Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 11 лютого 2021 року
у справі № 922/1816/20
Господарська юрисдикція
Щодо підстав для звільнення від відповідальності за самовільне користування надрами (підземними водами)
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові
від 20.11.2018 у справі № 910/21840/17
ФАБУЛА СПРАВИ
Прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Куп'янський молочноконсервний комбінат» про стягнення 1 571 979,95 грн як збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Рішенням господарського суду у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду у цій справі скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини першої статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
ВИСНОВКИ: у випадку, якщо судами буде встановлено, що відповідач є суб`єктом, діяльність якого підпадає під дію положень статті 23 Кодексу України про надра, а обсяг видобування підземних вод з кожного із водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу, то в такому випадку він підлягає звільненню від відповідальності, визначеної позивачем на підставі акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: гірничі відносини, права суб'єктів користування надрами, права землевласників, порушення природоохоронного законодавства, порядок використання природних ресурсів
