Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 22 липня 2026 року
у справі № 199/7721/24
Цивільна юрисдикція
Щодо права на звернення за правовим захистом до цивільного суду у трудових спорах у разі наявності арбітражного застереження у контракті
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Дніпро-1» (далі - ТОВ «СК «Дніпро-1») про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов'язання нарахувати єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити суму єдиного соціального внеску на відповідний рахунок органу доходів і зборів на місцем обліку в розмірі 5 306 486,19 грн.
Позов обґрунтовував тим, що він працював у відповідача на посаді спортсмена-професіонала з футболу згідно з трудовим контрактом, який було достроково розірвано за згодою сторін. Однак розрахунок при звільненні відповідачем належним чином проведений не був, відповідач не виплатив позивачу заборгованість за трудовим контрактом.
Районний суд міста ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного суду, закрив провадження у цій справі.
ОЦІНКА СУДУ
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства загальні суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 4, 19 ЦПК України). Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Завданням Регламенту УАФ зі статусу і трансферу футболістів (далі - Регламент) є: визначення статусу футболістів, які беруть участь в організованому футболі, згідно з законодавством України, Статутом і регламентними документами; впровадження норм і правил, визначених статутними і регламентними документами ФІФА, УЄФА, УАФ та законодавством України, зокрема щодо розв`язання спорів між клубом і футболістом.
Трудові відносини у професійному футболі регулюються розділом V Регламенту, згідно з яким футболісти-професіонали, тренери та інші фахівці, зараховані до штату команди, обов`язково оформлюють свої трудові відносини шляхом укладання контракту в письмовій формі тільки з професіональним клубом відповідно до законодавства України про працю, вимог статутних і регламентних документів ФІФА, УЄФА, УАФ та відповідних асоціацій.
Проаналізувавши умови контракту позивача, можна дійти висновку про те, що укладений між сторонами контракт є формою трудового договору, в якому зазначені всі істотні умови, а саме: строк дії контракту; права та обов`язки сторін; соціальний пакет; вимоги до способу життя спортсмена; дострокове розірвання контракту з ініціативи спортсмена та спортивної організації; відповідальність за порушення умов контракту як за нормами визначеними трудовим законодавством України, так і спеціальними умовами визначеними контрактом, а також порядок вирішення спорів.
Аналіз правової позиції ЄСПЛ у справі «Муту та Пехштайн проти Швейцарії» свідчить, що Суд не виходив із наявності у заявника права на власний розсуд після виникнення спору обирати між зверненням до САS або до державного суду. Навпаки, Суд установив, що відповідно до умов укладеного контракту заявник погодився на передачу спорів на розгляд САS. У зв`язку з цим предметом оцінки ЄСПЛ було не існування альтернативної юрисдикції державних судів, а відповідність арбітражного провадження вимогам статті 6 Конвенції. Зокрема, Суд перевіряв, чи забезпечував САS гарантії незалежності, безсторонності та справедливого розгляду справи.
Пунктом «b» статті 9 «Юрисдикція» Регламенту FIFA щодо статусу та трансферу гравців («Регламент 2025 року») передбачено, що без шкоди для права будь-якого гравця, тренера, асоціації або клубу звертатися за правовим захистом до цивільного суду у трудових спорах, ФІФА має компетенцію розглядати: трудові спори між клубом та гравцем, які мають міжнародне значення; однак вищезазначені сторони можуть прямо погодитися у письмовій формі на те, щоб такі спори вирішувалися національною палатою з вирішення спорів або національним органом з вирішення спорів, що діє під еквівалентною назвою, який був офіційно визнаний ФІФА відповідно до Принципів визнання національних палат з вирішення спорів. Будь-яке таке застереження про юрисдикцію має бути ексклюзивним і міститися або безпосередньо в контракті, або в колективному договорі, який застосовується до сторін.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, які є у вільному доступі, у провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа за заявою ТОВ «ФК «Шахтар» до ТОВ «СК «Дніпро-1» про визнання банкрутом (справа № 904/937/25).
Ухвалою господарський суд прийняв заяву ТОВ «ФК «Шахтар» до ТОВ «СК «Дніпро-1» про визнання банкрутом та призначив справу до підготовчого засідання.
Враховуючи викладене, оскільки судове рішення у цій справі не ухвалено, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд є судом, встановленим законом, до юрисдикції якого віднесено розгляд майнового спору за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СК «Дніпро-1» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати.
ВИСНОВКИ: наявність арбітражного застереження у контракті сама по собі не означає безумовну та остаточну відмову особи від права звертатися за правовим захистом до цивільного суду у трудових спорах. Навіть погодившись на арбітраж, особа зберігає право вимагати дотримання фундаментальних гарантій справедливого судового розгляду, передбачених статтею 6 Конвенції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист трудових прав, права спортсменів, правила визначення судової юрисдикції
