Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 червня 2019 року
у справі № 908/2609/17
Господарська юрисдикція
Щодо неможливості звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури примусового виконання рішення суду про стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя
ФАБУЛА СПРАВИ
Ліквідатор ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" в межах справи про банкрутство ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" звернувся з позовом про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації належного боржнику нерухомого майна.
Ухвалою господарського суду позов ліквідатора ПАТ "Дрогобицький завод автомобільних кранів" арбітражного керуючого задоволено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Приписами ч. ч. 4, 7 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про іпотеку" (у редакції від 19.10.2016) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у ч. 8 ст. 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
ВИСНОВКИ: як було встановлено судами попередніх інстанцій, спірне майно було реалізоване як іпотечне, всупереч вимогам ст. 41 Закону України "Про іпотеку", оскільки рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно на виконанні державного виконавця у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення грошових коштів - заборгованості боржника за кредитним договором на час проведення торгів не перебувало. Також судами правильно було встановлено неправомірне застосування, під час реалізації спірного майна, положення ст. 49 Закону України "Про іпотеку".
КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок звернення стягнення на заставлене майно, захист прав іпотекодержателя, процедура реалізації іпотечного майна, стягнення кредитного боргу
