Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 квітня 2024 року
у справі № 750/319/18
Цивільна юрисдикція юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом з приводу сплати пайових внесків
ФАБУЛА СПРАВИ
Житлово-будівельний кооператив після повного внесення асоційованим членом кооперативу пайових внесків на будівництво житла звернувся до нього з позовом про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення пайових внесків.
Асоційований член кооперативу позов заперечив, виходив з того, що оскільки позивач порушив строки введення будинку в експлуатацію, мало місце прострочення кредитора, що звільняє від відповідальності за порушення строку пайових внесків на будівництво.
Вважав безпідставним пред'явлення претензій щодо відповідальності за порушення грошових зобов'язань після повного погашення ним боргу по пайових внесках.
Подав зустрічний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної користуванням кооперативом належними асоційованому члену кооперативу коштами без достатніх правових підстав, у зв`язку з порушенням строку введення в експлуатацію житлового будинку.
Місцевий суд позов задовольнив, у задоволенні зустрічного позову відмовив за недоведеністю.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Критеріями визначення юрисдикції спору (корпоративний це спір або спір про право цивільне) визнаються:
характер спірних правовідносин - корпоративні відносини мають бути пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням юридичної особи корпоративного типу, набуттям, здійсненням та припиненням корпоративних прав як різновиду суб'єктивних цивільних прав; а цивільні - із захистом цивільного права;
- суб'єктний склад сторін - сторонами спору є юридична особа корпоративного типу, її учасники (засновники, акціонери, члени), у тому числі учасник, який вибув (носій корпоративних прав), посадова особа; чи особа не має у цій юридичній особі корпоративних прав;
- предмет спору - захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, порушеного певними діями (бездіяльністю) у процесі створення, діяльності, управління або припинення юридичної особи корпоративного типу, набуття, здійснення або припинення корпоративних прав та обов`язків учасників (засновників, акціонерів, членів) такої юридичної особи, чи захист цивільних прав і інтересів, що випливають з інших цивільних правовідносин, зокрема правовідносин інвестування або споживчих правовідносин.
Обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність із часу державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Закон України «Про кооперацію» визначає два види членства в кооперативі: дійсне і асоційоване та не залежно від статусу такого членства передбачає сплату особою, яка вступає в члени кооперативу, вступного внеску та паю, не встановлює жодних винятків (обмежень) такого розподілу членства за типами кооперативу.
Асоційоване членство не передбачає рівного з іншими (повними членами) права участі в господарській діяльності кооперативу, що свідчить про фактичне відсторонення асоційованих членів від управління справами кооперативу. Водночас асоційоване членство надає переважне порівняно з іншими членами кооперативу право на одержання паю в разі його ліквідації.
Також асоційовані члени кооперативу не можуть обирати органи управління та бути у них обраними
Відтак між асоційованими членами кооперативу та кооперативом можуть виникати лише майнові (у випадку участі у формуванні майнових фондів кооперативної організації; отримання кооперативних виплат і виплат на паї; отримання паю в разі виходу з кооперативу); господарські (у випадку участі у господарській діяльності кооперативної організації); трудові (якщо член кооперативної організації одночасно перебуває з цією організацією в трудових відносинах); та соціальні відносини (у випадку користування послугами кооперативу, внесення пропозицій, спрямованих на поліпшення її роботи).
При цьому корпоративних правовідносин у повному обсязі у розумінні статті 167 ГК України (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин між сторонами) та статті 96-1 ЦК України між асоційованим членом та кооперативом або його іншими членам не виникає.
У цій справі суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за договорами будівництва нерухомості за кошти замовника, а справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
ВИСНОВКИ: системний аналіз Закону України «Про кооперацію», статті 167 ГК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та статті 96-1 ЦК України дає підстави для висновку, що асоційований член обслуговуючого кооперативу не наділений правомочностями, які б у повному обсязі відповідали ознакам поняття корпоративних прав, а спори між ним та кооперативом не є такими, що виникають із корпоративних відносин.
За таких обставин спори між асоційованим членом обслуговуючого кооперативу і таким кооперативом щодо сплати пайових внесків, визначених кооперативними договорами, не пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності цього кооперативу, тобто з корпоративними відносинами.
Отже, такі спори слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порушення договірного зобов'язання, порушення грошового зобов'язання, критерії розмежування судової юрисдикції, правовий статус членів кооперативу
