13 жовтня 2020 року
у справі № 695/2665/16-ц
Цивільна юрисдикція
Щодо поширення юрисдикції судів на спори про оскарження дій та рішень кооперативу
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до до Об`єднаного садівничого товариства «Славутич» (далі - ОСТ «Славутич», садівниче товариство),, ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Реєстраційна служба міськрайонного управління юстиції (далі - Реєстраційна служба), у якому просили:
- визнати такими, що не відбулися, загальні збори членів ОСТ «Славутич», за результатами яких було складено протокол;
- визнати недійсним та скасувати протокол ОСТ «Славутич».
На думку позивачів, під час скликання, повідомлення та проведення загальних зборів членів товариства допущено порушення, які суперечать вимогам чинного законодавства про діяльність кооперативів та статуту товариства. Зокрема, позивачі не були повідомлені про дату, місце та час проведення загальних зборів та їх порядок денний, що порушило їхні права як членів товариства на участь у вирішенні важливих питань його діяльності. Окрім того, порушені вимоги відносно кворуму та порядку обрання на посаду голови товариства.
Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено.
Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано, а провадження у справі закрито.
ОЦІНКА СУДУ
Кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, що відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене (пункт 2 цього Рішення).
У разі відсутності такої вказівки будь-які обмеження доступу до суду є недопустимими і суперечить як міжнародним зобов'язанням України, яка ратифікувала Конвенцію, так і конституційним засадам.
Обмеження можливості звернення до суду й отримання судового захисту може свідчити про порушення основоположних прав людини.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що організаційна автономія об`єднань є важливим аспектом їх свободи об`єднань, яка захищена статтею 11 Конвенції (рішення від 04 квітня 2017 року у справі «Lovric v. Croatia», пункт 71), при цьому є законним, щоб держави встановлювали певні мінімальні вимоги щодо ролі та структури керівних органів об`єднання. Завданням органів не є забезпечення дотримання кожної окремої формальності, викладеної у власному статуті об`єднання (пункти 72 та 78 рішення від 08 жовтня 2009 року у справі «TebietiMuhafize CemiyyetiandIsrafilovv. Azerbaijan»). Тобто йдеться про мінімальні стандарти регулювання суб'єктивних цивільних прав учасників юридичних осіб, які встановлені законом та відтворюються у статутних документах організації.
ВИСНОВКИ: у даному випадку позов стосується захисту права позивачів на участь у діяльності органу управління садівничого товариства, порядку скликання загальних зборів членів цього товариства та правомочності їх рішення. Вказане рішення зборів зачіпає як права конкретної особи щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою, так і процедуру прийняття такого рішення, що не можна вважати внутрішньостатутною діяльністю кооперативу.
Таким чином, юрисдикція суду поширюється на вказані відносини, оскільки вони мають ознаки юридичного спору щодо суб`єктивних прав та обов`язків органів управління юридичної особи, адже такі питання не стосуються внутрішньостатутної діяльності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: оскарження рішень загальних зборів, ознаки корпоративних відносин, правовий статус кооперативу, судовий захист прав членів кооперативу, способи захисту цивільних прав, право на доступ до суду
